Search here...

Охорона здоров’я

Важливість уважності до сигналів власного організму: як дрібниці можуть врятувати життя

Іноді організм подає нам настільки тонкі сигнали, що ми легко їх ігноруємо, сприймаючи за буденні або незначні симптоми. Проте саме такі, на перший погляд, неважливі відчуття можуть стати першими ознаками серйозних захворювань, зокрема утворення тромбів — небезпечного стану, що загрожує здоров’ю та життю. Історія Келлі Джерарді, дослідниці біоастронавтики, яскраво ілюструє цю проблему. Вона не мала жодних класичних проявів, які зазвичай асоціюють із тромбозом: жодного сильного болю, набряку чи помітного дискомфорту. Проте, знаючи про свій підвищений ризик, Келлі наполягла на проведенні додаткових обстежень, що дозволило виявити великий тромб на ранній стадії. Завдяки цій пильності та проактивному ставленню до власного здоров’я вона уникла потенційно смертельних ускладнень.

Цей випадок нагадує про важливість уважного ставлення до найменших змін у самопочутті. Навіть якщо симптоми здаються незначними або зовсім непомітними, не варто їх ігнорувати, особливо якщо існують фактори ризику або спадкова схильність. Своєчасна діагностика і правильне лікування при утворенні тромбів можуть запобігти тяжким наслідкам — інсультам, інфарктам чи тромбоемболії легеневої артерії.

Тромб — це густий згусток крові, який утворюється в судинах, коли тромбоцити й білки починають склеюватися. Найчастіше вони виникають у венах — так звані венозні тромби. До них належать тромбоз глибоких вен (ТГВ) і легенева емболія (ТЕЛА).

Судинна хірургиня докторка Лілі Джонстон пояснює: якщо тромб у вені ноги відривається, він може потрапити до легень і перекрити кровотік, що призводить до смертельно небезпечного ускладнення — легеневої емболії.

1. Набряк однієї ногиКоли вену блокує тромб, кров перестає нормально відтікати. Це викликає набряк — зазвичай лише на одній нозі.

2. Біль у литкахЗастій крові створює тиск на тканини, що проявляється як глибокий біль або судоми, які не минають.

3. Почервоніння й відчуття тепла над ураженою ділянкоюОрганізм реагує на тромб запаленням — шкіра червоніє і стає гарячою на дотик.

4. Біль у грудях або задишкаМоже свідчити, що тромб потрапив до легень. Це невідкладний стан, який потребує термінової медичної допомоги.

5. Кашель із кров’ю або незрозумілий кашельКоли частина легені не отримує кров, це призводить до подразнення і кровотечі у дихальні шляхи.

Деякі чинники суттєво підвищують імовірність утворення тромбів:

Вагітність — гормональні зміни та тиск на вени.

Сімейна схильність — спадкові порушення згортання крові.

Малорухливість — тривале сидіння або нерухомість (наприклад, у польоті).

Куріння — пошкоджує стінки судин.

Ожиріння — збільшує тиск і запальні процеси.

Гормональні препарати — контрацептиви можуть підвищувати згортання крові.

Рак — активні онкопроцеси істотно підвищують ризики.

1. Більше руху.Скорочення м’язів ніг допомагає «проштовхувати» кров до серця. Навіть коротка розминка кожні 1–2 години під час роботи або подорожі — ефективна профілактика.

2. Контроль ваги та звичок.Регулярна фізична активність, відмова від куріння та підтримка здорової маси тіла зменшують ризики в рази.

3. Пийте достатньо води.Зневоднення згущує кров, тому питний режим — простий, але дієвий спосіб профілактики тромбозу.

З віком ризик утворення тромбів зростає. Медики радять уважно стежити за набряками ніг, болем або раптовою задишкою, особливо якщо ви приймаєте гормональні препарати чи маєте хронічні захворювання.

Якщо виникають сумніви — краще звернутися до лікаря або судинного хірурга. Рання діагностика може врятувати життя.

