Наука

Згідно з розслідуванням журналістів Hromadske, виявлено, що заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Удовиченко проживає в розкішному житловому комплексі Regent Hill у Києві, де вартість його апартаментів становить 900 тисяч доларів. Ця нерухомість не відображена в офіційній декларації чиновника.

Цей факт викликає питання щодо прозорості декларування майнових активів державними посадовцями. Відповідно до українського законодавства, декларування майна є обов'язковим і призначене для запобігання корупції та забезпечення відкритості влади перед громадянами.

Підвищена увага до деклараційних обов'язків посадовців стає особливо актуальною в контексті зміцнення демократичних процесів та боротьби з корупцією в Україні. Це також відображає необхідність вдосконалення механізмів контролю за достовірністю і повнотою інформації, що надається у деклараціях посадовцями.

Зокрема, питання про недеклароване майно підвищує ризик порушень законодавства та може сприяти утворенню негативного іміджу для владних структур. Такі випадки підкреслюють важливість системи перевірок та відповідального ставлення до дотримання антикорупційних норм.

У світлі виявленого, громадськість очікує на адекватні реакції та заходи з боку компетентних органів для забезпечення прозорості та відповідальності в управлінні державними ресурсами.

Згідно з декларацією, чиновник орендує квартиру в Голосіївському районі Києва неподалік від метро “Васильківська” в елітному ЖК Park Avenue VIP.

Утім, журналістам вдалося зафіксувати службову Toyota Camry на номерах прикриття, яка виїжджала з паркінгу ЖК Regent Hill на Печерську, а за 10 хвилин заїжджала в будівлю ДБР.

У самого Олександра Удовиченка немає нерухомості ні в ЖК Regent Hill, ні в столиці, зазначають журналісти. Водночас квартира в ЖК Regent Hill записана на близьку родичку дружини Олександра Удовиченка – Христини Копач. Ця родичка, Ірина Копач, найімовірніше, є тіткою жінки.

Квартиру в ЖК Regent Hill площею 125 квадратів купили в жовтні 2022 року. Ринкова вартість нерухомості такого метражу в зазначеному ЖК стартує від 37 000 000 гривень – 900 000 доларів. Ірина Копач живе в Одесі та працює косметологом.

У зв'язку зі стрімким розвитком суспільства та введенням нових нормативних актів українським законодавством, виникла необхідність у зміні умов щодо отримання відстрочки від військової мобілізації для багатодітних батьків. Зокрема, з метою забезпечення об'єктивної перевірки факту фактичного утримання дітей, ухвалено рішення про обов'язковість нотаріального підтвердження цього обставини для чоловіків з числа багатодітних сімей.

Зазначена ініціатива визначає, що батько, який претендує на відстрочку від мобілізації через своє багатодітнє становище, повинен пред'явити документальне підтвердження про фактичне утримання кожної зі своїх дітей. Це може бути підписане ним особисто заявлення або довідки від органів опіки та піклування, що підтверджують факт опіки над кожним з дітей. Однак, для забезпечення надійності та об'єктивності цієї інформації, необхідне її нотаріальне посвідчення.

Такий підхід впроваджено з метою запобігання можливим випадкам недостовірного представлення інформації стосовно утримання дітей та забезпечення справедливості в розгляді питань щодо надання відстрочки від військової служби. Рішення про обов'язкове нотаріальне підтвердження факту утримання дітей багатодітними батьками стало важливим кроком у напрямку покращення військової мобілізаційної системи та забезпечення її ефективності та справедливості для всіх категорій громадян.

Це рішення спрямоване на забезпечення прозорості та точності даних щодо осіб, які претендують на відстрочку від мобілізації.

«Військовозобов’язаний і батько трьох неповнолітніх дітей визнаний придатним до військової служби. Згідно з мобілізаційним законом, він автоматично має отримати відстрочку від мобілізації. Його діти народжені від двох жінок, з якими чоловік розлучений, поки не живе, але продовжує фінансово утримувати дітей. Що вигадав ТЦК? Там додатково вимагають договір між чоловіком і його колишнім подружжям про те, що він бере участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей”, – повідомив нардеп Ігор Фріс.

