Події

Компанія Fire Point, яка постачає дрони та ракети «Фламінго» для потреб української армії, опинилася в центрі нового скандалу після оприлюднення даних про її непрямі зв’язки з особами, причетними до гучної справи «Міндічгейт». Видання «Слідство Інфо» повідомляє, що ці відомості ґрунтуються на свідченнях співвласника компанії Дениса Штілермана, який підтвердив наявність контактів з особами, пов’язаними з фігурантами кримінальної справи проти «Енергоатому».

За словами Штілермана, його «особистим банкіром» свого часу був Михайло Цукерман — брат Олександра Цукермана, який фігурує на «плівках Міндіча» як партнер головного підозрюваного у зазначеній справі. Олександр Цукерман наразі перебуває в розшуку, що підсилює суспільний резонанс навколо компанії Fire Point. Водночас Штілерман наголошує, що особисто не мав жодних контактів із Михайлом Цукерманом у професійному чи фінансовому контексті, а їхня взаємодія обмежувалася виключно банківськими операціями, які він не контролював.

Ще один фігурант «плівок Міндіча» — Ігор Фурсенко, відомий під позивним «Рьошик», — працював у Fire Point на посаді адміністратора. Нині він перебуває під арештом. Штілерман підтвердив, що Фурсенко допоміг його родині виїхати з Росії, що, зі свого боку, викликало підозри щодо можливого російського громадянства бізнесмена.

За даними НАБУ, Фурсенко міг брати участь у фінансових операціях, пов’язаних із відмиванням коштів у схемах «Енергоатому». На «плівках» він згадує, що йому складно переносити в руках 1,6 млн доларів. Про його зв’язок з компанією Fire Point раніше говорив і народний депутат Олексій Гончаренко.

Штілерман також підтвердив, що Fire Point фігурує у розслідуванні НАБУ щодо можливого завищення цін під час закупівлі дронів для Держспецзв’язку. У низці інтерв’ю він називав себе головним розробником ракети «Фламінго».

Журналісти наголошують, що «Фламінго» — це та сама ракета, яку Fire Point і президент Володимир Зеленський презентували як ударну зброю, здатну долати до 3000 кілометрів з тонною вибухівки, перевершуючи ефективність «Томагавків». Однак на практиці ракета не стала серійною, а з фронту надходять повідомлення про її низьку ефективність і вразливість до російських систем ППО, зокрема «Панцирів».

Журналіст Юрій Ніколов заявив, що українські дрони й ракети Fire Point не завдали очікуваних збитків російській нафтопереробній інфраструктурі, що дозволило Кремлю повністю відновити не лише власне виробництво пального, а й експорт. За його словами, проєкт «Фламінго» виявився експериментальним і не довів свою ефективність.

Богдан Мірошниченко, посилаючись на представників Генерального штабу, підтвердив, що «Фламінго» не має доведеної бойової результативності.

Раніше ЗМІ повідомляли, що справжнім власником Fire Point може бути бізнесмен Тимур Міндіч, близький до президента Зеленського та головний підозрюваний у справі «Енергоатому». У компанії офіційно заперечують будь-який зв’язок із Міндічем.

У Полтаві посилюється протистояння між міською владою та підприємцем Олександром Нестулею, який розпочав масштабне облаштування рекреаційної зони під назвою «Мальдіви» у мікрорайоні Вакуленці. Ініціатор проєкту, відомий також як керівник пляжу «Гаваї», проводить активні роботи з розчищення території — вирівнює ґрунт, видаляє чагарники та спилює дерева, прагнучи перетворити цю місцевість на сучасний відпочинковий майданчик. Проте втручання у природний ландшафт викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців і посадовців, адже частина робіт здійснюється без оформлених дозвільних документів.

За інформацією Полтавської міської ради, офіційних дозволів на видалення зелених насаджень у цій зоні немає. Управління житлово-комунального господарства наголошує, що чинний порядок передбачає чітку процедуру: подання відповідної заяви, виїзд спеціальної комісії, обстеження території та оформлення всіх рішень у встановленому порядку. Лише після цього підприємець може законно розпочинати роботи зі зміни ландшафту. У випадку з «Мальдівами», за словами чиновників, жоден із цих етапів не був виконаний.

Договір на оренду пляжу «Мальдіви» уклала підприємиця Тетяна Нестуля 2 жовтня 2025 року. Сума оренди складає 330 тисяч гривень на рік, термін дії — п’ять років. Метою робіт є підготовка пляжу до наступного купального сезону, однак незаконне видалення дерев викликало зауваження міської ради та громадськості.

