Охорона здоров’я

Дослідження американських науковців виявило помітний вплив навіть одного сеансу силових вправ на когнітивні функції дорослих людей. Фахівці з Університету Пердью в Індіані простежили за 121 учасником віком від 18 до 50 років і зафіксували, що одноразове тренування тривалістю близько 40 хвилин здатне суттєво посилити як довготривалу, так і робочу пам’ять. Мета роботи полягала в тому, щоб визначити, чи може коротка фізична активність забезпечити негайний позитивний ефект на мозок, не вимагаючи тижнів або місяців регулярних занять.

Учасники були поділені на дві групи. Перша виконувала комплекс помірних силових вправ — жим лежачи, тягу блоку, згинання рук зі штангою, жим ногами та інші елементи, що задіюють різні групи м’язів. Повна сесія тривала 42 хвилини і включала розминку та два підходи по 10 повторень для кожної вправи. Друга група служила контролем і не брала участі у фізичному навантаженні, що дало можливість порівняти зміни в когнітивних показниках максимально об’єктивно.

Після сесії учасники здавали кров на аналіз та проходили електроенцефалографію (ЕЕГ). Результати показали, що силові вправи позитивно впливають на виконавчі функції мозку, покращують швидкість обробки інформації та робочу пам’ять, а також змінюють нейроелектричну активність. Учасники групи тренування демонстрували кращий час реакції та ефективність робочої пам’яті порівняно з контрольною групою.

Вчені припускають, що ефект може пояснюватися підвищенням рівня лактату в крові та артеріального тиску після фізичного навантаження, що стимулює когнітивні функції. Проте тривалість цього ефекту поки невідома.

Дослідження додає ваги попереднім роботам, які показували, що регулярна фізична активність знижує ризик деменції, підтримує когнітивні функції та навіть зменшує біологічний вік. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим щонайменше 150 хвилин на тиждень вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин інтенсивних тренувань, а також включати силові вправи для основних груп м’язів щонайменше два дні на тиждень.

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів розширений круглий стіл, присвячений темі «Оцінювання повсякденного функціонування: шлях пацієнта для встановлення інвалідності, виклики та проблематика». Учасники заходу зосередили увагу на ключових труднощах, які супроводжують військовослужбовців під час проходження процедури встановлення інвалідності, починаючи від збору медичної документації та закінчуючи етапом ухвалення офіційного рішення.

Очільник підкомітету із соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю Сергій Гривко підкреслив, що з 1 січня 2025 року в Україні розпочалася масштабна реформа, яка кардинально змінює підходи до визначення ступеня втрати функціональності. Замість традиційних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) впроваджено нову модель оцінювання, що базується на визначенні рівня повсякденного функціонування людини, а не лише на переліку діагнозів чи медичних протоколів.

Заступник Міністра у справах ветеранів Руслан Приходько підкреслив, що реформа є складною, але критично важливою для підтримки поранених військовослужбовців як під час служби, так і після повернення до цивільного життя. Він зазначив, що найбільші труднощі виникають на місцевому рівні через формальний підхід окремих сімейних лікарів, проблеми з маломобільними ветеранами та необхідність відвідувати кілька установ для отримання висновків лікарів.

Голова підкомітету Анатолій Остапенко звернув увагу на те, що реформа впливає на доступ ветеранів до реабілітації, соціальних гарантій та повноцінного життя. Він наголосив на тимчасових фінансових труднощах військових під час оформлення інвалідності. Остапенко також підкреслив важливість збереження системи санаторно-курортного лікування, яка може значно покращити реабілітацію захисників та їхніх родин, використовуючи наявні фахові та матеріальні ресурси.

Попри усталене розуміння важливості повноцінного сну, проблема хронічного недосипання залишається однією з найпоширеніших серед дорослого населення. Свіже британське дослідження, результати якого оприлюднено виданням The Mirror, показало разючу статистику: майже сім із десяти людей регулярно сплять менше рекомендованої норми. Зібрані дані демонструють, що дефіцит відпочинку впливає не лише на самопочуття, а й на поведінку, ефективність, витрати енергії та навіть на фінансові рішення.

Опитування, організоване «Країною ліжок» у партнерстві з лікаркою загальної практики Катріною О’Доннелл, охопило тисячу осіб віком від 18 до 99 років. Респондентів просили оцінити власний режим сну, фізичний стан після пробудження та зміни у поведінці протягом дня. З’ясувалося, що більшість учасників систематично недоотримує від двох до чотирьох годин відпочинку щоночі, що формує стабільний дефіцит, який організм уже не здатен компенсувати короткими денними перервами.

