Охорона здоров’я

За даними нещодавно оприлюдненого звіту міжнародної дослідницької групи, результати якого викладені у виданні Science Daily, низка хімічних сполук, що входять до складу сучасних видів пластику, можуть суттєво впливати на розвиток хронічних захворювань та навіть призводити до інвалідності. У центрі уваги вчених опинилися фталати, бісфеноли та ПФАС — речовини, які широко використовуються в упаковці, харчових контейнерах, дитячих іграшках та навіть у медичних виробах.

Автори дослідження наголошують, що ці хімікати безпосередньо пов’язані з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, метаболічних розладів, а також патологій нервової системи. Особливе занепокоєння викликає вплив пластику на дітей. Зафіксовано, що навіть мінімальні дози цих речовин, які накопичуються в організмі протягом перших років життя, можуть сприяти надмірному набору ваги, викликати астму, алергії та порушення гормонального балансу. У довгостроковій перспективі це створює ризик виникнення діабету, порушень фертильності та когнітивних відхилень.

Дослідники називають кілька ключових механізмів, через які пластик і пов’язані з ним хімічні речовини шкодять здоров’ю. Серед них — запальна реакція через аномально активну імунну відповідь, дисбаланс гормональної регуляції та прямий тісний контакт мікропластику з м’якими тканинами організму, що може призводити до пошкоджень головного мозку та інших органів.

Речовини, що викликають занепокоєння, містяться в різному широковживаному асортименті: у упаковці для їжі та напоїв, пластиковому посуді, косметиці, текстилі, предметах побуту й іграшках. Автори звіту наголошують, що через широту застосування обережність і профілактика мають стати пріоритетом, особливо коли йдеться про продукти для дітей.

Експерти радять батькам і домогосподарствам віддавати перевагу склу або посуду з нержавіючої сталі замість пластику, уникати розігрівання їжі в пластиковій тарі та не піддавати пластикові вироби тривалій обробці в посудомийній машині, оскільки тепло і механічний вплив сприяють виділенню шкідливих сполук.

Звіт дослідницької групи підкреслює необхідність подальших досліджень і посилення регуляторних заходів щодо вмісту шкідливих речовин у споживчих товарах. Науковці також закликають до міжнародної співпраці задля відстеження довгострокових наслідків впливу мікропластику на здоров’я людини.

Німецька очна клініка, що працює в Україні, долучилася до унікального міжнародного проєкту, спрямованого на розробку глобальної системи штучного інтелекту у сфері офтальмології. Ініціатива об’єднала 100 провідних медичних закладів із 65 країн світу, і українська клініка стала єдиною учасницею з нашої держави, посівши 37-ме місце у переліку партнерів.

Визнання клініки на світовому рівні стало можливим завдяки багаторічній науковій діяльності та високому професіоналізму її команди. Значну роль у цьому успіху відіграв науковий керівник закладу, професор, доктор медичних наук Оксана Вітовська, авторитет якої у сфері офтальмології високо цінується в міжнародному медичному середовищі.

У клініці використовуються найсучасніші методи лікування та новітні рішення, зокрема вибір штучних кришталиків англійської компанії Rayner, створених за участі штучного інтелекту. Наразі ці інноваційні лінзи доступні лише у Британському офтальмологічному центрі та Німецькій очній клініці в Україні. Впровадження нових технологій висуває високі вимоги не лише до обладнання, а й до медичного персоналу. Усі лікарі клініки проходять сертифікаційні курси та постійно підвищують свою кваліфікацію. Медики, які не відповідають новим стандартам, змушені залишити заклад. У клініці запроваджено принцип — перевершувати очікування пацієнтів. Це передбачає використання сучасного обладнання, точну діагностику, повне обстеження відповідно до стандартів МОЗ України та ЄС, а також персоналізований підхід до кожного пацієнта.

Фундаментальні моделі штучного інтелекту, які зараз активно впроваджуються у медицині, вже застосовуються в офтальмологічній практиці. Для їх ефективної роботи необхідна велика база якісних даних. Саме тому понад 100 клінік у світі об’єдналися для спільної роботи над цією технологією, і Україна стала повноправним учасником цього процесу. Консорціум Global RETFound задає нові стандарти в офтальмології — як у діагностиці, так і в лікуванні. Українська клініка не просто переймає міжнародний досвід, а бере активну участь у його формуванні. Це стосується також точності прогнозування результатів, вибору штучних кришталиків та проведення лазерної корекції зору. Важливо, що особисті дані пацієнтів залишаються в межах клініки. У глобальну систему передаються лише модельні ваги — результат обробки даних штучним інтелектом. Таким чином створюється безпечне середовище, у якому лікар може моделювати ідеальний результат лікування з високим ступенем точності.