Згадка про письмовий договір між батьками, в якому потрібно прописати, з ким проживатимуть діти і ступінь участі другого з батьків у їхньому вихованні, є в урядовій постанові № 560.

Фріс розцінює цю вимогу як незаконну.

«Уряд цією постановою запровадив додаткові вимоги для військовозобов’язаних щодо підтвердження ними певних юридичних фактів і документів, що розцінюється як перевищення норм і положень закону про мобілізацію», – заявив нардеп.

Науковці Національного антарктичного наукового центру здійснили успішну експедицію, під час якої зафіксували звуки рідкісних китів південних плавунів. Це важливе досягнення стало можливим завдяки спільній праці українських біологів та дослідників. Поділитися цією новиною вони вирішили у соцмережах.

Південні плавуни привертають увагу не лише своєю рідкістю, але і недостатньо вивченою поведінкою. Зустрічі з ними в районі станції “Академік Вернадський” стали особливою подією. Біологи використовували українське дослідницьке судно “Ноосфера”, щоб провести комплексні наукові дослідження. Вони спостерігали візуально, застосовували “акустичне тралення” та виконували пошук тварин з моторного човна.

Уже першого дня роботи експедиційного судна науковці зустріли групу з 5 південних плавунів, зробили фотознімки та зафіксували їхні звуки. Для успішних записів звуків китів використовувалася спеціальна акустична система, що включала акустичний рекордер, трос довжиною 180 метрів, крило та хвостовик, що забезпечило якісні записи навіть під час руху судна.

Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів, де, крім плавунів, були зафіксовані звуки косаток і горбатих китів. Однак для повного розуміння звукового середовища морських ссавців необхідно провести докладний аналіз.

Ці дослідження стали важливим внеском у розуміння морських ссавців та їхніх способів спілкування. Пасивний акустичний моніторинг особливо цінний, оскільки він дозволяє вивчити сезонність перебування тварин у місцях, де постійні спостереження людей неможливі. Ці дослідження є важливим кроком у напрямку розширення нашого розуміння підводного світу та сприяють розвитку акустичного “словника” морських ссавців.

Експедиція українських науковців до району станції “Академік Вернадський” виявилася успішною і дозволила зафіксувати звуки рідкісних південних плавунів. Це важливе досягнення стало можливим завдяки спільній праці біологів та дослідників, що використовували новітні технології для збору даних.

Виявлені звуки, записані за допомогою спеціальної акустичної системи, включають не лише плавунів, а й інших морських ссавців, таких як косатки і горбаті кити. Це відкриває можливості для подальших досліджень щодо поведінки та комунікації цих тварин.

Пасивний акустичний моніторинг є ефективним методом вивчення морських ссавців, оскільки він дозволяє вивчити їхню активність у природному середовищі без втручання з боку людини.

Отримані результати стануть важливим внеском у розуміння підводного світу та сприятимуть подальшому розвитку досліджень морських ссавців, їхніх звукових сигналів та способів спілкування.

Вирок Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, підозрюваного у причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень, викликав невпевненість серед суспільства. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у своєму коментарі для "Суспільного" повідомив, що суд змінив запобіжний захід, дозволивши йому перебувати на волі під особисте зобов'язання, а не під вартою, направивши ухвалу в СІЗО.

Щоправда, варто зауважити, що прокурор, відсутній під час засідання, із записів трансляції не був повідомлений. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів, що підтверджують обвинувачення. Відповідно до судді, якщо САП не бачить складу злочину, то це підпорядковується і погляду суду.

Олександр Лієв був взятий під варту 12 лютого заставою у розмірі 50 мільйонів гривень, однак через місяць, за умови особистого зобов'язання, був відпущений додому. Рішення ВАКСу про скасування цього заходу було винесено 9 квітня, однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився на волі без запобіжного заходу.

