Охорона здоров’я

Багатьом знайома ситуація, коли протягом дня їжа майже не цікавить, зате ближче до вечора з’являється сильне й наполегливе бажання поїсти. Дієтолог Келсі Кунік у коментарі для видання EatingWell пояснює, що в більшості випадків причина такого явища полягає не в емоційній нестабільності чи відсутності самодисципліни, а у порушеному режимі харчування впродовж дня.

Фахівчиня зазначає, що типовий сценарій виглядає доволі просто: людина пропускає сніданок або обмежується мінімальною кількістю їжі, вдень харчується нерегулярно чи недостатньо, а ввечері організм намагається компенсувати дефіцит енергії. У цей момент тіло подає сильні сигнали голоду, які важко ігнорувати, що часто призводить до переїдання саме у вечірній час.

Ключові фактори, які провокують вечірнє переїдання, — це недостатня кількість їжі протягом дня та незбалансований раціон. Якщо сніданок і обід складаються переважно з вуглеводів, вони швидко перетравлюються, викликаючи різкі коливання рівня цукру в крові. У відсутності білків і жирів організм швидше відчуває голод.

Дослідження показують, що білок у сніданку стабілізує рівень глюкози протягом усього дня і зменшує ймовірність різких нападів апетиту ввечері. Крім того, тривале голодування активує ділянки мозку, пов’язані з тягою до висококалорійної їжі.

Дієтолог радить звернути увагу на тривалі проміжки між прийомами їжі, постійне недоїдання до вечора та бажання їсти «все підряд» без реального голоду — це типові ознаки енергетичного дефіциту.

Щоб уникнути вечірніх зривів, експертка рекомендує починати день із повноцінного білкового сніданку, збалансовано обідати та додавати перекуси між прийомами їжі. Коли організм отримує достатньо енергії вдень, потреба в неконтрольованому переїданні ввечері зникає сама собою.

Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки опублікував детальну покрокову інструкцію для військовослужбовців, які самовільно залишили місце служби, але згодом вирішили повернутися до виконання обов’язків. Відповідні роз’яснення містяться в офіційному повідомленні ТЦК, де наголошується на можливості відновлення служби у встановленому законодавством порядку.

У центрі пояснюють, що першим кроком для військового є звернення до органів Військової служби правопорядку. Це можна зробити як через Центральне управління ВСП у Києві, так і через будь-який зональний відділ за місцем перебування. Представники ВСП надають первинну консультацію, фіксують звернення та роз’яснюють подальші етапи процедури.

Окремо передбачена можливість подати запит дистанційно через застосунок «Армія+». У такому разі військовий оформлює відповідний рапорт у додатку, після чого ВСП опрацьовує звернення та організовує направлення до батальйону резерву. Представники служби зв’язуються з військовим для перевірки наявності необхідних документів і супроводжують його до місця подальшого проходження служби.

Для оформлення повернення рекомендується мати військово-облікові документи, медичні довідки, включно з висновком військово-лікарської комісії, а також рекомендаційний лист від частини, де військовий бажає продовжити службу, якщо такий є.

У ТЦК пояснюють, що повернення у конкретну бойову частину за «відношенням» можливе, але лише за умови, що ця бригада має потребу в доукомплектуванні. При цьому рекомендаційні листи від частин забезпечення, як правило, не враховуються, а таких військових направляють до підрозділів, які визначені як пріоритетні для комплектування.

Особи, які за висновком ВЛК мають обмежену придатність до військової служби, направляються до підрозділів забезпечення. Враховується рекомендаційний лист, який може надати сам військовий. Також підрозділи забезпечення ТЦК та СП доукомплектовуються саме військовими, придатними до служби в таких структурах за станом здоров’я.

Після прибуття до батальйону резерву командир підрозділу видає наказ про включення військового до списків особового складу. Паралельно через правоохоронні органи уточнюється інформація щодо внесення відомостей про військовослужбовця до Єдиного реєстру досудових розслідувань для подальшого врегулювання його правового статусу.

Вітамін D має визначальне значення для нормального функціонування організму, адже він бере участь у формуванні міцної кісткової тканини, підтримує роботу імунної системи, впливає на м’язовий тонус і навіть на емоційний баланс. Попри це, його нестача залишається надзвичайно поширеною проблемою, яка стосується не лише людей із незбалансованим харчуванням, а й тих, хто уважно стежить за своїм раціоном.