Сьогодні інновації, які в інших країнах стануть доступними лише через кілька років, уже є стандартом в українській клініці. Зокрема, це стосується первинного огляду та консультації офтальмолога перед операцією з видалення катаракти. Такі послуги надаються безкоштовно. Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є медичною рекомендацією.

У контексті повномасштабної війни, коли загроза ядерного конфлікту залишається актуальною, питання захисту здоров'я набуває особливої важливості. В таких умовах потрібно бути готовим до різних викликів, зокрема й до можливих наслідків радіаційного забруднення. Дієтологи запевняють, що правильний вибір продуктів харчування може стати однією з важливих ліній захисту організму від шкідливого впливу радіації.

Як зазначають фахівці, деякі продукти здатні знизити всмоктування та накопичення в організмі небезпечних елементів, таких як цезій та стронцій, які є основними дозоутворюючими елементами в разі ядерного удару. У разі ядерного вибуху ці елементи можуть потрапити в організм через повітря, воду або їжу, викликаючи серйозні порушення в здоров’ї. Проте правильний раціон може допомогти зменшити їх негативний вплив.

Молочні продукти по-різному впливають на накопичення радіонуклідів. Найбільше їх затримує цільне молоко — до 100%. Знежирене молоко затримує 85–92%, вершки — 15–8%, знежирений сир — 10–12%. Значно менше радіоактивних елементів міститься в олії (2,5–1,5%). Топлене масло практично не містить радіонуклідів (0%). Серед овочів і зелені важливо ретельно мити їх у чистій воді — це дозволяє знизити вміст шкідливих речовин до 40%. Термічна обробка продуктів теж має велике значення. Печериці не рекомендується вживати сирими або смаженими — їх потрібно варити, адже у відвар переходить до 85% цезію. Так само м’ясо та рибу краще відварювати — до 50% радіонуклідів виходить у бульйон. В яйцях радіоактивні елементи накопичуються переважно в шкаралупі, але при варінні вони частково переходять у білок, тому безпечніше готувати омлети.

Окрему увагу слід приділяти продуктам, які здатні зв’язувати радіонукліди у травній системі. Це блокатори надходження — рослинні полімери, такі як клітковина, целюлоза, пектин, лігнін, альгінати. Найефективнішими серед них є: нерозчинна клітковина (пшеничні та житні висівки); пектини (печені яблука, варений буряк, шкірка лимона та апельсина, смородина, жито, ячмінь, нешліфований рис); фітати (горох, квасоля); альгінати (морська капуста, агар-агар).

Дотримання таких простих рекомендацій допоможе зменшити негативний вплив радіаційного забруднення на організм у надзвичайних ситуаціях.

Міжнародна група вчених оголосила про важливий прорив у лікуванні раку молочної залози, що відкриває нові можливості для пацієнток з генетичними мутаціями BRCA1 або BRCA2. У результатах масштабного дослідження OlympiA було продемонстровано, що препарат олапаріб значно знижує ризик рецидиву та метастазування раку у жінок, які перенесли хіміотерапію. Це дослідження, що тривало 2,5 роки, стало важливим етапом у боротьбі з одним з найпоширеніших типів раку серед жінок.

У дослідженні взяли участь пацієнтки, що мали мутації в генах BRCA1 або BRCA2, і пройшли основний курс хіміотерапії. Результати вражають: 85,9% учасниць, що отримували олапаріб після хіміотерапії, залишалися без рецидиву захворювання. Для порівняння, серед тих, хто отримував плацебо, цей показник становив лише 77,1%. Це означає, що прийом олапарібу дозволяє знизити ризик повторного розвитку хвороби на 8,8%, що є значним досягненням в онкології.

Ще переконливішими стали дані щодо метастазів: 87,5% пацієнток на олапарібі не мали віддалених метастазів — проти 80,4% у контрольній групі. Це — 43% зниження ризику поширення раку. Олапаріб — це інгібітор PARP (ферменту, який допомагає раковим клітинам відновлюватися). Його вже застосовували для лікування пізніх стадій раку, однак тепер підтверджено його ефективність на ранньому, лікувальному етапі — особливо у пацієнток зі спадковими мутаціями.