Вплив COVID-19 на покоління: нові результати експериментів на мишах

Експерименти, проведені на мишах, показали, що інфікування самців SARS-CoV-2 може не тільки змінювати склад сперми, але й викликати серйозні поведінкові зміни у їхніх нащадків. Ці результати відкривають нові питання щодо можливих довгострокових наслідків пандемії COVID-19 для наступних поколінь. Хоча дослідження було проведено на гризунах, і висновки поки що не можна безпосередньо екстраполювати на людей, вони викликають серйозні побоювання щодо впливу вірусу на генетичний і поведінковий розвиток майбутніх поколінь.

Група науковців під керівництвом професора Ентоні Ханнана провела дослідження, інфікувавши самців мишей адаптованою версією SARS-CoV-2 у різних дозах. Це дозволило з'ясувати, як інтенсивність інфекції може впливати на склад сперми та потенційні зміни в поведінці потомства. Через чотири тижні після одужання, коли вірус більше не виявлявся в організмі, самців спарували з неінфікованими самками. Підросле потомство показало суттєві зміни у поведінці та розвитку, що ставить під питання, як такі зміни можуть вплинути на людське покоління в майбутньому, якщо подібні процеси виявляться властивими і для людей.

Механізм, що стоїть за цими ефектами, дослідники пов’язують із епігенетичними змінами в спермі. COVID-19 модифікував набір малих некодуючих РНК у спермі самців, і саме ці молекули вже раніше визначали як здатні «передавати» інформацію про батьківський досвід і впливати на розвиток мозку потомства. Дослідники також отримали «пра-потомство» (друге покоління): у них помітили зниження кількості приплоду та маси мишенят, але суттєвих поведінкових відхилень у «онуків» не виявили.

Важливо підкреслити — це дослідження на мишах, і прямо переносити його на людей поки що не можна. Однак попередні дані про збереження змін сперми після SARS-CoV-2 (до приблизно 110 днів) і результати цієї роботи разом створюють підстави для додаткових досліджень у людей. Науковці закликають ретельно вивчити сперму та розвиток потомства людей, які перехворіли на COVID-19, щоб з’ясувати, чи працюють подібні механізми й у нас.

Отже, робота Ханнана та колег відкидає просту думку, що наслідки інфекції обмежуються лише хворим індивідом: у мишачій моделі батьківська інфекція може залишити «відбиток» у спермі й позначитись на наступному поколінні. Наступний крок — великі й ретельно спроєктовані клінічні та епідеміологічні дослідження, які покажуть, чи має ця тривожна перспектива практичне значення для людства.

Чому хруст у шиї може бути небезпечним: варто зважати на наслідки

Багато людей мають звичку під час роботи за комп’ютером або після тривалого сидіння робити різкі рухи шиєю, сподіваючись полегшити напругу та вивільнити застряглі м'язи. Зазвичай такий хруст здається приємним і навіть заспокійливим, але чи дійсно це безпечно? Лікарі попереджають, що часте або надмірне клацання шиєю може бути не таким нешкідливим, як здається на перший погляд. Хоча для більшості суглобів цей процес не є шкідливим, у випадку з шийними хребцями ситуація може бути іншою.

Основною причиною хрускоту в суглобах є утворення бульбашок газу в синовіальній рідині — мастилі, яке покриває суглоби, забезпечуючи їх гладку рухливість. Коли суглоб рухається, ці бульбашки лопаються, і ми чуємо характерний звук. Це явище є природним і не повинно викликати занепокоєння у більшості суглобів тіла, зокрема в пальцях або колінах. Проте, шиї властиві особливості, які роблять її більш вразливою до таких маніпуляцій.

У своєму відео лікар Майкл Гартнер пояснив: різкі чи надмірні маніпуляції шиєю теоретично можуть спричинити не тільки розриви судин, а й пошкодження внутрішньої оболонки судин (мікротравми). Такі мікротравми підвищують ризик утворення тромбів — згустків крові, які можуть відірватися й закупорити судини головного мозку або легенів. Закупорка судин мозку — механізм інсульту, і наслідки бувають важкими або смертельними.

— Не крутити шию навмисно і не намагатися «вправити» її самотужки.— Уникати різких, силових рухів шиєю.— Якщо відчуваєте напруження, біль або обмеження рухливості — зверніться до фахівця (вертебролога, невролога або фізіотерапевта).— Безпечніші альтернативи — м’які розтяжки, контрольовані вправи під наглядом спеціаліста або масаж.

