Наука

Гетьманська доба: драматичні політичні інтриги та боротьба за владу в Україні XVII–XVIII століть

Козацьких гетьманів зазвичай уявляють як постатей із булавою, очільників переможних походів та творців державних традицій. Проте політична історія України XVII–XVIII століть значно складніша за романтизовані образи підручників і літературних переказів. Це була епоха, що більше нагадувала напружений політичний трилер, наповнений боротьбою за вплив, швидкими змінами союзів, втручанням великих держав і драматичними поворотами, які визначали долю козацької державності.

У цей період козацька старшина жила в умовах постійного протистояння між внутрішніми амбіціями та зовнішніми імперськими інтересами. Після визвольної війни Богдана Хмельницького на українські землі з різних боків впливали Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія та Кримське ханство, кожне з яких прагнуло підкорити або принаймні контролювати територію Гетьманщини. Гетьмани, обираючи шлях між цими силами, мусили вести тонку дипломатичну гру, де кожне рішення могло зміцнити владу або ж завершитися поразкою, вигнанням чи навіть смертю.

палацових переворотів,

замовних убивств,

інформаційних кампаній,

змов старшини,

інтриг іноземних держав,

отруєнь та розстрілів,

шпигунства та таємних агентів сусідніх імперій.

Історик Кирило Галушко зазначає, що українська політична еліта того часу жила в умовах, коли “зрада була звичайною стратегією виживання”.

Одним із яскравих прикладів стала змова проти Івана Виговського після Гадяцької угоди 1658 року. Попри спроби Виговського вирвати Україну з-під московського контролю, старшина звинуватила його у “служінні полякам”. У 1664 році гетьмана заарештували та стратили пострілом за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, який пішов на васальні відносини з Москвою, загинув у 1668 році під час зустрічі з Петром Дорошенком. Замість переговорів відбулася кривава розправа, що, за однією з версій, була частиною московської політичної гри.

У 1687 році відбувся перший український “двірцевий переворот”: гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської підтримки на користь Івана Мазепи, звинувачуючи його у зраді та амбіціях, попри відсутність реальних доказів. Самойловича заслали до Сибіру.

XVIII століття стало часом отруєнь, таємних вбивств, московських спецоперацій та суперництва серед козацької старшини. Навіть Іван Мазепа став жертвою масштабної інформаційної кампанії Москви: фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини були спрямовані на дискредитацію гетьмана.

Уроки Гетьманщини важливі й сьогодні. Політична боротьба того часу демонструє, що інтриги, фейки, змови та агентурні ігри були невід’ємною частиною української політики, а зовнішній тиск і маніпуляції залишаються актуальними і для сучасної держави.

Потужний тандем Одеської ОВА і його вплив на фінансові потоки півдня України

Поки одесити занурені у скандали, пов'язані з діяльністю міського голови Геннадія Труханова, на тлі цих подій формується набагато сильніший і значно більш впливовий тандем. Голова Одеської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер та колишній керівник Дніпропетровської області, генерал Сергій Лисак, поступово замикають на собі ключові фінансові потоки південного регіону України. Йдеться не лише про бюджети на укриття та інфраструктурні підряди, але й про інші значущі фінансові схеми, зокрема пов’язані з активами, що потрапили під санкції.

Цей союз, хоч і неформальний, вже отримав репутацію одного з найвпливовіших центрів ухвалення рішень на південь від Києва, де обидва фігуранти мають не лише політичний, а й значний економічний вплив. Кіпер, як голова Одеської ОВА, перебуває в епіцентрі критики за свій стиль управління, що включає жорсткий ручний контроль над силовими структурами та використання адміністративних важелів для вирішення локальних проблем. Його діяльність часто розглядають через призму особистих зв'язків з бізнесом, що виводить на поверхню питання щодо прозорості витрат бюджетних коштів.

За словами місцевих депутатів та експертів, Кіпер фактично побудував власну «вертикаль» впливу. Вона охоплює тендерні комітети, керівників комунальних структур, частину суддівського корпусу та низку бізнес-груп, які працюють переважно на державних підрядах. У воєнний час така концентрація повноважень дала можливість розширити схеми, які раніше були локальними, до масштабу області.