Дослідники зафіксували суттєве зростання так званої «кризи сну» у Великій Британії. Майже половина опитаних регулярно прокидається серед ночі, а 47% постійно відчувають втому протягом дня. Водночас поганий сон впливає не лише на самопочуття: 56% учасників дослідження визнають, що після безсонних ночей більше витрачають грошей на базові товари та імпульсивні покупки, а 40% — часто шкодують про фінансові рішення, ухвалені у стані втоми.

За словами Катріни О’Доннелл, сон менш ніж сім годин на добу може суттєво шкодити організму. Вона пояснює, що регулярний відпочинок тривалістю лише п’ять–шість годин майже вдвічі збільшує ризик діагностування переддіабету та діабету другого типу. Так само зростає ймовірність розвитку підвищеного артеріального тиску.

Лікарка наголошує: люди, які сплять чотири години або менше, удвічі частіше мають проблеми з тиском і з більшою ймовірністю стикаються з порушеннями роботи серцево-судинної системи. Хронічне недосипання також здатне значно збільшити ризик розвитку деменції в майбутньому.

О’Доннелл зазначає, що поганий сон пов’язаний із підвищеним рівнем гормонів стресу, зростанням запальних процесів та нездоровими показниками холестерину. Крім фізичних факторів, порушений режим сну збільшує ризик розвитку депресії та емоційних розладів.

Медики радять людям, які стикаються з тривалими проблемами засинання або частими нічними пробудженнями, не відкладати консультацію з лікарем. За словами експертів, своєчасна діагностика й корекція режиму сну допомагають уникнути серйозних довгострокових наслідків.

Гемоглобін є важливим маркером стану кровотворної системи, адже саме він забезпечує перенесення кисню до тканин і підтримує нормальне функціонування організму. Коли його рівень знижується, людина може відчувати втому, запаморочення, слабкість, блідість шкіри та труднощі з концентрацією. Фахівці наголошують, що у багатьох випадках на цей показник можна вплинути природним шляхом — завдяки збалансованому раціону та корекції щоденних звичок.

Основним чинником, який допомагає підтримувати здоровий рівень гемоглобіну, є правильне харчування. Вживання продуктів, багатих на залізо, забезпечує організм необхідними компонентами для синтезу гемоглобіну. У пріоритеті — червоне м’ясо, печінка, індичка, бобові культури, горіхи, насіння та цільнозернові продукти. Серед різних джерел заліза особливо дієвими вважають субпродукти, зокрема печінку, яка містить високі концентрації біодоступного заліза та додатково забезпечує організм вітамінами групи B.

Важливе значення має і вітамін С, адже він допомагає організму якісно засвоювати залізо. Медики радять поєднувати м’ясні страви з овочами або фруктами, зокрема з цитрусами, ківі, болгарським перцем чи броколі. Навіть склянка апельсинового соку після обіду підсилює ефект харчування.

Для формування здорових еритроцитів організм також потребує фолієвої кислоти та вітаміну В12. Ці речовини містяться у зелених овочах, капусті, бобових, рибі, м’ясі та молочних продуктах. Додатковим природним джерелом мікроелементів є зелень — шпинат, петрушка та морська капуста, які можна додавати до основних страв.

Медики звертають увагу, що деякі продукти можуть знижувати засвоєння заліза. Кава, чай, газовані напої та надмірна кількість молочних продуктів блокують процеси всмоктування, тому їх рекомендується вживати окремо від основних прийомів їжі.

Покращити загальний стан кровообігу допомагає й фізична активність. Лікарі кажуть, що навіть легкі тренування, регулярні прогулянки або йога покращують насичення киснем і стимулюють вироблення еритроцитів.

Допоміжним засобом можуть бути й популярні домашні рецепти — соки з буряка, граната, моркви та яблук. При регулярному вживанні вони тонізують організм і сприяють поступовому підвищенню гемоглобіну.

Медики наголошують, що перед суттєвою зміною раціону або початком прийому добавок варто проконсультуватися з лікарем. Своєчасна корекція харчування покращує самопочуття та допомагає уникнути серйозних наслідків, пов’язаних із дефіцитом гемоглобіну.

Тренд на ферментовані продукти — кефір, кімчі, комбучу, а також на про- та пребіотики — сформував переконання, що запорука здоров’я криється виключно в кишківнику. Однак фахівці все частіше наголошують: фундамент міцного мікробіому починається значно вище, у ротовій порожнині. Саме повсякденні звички щодо догляду за зубами та яснами можуть мати глибший вплив на імунну систему, рівень запальних процесів та ефективність травлення, ніж наймодніші ферментовані продукти.

