Події

У 2025 році в Україні зафіксовано 138 047 адміністративних протоколів за керування транспортними засобами у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Такі порушення кваліфікуються за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та залишаються однією з найсерйозніших загроз безпеці дорожнього руху.

Зазначена цифра свідчить не лише про масштаб проблеми, а й про активну роботу правоохоронних органів щодо виявлення нетверезих водіїв. Патрульні поліцейські посилили контроль на автошляхах, особливо у вечірній та нічний час, коли ризик керування напідпитку зростає. Окрему увагу приділяють перевіркам поблизу місць масового відпочинку, розважальних закладів та на виїздах із міст.

Найбільшу кількість порушень виявили у Дніпропетровській області — 13 519 протоколів, у Харківській області — 12 095 та в Одеській області — 11 543. Найменше — у Херсонській області, де зафіксовано 1 138 випадків, у Чернівецькій області — 1 596 та в Івано-Франківській області — 1 897.

Окрім адміністративних матеріалів, Генеральна прокуратура відкрила 1 044 кримінальні провадження за статтею 286-1 Кримінального кодексу України, що стосується порушення правил безпеки дорожнього руху водіями у стані сп’яніння. До суду дійшло 59% цих справ.

За даними правоохоронців, торік за участю нетверезих водіїв сталося 643 дорожньо-транспортні пригоди із загиблими або травмованими. Це на третину менше, ніж роком раніше. Внаслідок таких аварій загинули 73 людини, ще 857 отримали травми.

Кожна 40-та ДТП із загиблими чи постраждалими пов’язана з водінням у стані сп’яніння. У 2023–2024 роках цей показник був значно гіршим — кожна 25-та аварія з жертвами ставалася через п’яних водіїв.

Яка тема тексту?

Якої довжини має бути заголовок (скільки слів або символів)?

Також перевірка встановила розбіжності щодо грошових активів на банківських рахунках. Окрім цього, у декларації не були зазначені три банківські рахунки, що належать самому посадовцю та його дружині.

Окрему увагу НАЗК звернуло на нерухомість, яка не була відображена у звітності. Йдеться про квартиру площею 75,1 м² у Мукачеві, яка належить дружині, житловий будинок площею 240,8 м² та земельну ділянку площею 1000 м² у Мукачеві, що перебували у власності декларанта до 29 січня 2024 року. Крім того, не задекларовано нежитлове приміщення площею 66,5 м², земельну ділянку площею 514 м² та ще одну квартиру площею 46,7 м² у Мукачеві.

Під час перевірки встановлено також, що в декларації було зазначено неправильну категорію посади. У відповідному полі вказано, що декларант не належить до осіб, які займають відповідальне становище, хоча його посада відноситься до категорії «Б» державної служби.

За висновками НАЗК, виявлені порушення можуть містити ознаки правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. Посадовцю буде надано можливість подати виправлену декларацію, а матеріали перевірки передадуть до правоохоронних органів для подальшої правової оцінки.

11 лютого Личаківський районний суд Львова оголосив вирок у кримінальному провадженні щодо жінки, яку обвинувачували у жорстокому поводженні з власним малолітнім сином. Завдані дитині тілесні ушкодження виявилися несумісними з життям і згодом призвели до її смерті. Судовий розгляд встановив обставини, що свідчать про систематичне застосування фізичного насильства до тримісячного немовляти.

Згідно з матеріалами справи, у період із жовтня по листопад 2024 року жінка перебувала разом із сином у медичному закладі. Саме там, як з’ясувало слідство, вона неодноразово застосовувала до дитини грубу фізичну силу. Обвинувачена трясла немовля, а також різко клала його до колиски з металевими бортиками, що створювало додаткову небезпеку травмування. Такі дії призвели до тяжких ушкоджень головного мозку.

Також суд встановив факт заподіяння дитині тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості — переломів плечової кістки та ключиці.

Стан здоров’я хлопчика поступово погіршувався. У вересні 2025 року він помер у медичному закладі, не доживши чотирьох днів до свого першого дня народження.

У судовому засіданні обвинувачена визнала провину. Вона пояснила, що не мала досвіду материнства, підтвердила застосування фізичної сили до дитини та заявила про каяття.