Прихід Сергія Лисака в одеську політичну архітектуру експерти пояснюють просто: регіон потребував силового «наглядача», здатного забезпечити стабільність схем усередині вертикалі. У Дніпропетровській області Лисак уже здобув репутацію посадовця, який контролював обраних підрядників і фактично формував ринок оборонних та будівельних робіт.

На Одещині він з’явився як союзник Кіпера — і дуже швидко влився в місцеву систему. Джерела в обласних структурах стверджують: саме Лисак став ключовим комунікатором між Кіпером і підрядниками, які заходять на проєкти відбудови та будівництва укриттів. Його поява забезпечила «силове прикриття» схем і додала тандему впевненості у безкарності.

Одним із найбільших скандалів, який привів до появи дуету в медійному полі, стала історія з активами російського бізнесмена Ігоря Наумця. Після запровадження санкцій його майно мало перейти у власність держави. Натомість — відповідно до документів та матеріалів журналістських розслідувань — воно опинилося у структурах, пов’язаних із колишнім депутатом Сергієм Шапраном.

Схема виглядала класично: перереєстрація компаній, фіктивні договори, заниження вартості та судові рішення, що «очищали» активи. За інформацією джерел, частина цих операцій відбувалася за мовчазного сприяння структури Кіпера, а нові компанії, які отримували активи, надалі вели діяльність, пов’язану з російськими контрагентами. Це ставить під сумнів не лише законність, а й безпековий аспект таких оборудок.

Найбільш відчутним для мешканців області став напрям будівництва укриттів. Після повномасштабного вторгнення Одещина отримала сотні мільйонів гривень на ці потреби. Проте темпи роботи та якість об’єктів викликали все більше запитань.

Громади скаржаться на укриття, які коштують дорожче за приватні будинки, на проєкти з невиправдано великими бюджетами й на ситуації, коли завершення об’єктів затягується без видимих причин. У регіоні вже працюють кілька підрядників, які регулярно отримують великі контракти. Неформально їх пов’язують із оточенням Кіпера, хоча офіційних підтверджень немає.

Поява Лисака на цьому напрямі лише посилила підозри. За словами місцевих чиновників, саме він неформально курує частину оборонних і будівельних проєктів, забезпечуючи «потрібні рішення» на рівні силових структур.

Новий виток критики стався після оприлюднення інформації про спробу легалізувати імпорт мінеральних добрив через специфічну схему з мінімізацією податків. За даними медіа, саме Кіпер лобіював інтереси груп, які прагнули завести на ринок велику партію продукції з порушенням правил. Якщо схема буде реалізована, бюджет ризикує втратити мільярди гривень, а стратегічний сектор залишиться без контролю держави.

Цей епізод суттєво збільшив увагу до дуету Кіпер–Лисак. Антикорупційні організації вже заявляють, що мають намір передати матеріали до правоохоронних органів, хоча перспективи реального розслідування поки туманні.

Аналітики відзначають, що феномен дуету Кіпер–Лисак став можливим через слабку координацію між силовими та цивільними структурами, а також через відсутність системного контролю за регіональними витратами у воєнний час. Одещина отримує значні державні кошти, особливо на оборонні й інфраструктурні проєкти, а реальний механізм контролю за їх використанням практично відсутній.

У результаті сформувалася тіньова система ухвалення рішень, яка впливає на розподіл бюджетів, доступ до підрядів та управління стратегічними активами. І хоча публічно Кіпер і Лисак позиціонують себе як керівники, які працюють заради оборони регіону, фактична діяльність їхнього оточення викликає дедалі більше питань.

Магнітна буря слабкої інтенсивності очікується 16 листопада

Сьогодні, 16 листопада, на Землі прогнозується магнітна буря слабкої інтенсивності, рівня G1, що є найнижчим у шкалі геомагнітних штормів. За даними Британської геологічної служби, цей геомагнітний подія є наслідком нещодавніх корональних викидів маси, що спричинили підвищення активності сонячного вітру. Хоча швидкість сонячного вітру поступово знижується, умови в космічному середовищі залишаються збуреними, і можливість подальшого посилення бурі не можна виключати.

