Події

Події, що зводять до питання про законність набуття матеріальних активів, неухильно привертають увагу суспільства. У контексті розслідування можливих випадків незаконного збагачення, вирок суду про встановлення значної суми застави для колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова – об'єктивна відповідь на потребу у правосудді та реагування на корупційні схеми.

Після довгих розслідувань і збору доказів, Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про установлення рекордної суми застави – 10 мільйонів гривень – для підозрюваного. Ця діяльність є чітким показником впровадження нульової толерантності до корупції в системі правосуддя України.

Прозорість і об'єктивність у розгляді справ, пов'язаних з можливим порушенням закону щодо збагачення, відіграють критичну роль у підтримці довіри громадян до владних структур. На цьому етапі вирішальне значення має забезпечення незалежності суду та відсутність впливу з боку політичних чи корпоративних інтересів.

Засуджуючи будь-які прояви корупції та виявлення порушень закону, суспільство продемонструє свою визначну позицію у боротьбі за чесність та справедливість у країні.

Суд 29 травня підтримав позицію прокурора САП і застосував заставу в розмірі 10 мільйонів гривень до Смирнова, якого підозрюють у незаконному збагаченні на суму 15,7 мільйона гривень.

Самий Смирнов раніше анонсував свій намір оскаржити рішення суду щодо застави у розмірі 10 мільйонів гривень. Попередньо він також зазначив, що не має претензій до детективів та описав вручення підозри та проведення обшуку як “швидке та делікатне”.

Смирнов був заступником керівника ОПУ Андрія Єрмака з 10 вересня 2019 року по 29 березня 2024 року. Восени 2023 року журналістам вдалося встановити, що НАБУ провели обшуки у його водія, матері та брата у справі про придбання нерухомості та автомобілів його братом Ігорем за дуже заниженими цінами.

Як відомо, 22 травня НАБУ оголосила підозру Смирнову у незаконному збагаченні на 15,7 мільйона гривень, після чого у нього було проведено обшуки.

28 травня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистих зобов’язань та застави у 10 мільйонів гривень, які мали бути внесені не пізніше п’яти днів з моменту обрання запобіжного заходу.

Під керівництвом Чернігівської обласної прокуратури двом чоловікам було оголошено підозру у вчиненні спроби крадіжки в особливо великих розмірах, свідомому знищенні та пошкодженні чужого майна, які відбулися в результаті передбаченої змови групи осіб. Це ставить під великий сумнів не лише їхні наміри, а й безпеку та майнові інтереси громадян. Такі дії є серйозним порушенням закону та наносять значну шкоду суспільству. Тому правоохоронні органи вживають всіх можливих заходів для розслідування цього злочину та притягнення винних до відповідальності перед законом. Від цього залежить не лише правопорядок, а й довіра громадян до правосуддя.

За даними слідства, жителі Запорізької та Миколаївської областей намагалися викрасти грошові кошти клієнтів банку в місті Чернігові. З середини лютого 2024 року вони періодично приїздили до міста, збирали інформацію про розташування сховища банку, наявність відеоспостереження, пожежної сигналізації та інших охоронних засобів, а також можливі шляхи проникнення до приміщення.

Підозрювані завчасно викопали та укріпили підземний тунель від території дитячого навчального закладу до підвалу сусіднього з банком багатоповерхового будинку. За допомогою ручних та ударних інструментів вони підготували отвір у стіні, що вів безпосередньо до сховища.

Зранку 6 травня чоловіки залізли на дах будівлі банку, заповнили його приміщення паливно-мастильними матеріалами через вентиляційний канал та підпалили. Пробивши підготовлений отвір, вони проникли всередину банку, зламали орендовані індивідуальні банківські скриньки і почали шукати грошові кошти та інші цінності. У скриньках на той момент зберігалося понад 5,5 млн грн.

Не встигнувши зламати всі скриньки до прибуття правоохоронців, злочинці втекли з місця події. Підозрюваних затримали в Запорізькій та Миколаївській областях.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів для затриманих.

Розслідування поки що не надало жодних обвинувачень особам, які можуть мати відношення до загибелі військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади у Запорізькій області. Незважаючи на інтенсивну роботу правоохоронних органів та спеціальних служб, розкриття цієї трагедії залишається поки що недосяжною метою. Влада обіцяє зробити все можливе для того, щоб привести винних до відповідальності та надати справедливого суду. Але доти, поки немає конкретних доказів та підтверджень, справа залишається в тумані невизначеності, а близькі та рідні загиблих воїнів продовжують чекати на справедливість.

