Події

Управління державної охорони України 27 листопада уклало угоду з ТОВ «Гранд Мотор» на постачання трьох легкових автомобілів спеціалізованого призначення загальною вартістю 8,82 млн грн, що відображено у системі «Прозорро». Нові машини СКСTPR-ПС будуть створені на базі Toyota Land Cruiser Prado 2,8 L 8AT 2025 року випуску у комплектації Elegance. Вартість одного автомобіля становить 2,94 млн грн, що включає як базове оснащення, так і спеціалізоване обладнання для виконання службових завдань.

Гарантійний термін на автомобілі складає три роки або 100 тис. км пробігу, тоді як на додаткове та спеціалізоване обладнання гарантія передбачена на півтора року. Машини будуть обладнані комплексом систем безпеки та комунікацій, необхідних для виконання охоронних функцій, включно з сигналізаціями, захисними елементами та спеціальними засобами зв’язку. Така модернізація автопарку УДО спрямована на підвищення мобільності та безпеки персоналу під час виконання службових обов’язків.

Повнопривідні авто оснащені дизельним двигуном 2,8 л потужністю 205 к.с., восьмиступеневою автоматичною коробкою передач, фронтальними та боковими подушками безпеки, колінною подушкою водія, задніми та передніми шторками безпеки, камерою заднього ходу, клімат-контролем та круїз-контролем.

Додатково автомобілі отримають захисну плівку, зимову гуму, захист двигуна і трансмісії, килимки та башмаки. Спеціалізоване обладнання включає сигнально-гучномовний пристрій, проблискові маяки, радіопідготовку та захисну сітку радіатора.

Замовлення було здійснене без конкуренції, оскільки «Гранд Мотор» став єдиним учасником відкритих торгів. Фірма належить Тетяні Дерешук та Марії Гвоздьовій, колишній міській голові Красилова на Хмельниччині. Заснована компанія була у 2006 році екснардепом від «Блоку Петра Порошенка» Михайлом Гвоздьовим, директором є Сергій Боднарчук.

Закупівля автомобілів викликала увагу через високі ціни та відсутність конкуренції на тендері, а також через спеціалізоване обладнання, що включає сигналізаційні та захисні системи.

Генеральний директор Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Іван Юрійович Чернявський у 2024 році задекларував значний обсяг майна та доходів, який привернув увагу громадськості та експертів із питань прозорості державних структур. Серед основних активів родини — престижний автомобіль Mercedes GLS, оформлений на дружину, чотири квартири та понад 120 тисяч доларів готівкою. Ця декларація демонструє фінансові можливості посадовця і його родини у порівнянні із середньою зарплатою в державному секторі.

Протягом 2024 року Іван Чернявський отримав 1,5 мільйона гривень зарплати на посаді в Укрпатенті, а також додатково 40 тисяч гривень за сумісництвом у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Крім цього, він отримав соціальні виплати від Київського міського центру розрахунків у розмірі 53 тисяч гривень. Дружина, Олена Миколаївна Чернявська, також задекларувала власні доходи та активи, що підкреслює спільну фінансову потужність сім’ї.

У родини значна кількість нерухомості: квартира площею 96,1 м² у Києві належить Чернявському, квартира 36,2 м² у Києві — дружині, 45,3 м² у Білій Церкві — 50% спільно з дружиною та 50% з громадянкою Катериною Лабахою, 69,9 м² у Білій Церкві — спільна з дружиною та двома іншими особами, 72,9 м² у селі Тальянки (Черкаська обл.) — спільна з дружиною, братом та батьком. Також у власності Чернявського незавершене будівництво квартири 39,95 м² у Києві.

Окрім Mercedes-Benz GLS 450 (2016) на дружину, у Чернявського є мотоцикл IZh Yupiter 5 (1989). Родина зберігає 120 тис. доларів готівкою: 80 тис. у посадовця та 40 тис. у дружини. Інших цінних паперів, корпоративних прав, рухомого майна чи фінансових зобов’язань у декларації не вказано.

Національне агентство з питань запобігання корупції, використовуючи дані, отримані від Служби безпеки України, за процесуального супроводу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулося з позовом до Вищого антикорупційного суду щодо можливого стягнення в дохід держави майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Йдеться про суддю, якого в матеріалах справи називають ймовірно Віталієм Нікушиним.

Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного НАЗК. У ході перевірки було встановлено, що протягом 2022–2023 років суддя придбав одразу три автомобілі за цінами, які суттєво відрізнялися від середньоринкових і виглядали значно заниженими. За оцінкою антикорупційного органу, вартість такого майна не відповідає офіційним доходам посадовця та його родини.

Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

У селищі Ворзель Київської області сталася смертельна дорожньо-транспортна подія на залізниці — пасажирський потяг міжнародного сполучення Варшава–Київ збив 50-річного місцевого мешканця. Про інцидент повідомили у поліції Київщини. За попередньою інформацією слідства, чоловік переходив колії у дозволеному місці, однак з невстановлених причин не зреагував на наближення поїзда.

Зі слів правоохоронців, машиніст діяв відповідно до інструкцій: завчасно подавав звукові сигнали та, помітивши пішохода на коліях, застосував екстрене гальмування. Втім, через велику швидкість потяга та незначну дистанцію уникнути зіткнення не вдалося. Удар виявився смертельним — чоловік загинув на місці від отриманих важких травм.

Слідчі Бучанського районного управління поліції розпочали досудове розслідування за ч. 3 ст. 276 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного транспорту, що спричинило загибель людини.

Поліція наголошує на важливості дотримання правил безпеки поблизу залізничних колій. Правоохоронці закликають громадян бути максимально уважними, оскільки нехтування сигналами та правилами переходу колій може призвести до непоправних наслідків.