Фахівці з харчування звертають увагу, що основною причиною дефіциту вітаміну D є обмежене перебування на сонці. Саме під впливом ультрафіолетових променів шкіра людини синтезує значну частину цього вітаміну. У холодну пору року, а також у людей, які більшість часу проводять у приміщеннях, цей природний механізм працює значно слабше.

Найпотужнішим природним джерелом вітаміну D залишається жирна риба. Особливо це стосується дикого лосося, форелі, тунця, оселедця та сардин. У середній порції лосося або форелі може міститися від 380 до понад 600 міжнародних одиниць вітаміну D, що покриває значну частину добової норми. Регулярне вживання такої риби також забезпечує організм омега-3 жирними кислотами, які підтримують серце і судини.

Ще більш концентрованим джерелом є риб’ячий жир, зокрема жир із печінки тріски. В одній столовій ложці такого продукту може міститися понад 1300 міжнародних одиниць вітаміну D. Хоча смак риб’ячого жиру подобається не всім, його можна отримувати у формі капсул без характерного запаху і присмаку.

Значну частину вітаміну D у раціоні багатьох людей забезпечують збагачені продукти. Йдеться про молоко, йогурти, апельсиновий сік та сухі сніданки, до яких виробники додають цей вітамін. У склянці збагаченого молока або стандартній порції йогурту зазвичай міститься близько 100–120 міжнародних одиниць, однак фактичні показники залежать від бренду, тому дієтологи радять уважно читати етикетки.

Помірним, але стабільним джерелом вітаміну D є яйця, а точніше жовтки. Одне велике яйце містить близько 50 міжнародних одиниць цього вітаміну. При цьому яйця від курей вільного вигулу зазвичай мають вищий вміст вітаміну D, ніж продукція з промислових ферм. Хоча самі яйця не покривають добову потребу, вони є важливою складовою збалансованого раціону.

Особливу увагу дієтологи звертають і на гриби, які зазнавали впливу ультрафіолетового світла. Це один з небагатьох рослинних продуктів, здатних накопичувати вітамін D. Одна чашка таких грибів може містити понад тисячу міжнародних одиниць вітаміну, хоча йдеться про форму D2, яка засвоюється дещо гірше, ніж D3 з продуктів тваринного походження. Водночас для людей, які не споживають рибу та яйця, це залишається цінною альтернативою.

Лорен Панофф підкреслює, що найефективніший спосіб підтримувати оптимальний рівень вітаміну D — поєднувати кілька його джерел у щоденному раціоні. Якщо ж виникає потреба у прийомі добавок, перед цим варто перевірити рівень вітаміну D у крові та проконсультуватися з лікарем.

Багато людей, які сплять поруч із партнером, що хропе, часто дивуються, як можна спокійно відпочивати під таким гучним і постійним шумом. На перший погляд здається, що хропіння повинно бути серйозним перешкоджанням для сну, але дослідження показують, що все не так однозначно. Виявляється, що самі хропуни іноді навіть прокидаються від власних звуків, однак ці пробудження тривають лише кілька часток секунди й майже не запам'ятовуються. Про це розповідає видання IFLScience.

Науковці пояснюють цей феномен тим, що мозок людини має здатність адаптуватися до знайомих звуків і подразників, які не сприймаються як загроза. Якщо хропіння є звичним для людини, мозок фільтрує цей шум і не дає йому стати на заваді глибокому сну. Такий механізм є частиною процесу, відомого як «сенсорна адаптація». Це дозволяє людині не прокидатися від незначних звуків, таких як звуки серфінгу або шелест вітру, що є постійними і не мають для нас загрози.

Дослідження 2013 року показало, що люди, які хропуть, мають більше порушень циклів сну, але менше мікропробуджень, коли використовують засоби захисту від шуму, зокрема беруші. Це підтверджує, що мозок активно блокує сигнали, які вважає неважливими. Ключову роль у цьому процесі відіграє таламус — ділянка мозку, яка фільтрує сенсорну інформацію, подібно до того, як люди звикають до постійного шуму вулиці за вікном.

Оскільки хропіння походить від самої людини, підсвідомість сприймає його як безпечний і знайомий звук. У результаті мозок віддає пріоритет збереженню сну, ігноруючи власні шуми, навіть якщо вони заважають оточуючим.

