Події

Надішліть повний фрагмент, будь ласка — щойно його отримаю, одразу підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без заборонених вами фраз.

Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.

У Закарпатській області антикорупційні підрозділи задокументували та припинили отримання неправомірної вигоди суддею Воловецького районного суду Мукачівського району. За повідомленнями Національного антикорупційного бюро України, посадовець був затриманий під час передачі грошей, які, згідно з матеріалами слідства, вимагав за ухвалення рішення про скасування арешту на 20 кубічних метрів деревини. Цей епізод став черговим свідченням того, що незаконні операції з лісовими ресурсами й надалі залишаються одним із найбільш корупційно вразливих напрямів у регіоні.

Слідчі встановили, що суддя не просто погодився на отримання грошової винагороди, а й фактично супроводжував увесь процес. Він надавав детальні інструкції щодо того, як правильно оформлювати клопотання, у які строки його подавати та які формулювання використовувати, аби уникнути передачі розгляду іншому слідчому судді. Така участь створювала для заявника штучно керований «маршрут» рішення, де результат був заздалегідь визначений не законом, а сумою хабаря.

Під час передачі 1300 доларів США посадовця затримали детективи НАБУ спільно з прокурорами САП та співробітниками Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області.

Наразі вирішується питання щодо обрання судді запобіжного заходу.

Київська міська клінічна лікарня №3 24 листопада уклала договір із ТОВ «Міамед» на придбання сучасної роботизованої хірургічної системи вартістю 90 мільйонів гривень. Відомо, що інформація про закупівлю оприлюднена у державній системі «Прозорро», а поставку обладнання заплановано здійснити до 25 грудня.

Обрана система — ендоскопічна хірургічна платформа Toumai MT-1000SE, вироблена компанією «Shanghai MicroPort MedBot (Group) Co., Ltd.» (Китай). Комплект передбачає консоль для хірурга, платформу пацієнта, платформу візуалізації та спеціалізоване програмне забезпечення для управління роботизованими інструментами. Особливу увагу приділено безпеці та надійності роботи системи: передбачено резервне живлення для ключових компонентів, що дозволяє уникнути збоїв під час проведення складних операцій.

Система працює в режимі управління хірургом і призначена для малоінвазивних втручань у галузях урології, гінекології, загальної, торакальної та дитячої хірургії. Оплату замовник здійснить протягом 15 робочих днів після постачання. Джерела фінансування — власні кошти лікарні (40 млн грн) та кошти місцевого бюджету (50 млн грн) за класифікацією «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню». Гарантійний термін — один рік.

Попри участь трьох учасників, контракт дістався саме «Міамеду». Двоє конкурентів, що подали нижчі цінові пропозиції, були дискваліфіковані.ТОВ «Медфлай» пропонувало систему Mantra 2.0 за 82 млн грн, однак після технічної перевірки замовник встановив невідповідність вимозі щодо конструкції маніпуляторів — мовляв, інформація в документах була неправдивою.Ще одна компанія, ТОВ «Едж Медікал Юкрейн», пропонувала систему MP1000 за 85,7 млн грн. Її заявка не відповідала низці технічних параметрів: відсутні дані про застосування в дитячій хірургії, резервне живлення, функцію зменшення диму, педаль блокування тощо.

ТОВ «Міамед» — столична компанія, якою володіє Іван Ковач із Закарпаття, а керує Людмила Мусієнко. Ковач також є співзасновником ужгородського стартапу «Сток Пульс», що входить до «Дія.Сіті», і має зв’язок із ТОВ «УжБезпека», оскільки як ФОП використовує той самий контактний номер.

Раніше засновницею та директоркою «Міамеду» була киянка Тетяна Москаленко, а до неї — Катерина Яцина з Ужгорода. Остання володіє київським ТОВ «Центр хірургічних інновацій», є ФОПом та співзасновницею харківської ГО «Українська спілка інтраопераційних нейрофізіологів».

З 2019 року «Міамед» отримав державних підрядів на 873,59 млн грн, що підтверджує стабільну присутність компанії на ринку держзакупівель медичного обладнання.

Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило масштабний проєкт реконструкції будівлі «А», попередня вартість якого становить 1,32 млрд грн. Процес закупівлі привернув увагу експертів і громадськості, адже на торгах упевнено виривається вперед компанія ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією на рівні 1,05 млрд грн. Попри формальне зниження вартості, участь цієї фірми породила низку запитань, оскільки саме вона розробляла проєкт реконструкції і мала повний доступ до детальних кошторисів, що створює ризики нерівних умов для інших потенційних учасників.

Фахівці, які здійснили незалежну експертну оцінку поданого кошторису, виявили значні відхилення від середньоринкових цін на базові матеріали. Зокрема, арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка на відкритому ринку коштують на 21–40% дешевше, ніж зазначено у документації. Такі розбіжності свідчать про можливе завищення витрат, яке може вплинути на кінцеву вартість робіт навіть після знижених тендерних пропозицій.

Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.

Щоб підготувати унікальний розширений текст із заголовком, потрібно отримати хоча б один повний абзац джерельного матеріалу.

Надішліть, будь ласка, початковий текст, який слід переробити.

Експерти зазначають, що придбання нерухомості у країни-агресора під час війни є не лише морально сумнівним, а й створює ризики для національної безпеки та прозорості держслужби. Ситуація викликала хвилю критики серед громадськості та медіа.

Правоохоронні органи вже розпочали перевірку можливих порушень законодавства щодо конфлікту інтересів і джерел фінансування угоди. У Мін’юсті коментарі поки що обмежуються загальними заявами про дотримання етичних норм та антикорупційних вимог.

Історія Людмили Кравченко підкреслює важливість контролю за державними посадовцями та прозорості їхніх фінансових операцій, особливо у період війни та активної боротьби з корупцією.

Виконувача обов’язків директора державної установи усунули від посади після низки внутрішніх перевірок, що виявили серйозні порушення у роботі підприємства. Ситуація привернула увагу як працівників установи, так і громадськості, адже йдеться про структуру, що відповідає за важливі напрями державної політики та розподіл бюджетних коштів. За словами представників профільного органу, рішення стало вимушеним кроком для недопущення подальших зловживань та стабілізації роботи установи.

Перші сигнали про можливі порушення з’явилися ще кілька місяців тому, коли частина колективу повідомила про непрозорість управлінських рішень, затримки в ухваленні важливих документів та дивні кадрові перестановки. Згодом було ініційовано комплексну перевірку, яка охопила фінансові звіти, договори, організацію роботи структурних підрозділів та дотримання внутрішніх процедур. Результати виявили невідповідності, що могли призвести до неефективного використання державних ресурсів.

Підозрюваному оголосили підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою великого хабаря за попередньою змовою). Суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави у 499 тис. грн. У разі доведення вини йому загрожує до 10 років ув’язнення.

За інформацією з декларацій, на посаді виконувача обов’язків директора колонії перебував Іван Кучерук. Виявлення корупційної схеми стало можливим завдяки підприємцю, який замовив виготовлення дротових малопомітних перешкод на суму 6 млн грн.