Суд визнав жінку винною у заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Їй призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

Вирок поки не набрав законної сили та може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення. Справа №463/1630/25.

4 Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому керівнику Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Слідчі встановили, що посадовець у щорічній декларації за 2023 рік не відобразив частину майна, яке належить його дружині та було набуте під час перебування у шлюбі.

За матеріалами провадження, йдеться про об’єкти нерухомості та транспортні засоби, які підлягали обов’язковому декларуванню відповідно до вимог антикорупційного законодавства. Зокрема, у поданих відомостях відсутня інформація про магазин елітних меблів вартістю понад 24 мільйони гривень. Правоохоронці наголошують, що подібні активи мають бути обов’язково внесені до декларації незалежно від того, на кого саме з подружжя вони зареєстровані.

Крім того, чиновник не задекларував три автомобілі:

AUDI Q8 вартістю 2 647 000 гривень,AUDI Q5 вартістю 2 427 000 гривень,AUDI Q5 вартістю 504 000 гривень.

Загальна сума недостовірних відомостей у декларації перевищує 30 мільйонів гривень.

У грудні 2025 року, після викриття, посадовець залишив займану посаду.

Йому інкримінують внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації за частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років.

Для сучасних компаній контент перестав бути лише інструментом комунікації — він став стратегічним активом. Саме через тексти, візуальні матеріали, відео та аналітичні огляди формується перше враження про бренд, його цінності та рівень професійності. У цифрову епоху, коли конкуренція зростає щодня, змістовний і продуманий контент здатен стати ключовою перевагою.

Якісний текст — це не просто набір слів. Це структурована інформація, яка відповідає на запити аудиторії, вирішує її проблеми та водночас підкреслює експертність компанії. Якщо матеріал створено з урахуванням інтересів читачів, він підвищує довіру та стимулює до подальшої взаємодії. Саме довіра стає фундаментом довготривалих відносин із клієнтами.

Слідчі повідомляють, що кошти передавалися частинами. Спочатку — 50 тисяч гривень, пізніше — понад 1,6 тисячі доларів. Під час обшуків у службовому кабінеті та за місцем проживання вилучили значні суми готівки у різних валютах. Загальна сума вилучених коштів, за інформацією правоохоронців, перевищує 5 мільйонів гривень.

Суд визначив запобіжний захід — 59 днів тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі майже 2 мільйонів гривень.

Підозрюваний своєї вини не визнає. Слідство триває.

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією реалізували комплекс заходів, спрямованих на припинення протиправної діяльності, що загрожувала державній безпеці та громадському порядку. У межах скоординованої спецоперації правоохоронці провели низку обшуків, вилучили докази незаконної діяльності та затримали осіб, причетних до організації злочинної схеми.

За даними слідства, фігуранти діяли системно та з чітким розподілом ролей. Вони використовували конспіративні методи зв’язку, фінансові інструменти для приховування походження коштів та намагалися впливати на окремі суспільні процеси у власних інтересах. Завдяки оперативному реагуванню та злагодженій роботі силових структур вдалося запобігти подальшому розвитку злочинної діяльності.

У Вінницькій області, за даними слідства, у взаємодії з командуванням Збройних Сил України було викрито трьох контрактників. За версією правоохоронців, вони вивозили зброю із зони бойових дій на сході країни з метою подальшого продажу. Їх затримали під час спроби реалізувати три автомати АК-12 разом із боєприпасами.

У Закарпатській області затримано двох підозрюваних — 42-річного чоловіка, який облаштував схрон зі зброєю, та 35-річного дезертира, що, за інформацією слідства, зберігав гранати у приватному будинку з наміром їх продажу.

У Запоріжжі правоохоронці затримали 31-річного мобілізованого, який залишив військову частину та вивіз із собою два автомати і гранатомет. У Рівненській області повідомлено про затримання керівника добровольчого формування, який, за даними слідства, намагався продати автомат АК-74 та російські гранати.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за статтею 263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає до семи років позбавлення волі.

Вилучені бойові засоби ураження передадуть для потреб Сил оборони України.

У правоохоронних органах наголошують, що незаконний обіг зброї в умовах війни становить серйозну загрозу безпеці держави, а боротьба з такими схемами триває на системному рівні.