Події

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

Правоохоронці Києва затримали двох чоловіків, які шахрайським способом отримали від військовослужбовця Збройних сил України понад 3,2 мільйона гривень, обіцяючи розробку «лазерної зброї» для боротьби з безпілотниками. За даними столичної прокуратури, чоловіки діяли під виглядом керівників приватного підприємства, яке нібито спеціалізується на виробництві високотехнологічної зброї.

Слідство встановило, що у липні 2023 року 74-річний киянин та його 59-річний спільник звернулися до американського добровольця, який проходив службу у ЗСУ, і переконали його в можливості створення новітнього лазерного пристрою. За їх словами, прилад міг «осліплювати» ворожі дрони, забезпечуючи перевагу на полі бою. Військовий, довіряючи «фахівцям», перерахував значну суму на рахунки шахраїв.

Шахраї переконали військового замовити виготовлення такої «розробки» за 85 тисяч доларів США. Згодом чоловік передав їм кошти частинами — загалом понад 3,2 мільйона гривень. Однак після отримання грошей ділки не надали жодного пристрою, а зв’язок із ними періодично переривався.

Коли доброволець зрозумів, що його обдурили, він звернувся до правоохоронців. Нині обом фігурантам повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою (ч. 4 ст. 190 КК України).

Досудове розслідування триває, слідчі перевіряють, чи могли чоловіки ошукати інших осіб під виглядом «інноваційних оборонних проєктів».

Народний депутат від партії «Слуга народу» Андрій Герус опинився в епіцентрі нового політичного скандалу, пов’язаного з конфліктом інтересів та сумнівними бізнес-зв’язками його родини. Ситуація привернула увагу громадськості через наявність прямих фінансових контактів між членами родини парламентаря та підсанкційним російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим, який є наближеним до президента РФ Володимира Путіна.

Згідно з даними офіційних українських реєстрів, дружина депутата Наталія Герус до лютого 2025 року виконувала обов’язки директора та була співвласницею компанії ТОВ «Українська мрія». При цьому 12,5% цієї компанії належало Кирилу Дмитрієву — керівнику російського Фонду прямих інвестицій (РФПІ). Цей фонд широко відомий як один із основних фінансових інструментів Кремля, який забезпечує підтримку проєктів у сфері оборони, технологій та стратегічних ресурсів, що викликає серйозні занепокоєння у контексті національної безпеки України.

Дмитрієв перебуває під міжнародними санкціями — США, Канади, Великої Британії та Австралії. Попри це, його ім’я залишалося у статутних документах української компанії навіть під час повномасштабної війни.

Лише 22 лютого 2025 року Наталія Герус офіційно вийшла зі складу бенефіціарів. Однак питання, чому це сталося лише через три роки після вторгнення РФ, залишається без відповіді.

Після публікацій у ЗМІ Служба безпеки України заявила, що перевіряє можливі зв’язки родини Герусів із підсанкційним російським бізнесом. Втім, минуло вже понад три місяці, а офіційних результатів цієї перевірки так і не оприлюднено.

Жодних повідомлень про її завершення або процесуальні рішення не були зроблені публічними, що викликає запитання щодо реальної позиції СБУ у цій справі.

Це не перший раз, коли ім’я Андрія Геруса опиняється у скандалі, пов’язаному з Росією. У 2021 році він ініціював скандальну правку, яка відкрила шлях для імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Попри суспільне обурення, депутат тоді зумів протягнути зміни через парламент.

Тепер же з’ясувалося, що родинний бізнес Геруса мав прямий зв’язок із підсанкційною особою, яка працює на економічні інтереси Кремля. Це не лише репутаційна пляма, а й можлива загроза національній безпеці України, адже мова йде про спільну господарську діяльність з особою, близькою до російського військово-промислового комплексу.

