Події

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення, яке має суттєве значення для розвитку міської інфраструктури: ЖБК «Нікос» та замовницю будівництва Любов Готру зобов’язано перерахувати до бюджету понад 6,3 млн грн невиконаного пайового внеску. Ці кошти повинні були бути спрямовані на модернізацію інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Ужгорода, але роками залишалися несплаченими.

Предметом судового розгляду стали два житлові комплекси, споруджені в різних районах міста. Мова про багатоповерхівки Park Land на вулиці Тиводара Легоцького та Crystal на вулиці Миколи Баб’яка, 1Б. Обидва об’єкти були введені в експлуатацію у 2021–2022 роках, однак їхні забудовники не виконали зобов’язання з перерахування пайової участі — обов’язкового внеску, який має компенсувати навантаження, створене новою забудовою на міську інфраструктуру.

Площа ЖК Park Land становить понад 8,5 тис. м², з яких майже 6,5 тис. м² — житлова, інша частина — комерційна. Вартість квартир коливається від 3 до 18 млн грн. Замовницею будівництва є ужгородка Любов Готра. Справу про повернення місту 3,3 млн грн розглядав Ужгородський міськрайонний суд.

ЖК Crystal має площу понад 14,4 тис. м² і є однією з найбільших новобудов міста. Замовник — ЖБК «Нікос», керівником якого є Мирослав Пересоляк. Справу про стягнення з кооперативу 3 млн грн розглядав Закарпатський господарський суд.

У прокуратурі повідомили, що сума стягнення включає інфляційні втрати та відсотки за несвоєчасну сплату. Також зазначається, що правоохоронці звернулися до суду проти семи забудовників Ужгорода, які не сплатили пайові внески. У вересні 2025 року підозру за махінації з пайовими внесками отримала колишня посадовиця Ужгородської міськради.

Офіс генерального прокурора України відкрив кримінальні провадження стосовно батька та брата Марії Вдовиченко, яка обіймає посаду заступниці генерального прокурора. За даними слідства, родичі високопосадовиці мають громадянство Російської Федерації та підтримують зв’язки з представниками окупаційної адміністрації, що створює підстави для серйозних юридичних підозр і суспільного резонансу.

За інформацією Центру протидії корупції, брат посадовиці, Олександр Левандовський, фігурує у кримінальній справі, відкритій за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України. Йдеться про підозру у державній зраді, що передбачає умисні дії на шкоду суверенітету та територіальній цілісності України. Слідчі вивчають його контакти з представниками російських структур та можливу передачу інформації, що могла бути використана ворогом.

Розслідувачі з’ясували, що Олександр Левандовський до 2014 року був заступником Феодосійського військового прокурора України. Після окупації Криму він отримав російський паспорт та приєднався до військової прокуратури РФ. Батько Марії Вдовиченко має бізнес в окупованому Криму, російське громадянство та паспорт, а також активи на підконтрольній Україні території. Водночас у декларації Вдовиченко зазначено лише українське громадянство батька.

Зауважимо, що Марія Вдовиченко підписує процесуальні документи у кримінальному провадженні щодо детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який підозрюється у нібито пособництві Росії.

У Коломийському районі Івано-Франківської області стався резонансний інцидент, що призвів до загибелі двох членів родини. За попередніми даними, 24-річний місцевий житель незаконно придбав та приніс до будинку бойову гранату Ф1. Боєприпас опинився в оселі без жодних засобів безпеки, що стало критичною передумовою майбутньої трагедії.

У певний момент граната потрапила до рук його молодшого брата. Ніхто з присутніх не усвідомлював ступінь небезпеки, поки боєприпас раптово не здетонував. Вибухова хвиля була настільки потужною, що 13-річний хлопець загинув на місці. Його 64-річний вітчим, який намагався врятувати дитину або відреагувати на небезпеку, отримав численні тяжкі поранення. Медики боролися за його життя кілька днів, проте травми виявилися несумісними з життям.

Поліція затримала 24-річного чоловіка, відповідального за зберігання боєприпасу. Йому загрожує від 3 до 7 років ув’язнення за статтею 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Правоохоронці наголошують на небезпеці зберігання вибухонебезпечних предметів у домашніх умовах і закликають громадян дотримуватися закону.

На Закарпатті правоохоронці зупинили чергову схему організації незаконного перетину кордону для чоловіків призовного віку, в якій організатори застосовували нестандартний спосіб маскування. Для переправлення ухилянтів за межі України використовувався не приватний транспорт, а службове інкасаторське авто одного з українських банків — транспорт, який зазвичай не викликає підозр під час руху до кордону та має підвищений рівень охорони.

За даними слідства, група посередників діяла заздалегідь продуманою схемою. «Клієнтів» збирали у спеціально визначених точках поблизу Ужгорода, після чого перевозили до інкасаторського буса, що був адаптований для прихованого розміщення кількох людей. У документах та супровідних паперах транспорт фігурував як такий, що виконує службове завдання, що дозволяло йому безперешкодно рухатися у напрямку кордону.