Прогнозують, що ця магнітна буря, хоча й буде слабкою, може мати незначний вплив на роботу технічних систем, зокрема, систем зв’язку та навігації. Однак, для більшості людей такі події зазвичай не викликають серйозних порушень у повсякденному житті. Вони можуть позначитися на роботі супутникових сигналів, а також на точності навігаційних приладів, проте значний вплив на глобальні мережі, як правило, не спостерігається.

На Сонці останніми днями фіксувалася одна з найсильніших активностей цього року. За даними space.com, спалах класу X5.1, що стався 12 листопада, став найпотужнішим у 2025 році й викликав помітні радіоперешкоди в Африці та Європі. Потоки випромінювання від цього спалаху досягли Землі практично миттєво.

Найбільший викид сонячної плазми було зафіксовано 11 листопада — це наймасштабніша подія після сильного жовтневого спалаху 2024 року. Наслідки впливали на високу частоту зв’язку на денному боці планети: місцями спостерігалося затухання радіосигналів та короткочасні втрати зв’язку.

Перед цим, 9 і 10 листопада, у тій самій активній сонячній області сталася серія менших, але інтенсивних спалахів, що супроводжувалися корональними викидами маси. Вони також долетіли до Землі та спричинили появу масштабних полярних сяйв на вищих широтах.

Фахівці наголошують: хоча нинішня буря буде слабкою, період посиленої сонячної активності триває. Протягом наступних тижнів можливі нові спалахи та викиди плазми, які можуть впливати на космічну погоду й викликати коливання магнітосфери Землі.

Суд у Хмельницькому зобов’язав підприємця сплатити значний штраф за невиконання оборонного контракту

Господарський суд Хмельницької області виніс рішення про стягнення з приватного підприємця штрафу у розмірі понад 400 тисяч гривень через порушення умов договору щодо постачання квадрокоптерів для потреб Сил оборони України. Позов подала Окружна прокуратура міста Хмельницького після встановлення факту невиконання зобов’язань, прописаних у контракті.

Під час судового розгляду було підтверджено, що у березні 2025 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради підписав із підприємцем угоду на поставку партії сучасних безпілотних літальних апаратів. Ці дрони мали бути передані військовим у чітко визначені строки, оскільки вони відіграють важливу роль у підвищенні ефективності розвідки, коригуванні вогню та забезпеченні підрозділів актуальною інформацією на лінії фронту. Втім, постачальник не виконав договірні умови, що створило ризики для забезпечення окремих частин потрібним обладнанням.

Попри взяті зобов’язання, постачальник не передав квадрокоптери у встановлені договором строки. Крім того, про неможливість виконати поставку він повідомив замовника лише після значного прострочення термінів.

Прокуратура, діючи в інтересах держави, звернулася до суду з вимогою стягнути штраф і пеню за зрив постачання техніки для українського війська. Суд повністю підтримав її позицію.

У результаті бюджет Хмельницької міської громади отримає понад 400 тисяч гривень.

Морські мелодії: українські дослідники відтворюють акустичні портрети рідкісних морських ссавців

Науковці Національного антарктичного наукового центру здійснили успішну експедицію, під час якої зафіксували звуки рідкісних китів південних плавунів. Це важливе досягнення стало можливим завдяки спільній праці українських біологів та дослідників. Поділитися цією новиною вони вирішили у соцмережах.

Південні плавуни привертають увагу не лише своєю рідкістю, але і недостатньо вивченою поведінкою. Зустрічі з ними в районі станції “Академік Вернадський” стали особливою подією. Біологи використовували українське дослідницьке судно “Ноосфера”, щоб провести комплексні наукові дослідження. Вони спостерігали візуально, застосовували “акустичне тралення” та виконували пошук тварин з моторного човна.

Уже першого дня роботи експедиційного судна науковці зустріли групу з 5 південних плавунів, зробили фотознімки та зафіксували їхні звуки. Для успішних записів звуків китів використовувалася спеціальна акустична система, що включала акустичний рекордер, трос довжиною 180 метрів, крило та хвостовик, що забезпечило якісні записи навіть під час руху судна.

Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів, де, крім плавунів, були зафіксовані звуки косаток і горбатих китів. Однак для повного розуміння звукового середовища морських ссавців необхідно провести докладний аналіз.

Ці дослідження стали важливим внеском у розуміння морських ссавців та їхніх способів спілкування. Пасивний акустичний моніторинг особливо цінний, оскільки він дозволяє вивчити сезонність перебування тварин у місцях, де постійні спостереження людей неможливі. Ці дослідження є важливим кроком у напрямку розширення нашого розуміння підводного світу та сприяють розвитку акустичного “словника” морських ссавців.

Експедиція українських науковців до району станції “Академік Вернадський” виявилася успішною і дозволила зафіксувати звуки рідкісних південних плавунів. Це важливе досягнення стало можливим завдяки спільній праці біологів та дослідників, що використовували новітні технології для збору даних.

Виявлені звуки, записані за допомогою спеціальної акустичної системи, включають не лише плавунів, а й інших морських ссавців, таких як косатки і горбаті кити. Це відкриває можливості для подальших досліджень щодо поведінки та комунікації цих тварин.

Пасивний акустичний моніторинг є ефективним методом вивчення морських ссавців, оскільки він дозволяє вивчити їхню активність у природному середовищі без втручання з боку людини.

Отримані результати стануть важливим внеском у розуміння підводного світу та сприятимуть подальшому розвитку досліджень морських ссавців, їхніх звукових сигналів та способів спілкування.

Заступник Міністра Оборони Лієв: Без Запобіжних Заходів у Справі на Мільярди

Вирок Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, підозрюваного у причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень, викликав невпевненість серед суспільства. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у своєму коментарі для "Суспільного" повідомив, що суд змінив запобіжний захід, дозволивши йому перебувати на волі під особисте зобов'язання, а не під вартою, направивши ухвалу в СІЗО.

Щоправда, варто зауважити, що прокурор, відсутній під час засідання, із записів трансляції не був повідомлений. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів, що підтверджують обвинувачення. Відповідно до судді, якщо САП не бачить складу злочину, то це підпорядковується і погляду суду.

Олександр Лієв був взятий під варту 12 лютого заставою у розмірі 50 мільйонів гривень, однак через місяць, за умови особистого зобов'язання, був відпущений додому. Рішення ВАКСу про скасування цього заходу було винесено 9 квітня, однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився на волі без запобіжного заходу.

Після повторного розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу 17 квітня, суд за згодою обвинувачення залишив це питання без розгляду. Таким чином, ситуація з екс-чиновником Міноборони Лієвим залишається невизначеною, а судовий процес триває.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити деякі ключові моменти:

• Невизначеність щодо вироку екс-чиновнику Міноборони Олександру Лієву свідчить про складність і протиріччя у проведенні судових процесів, особливо в контексті корупційних справ.

• Відсутність прокурора на засіданні, яка була виявлена під час розгляду справи, підтверджує необхідність удосконалення процесуальних процедур та забезпечення прозорості й об'єктивності судових процесів.

• Неоднозначність у підтвердженні обвинувачення НАБУ та САП свідчить про необхідність покращення роботи правоохоронних органів у зборі доказів та проведенні розслідувань.

• Відсутність запобіжного заходу для Лієва після скасування раніше застосованої варти є підставою для уваги до дотримання судом вимог процесуальної законодавчої бази.

• Ситуація з Олександром Лієвим відображає загальний контекст боротьби з корупцією в Україні, де прозорість, ефективність та незалежність судових рішень є ключовими аспектами.

Екс-чиновник Міноборони Лієв звільнений від запобіжного заходу у справі на 1,5 мільярда гривень

Відомо, що ВАКС вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього чиновника Міноборони, підозрюваного в зловживанні повноваженнями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на вражаючу суму, що складає практично півтора мільярда гривень. Це рішення було ухвалено з відповідальністю, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання. Згідно з коментарем адвоката Назара Кульчицького, суд змінив запобіжний захід, звільнивши Лієва під таким зобов'язанням і направивши вирок до СІЗО.