7 листопада за новим церковним календарем українські віряни вшановують пам’ять святих 33 мучеників, які постраждали у Мелітині. Ця подія нагадує про неймовірну відданість віруючих християн своїм переконанням у часи, коли християнство піддавалося жорстоким переслідуванням. За історичними джерелами, переслідування у Мелітині значно посилилися за правління імператора Діоклетіана, відомого своєю рішучістю знищувати християнські громади.

33 мученики були схоплені через відмову приносити жертви язичницьким богам, що розцінювалося як непокора владі та загрозу державному культу. Попри жорстокі тортури, жоден із них не зрікся своєї віри, демонструючи неймовірну мужність і стійкість духу. Їхня смерть стала символом віри та непохитності, надихаючи наступні покоління християн на твердість у випробуваннях.

Цей день вважається “холодним переходом”, тому не рекомендується починати важливі справи — все нове може просуватися важко. Також не варто працювати допізна: темрява цього дня забирає сили. Наші предки вірили, що виходити з дому після заходу сонця небезпечно, адже це час сезонного переламу — момент, коли літо остаточно відходить, а зима вступає у свої права.

Народні прикмети на 7 листопада

Тепло цього дня обіцяє м’яку зиму, а мороз — сувору і холодну. Якщо падає сніг, то зима буде сніжною, хмарність і вітер віщують буревії, а дощ — грудневі відлиги.У народі цей день мав назву Дідівські плачі — час поминання предків, коли запалювали свічки та згадували померлих родичів.

Іменини 7 листопада

Цього дня святкують іменини Богдан, Валерій, Василь, Георгій, Григорій, Євген, Іван, Кирило, Костянтин, Максим, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Опанас, Павло, Сергій, Федір, Єлизавета.

Талісман народжених цього дня — турмалін, камінь, який, за віруваннями, допомагає подолати страхи та дарує відчуття внутрішнього спокою.

Історичні події 7 листопада

У цей день відбулося чимало важливих історичних подій:1708 року гетьман Іван Мазепа приєднався до війська Карла XII, 1788 року козаки Антона Головатого здобули Очаків, 1909 року у Львові засновано Український студентський союз.

У 1928 році в Харкові відкрився Держпром — перший український хмарочос, а 1951-го у Києві запрацював перший телевізійний центр. Також цього дня 1967 року ООН ухвалила Декларацію про ліквідацію дискримінації жінок, а 2000 року президентом США став Джордж Вокер Буш.

Міжнародні свята 7 листопада

Світ відзначає Всесвітній день відповідального туризму — нагадування про важливість подорожей, які не шкодять природі та культурі місцевих спільнот.Також цього дня святкують Міжнародний день медичної фізики — професії, без якої неможливі сучасна діагностика та променева терапія.

Крім того, 7 листопада — Міжнародний день інуїтів, присвячений культурі арктичних народів, та Міжнародний день африканського письменника, що вшановує творців літератури африканського континенту.

Ще одна цікава дата — Всесвітній день доброзичливого ставлення до юристів, покликаний подолати стереотипи про цю професію та подякувати тим, хто стоїть на захисті справедливості.

7 листопада — день, який поєднує у собі духовну пам’ять, історичну спадщину та міжнародну єдність. Це час, коли варто зупинитися, згадати минуле й подивитися на світ із повагою та добром.

На Вінниччині співробітники прикордонної служби України виявили спробу незаконного виїзду до Німеччини за допомогою підроблених документів. Чоловік, який намагався перетнути кордон, представив прикордонникам документи про бронювання та наказ про службове відрядження, які містили явні ознаки фальсифікації. Під час перевірки виявилось, що він не зміг чітко пояснити мету своєї поїздки та плутався у відповідях. Більш того, виявилося, що чоловік не мав уявлення про діяльність підприємства, від імені якого, за його словами, мав намір виїхати за кордон.

Під час бесіди з прикордонниками порушник продовжував заплутуватись у відповідях та не зміг надати конкретної інформації про свою поїздку. Крім того, виявилося, що він діяв за вказівками невідомої особи, яка надавала йому інструкції, як поводитись під час перевірки. Це ще раз підтвердило, що чоловік не мав реальних намірів щодо поїздки за службовими справами, а лише намагався використати підроблені документи для незаконного перетину кордону.