Водночас лікарі попереджають, що хропіння може бути не просто побутовою проблемою. Якщо воно супроводжується апное сну — короткими зупинками дихання — людина може переживати десятки мікропробуджень за ніч, що значно погіршує якість відпочинку та шкодить здоров’ю.

Щоб зменшити інтенсивність хропіння, фахівці радять змінювати позу для сну, зокрема спати на боці або з піднятою головою. Сон на спині може посилювати хропіння через вплив гравітації, тому будь-які методи, що запобігають перевертанню, часто дають помітний ефект.

Ігнорування проблеми може мати серйозні наслідки — від хронічної втоми та дратівливості до підвищеного ризику гіпертонії й діабету. За наявності симптомів апное лікарі рекомендують звертатися до спеціалістів, адже сучасні дихальні апарати для сну працюють тихо і значно покращують стан здоров’я, дозволяючи організму повноцінно відновлюватися.

У Сумах зареєстровано випадок хантавірусної інфекції у місцевого мешканця, який проживає у приватному будинку. Цей випадок привернув увагу медичних та епідеміологічних служб, які зараз активно працюють над проведенням необхідних протиепідемічних заходів для попередження поширення вірусу. Як повідомили у Сумському обласному центрі контролю та профілактики хвороб, фахівці здійснюють медичний нагляд за контактними особами та з’ясовують можливі шляхи інфікування.

Хантавірус є гострим інфекційним захворюванням, яке може мати серйозні наслідки для здоров’я, вражаючи судини, нирки та легені. Вірус часто спричиняє важкий перебіг хвороби, тому своєчасне виявлення та лікування є важливими для запобігання ускладненням. Одним із основних шляхів зараження є контакт з переносниками вірусу — дикими та хатніми гризунами. Людина зазвичай заражається через вдихання пилу, що містить вірус, або через прямий контакт з екскрементами гризунів.

У Центрі контролю та профілактики хвороб наголошують, що Сумська область належить до ендемічних територій щодо хантавірусної інфекції. В осінньо-зимовий період ризик захворювання зростає, оскільки гризуни масово переміщуються у житлові будинки в пошуках тепла та їжі.

Медики закликають жителів області бути особливо обережними під час прибирання нежитлових приміщень, використовувати засоби індивідуального захисту, регулярно проводити вологе прибирання та не контактувати з гризунами. У разі появи симптомів, схожих на грип, слабкості, підвищеної температури чи болю в м’язах, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Щоденна чашка кави для мільйонів людей є не лише напоєм, а й невід’ємною частиною ранкового ритуалу. Для одних це спосіб прокинутися, для інших — важлива складова робочого дня, яка допомагає розпочати активність. Втім, сучасні наукові дослідження показують, що регулярне вживання кави має набагато глибший вплив на організм, ніж традиційно вважалося. Відзначено, що кофеїн — основна складова кави — стимулює центральну нервову систему, сприяючи підвищенню концентрації уваги, швидкості реакції та навіть короткострокової пам’яті.

Одним із основних ефектів кофеїну є його здатність активізувати роботу мозку, що, своєю чергою, допомагає людині легше зосередитися на завданнях, що потребують інтелектуальних зусиль. Чашка кави, зокрема, може покращити здатність до вирішення складних задач або прийняття рішень в умовах обмеженого часу, що робить каву незамінним помічником для тих, хто має інтенсивний робочий графік або навантаження.

Помірне споживання кави також пов’язують із користю для серцево-судинної системи. Дослідження показують, що 1–3 чашки на день асоціюються зі зниженим ризиком інсульту та хвороб серця. Окрім цього, кава містить антиоксиданти, які можуть зменшувати запальні процеси та підтримувати здоров’я печінки.

Разом із тим фахівці застерігають від надмірного вживання кофеїну. Понад чотири-п’ять чашок на день можуть спричиняти підвищену тривожність, прискорене серцебиття та порушення сну. Для людей із чутливим шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю кава здатна викликати печію та дискомфорт.

Окрему увагу дослідники звертають на формування залежності від кофеїну. При регулярному споживанні організм адаптується до стимулятора, тому різка відмова від кави може призвести до головного болю, сонливості, дратівливості та зниженого настрою. Ці симптоми зазвичай минають за кілька днів, але фахівці радять зменшувати дозу поступово.

Таким чином, кава може бути корисною частиною щоденного раціону, якщо дотримуватися помірності. Оптимальною вважається кількість до трьох чашок на день, яка дозволяє отримати позитивний ефект без шкоди для здоров’я.