Якщо після «клацання» виникає сильний біль, запаморочення, порушення мовлення, слабкість у кінцівках або інші неврологічні симптоми — це привід звернутися до невідкладної медичної допомоги.

Незначний хруст у пальцях або суглобах зазвичай не становить загрози, але шиєю ризикувати не варто. Проста звичка «вправляти» шию може мати серйозні наслідки; краще зняття напруги робити обережно й під контролем спеціаліста.

Авітаміноз: Як вчасно розпізнати дефіцит вітамінів і відновити здоров’я

Авітаміноз — це серйозний стан, що виникає через недостатність вітамінів, що призводить до порушень у роботі організму. Залежно від того, яких вітамінів не вистачає, симптоми можуть бути різними — від незначної втоми до значних проблем зі здоров'ям. Важливо знати, як розпізнати перші ознаки дефіциту вітамінів, адже своєчасне втручання може допомогти уникнути ускладнень і повернути нормальний рівень енергії в повсякденне життя.

Одним із найбільш поширених симптомів дефіциту вітамінів є постійна втома та загальна слабкість. Це часто вказує на нестачу вітамінів групи B, які важливі для нормального обміну речовин і енергетичного забезпечення організму, а також заліза. Якщо ви постійно відчуваєте втому, це може бути сигналом, що ваш організм не отримує достатньої кількості цих важливих елементів.

Причини — неправильне харчування з перевагою фастфуду і браком овочів та фруктів, підвищена потреба організму під час вагітності, стресу або інтенсивних тренувань, порушення всмоктування в шлунково-кишковому тракті (захворювання, медикаменти, алкоголізм) та сезонні фактори — наприклад, взимку часто знижується рівень вітаміну D через брак сонця.

Найкраща профілактика — різноманітне харчування: овочі, фрукти, риба, молочні продукти, горіхи, цільнозернові. У сезонні періоди або за підвищеної потреби доцільні добавки (D, C чи мультивітаміни), але приймати їх слід після консультації з лікарем. Регулярні аналізи крові допомагають виявити дефіцит на ранніх стадіях. Не забувайте й про спосіб життя: достатній сон, помірна фізична активність і зниження стресу покращують засвоєння поживних речовин.

Якщо симптоми прогресують (сильна втома, часті інфекції, раптова втрата ваги, серйозні проблеми зі шкірою або зором), обов’язково зверніться до фахівця — тільки лікар може призначити необхідні аналізи й корекцію харчування або лікування. Авітаміноз — це сигнал організму про потребу в турботі; прості зміни в харчуванні й режимі часто вирішують проблему, але інколи потрібне медичне втручання.

Вітамін B3: важливість ніацину для здоров’я та його роль у підтримці організму

Вітамін B3, який також відомий як ніацин або вітамін PP, є одним із найважливіших компонентів, необхідних для нормального функціонування людського організму. Цей вітамін має безпосереднє відношення до роботи нервової та серцево-судинної систем, що робить його незамінним для підтримки загального здоров’я. Історично, ніацин був відкритий третім серед вітамінів групи B, і його друга назва «PP» походить від англійського терміну «Pellagra-Preventing factor», що вказує на його здатність запобігати пелагрі — захворюванню, яке проявляється ураженнями шкіри, порушенням роботи травної системи, слабкістю і депресією.

Однак користь ніацину не обмежується лише профілактикою пелагри. Ніацин є важливим учасником багатьох біохімічних процесів у організмі. Зокрема, він допомагає перетворювати вуглеводи на енергію, що є критично важливим для підтримки життєдіяльності клітин. Також він відіграє ключову роль у виробленні різних гормонів, таких як інсулін, кортизон та статеві гормони, що впливають на обмін речовин, стресову реакцію організму та репродуктивну функцію.

За рекомендаціями, дорослим потрібно близько 14 мг ніацину на добу жінкам і 16 мг чоловікам. Вагітним, жінкам у період годування та людям у відновленні після хвороб потреба може бути більшою.

Найкращими джерелами вітаміну B3 є:– печінка (порція яловичої печінки покриває майже всю добову норму),– куряче філе,– тунець і лосось,– нежирна свинина,– арахіс, авокадо, картопля,– зелений горошок і коричневий рис.