Ротова порожнина — це складна екосистема, у якій співіснують трильйони мікроорганізмів. Вони беруть участь у першому етапі травлення, взаємодіють зі слизовими оболонками, формують бар’єр від патогенів та впливають на стан усього організму. Бактерії рота не ізольовані: вони легко мігрують у травний тракт, створюючи прямий місток між станом зубів і роботою кишківника. Якщо екосистема ротової порожнини порушена, це може проявлятися не лише у карієсі чи кровоточивості ясен, а й у проблемах з травленням, здуттями, зниженням імунної реактивності чи навіть підвищеним системним запаленням.

Коли обидві системи у рівновазі — рівень запалення в організмі знижується. Але варто одній із них «вийти з ладу», як ланцюгова реакція зачіпає іншу.

Надлишок шкідливих бактерій у роті, зокрема Porphyromonas gingivalis, пов’язаної із захворюваннями ясен, може змінювати баланс мікробів у кишківнику. Це призводить до здуття, кислотного рефлюксу, загострення симптомів СРК і погіршення бар’єрної функції кишкової стінки.

Запалені ясна провокують системне запалення — постійне надходження запальних молекул у кров. Такий стан негативно впливає на серцево-судинну систему, рівень цукру та імунітет, а разом із тим — на нормальну роботу травлення.

Крім того, зубний біль або чутливість ясен змінюють харчові звички: люди обирають м’якшу, більш оброблену їжу та уникають продуктів із клітковиною. А саме клітковина — ключовий фактор здорового мікробіому.

Зв’язок працює і навпаки. Дисбактеріоз, харчова нестерпність, діабет чи хронічне запалення в кишківнику підвищують ризик гінгівіту та пародонтиту. При порушеному кишковому мікробіомі слизові тканини ротової порожнини гірше чинять опір бактеріям, утворюючи «порочне коло»: кишківник — рот — ще більше запалення.

Експерти радять дотримуватися простих, але системних правил:

Чистити зуби двічі на день по 2 хвилини. Це — найефективніший спосіб контролю бактеріального нальоту.Користуватися флосом щодня: саме міжзубні проміжки стають головним джерелом запалення.Пити достатньо води — волога порожнина рота підтримує стабільний мікробіом.Споживати більше клітковини: овочі, бобові, злаки, горіхи.Обмежувати цукор, який живить шкідливі бактерії.Регулярно відвідувати стоматолога.Стежити за рівнем глюкози, оскільки діабет і хвороби ясен тісно пов’язані.

Наш організм — це система, де кожна частина впливає на іншу. І ротова порожнина в цій системі — відправна точка. Доглядаючи за нею щодня, ми не просто зберігаємо здорові зуби, а й зменшуємо системне запалення, стабілізуємо мікробіом, покращуємо травлення та зміцнюємо імунітет.

Гігієна рота — це не дрібна рутина, а перший крок до збалансованого організму.

Більшість соковитих фруктів природно містять прості цукри — фруктозу, глюкозу та сахарозу. Ці речовини є важливою частиною енергетичного обміну, проте їх надмірне споживання здатне створювати додаткове навантаження на організм і поступово порушувати метаболічні процеси. Дієтологи підкреслюють, що навіть корисні рослинні продукти мають свої межі безпечної добової норми, проектовані на основі численних досліджень та рекомендацій провідних медичних інституцій.

Експерти нагадують: оптимальний добовий обсяг споживання овочів і фруктів становить близько 400 грамів. Цей показник був сформований на основі масштабного дослідження, що тривало кілька років і охопило приблизно 300 тисяч людей віком від 40 до 85 років. Спостереження, проведені вченими Оксфордського університету, довели: саме такий обсяг рослинної їжі найкраще сприяє підтриманню стабільного метаболізму, нормалізації ваги та зниженню ризиків хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних.

Однак, попри загальну користь, деякі фрукти не рекомендується їсти щодня через можливі ризики для організму.

Дієтологи відзначають, що банани містять багато вуглеводів і калію, тож їх надмірне споживання може спричинити набір ваги та негативно вплинути на серцево-судинну систему. Виноград, багатий на антиоксиданти, при надмірній кількості здатен пошкоджувати зубну емаль через високий вміст кислот і викликати стрімкий приріст ваги.

Грейпфрут, корисний для схуднення та багатий на вітамін С, при частому споживанні може погіршувати роботу шлунка, печінки та нирок, тому дієтологи радять обмежитися 2–3 порціями на тиждень. Лимон і лимонна вода мають свої переваги, але висока кислотність руйнує зубну емаль, тому після вживання слід полоскати рот.

Окремо фахівці згадують кавун: згідно з польськими дослідженнями, тривале щоденне його споживання може спричинити діарею та зневоднення. Людям із порушеннями роботи нирок або діабетом радять вживати його з особливою обережністю.

Експерти підсумовують: різноманітність — ключ до здорового харчування. Фрукти корисні, але їхня кількість і частота споживання мають бути збалансованими та узгодженими з індивідуальними потребами організму.