Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.
Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.
Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.
За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.
Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.
Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.
Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.
Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.
Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Одна з найбільших мереж електроніки в Україні, Eldorado, офіційно увійшла у процедуру банкрутства. Спроба реструктуризувати понад 1 млрд грн боргу провалилася, а кредитори мають лише 30 днів для подання вимог. Повернення коштів ускладнюється багаторічним використанням фіктивних ФОПів, через які компанія працювала для мінімізації податків. За цим стоїть бізнесмен Віктор Поліщук — власник ТРЦ «Гулівер», скандального […]
В.о. генерального директора КП «Міжнародний аеропорт Одеса» Ольгу Макогонюк повідомили про підозру у завданні збитків підприємству на суму понад 15,6 млн грн. За версією НАБУ та САП, через відсутність заявки на сертифікацію аеродрому комунальне підприємство втратило право отримувати прибуток від авіакомпаній за зліт, посадку та стоянку літаків. Натомість статус експлуатанта аеропорту отримала приватна компанія, яка […]
У Тернополі продовжують розкриватися масштабні земельні схеми, пов’язані з друзями мера Сергія Надала. Схеми базуються на передачі комунальної землі під забудову через підставних осіб та вигідні для міста інвестиційні угоди, що обслуговують приватні інтереси. Компанія “Меркурій” вже звела понад 12 багатоквартирних будинків, ще стільки ж знаходяться на стадії будівництва та планування. Серед бенефіціарів цих проектів […]
У травні 2025 року КП «Київавтодор» оголосило масштабний тендер на капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки». Сума закупівлі вражає — понад 655 мільйонів гривень. Проте замість прозорого конкурсу суспільство отримало класичну схему дерибану бюджетних коштів. Документація була підготовлена спеціально під ТОВ «УКРТРАНСМІСТ», афілійовану структуру, яка й мала стати переможцем. Конкурент на торгах виступив лише […]
«Укрзалізниця» підписала контракт із Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ) на постачання п’яти оновлених купейних вагонів. Вартість одного сягає близько $2,3 млн, а весь контракт оцінюється у 478 млн грн. Ще кілька років тому ціна за аналогічний 40-місний вагон становила $1,2–1,3 млн, тож нинішня сума фактично удвічі вища. Що змінилося у нових вагонах За словами виробника, оновлені […]
На державній платформі Prozorro з’явився тендер на проведення аудиту фінансової звітності держконцерну «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром») за 2025–2027 роки. Очікувана вартість послуг – майже 32 мільйони гривень. У той час, як на фронті триває війна та потрібні безперервні поставки дронів, бронетехніки, пального та засобів зв’язку, державна оборонна компанія витрачає десятки мільйонів на бухгалтерський аудит […]