Охорона здоров’я

Більшість дорослих людей потребує від семи до дев’яти годин сну щодоби, аби організм мав змогу повноцінно відновитися, стабілізувати роботу нервової системи та підтримувати нормальний обмін речовин. Проте в реальному житті цей режим часто порушується через робоче навантаження, навчання, побутові справи або активний вечірній відпочинок. У результаті багато хто намагається компенсувати нестачу сну тривалим «відсипанням» у вихідні дні.

Фахівці Тернопільського обласного центру контролю та профілактики хвороб наголошують, що такий підхід не є ефективним у довгостроковій перспективі. Хоча кілька додаткових годин сну можуть тимчасово покращити самопочуття, частково нормалізувати рівень глюкози в крові та роботу гормональної системи, повністю усунути наслідки регулярного недосипання таким способом неможливо.

Якщо ви не висипалися, медики радять додавати до нормального сну максимум одну годину у вихідний та за потреби дрімати 20–30 хвилин удень. Не слід спати кілька годин вдень — це порушує внутрішній годинник і може викликати апетит, втому, проблеми зі сном та енергією.

Хронічне недосипання загрожує не лише поганим настроєм і зниженням працездатності. Воно підвищує ризик переїдання, надмірної ваги, серцево-судинних проблем, діабету, зниження імунітету, депресії, тривожності та скорочує тривалість життя. Організм компенсує брак сну за рахунок їжі та підвищеного енергоспоживання, що негативно впливає на здоров’я.

Ознаки, що організму потрібно більше сну: позіхання, втомлюваність, дратівливість, погана концентрація, забудькуватість, брак мотивації, підвищений апетит, проблеми статевого характеру. Якщо вони виникають, медики радять скоригувати режим разом із сімейним лікарем.

Головна порада — намагатися спати достатньо протягом тижня, щоб організм не намагався «наздоганяти» недосипання у вихідні.

Компанія Nestlé в Україні оголосила про добровільне відкликання деяких партій імпортних сумішей для дитячого харчування брендів NAN та NESTOGEN через потенційний ризик, пов’язаний із дефектом якості одного з інгредієнтів. Інформація про це була оприлюднена в пресрелізі компанії 6 січня 2026 року.

Згідно з повідомленням, відкликання відбулося в рамках попереджувальних заходів, спрямованих на захист здоров’я споживачів. У грудні 2025 року компанія вже відкликала обмежені партії цих сумішей в низці європейських країн, однак ці партії не потрапили на український ринок. Внутрішнє розслідування, проведене Nestlé, виявило, що один з інгредієнтів, використаних у виробництві сумішей, мав дефект якості, який міг вплинути на безпеку продукту.

Добровільне відкликання стосується таких партій:

NAN ExpertPro Total Comfort 1 (суха суміш для дітей з народження, 400 г та 800 г)

Nestogen 1 з лактобактеріями L. Reuteri (початкова молочна суміш, 2×500 г)

NAN SUPREME PRO 2 (суха суміш для дітей від 6 місяців, 800 г)

NAN 1 OPTIPRO (початкова молочна рідка суміш, 200 мл)

NAN ExpertPro Безлактозний (суха суміш для дітей з народження, 400 г)

NAN 1 OPTIPRO з L. Reuteri (початкова молочна суха суміш, 400 г та 800 г)

Станом на сьогодні жодного підтвердженого випадку захворювання через ці продукти не зафіксовано. Відкликання носить виключно запобіжний характер, а всі інші продукти Nestlé залишаються безпечними для споживання.

Компанія закликала батьків перевіряти номери партій на упаковках та у разі наявності відкликаних сумішей не використовувати їх і звертатися до сервісу підтримки Nestlé для отримання додаткової інформації.

Участь у хорах і вокальних колективах давно сприймається як форма культурного дозвілля, однак сучасні наукові дослідження свідчать про значно глибший вплив співу на організм людини. Спільне виконання пісень під час святкових подій чи звичайних репетицій поєднує емоційне піднесення з реальними фізіологічними змінами, що позитивно відбиваються на самопочутті.

Науковці Кембриджського інституту музичної терапії встановили, що саме активний спів, а не пасивне слухання музики, запускає в організмі механізми саморегуляції та відновлення. У процесі вокального виконання задіюються дихальна система, м’язи горла та голосові зв’язки, а також активується блукаючий нерв, який відіграє ключову роль у роботі серцево-судинної та імунної систем.