Про спецоперацію повідомили у Державній прикордонній службі України та оприлюднили відео затримання.

Під час операції правоохоронці за підтримки військовослужбовців відділу «Лужанка» та спецпідрозділу КОРД зупинили інкасаторський автомобіль, який рухався з увімкненими проблисковими маячками. Усередині броньованої капсули, призначеної для перевезення готівки та цінностей, перебували двоє співробітників банку та чоловік призовного віку, якого вони везли до кордону з Угорщиною.

За даними слідства, вартість такої «послуги» становила 16 500 доларів. Частину грошей ухилянт уже передав організаторам, а решту мав сплатити після успішного перетину кордону.

За використання службового банківського транспорту учасники схеми намагалися мінімізувати ризики перевірки та створити ілюзію офіційності. Однак прикордонники та СБУ вчасно отримали інформацію про перевезення та заблокували спробу втечі.

Наразі тривають слідчі дії. Організаторам загрожує кримінальна відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив, що питання справедливості, відповідальності та дотримання стандартів доброчесності в органах прокуратури є фундаментальними й не можуть залишатися поза увагою. Він підкреслив, що проблема фіктивних інвалідностей серед працівників прокуратури роками перебувала під негласною забороною для обговорення: хтось свідомо не помічав очевидних порушень, хтось називав їх дрібними відхиленнями, а дехто відверто користувався можливістю уникати службових обов’язків або отримувати незаконні державні виплати.

Після свого призначення Кравченко ініціював комплексну та безпрецедентну перевірку всіх прокурорів, які мають статус інвалідності. Процедуру доручили Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, яка отримала повноваження проаналізувати обставини набуття цього статусу, відповідність медичних документів реальному стану здоров’я та дотримання законодавства під час оформлення. Особлива увага приділялася випадкам, коли прокурори, маючи офіційно встановлену інвалідність, продовжували вести активний спосіб життя, виконувати роботу без обмежень або брати участь у діяльності, несумісній із заявленими медичними висновками.

За інформацією Генпрокуратури, перевірка вже призвела до суттєвих кадрових рішень та дисциплінарних заходів:

74 прокурори звільнені з органів прокуратури;

66 посадовців увільнені з адміністративних посад;

290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді.

Кравченко підкреслив, що кожен випадок розглядається індивідуально, адже серед прокурорів є люди, які дійсно мають підтверджені захворювання та законне право на статус особи з інвалідністю.

Генпрокурор наголосив, що звільнення з посад — лише перший етап очищення системи. Водночас правоохоронці розслідують кримінальні правопорушення, і вже кілька справ передано до суду. Серед них — провадження щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього очільника прокуратури Хмельницької області.

Ще один фігурант справи — колишній прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився й вступив до Національної академії прокуратури. Паралельно він «оформив» собі інвалідність, отримавши від МСЕК ІІ групу з нібито втратою 80% працездатності — без огляду та навіть без особистої присутності.

Впродовж п’яти років чоловік незаконно отримував пенсію, перебуваючи на державному забезпеченні. У вересні підозри оголосили як самому прокурору, так і посадовцям МСЕК, які сприяли оформленню фіктивного статусу.

Нині справа вже передана до суду.

За словами Руслана Кравченка, прокуратура завершила лише перший етап боротьби з корупційними практиками у сфері встановлення інвалідності. Розслідування тривають, і ті, хто роками зловживав довірою держави, нестимуть відповідальність у повному обсязі.

Під час тематичного круглого столу представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова поінформувала учасників про суттєве зростання кількості звернень, що стосуються роботи системи медико-соціальної експертизи. За її словами, ця тенденція стала однією з найвиразніших ознак поглиблення системних проблем у сфері встановлення інвалідності та оцінювання функціонального стану людини.

Упродовж 2024 року до офісу омбудсмана надійшло 299 звернень щодо МСЕК. У порівнянні з попереднім роком це становить зростання на 95%, що свідчить про серйозне загострення недовіри до процедур, які мали б гарантувати громадянам реалізацію їхніх соціальних прав. Експерти підкреслюють, що подібна динаміка відображає не лише збільшення кількості випадків порушень, а й зростання обізнаності населення про можливість оскарження рішень та захисту своїх інтересів.

У відповідь на зауваження юристконсульт ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Олександр Довженко пояснив, що значний обсяг звернень потребує часу для опрацювання, адже у системі працює 80 спеціалізованих команд, а справи не розглядаються непрофільними лікарями.

Довженко також уточнив, що документи подаються відповідно до чинних нормативно-правових актів, а люди, які вже отримали інвалідність за кордоном, можуть легалізувати документи без повторного проходження обстежень в Україні. Крім того, пацієнти можуть проходити обстеження у будь-яких клініках, а харчування в установі відповідає стандартам МОЗ. Електронні звернення приймаються за наявності кваліфікованого електронного підпису.