Збалансований раціон, що включає ці продукти, допоможе забезпечити організм необхідною кількістю ніацину щодня та уникнути серйозних проблем зі здоров’ям.

Гострий цистит як ранній сигнал розвитку урологічних раків

Гострий цистит, який часто розглядається лише як поширена інфекція сечових шляхів, може бути набагато більш серйозним симптомом, ніж зазвичай вважається. Нове дослідження, проведене вченими Лундського університету в Швеції, виявило, що цей захворювання може бути раннім сигналом розвитку урологічних видів раку. Для того, щоб дійти такого висновку, дослідники проаналізували медичні дані понад трьох з половиною мільйонів осіб віком від 50 років.

Згідно з результатами дослідження, яке охоплювало період з 1997 по 2018 рік, в Швеції було зафіксовано сотні тисяч випадків циститу. Однак важливим відкриттям стало те, що серед пацієнтів, які пережили інфекцію, значно частіше згодом виникали діагнози раку сечового міхура, нирок та інших органів сечостатевої системи. Особливо високий ризик розвитку раку спостерігався серед чоловіків, у яких також діагностували рак простати, яєчок та статевого члена.

Схожа картина спостерігалася і з іншими онкологічними захворюваннями. Чоловіки після перенесеного циститу мали значно вищі шанси на рак нирки чи простати, жінки — на рак нирки та деякі гінекологічні пухлини. Дослідники наголошують: такі цифри не означають, що кожен епізод циститу обов’язково завершиться онкологією. Йдеться радше про те, що інфекція може бути першим проявом прихованої хвороби або супутнім фактором, який полегшує її виявлення.

Науковці пояснюють: пухлини або навіть передракові зміни здатні послаблювати захист сечових шляхів і провокувати інфекції. Крім того, симптоми деяких видів раку можуть бути схожими на прояви циститу, що вводить в оману і пацієнтів, і лікарів.

Для медиків це дослідження є сигналом: навіть звичайний на перший погляд діагноз може приховувати серйозні ризики. Особливо уважними варто бути до пацієнтів середнього та старшого віку. Автори підкреслюють: гострий цистит має розглядатися не лише як самостійна проблема, а й як можливий клінічний маркер урогенітальних видів раку.

На Львівщині викрили фермера, який незаконно зайняв понад 56 гектарів землі

У Львівській області правоохоронці задокументували факт самовільного зайняття земель комунальної власності головою одного з фермерських господарств. Як повідомили у Львівській обласній прокуратурі, чоловік без будь-яких дозвільних документів розпорядився сільськогосподарськими ділянками, що належать громаді Стрийського району.

Слідство з’ясувало, що фермер використав одразу шість ділянок сільськогосподарського призначення, загальна площа яких перевищує 56 гектарів. Земля активно оброблялася та приносила прибуток, однак жодних правових підстав для її використання підозрюваний не мав. Таким чином громада фактично втратила можливість розпоряджатися власними ресурсами та отримувати законні надходження до бюджету.

Фермер розорав ці ділянки та засіяв їх соєю, отримавши прибуток. У прокуратурі зазначили, що територіальній громаді було завдано збитків на суму майже 270 тисяч гривень.

Разом з тим, ці збитки підозрюваний відшкодував у повному обсязі в ході слідства. Досудове розслідування триває, остаточне рішення щодо відповідальності ухвалить суд.

Білковий бум у харчуванні: користь, ризики та баланс у раціоні

Сучасні харчові тенденції дедалі більше зосереджуються на білку, який став справжнім символом здорового способу життя. Його можна зустріти не лише у звичних продуктах, а й у протеїнових батончиках, спортивних коктейлях, спеціальних порошках і навіть у каві чи чаї. Популярність пояснюється тим, що білок допомагає відновлювати м’язи після фізичних навантажень, підтримує тривале відчуття ситості та може сприяти контролю ваги.

Однак дієтологи застерігають: надмірне захоплення протеїновими добавками та продуктами з підвищеним вмістом білка може призвести до дисбалансу в харчуванні. Коли основний акцент робиться лише на білку, часто недооцінюється значення інших важливих нутрієнтів, зокрема клітковини, яка відіграє ключову роль у здоров’ї травної системи.