Особливо корисним є спів у складі групи чи хору. Він покращує психологічний стан, сприяє соціалізації та допомагає людям із різними захворюваннями. Хорові заняття застосовують для відновлення мовлення у пацієнтів після інсульту, людей із хворобою Паркінсона та деменцією. Дослідження показують, що артикуляція та словниковий запас у хворих на Паркінсон покращуються завдяки регулярному співу.

Вокальні вправи також надають серцево-легеневе навантаження, порівнянне з ходьбою на біговій доріжці, а тривала практика сприяє відновленню когнітивних функцій у людей похилого віку. Відомий приклад — колишня конгресумен США Габріель Гіффордс, яка після вогнепального поранення у голову відновлювала мовлення та координацію рухів через спів знайомих пісень.

Таким чином, спів — це не лише мистецтво і розвага, а й ефективний метод підтримки фізичного та психічного здоров’я, відновлення мозку та поліпшення якості життя.

У 2025 році соціальні мережі ще сильніше впливають на те, як люди харчуються та піклуються про своє самопочуття. TikTok, Instagram і Reddit щодня продукують тисячі порад, лайфхаків і «чарівних» рішень для енергії, схуднення чи підвищення концентрації. Частина з них ґрунтується на реальних наукових підходах, однак значна кількість трендів є сумнівною або навіть небезпечною, особливо коли їх беззастережно копіюють мільйони користувачів.

Одним із найобговорюваніших феноменів стала так звана «заряджена вода». Блогери та фітнес-інфлюенсери активно просувають ідею додавати у воду електроліти, сиропи, фруктові екстракти чи ароматизатори, обіцяючи швидкий приплив енергії, покращення роботи мозку та загальне оздоровлення. Відео з яскравими напоями збирають мільйони переглядів, а бренди миттєво підхоплюють хвилю, випускаючи нові продукти з гучними обіцянками.

Дієта карнівор, а також її сувора версія «левова дієта», пропонують харчування лише м’ясом і водою. Науковці попереджають, що це незбалансований раціон: надлишок м’яса підвищує ризик серцево-судинних захворювань, високого холестерину та цукрового діабету. Дослідження 2025 року показало, що регулярне споживання переробленого червоного м’яса прискорює когнітивне старіння приблизно на 1,6 року на порцію.

Функціональні напої та кава з добавками, такими як ашваганда, гриби Lion’s Mane чи магній, остаточно увійшли в масовий ринок. Їхні властивості часто зумовлені ефектом очікування: віра у заспокійливу або стимулюючу дію справді впливає на мозок, проте наукових доказів ефективності більшості добавок небагато.

Тренд «bed rotting» — годинами лежати в ліжку, дивитися відео та перекушувати — має помірну користь для зняття стресу, проте постійне проведення часу в ліжку може сигналізувати про депресію і порушувати нічний сон.

Найбільш небезпечний тренд — домашнє відбілювання зубів перекисом водню. Використання 3%-ого розчину прямо на зубах може спричинити опіки ясен, підвищену чутливість зубів і навіть втрату зубів. Фахівці радять проводити відбілювання лише під контролем стоматолога.

Експерти радять обережно ставитися до популярних лайфхаків, уважно читати склад продуктів і не сліпо повторювати тренди без наукового підтвердження.

Відмова від сніданку може мати значні наслідки для фізичного та психічного здоров’я, а також впливати на тривалість життя. Нове наукове дослідження, опубліковане на платформі ScienceDirect, виявило чіткий зв’язок між пропуском ранкового прийому їжі та підвищеним ризиком ожиріння, серцево-судинних захворювань, а також порушень когнітивних функцій. Автори роботи зазначають, що ігнорування сніданку створює додаткове навантаження на організм, що в довгостроковій перспективі може призводити до розвитку серйозних патологій.

Дослідники підкреслюють, що ранковий прийом їжі відіграє ключову роль у регуляції метаболізму, підтримці стабільного рівня цукру в крові та оптимальній роботі мозку. Пропуск сніданку змушує організм швидше використовувати енергетичні резерви, що з часом призводить до підвищення апетиту, переїдання упродовж дня та накопичення зайвих калорій. Також відзначено, що регулярне ігнорування ранкового прийому їжі пов’язане з підвищеним рівнем запальних процесів та гормональних порушень, що негативно впливає на серцево-судинну систему.