Міська влада наголосила на необхідності дотримання процедур видалення зелених насаджень і попередила про можливі наслідки для порушників.

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

Після того як 11 липня 2024 року в Україні набула чинності заборона на ароматизовані рідини та низку типів електронних сигарет, більшість компаній була змушена кардинально переглянути свою діяльність. Проте мережа UVAPE виявилася одним із небагатьох гравців ринку, які фактично проігнорували нові норми. Понад пів року після ухвалених змін її торгові точки в різних містах країни продовжують відкрито пропонувати покупцям продукцію, що прямо підпадає під заборону.

За даними учасників ринку, схема, за якою працює UVAPE, нагадує добре налагоджену систему обходу законодавства. Продаж здійснюється через десятки магазинів, що формально належать різним юридичним особам — компаніям «СОТ НЕТВОРКІНГ», «ФРЕЙТІС» та «ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП». Така структура створює враження розподіленої відповідальності, однак співрозмовники, знайомі з роботою мережі, запевняють: усі бізнес-процеси фактично координуються з єдиного центру.

За словами джерел у галузі, головною запорукою успіху цього бізнесу є політичний дах. Частина ключових фігурантів має зв’язок із народним депутатом від «Слуги народу» Анатолієм Костюхом, який, за інформацією декількох учасників ринку, забезпечує стабільне прикриття структури від перевірок і санкцій. Саме тому UVAPE продовжує працювати навіть після масових обшуків, які правоохоронці провели у понад 40 локаціях по всій країні.

Під час слідчих дій силовики виявили виробничі цехи та склади, вилучили сім виробничих ліній, компоненти та готову продукцію загальною вартістю понад 1 млн євро. Однак навіть такі масштаби не зупинили діяльність мережі: магазини продовжують торгувати ароматизованими рідинами, які офіційно перебувають під забороною.

Особливу роль у схемі відіграє компанія «ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП», яка фігурує у кримінальному провадженні щодо контрабанди майже 225 тисяч електронних сигарет. Саме через неї, за даними слідства, проходили великі партії пристроїв, які потім розповсюджувалися через точки UVAPE.

Для уникнення податків і акцизних платежів використовується розгалужена мережа «фірм-прокладок». Через них проходять фіктивні операції з метою створення податкового кредиту, приховування реальних обсягів продукції та заниження розміру платежів до бюджету. Частина магазинів працює за адресами, які не відповідають виданим ліцензіям, а продаж рідин супроводжується популярною схемою «подарунків»: покупцеві нібито дарують флакон із нікотином, який не проходить через касу й не фіксується у звітності.

Не реагують і контролюючі органи. Перевірки не відбуваються або залишаються формальними, що свідчить про наявність зовнішнього впливу. Учасники ринку відверто говорять: без політичного прикриття народного депутата Анатолія Костюха мережа UVAPE не змогла б працювати в таких масштабах після введення заборони.

Таким чином UVAPE не просто зберегла свої позиції на ринку, а фактично монополізувала продаж ароматизованих рідин, витіснивши більшість конкурентів, які не змогли працювати в умовах посилення регулювання. Нелегальний сегмент, підживлений контрабандою та податковими схемами, продовжує рости — і все це відбувається в той час, коли держава офіційно бореться за зменшення нікотинової залежності серед молоді.

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в епіцентрі гострої суспільної уваги після ухвалення низки звинувачень, що стосуються можливих порушень у сфері протидії відмиванню коштів та контролю над фінансовими потоками. Поширена в соцмережах інформація журналістських розслідувачів і незалежних експертів підкреслила низку факторів, що можуть свідчити про бездіяльність або вибірковий підхід у роботі відомства, яке має забезпечувати прозорість фінансової системи держави та протидіяти незаконним операціям.

Окрему увагу викликали дані про ймовірну причетність Проніна до корупційних схем, що, за словами аналітиків, могли виникати через слабкий нагляд за підконтрольними структурами та ухиляння від належної перевірки сумнівних транзакцій. Коментатори наголошують, що будь-які провали чи затримки у реагуванні Держфінмоніторингу створюють потенційні вікна можливостей для діяльності фінансових посередників, які намагаються «відмити» кошти, походження яких викликає запитання.

FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

У службі ці звинувачення публічно не коментували.

Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.