Клітковина виконує важливу роль у травленні, підтримує баланс кишкової мікрофлори та знижує запалення. Вона пов’язана із зниженням ризику діабету, інсульту та серцево-судинних хвороб. Проте більшість людей отримують її значно менше за рекомендовані 30 г на день.

Популярність білка пояснюється його ефектністю: м’язи помітні одразу, тоді як користь клітковини складніше відчути. Маркетинг активно підживлює цю тенденцію, продаючи продукти з доданим білком як «здорові», а соцмережі створюють справжню «білкову лихоманку».

Водночас надлишок білка може бути шкідливим: він перевантажує нирки, провокує камені, негативно впливає на кістки, а в деяких випадках викликає нудоту. Тому важливо дотримуватися балансу, обирати різноманітні джерела білка та не забувати про клітковину та інші необхідні нутрієнти.

Поради лікаря, які допоможуть швидше повернутися до робочого ритму після вихідних

Після перерви, відпочинку або свят багато людей відчувають труднощі при поверненні до звичного робочого чи навчального ритму. Відчуття розсіяності, втоми, або навіть стан «туману в голові» — це досить поширене явище, яке, хоч і не є хворобою, все ж свідчить про перевантаження або стрес. Це сигнал від нашого мозку, який потребує відновлення.

Когнітивна втома може трапитися з кожним. Це не свідчить про слабкість чи неспроможність, а радше є знаком, що мозку потрібен відпочинок. Слід сповільнитися, делегувати частину завдань та звернутися по допомогу, якщо вона необхідна. Важливо пам’ятати, що цей стан — тимчасовий.

Чітка рутина зменшує навантаження на пам’ять. Варто сформувати ранкові та вечірні звички — підготувати одяг, скласти план на день, подбати про сніданок. Це позбавить мозок від необхідності постійно приймати дрібні рішення.

Переповнений графік без відпочинку тільки погіршує «туман у голові». Короткі паузи на 5–10 хвилин допоможуть відновитися: можна розім’ятися, випити чаю або просто вийти на свіже повітря. Такі паузи дають мозку час перезавантажитися.

Намагання тримати в голові всі завдання часто призводить до хаосу. Календарі, списки справ і нагадування звільняють пам’ять від зайвого навантаження. Регулярні завдання краще автоматизувати — наприклад, заздалегідь планувати оплату рахунків чи встановлювати нагадування про щотижневі справи.

Дотримуючись цих простих рекомендацій, можна зменшити прояви «туману в голові» і швидше відновити продуктивність.

Як правильно умиватися з сіллю: проста процедура для очищення шкіри

Морська сіль є неймовірно корисним і доступним засобом для догляду за шкірою, і навіть б’юті-експерти часто радять її використовувати для різноманітних косметичних процедур. Це натуральний інгредієнт, який збагачений мінералами, що мають здатність очищати, живити і зволожувати шкіру. Морська сіль застосовується у різних формах: від ванн, пілінгів до масок. Однією з популярних процедур, що використовує цей інгредієнт, є сольовий пілінг, який ефективно очищає шкіру, видаляючи мертві клітини та надаючи їй свіжий, здоровий вигляд.

Ця процедура допомагає шкірі оновлюватися, тонізує та підтягує її, зменшує жирний блиск, усуває лущення і прочищає пори. Експерти зазначають, що сольове умивання — чудова альтернатива скрабу: воно забезпечує глибоке очищення без механічного травмування.

Для процедури достатньо розчинити одну столову ложку морської солі у 100 мл гарячої води. Розчин можна зберігати у зручній ємності. Перед умиванням потрібно повністю видалити макіяж. Розчин наноситься на обличчя ватним диском і залишаєтьcя на 5 хвилин, після чого змивається теплою водою. Додаткові гелі чи пінки використовувати не потрібно.

Якщо шкіра схильна до жирності, перед процедурою можна скористатися м’яким очищувальним засобом.

Після умивання слід нанести зволожувальний крем, адже сіль має підсушувальний ефект.

Оптимальний курс — 7–10 днів поспіль.

Регулярне сольове умивання дозволяє підтримувати чистоту та здоровий вигляд шкіри, роблячи її більш свіжою та підтягнутою.

1...91011...110сторінка 10 з 110

Контакти редакції: [email protected]