Фахівці зазначають, що за відсутності сніданку організм перебуває у стані стресу. Через гормональні коливання людина сильніше відчуває голод упродовж дня, що часто призводить до переїдання та набору зайвої ваги. Окрім цього, можуть порушуватися процеси травлення й активізуватися внутрішні запальні реакції, які з часом здатні сприяти розвитку хронічних захворювань.

Дослідження також вказує на негативний вплив пропуску сніданку на роботу мозку. Люди частіше скаржаться на зниження концентрації уваги, дратівливість і швидку втому, зокрема під час фізичних навантажень. Вчені звертають увагу й на можливий зв’язок цієї звички з підвищеною тривожністю та депресивними станами, що пояснюється впливом на регуляцію нейромедіаторів.

У висновках науковці зазначають, що хоча пропуск сніданку став популярним через уявні метаболічні переваги, нові докази демонструють його негативний вплив на фізіологічні та когнітивні системи організму. Систематичний огляд пов’язує цю звичку з підвищеним апетитом, інсулінорезистентністю, зростанням серцево-судинного ризику, ожирінням, порушенням кишкового мікробіому та системним запаленням.

Лікарі також застерігають від відмови від сніданку. За словами кардіолога Лопеса-Хіменеса, пропуск ранкового прийому їжі ніколи не вважався корисним і, за даними численних досліджень, може підвищувати ризик серцевих та інших захворювань. Він звертає увагу на те, що серцеві напади частіше трапляються вранці, а відсутність їжі може додатково ускладнювати ситуацію.

Фахівець пояснює, що вранці в організмі людини природно підвищується рівень адреналіну. Якщо ж людина не снідає, організм сприймає це як загрозу голоду, що призводить до ще більшого викиду адреналіну й створює небезпечне навантаження на серцево-судинну систему.

Багато людей, які прагнуть стрункої фігури, часто шукають дорогі продукти чи суворі дієти, забуваючи про прості й доступні способи підтримки здоров’я. Одним із таких методів є випивання склянки теплої води за певний час до їжі. Цей підхід не вимагає фінансових витрат і ґрунтується на природних фізіологічних процесах організму.

Фахівці пояснюють, що після вживання води шлунок частково наповнюється, а спеціальні рецептори розтягнення передають сигнал у мозок, зменшуючи відчуття різкого голоду. У результаті людина підходить до трапези більш спокійною і схильною до помірних порцій, а не до переїдання. Така проста звичка допомагає контролювати апетит, уникати зайвих калорій та поступово нормалізувати обсяг споживаної їжі.

Важливу роль відіграє й температура рідини. Тепла вода, близька до температури тіла, м’яко впливає на шлунково-кишковий тракт. Вона сприяє розслабленню гладкої мускулатури, готуючи травну систему до прийому їжі та стимулюючи вироблення ферментів. На відміну від холодних напоїв, які можуть спричиняти спазми й уповільнювати процеси травлення, тепла рідина діє більш делікатно.

Щоб така звичка справді приносила користь, важливо дотримуватися помірності й усвідомленості. Воду зазвичай рекомендують пити за 15–20 хвилин до їди, щоб організм встиг відреагувати. Температура має бути комфортною, а не гарячою, аби не подразнювати слизову оболонку. Йдеться саме про чисту воду без підсолоджувачів чи сиропів, оскільки додаткові калорії зводять нанівець очікуваний ефект. За бажанням смак можна злегка змінити, додавши, наприклад, шматочок лимона або листок м’яти.

Водночас лікарі наголошують, що навіть прості оздоровчі звички підходять не всім однаково. Людям із хронічними захворюваннями нирок, проблемами зі шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю варто бути обережними зі зміною режиму пиття. У таких випадках доцільно попередньо порадитися з лікарем, щоб уникнути небажаних наслідків.

Склянка теплої води перед їжею — це не чарівний засіб і не заміна збалансованого харчування чи рухової активності. Проте для багатьох вона стає простим щоденним ритуалом, який допомагає краще відчувати сигнали власного тіла, відрізняти фізичний голод від емоційного та ставитися до харчування більш усвідомлено. Саме з таких невеликих кроків часто й починаються довготривалі позитивні зміни.