“У цьому кримінальному провадженні проводиться комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою забезпечення повного, всебічного, ефективного та неупередженого дослідження обставин вчинення кримінальних правопорушень і закінчення досудового розслідування у розумні строки”, – йдеться в документі.

Розслідування триває за фактами державної зради і недбалого ставлення до військової служби. Журналісти, з матеріалів судового реєстру, дізналися, що слідчі ДБР вилучили мобільний телефон та два ноутбуки у командира реактивної артилерійської батареї.

“На цій техніці, як зазначає слідство, встановлено шпигунське програмне забезпечення, за допомогою якого міг статися витік інформації про місце розташування військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Частина з них була задіяна у заході з нагородження до Дня ракетних військ і артилерії, коли Росія нанесла прицільний ракетний удар по українських захисниках”, – зазначається в матеріалі.

Також було допитано заступника командира розвідувальної роти з морально-психологічного забезпечення, який входив до кола військових, що знали про нагородження військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади 3 листопада 2023 року.

За його словами, у середині жовтня 2023 року він зіткнувся з проблемами входу в акаунт у месенджері Signal, де пізніше публікувалися дані про нагороджених осіб. Свідок зазначив, що змінив сім-карту і увійшов до групи в Signal з новим номером. Він також звернув увагу на те, що в акаунті з його попереднім номером змінився нікнейм на “ivan75hz”, хоча він цього не робив. Наразі суд арештував телефон цього військового.

Крім того, щодо командира 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади полковника Дмитра Лисюка було складено протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 2 статті 172-16 Кодексу про адмінправопорушення (“Бездіяльність військової влади”). Військовослужбовцю закидалося те, що протягом 3-7 листопада 2023 року він не повідомив (ані усно, ані письмово) про загибель військових керівнику Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Таким чином командир бригади порушив дисциплінарний статут ЗСУ та внутрішні інструкції Міноборони, стверджує слідство, – додали журналісти.

Ця справа розвалилася в суді, оскільки прокуратура не зібрала достатньо доказів (не відібрала пояснень у полковника Лисюка, не вказала свідків). Нагадаємо, 4 листопада у 128-й бригаді сталася трагедія – окупанти завдали удару по українських військовослужбовцях в одному з прифронтових сіл Запорізької області під час шикування для вручення нагород із нагоди дня ракетних військ та артилерії.

У Закарпатській області оголошено триденну жалобу за загиблими воїнами. 128-ма бригада підтвердила загибель 19 воїнів через ракетний удар РФ. У ДБР повідомили, що Міноборони розслідує дії посадовців, які організували шикування бійців 128-ї бригади.

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов'язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов'язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.

Державне бюро розслідувань (ДБР) та Офіс генерального прокурора (ОГП) звертають увагу суспільства на тяжке порушення прав людини та глибокий моральний розлад, що супроводжує численні випадки катування ув’язнених, виявлені у деяких регіонах України. Ці неприпустимі події становлять серйозну загрозу для засад правової держави та високих гуманітарних стандартів, на яких ґрунтується сучасне українське суспільство.

Органи правопорядку здійснюють необхідні заходи для ретельного розслідування цих злочинних вчинків, виявлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності відповідно до закону. Намічаються широкомасштабні заходи з попередження подібних випадків у майбутньому, що передбачають як системні зміни в управлінні установами покарань, так і підвищення свідомості суспільства щодо прав людини та їх захисту.

Цілковите викриття та покарання винних у випадках катування ув’язнених є не лише обов’язком органів правопорядку, а й важливим етапом на шляху до зміцнення правової держави та підвищення довіри громадян до системи правосуддя. Недопустимість будь-яких форм тортур та жорстокого поводження з людьми підкреслюється принципами міжнародного права та моральними нормами всесвітньої спільноти.

Згідно з даними слідства, майже всі ув’язнені, які потрапляли до колоній, ставали жертвами цих злочинів. Процес ідентифікації потерпілих від дій службових осіб колоній триває.

Новоприбулих ув’язнених піддавали фізичному насильству і погрозам, примушуючи їх підкорятися будь-яким наказам. Зафіксовано випадок катування у лютому 2022 року, коли одного засудженого били протягом майже години, супроводжуючи це постійним психологічним тиском.