Під час засідання прокурор був відсутній, що, безумовно, викликало певні питання. Суд повернув справу щодо Лієва в компетенцію Національної поліції, оскільки НАБУ та САП не представили достатніх доказів для продовження провадження щодо його участі у злочинних справах. Зокрема, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що САП не знайшла достатніх доказів для обґрунтування підозри у зловживанні, що є ключовим фактором у прийнятті рішення судом.

Варто відзначити, що Олександра Лієва раніше взяли під варту, встановивши заставу в розмірі 50 мільйонів гривень, проте через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. Щоправда, рішення суду про відпустку під особисте зобов'язання було скасовано ВАКСом 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення воно залишило цей клопіт без розгляду. Ці обставини ще раз підкреслюють складність і недоліки в судовій системі, особливо у вирішенні справ, пов'язаних з корупцією та високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з наведеною статтею, суд ухвалив рішення щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, підозрюваного у причетності до махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Попри відсутність прокурора під час засідання, суд вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли представити достатніх доказів для продовження провадження, що призвело до повернення справи до Національної поліції. Вирішальним фактором у судовому рішенні став відсутній склад злочину, визначений суддею. Попри раніше встановлену заставу, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, проте пізніше це рішення було скасовано, а через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ці обставини підкреслюють складність в судовій системі та необхідність вдосконалення процесів, особливо у справах, пов'язаних з корупцією.

Скандальний екс-садовець Міноборони Лієв вільний: запобіжний захід скасовано в справі про втрату майже 1,5 мільярдів гривень

В Агентстві з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері оборони (ВАКС) відбулася значуща подія – екс-садовець Міністерства оборони Олександр Лієв, якого підозрювали у сприянні махінаціям під час проведення закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму близько півтора мільярда гривень, випущений під особисте зобов'язання. Цю інформацію оприлюднив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення. Таким чином, екс-чиновник отримав можливість перебувати на волі під особистим зобов'язанням і був направлений ухвалу в СІЗО. За словами адвоката, під час розгляду справи прокурор відсутній з невідомих причин. Справу проти Лієва повернули до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то важко очікувати його визнання судом. Попередньо Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. 9 квітня це рішення було скасовано, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Адвокат пояснив, що це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляду не відбулося.

З урахуванням недостатку достатніх доказів від НАБУ та САП щодо розкрадання, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу для екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. Він був випущений під особисте зобов'язання замість утримання під вартою. Однак навіть із зміною запобіжного заходу і поновленням справи в поліцію, суд залишив питання про Лієва без розгляду через згоду обвинувачення. Це свідчить про складну ситуацію у сфері доказів і наголошує на потребі подальшого розслідування та з'ясування фактів у відношенні до заявлених махінацій з бюджетними коштами.

Справа Екс-садовця Міноборони Лієва: Запобіжний захід скасовано, сума майже 1,5 мільярда гривень у центрі уваги

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.

Масова підтримка: Петиція за мобілізацію працівників бюджетної сфери зібрала 25 тисяч голосів усього за три дні

Петиція до Президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це свідчить про загальне бажання українців змінювати систему та підтримувати ініціативи, спрямовані на покращення державного апарату.

Натомість, ініціатор пропонує надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни. Ця пропозиція не лише демонструє велике повагу до ветеранів, а й сприяє їхній соціальній та професійній реабілітації, забезпечуючи їм можливість швидкої інтеграції у цивільне життя.

Цікаво, що попередня подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів і то лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. До речі “на розгляді” Зеленського вона вже 4,5 місяці. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні, свідчачи про швидку мобілізацію громадян у питаннях, що стосуються їхнього майбутнього та добробуту країни.

Українці проявляють активну громадянську позицію та підтримують ініціативи, спрямовані на реформування та покращення державного управління. Петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала значну кількість голосів за дуже короткий час, що свідчить про загальний рівень підтримки серед населення.

Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу ветеранам з ЗСУ після завершення служби в армії отримала значну увагу та підтримку. Це не лише вияв пошани до тих, хто боровся за країну, а й сприяє їхній соціальній та професійній адаптації у мирному житті.

Такі петиції вказують на зростання громадянської активності та здатності українського суспільства впливати на важливі питання державного управління.