Після повторного розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу 17 квітня, суд за згодою обвинувачення залишив це питання без розгляду. Таким чином, ситуація з екс-чиновником Міноборони Лієвим залишається невизначеною, а судовий процес триває.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити деякі ключові моменти:

• Невизначеність щодо вироку екс-чиновнику Міноборони Олександру Лієву свідчить про складність і протиріччя у проведенні судових процесів, особливо в контексті корупційних справ.

• Відсутність прокурора на засіданні, яка була виявлена під час розгляду справи, підтверджує необхідність удосконалення процесуальних процедур та забезпечення прозорості й об'єктивності судових процесів.

• Неоднозначність у підтвердженні обвинувачення НАБУ та САП свідчить про необхідність покращення роботи правоохоронних органів у зборі доказів та проведенні розслідувань.

• Відсутність запобіжного заходу для Лієва після скасування раніше застосованої варти є підставою для уваги до дотримання судом вимог процесуальної законодавчої бази.

• Ситуація з Олександром Лієвим відображає загальний контекст боротьби з корупцією в Україні, де прозорість, ефективність та незалежність судових рішень є ключовими аспектами.

Відомо, що ВАКС вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього чиновника Міноборони, підозрюваного в зловживанні повноваженнями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на вражаючу суму, що складає практично півтора мільярда гривень. Це рішення було ухвалено з відповідальністю, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання. Згідно з коментарем адвоката Назара Кульчицького, суд змінив запобіжний захід, звільнивши Лієва під таким зобов'язанням і направивши вирок до СІЗО.

Під час засідання прокурор був відсутній, що, безумовно, викликало певні питання. Суд повернув справу щодо Лієва в компетенцію Національної поліції, оскільки НАБУ та САП не представили достатніх доказів для продовження провадження щодо його участі у злочинних справах. Зокрема, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що САП не знайшла достатніх доказів для обґрунтування підозри у зловживанні, що є ключовим фактором у прийнятті рішення судом.

Варто відзначити, що Олександра Лієва раніше взяли під варту, встановивши заставу в розмірі 50 мільйонів гривень, проте через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. Щоправда, рішення суду про відпустку під особисте зобов'язання було скасовано ВАКСом 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення воно залишило цей клопіт без розгляду. Ці обставини ще раз підкреслюють складність і недоліки в судовій системі, особливо у вирішенні справ, пов'язаних з корупцією та високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з наведеною статтею, суд ухвалив рішення щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, підозрюваного у причетності до махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Попри відсутність прокурора під час засідання, суд вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли представити достатніх доказів для продовження провадження, що призвело до повернення справи до Національної поліції. Вирішальним фактором у судовому рішенні став відсутній склад злочину, визначений суддею. Попри раніше встановлену заставу, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, проте пізніше це рішення було скасовано, а через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ці обставини підкреслюють складність в судовій системі та необхідність вдосконалення процесів, особливо у справах, пов'язаних з корупцією.

В Агентстві з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері оборони (ВАКС) відбулася значуща подія – екс-садовець Міністерства оборони Олександр Лієв, якого підозрювали у сприянні махінаціям під час проведення закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму близько півтора мільярда гривень, випущений під особисте зобов'язання. Цю інформацію оприлюднив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення. Таким чином, екс-чиновник отримав можливість перебувати на волі під особистим зобов'язанням і був направлений ухвалу в СІЗО. За словами адвоката, під час розгляду справи прокурор відсутній з невідомих причин. Справу проти Лієва повернули до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то важко очікувати його визнання судом. Попередньо Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. 9 квітня це рішення було скасовано, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Адвокат пояснив, що це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляду не відбулося.

З урахуванням недостатку достатніх доказів від НАБУ та САП щодо розкрадання, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу для екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. Він був випущений під особисте зобов'язання замість утримання під вартою. Однак навіть із зміною запобіжного заходу і поновленням справи в поліцію, суд залишив питання про Лієва без розгляду через згоду обвинувачення. Це свідчить про складну ситуацію у сфері доказів і наголошує на потребі подальшого розслідування та з'ясування фактів у відношенні до заявлених махінацій з бюджетними коштами.