Розслідування за цим фактом було розпочато у січні 2023 року. Для встановлення причетних осіб було проведено низку процесуальних дій та призначено 10 експертиз, зазначають в ОГП.

Також збираються докази щодо інших випадків катувань, включаючи ті, що призвели до смерті потерпілих.

Слідство встановило, що кожен новоприбулий засуджений проходив жорстку процедуру прийому. Їх змушували прибирати підлогу під зйомку на відеокамеру. У разі відмови застосовувалися тортури: били руками, ногами, гумовими кийками, палицями, викручували руки тощо. Наприклад, задокументовано випадок, коли одному із засуджених нанесли понад 200 ударів.

Слідство також має відеофайли, на яких зафіксовано момент завдання тяжких тілесних ушкоджень одному з новоприбулих ув’язнених у Божковській виправній колонії. Експертиза підтвердила справжність відео, і воно було долучене до матеріалів справи як доказ протиправних дій працівників колонії.

ДБР зазначає, що матеріали розслідування містять інші факти катувань у цій та інших виправних установах, які зараз досліджуються.

Чотирьом службовим особам Божковської виправної колонії №16 було повідомлено про підозру за частиною другою статті 127 (катування) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваних.

Також ведеться робота щодо встановлення інших фактів катувань і збору доказів причетності інших службових осіб колонії, включаючи керівництво. Слідчі дії проводяться також в офісі Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань ДКВС та у його керівника. Перевіряється інформація про можливу організацію системи поборів та знущань у підпорядкованих закладах, а також підстави отримання керівником у приватну власність майна, яке значно перевищує його офіційні доходи, включаючи квартири, офісні приміщення та елітні автомобілі.

У п'ятницю, 24 травня, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс прийняв рішення тимчасово покласти обов'язки першого заступника на іншу особу, визволивши Гізо Углаву від виконання цієї посади. Проведені кроки є реакцією на заяву Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) щодо можливого витоку інформації з НАБУ. Цей нещодавно виниклий скандал, в який втрутилися різні активісти, викликав значну хвилювання та потребує ретельного розгляду та розслідування. Його наслідки можуть мати серйозний вплив на роботу Національного антикорупційного бюро та загальну довіру до антикорупційних інституцій в Україні.

На 22 травня в ЗМІ стало відомо, що САП розпочала обшуки у представника НАБУ, що пов’язано з розслідуванням можливого витоку інформації у кримінальній справі про “Велике будівництво”. Зазначалося, що ці дії відбуваються за місцем проживання детектива НАБУ Валерія Полюги та ексглави Броварської РДА Георгія Біркадзе, якого підозрюють у причетності до справи.

Пізніше САП підтвердила факт обшуків, пояснивши, що проводить процесуальне керівництво в досудовому розслідуванні стосовно можливих правопорушень співробітників НАБУ, ініційованих на підставі службової записки викривача з самого Бюро.

Відповідно до інформації, САП залучила Національну поліцію через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ, однак стверджує, що поліцейські не мали доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

Наступного дня, 23 травня, НАБУ опублікувало відповідь на звинувачення САП, заявивши про здатність самостійно провести розслідування. Бюро наголосило, що має власні ресурси для цього і не потребує додаткової допомоги з боку прокуратури.

Хоча між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП) виникли непорозуміння, обидва відомства утримувалися від розголошення деталей справи та прізвищ фігурантів.

Тим часом, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов розкрив деякі аспекти справи в своїх повідомленнях.

“Вчора джерело в правоохоронних органах підтвердило, що бізнесмен з будівельної галузі, Біркадзе, відомий як піар-ас Офісу президента, інформував про свою справу куратора “Великого будівництва” Юрія Голіка. Цю інформацію Біркадзе отримував від особи з доступом до різних сфер діяльності НАБУ під час обох керівництв Бюро — Ситника та Кривоноса. Очевидно, це не Ситник і не Кривоніс. Але хто тоді?”, — написав Ніколов.

Пізніше Ніколов та голова громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталій Шабунін оприлюднили відео, в якому надали більше деталей.

“У 2021 році було виділено 100 млрд грн на велике асфальтування. Куратор цього проекту, Юрій Голик, перебував під прицілом софітів. Але його посада не вимагала навіть найбільш базової відповідальності. Детективи НАБУ знали, хто він, і проводили розслідування, але безуспішно. Він був завжди на крок попереду”, — стверджують активісти.