Перевірка показала, що директор підприємства, на яке посилався чоловік, не підписував жодних документів і навіть не знає цього «співробітника».

Після встановлення факту підробки документів прикордонники відмовили чоловіку у виїзді за межі України. Про подію направлено повідомлення до Національної поліції для відкриття кримінального провадження за фактом підроблення офіційних документів і спроби незаконного перетину кордону.

Такі випадки стають дедалі частішими під час воєнного стану, коли окремі громадяни намагаються виїхати за кордон, використовуючи фальшиві довідки про бронювання або фіктивні накази про відрядження. Прикордонники наголошують, що перевіряють кожен документ ретельно, а спроби обману неминуче завершуються відкриттям кримінальної справи.

Народний депутат, який представляє заборонену партію “Опозиційна платформа – За життя”, Суто Мамоян знову опинився в епіцентрі скандалу, цього разу через родича, Артура Сутка, який подав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого поліції Києва. Виявилось, що в документах, поданих Сутком, немає жодних відомостей про його майно, доходи чи заощадження. У декларації зазначено лише одну фразу: "У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї немає майна, доходів чи заощаджень". Ця незвична ситуація викликала запитання серед громадськості та експертів, оскільки в документах не вказані навіть основні відомості про членів сім'ї кандидата, таких як його мати Гаяне Гасоян і брат Тимур Сутко, хоча вони були згадані як родичі.

Антишахрайський проєкт “190”, який першим звернув увагу на цей випадок, намагається привернути увагу до потенційних маніпуляцій та шахрайських схем, пов'язаних із подібними деклараціями. За словами експертів, відсутність відомостей про доходи та майно може свідчити про спробу приховати будь-які фінансові зловживання чи зв'язки з сумнівними джерелами.

Попри це, за даними журналістів, Артур Сутко є родичем впливового нардепа Суто Мамояна. Саме клан Мамоянів-Сутко вже не вперше фігурує у спробах влаштувати близьких людей на ключові посади у столичних правоохоронних структурах.

Як з’ясували журналісти, батько Артура Сутка – Азіз Синотович Мамоян, який був присутній на сумнозвісній “сходці” у ресторані “Ішак” у грудні 2022 року. Тоді журналісти зафіксували зустріч нардепа Суто Мамояна, його братів Сергія та Рустама, їхнього батька Чоло Мамояна, а також згаданого Азіза Мамояна. Компанію їм складали Давид Арахамія, представники ОПЗЖ, “азовець” Сергій “Боцман” Коротких і колишній чиновник часів Януковича Андрій Кравець.

Азіз Мамоян у минулому був підприємцем, торгував овочами та фруктами. Нині бізнесу не має, але на скандальну зустріч прибув на дорогому авто з охороною, що викликало запитання щодо джерел його доходів.

За інформацією “190”, це не перший випадок, коли люди з оточення Мамояна потрапляють до столичної поліції. Раніше депутат, який входить до парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності, вже влаштовував своїх родичів у структури МВС.

Аналітики вбачають у цих призначеннях спробу родини посилити контроль над правоохоронною системою Києва. Крім того, клан Сутко-Мамоянів може бути пов’язаний із “кришуванням” шахрайських кол-центрів і міських ярмарків. Одним із ключових фігурантів цього тіньового бізнесу називають начальника Голосіївського управління поліції Араіка Кочкадамяна, який, за інформацією журналістів, має підтримку Мамоянів.

Працевлаштування Артура Сутка у поліцію може стати черговим кроком у зміцненні позицій родини Мамояна в силових структурах. З огляду на попередні скандали, експерти вважають, що це не випадковість, а частина системної стратегії клану, спрямованої на розширення контролю над тіньовими потоками в столиці.