Голова керівного комітету дослідження, професор Ендрю Тутті, зазначив:

“Для жінок з раннім раком грудей і спадковими мутаціями досі не існувало цільового лікування для зниження ризику рецидиву. Тепер олапаріб може стати таким лікуванням. Це великий прорив”.

Дослідники з Університету Ямагата в Японії попереджають, що надмірне захоплення популярною стравою, раменом, може бути пов’язане з підвищеним ризиком ранньої смерті, особливо серед чоловіків до 70 років. Це стало результатом великого дослідження, яке було опубліковано у виданні Unilad. Вчені наголошують на потенційних небезпеках надмірного вживання цієї страви, яка, незважаючи на свою популярність, має кілька серйозних впливів на здоров'я.

Дослідження охопило понад 6500 добровольців віком від 40 років, серед яких було 2361 чоловік і 4385 жінок. Учасників поділили на групи відповідно до частоти вживання рамену — від менш ніж одного разу на місяць до трьох і більше разів на тиждень. Вчені спостерігали за здоров’ям цих людей протягом кількох років, аналізуючи не тільки їхню дієту, але й інші фактори, які можуть впливати на тривалість життя, такі як фізична активність, куріння та стан серцево-судинної системи.

За період у 4,5 року померли 145 учасників дослідження, з них 100 — від онкологічних захворювань, 29 — від хвороб серця. Аналіз показав, що саме чоловіки, які вживали рамен тричі чи більше на тиждень, мали вищий рівень смертності порівняно з іншими групами.

Ключовий фактор ризику — надмірна кількість солі. Бульйон у складі страви містить високі концентрації натрію, що може сприяти розвитку гіпертонії, інсульту та навіть раку шлунка. Додаткову загрозу становить звичка випивати залишки бульйону після з’їденої локшини. Окрім харчових чинників, дослідники звернули увагу на супутні звички учасників. Люди, які регулярно їли рамен, частіше мали надлишкову вагу, вживали алкоголь, палили — все це також могло вплинути на загальний ризик смертності.

Учені підкреслюють, що дослідження має спостережливий характер. Це означає, що його результати не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку між вживанням рамена і смертністю. Однак отримані дані дають підстави для обережності, особливо коли йдеться про часте споживання цієї страви в поєднанні з іншими шкідливими звичками.

Майже кожна людина хоч раз у житті переживала дивне і водночас лякаюче відчуття: лягаєш у ліжко, закриваєш очі і, здається, вже готовий поринути в сон, але раптом тіло різко здригається, наче падаєш у прірву. Це явище може супроводжуватися панікою, прискореним серцебиттям і навіть неприємними думками, що з організмом щось не так. І хоча це може здаватися непояснимим чи тривожним, насправді такий досвід є абсолютно нормальним і не свідчить про серйозні проблеми зі здоров'ям. За словами лікаря Аміра Хана, який здобув популярність серед британської аудиторії завдяки програмі Lorraine на ITV, це явище відоме в медицині як гіпнічний спазм або "гіпнічне потрясіння".

Що таке гіпнічні спазми і чому вони виникають?

За визначенням NHS, гіпнічні посмики, або «старти сну», — природна реакція організму під час занурення в сон. Часто вони супроводжуються відчуттям падіння, уявним звуком чи навіть спалахом світла. Здригається все тіло або окремі частини, найчастіше — ноги.

«Коли ви засинаєте, м’язи розслабляються, і мозок іноді сприймає це як падіння. Він миттєво дає сигнал тілу “піймати” себе — і ви здригаєтесь», — пояснив Амір Хан.

За його словами, науковці припускають, що це може бути відгомоном давнього рефлексу виживання ще з часів, коли люди спали на деревах: різкий ривок міг врятувати від падіння.

Лікар підкреслив, що гіпнічні посмики безпечні. Вони трапляються частіше, якщо людина перевтомлена, перебуває у стресі або п’є напої з кофеїном перед сном.

«Наступного разу, коли це станеться, не хвилюйтеся — це нормальна особливість роботи мозку», — резюмував лікар.

У коментарях під його відео люди активно ділилися власним досвідом. Одні зізнавались, що іноді навіть підскакують від ліжка, інші дивувались, як мозок «домальовує» міні-сни про падіння. Багато хто визнав, що пояснення лікаря їх заспокоїло.