За словами Ніколова та Шабуніна, детективи розуміли, що відбувається витік інформації.

“У ході розслідування було обшукано квартиру одного з детективів НАБУ та Георгія Біркадзе. Біркадзе отримував інформацію на мобільний телефон від свого інформатора всередині НАБУ, після чого вона автоматично знищувалася. Однак Біркадзе фотографував це листування та надсилав фото Голику. Під час обшуку ці повідомлення були знайдені в телефоні Голика”, — стверджують активісти.

Більшість інформації, зауважують експерти, стала відомою завдяки діяльності громадських активістів, які вкладають зусилля у розкриття деталей справи.

“Щодо розголошення інформації, то НАБУ та САП не розкривають її, щоб зберегти конфіденційність слідства. Це вкрай важливо. Але деякі громадські активісти дізналися більше”, — додає член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковських.

У рамках згаданої справи було прийнято рішення усунути від виконання обов’язків першого заступника директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Гізо Углаву.

Цю інформацію офіційно підтвердили представники НАБУ. Вони підкреслили, що сам Гізо Углава подав заяву “про можливий конфлікт інтересів”. Однак подробиці цього рішення не були розголошені.

Активісти-антикорупціонери розкрили деякі аспекти справи, стверджуючи, що причиною відсторонення Углави стало його особисте розголошення інформації про хід кримінальних розслідувань, які вели детективи НАБУ. Ця інформація передавалася бізнесмену з будівельної сфери, Георгію Біркадзе, що у свою чергу поширював її серед інших осіб, які перебували під слідством.

Зазначимо, що Гізо Углава є одним із засновників НАБУ та діє в команді Міхеїла Саакашвілі. Він приїхав до України у 2014 році як член консультативної групи грузинських реформаторів. У квітні 2015 року Углаву призначили на посаду першого заступника директора НАБУ.

У “Центрі протидії корупції” висловили сумнів у об’єктивності цього рішення, зауваживши, що конфлікт інтересів був очевидний ще на етапі розслідування, а сама заява була подана після публічного скандалу. Однак член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковський вважає, що активісти зарано висновують, оскільки немає достатніх доказів щодо причетності Углави до справи. Також він зауважує, що подання заяви про можливий конфлікт інтересів є стандартною процедурою в подібних випадках.

Варто відзначити, що за два дні до початку подій, описаних у статті, а саме 20 травня, юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан опублікувала матеріал, де стверджувала, що керівник Національного антикорупційного бюро (НАБУ) не контролює своїх заступників.

“Цікаво, що трохи більше року тому ЦПК вже цікавився НАБУ і писав про голову НАБУ Семена Кривоноса, як про людину, яка аж занадто контролює своїх заступників. Тут я бачу певну нестиковку щодо позицій”, — зазначає Віктор Прудковський.

“Стаття Щербан та подальший резонанс активістів на тему обшуків у НАБУ можуть бути елементом політичного тиску на відомство. Справа в тому, що у вересні НАБУ має пройти перший в його історії аудит, і аудитори мають зробити свої висновки. Заяви активістів є складовою формування інформаційного поля”, — додає експерт.

“Громадські активісти перепрофілювалися та налаштовуються проти Гізо Углави, хоча ще рік тому захищали його. Я більше маю претензій до колишнього голови НАБУ Ситника, ніж до Углави. Я не бачу результатів роботи НАБУ, не бачу жодних посадових осіб, які були б покарані. Є лише підозри, і нічого більше”, — ділиться своїми думками політолог Віталій Кулик.

Згідно з його словами, проблема полягає не в Углаві або Кривоносі, а в самій структурі відомства.

“У вересні НАБУ пройде перший в історії аудит, тож подібні сценарії можуть відіграти ключову роль в майбутньому”, — підкреслює експерт.

Незважаючи на це, у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що досягли спільного розуміння щодо подальшого об’єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.

“Обидва інститути залишаються вірними своїй головній меті — боротьбі з високопосадовою корупцією. НАБУ та САП зберігають довіру громадськості до своєї спільної роботи та результатів”, — йдеться у їх спільному заявленні.

“Ці оголошення, мабуть, більше схожі на політичний обмін західними партнерами, ніж на реальну угоду”, — додає експерт.