Події

Російський обстріл Києво-Печерської лаври: історичний удар по культурній спадщині України

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

Рішення Центрального районного суду: резонансна справа отримала правову оцінку

Центральний районний суд розглянув матеріали кримінального провадження, яке викликало значний суспільний інтерес, та ухвалив процесуальне рішення після всебічного аналізу доказів. Судове засідання відбувалося з дотриманням норм чинного законодавства, із заслуховуванням позицій сторін обвинувачення і захисту, а також дослідженням письмових і речових матеріалів справи.

У ході розгляду суд встановив обставини події, оцінив роль кожного з учасників процесу та надав правову кваліфікацію діям, що стали предметом провадження. Окрему увагу було приділено доказовій базі, зокрема показам свідків, результатам експертиз і процесуальним документам, зібраним під час досудового розслідування.

Колишній прокурор категорично заперечував свою причетність до вимагання. Він пояснював, що гроші були передані як фінансова допомога для ремонту банкетного залу в ресторані родини оперативника, з яким у нього були довірливі стосунки. Захист також заявив, що матеріали негласних слідчих дій, відеозаписи та скріншоти листування були уривчастими та змонтованими.

Свідки підтвердили, що прокурор не вимагав гроші, а заяву про нібито хабар йому наказали написати співробітники СБУ під тиском. Також з’ясувалося, що оперативник поліції вже раніше брав участь у провокаційних операціях СБУ, пов’язаних із передачею неправомірної вигоди.

У 2020 році прокурора виправдали, однак у 2023 році апеляційний суд скасував вирок і справу розглядали повторно. За другим розглядом обвинуваченого знову виправдали. Суд не знайшов підтвердження, що гроші передавалися як хабар, і визнання їх поверненням боргу не було спростоване.

Рішення суду демонструє складність проваджень із використанням матеріалів негласних слідчих дій і значну роль доказової бази у справах про корупцію.

Поновлення адвокатського статусу не змінює хід розслідування справи “Мідас”

Поновлення адвокатського статусу, яке відбулося за участі Андрія Єрмака, не має впливу на перебіг розслідування кримінальної справи, відомої як «Мідас». За даними джерел у правоохоронних органах, чинність статусу адвоката зберігається навіть у випадку тимчасового призупинення діяльності, тож його відновлення не створює юридичних перешкод для слідчих дій. Цю обставину враховували з самого початку, зокрема в Національному антикорупційному бюро, і тому вона не вплинула на процесуальні рішення в межах розслідування.

У правоохоронних колах підкреслюють, що статус адвоката сам по собі не є інструментом, який може зупинити чи заблокувати слідство. Важливо, що в рамках кримінального провадження діє чітка процедура, і слідчі мають право продовжувати збір доказів, допити, аналіз документів та інші дії незалежно від того, чи є підозрюваний або фігурант справи адвокатом. Окремі процесуальні обмеження можуть виникати лише у випадку, якщо адвокат фактично здійснює правничу діяльність і має на це вплив у конкретному провадженні, що потребує окремих рішень суду.

Повідомлення про підозру у справі «Мідас» можуть здійснити заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко або генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Розслідування триває незалежно від адвокатського статусу фігурантів та їхніх поновлень.

Корупція в податковій на Чернігівщині: правоохоронці викрили схему регулярних хабарів

У Чернігівській області правоохоронні органи задокументували діяльність корупційної схеми, пов’язаної з систематичним отриманням неправомірної вигоди посадовими особами податкової служби. У межах досудового розслідування про підозру офіційно повідомлено двом керівникам структурних підрозділів, які, за версією слідства, були ключовими фігурантами незаконних оборудок.

За попередніми даними, посадовці налагодили механізм отримання хабарів від підприємців за «лояльне» ставлення під час перевірок, невиявлення порушень податкового законодавства або штучне заниження сум фінансових санкцій. Йдеться не про поодинокі випадки, а про відпрацьовану систему, яка функціонувала протягом тривалого часу та приносила стабільний незаконний дохід.

За даними слідства, податківці вимагали гроші від підприємців за «лояльність» під час перевірок. Йшлося про порушення у торгівлі підакцизними товарами, роботу без ліцензій та проблеми з реєстраторами розрахункових операцій.

Підприємці змушені були платити щомісячні та щорічні «відкати», сума яких залежала від можливих штрафів. Схема діяла на постійній основі і мала ознаки системності.

Правоохоронці продовжують слідчі дії та перевіряють можливу причетність інших співробітників податкової до незаконних оборудок.

Київ, забудовники та Кличко: що стоїть за святкуванням хрестин Вагіфа Алієва

Не так давно в Києві розгорівся новий скандал, що привернув увагу не лише місцевої, а й національної аудиторії. Мова йде про святкування хрестин сина відомого столичного девелопера Вагіфа Алієва, яке стало приводом для обговорень серед політиків, бізнесменів і журналістів. Це свято, що відбулося на елітному березі Дніпра, зібрало цілу когорту впливових забудовників, серед яких був і сам мер Києва Віталій Кличко. Саме його присутність на святі привернула особливу увагу до зв'язків між місцевою владою та будівельним бізнесом у столиці.

Ситуація набула розголосу після публікації розслідування журналіста Михайла Ткача, яке було опубліковане на YouTube-каналі «Української правди». Відео під назвою «Хрещений батько забудовників. Історія одного святкування з Віталієм Кличком» стало справжнім вибухом у медіа-просторі. Журналіст розповів про особливу атмосферу на заході, на якому серед гостей були такі відомі фігури, як Вадим Столар — один з найбільших гравців на ринку столичного будівництва. За інформацією, що з’явилася в пресі, саме він та інші забудовники мають тісні зв'язки з Кличком, що викликає велику кількість запитань щодо прозорості рішень міської ради у питаннях розвитку київської інфраструктури.

Особливу увагу викликала присутність мера Києва Кличка та його близького соратника Артура Палатного, голови виконкому партії «УДАР». Саме цей факт, зауважують журналісти, став символічним свідченням тісних взаємин столичної влади та бізнесу, який десятиліттями формує вигляд Києва на власний розсуд.

Громадськість неодноразово висловлювала обурення тим, як забудовники спотворюють історичний вигляд міста, а висотки та торгові центри з’являються там, де мали би бути зелені зони чи громадські простори. Попри це, Кличко зберігає приязні стосунки з ключовими гравцями ринку, серед яких — Вагіф Алієв та Вадим Столар.

Журналісти наголошують, що в будь-якій демократичній країні такі контакти посадовців із бізнесом мають суспільне значення, адже викликають питання про можливий конфлікт інтересів. І не безпідставно: вже за десять днів після хрестин мер Кличко підписав розпорядження про реконструкцію виходів зі станції метро «Академмістечко». За даними активістів, роботи виконуватиме ТОВ «Гротто» — компанія, яка пов’язана з Вадимом Столаром, хрещеним батьком сина Алієва.

Громадські організації б’ють на сполох: «реконструкція» передбачає фактичне будівництво нового торговельно-розважального центру біля метро. Це створить труднощі для пасажирів, ускладнить евакуацію у разі надзвичайних ситуацій і вкотре поставить інтереси бізнесу вище за зручність киян.

Поки що влада мовчить, а у столиці, як і раніше, виростають нові ТРЦ і житлові комплекси. Забудовники примножують статки, а громада спостерігає за черговим святом мільярдерів із мером — святом, яке знову називають «приватною справою».

Зниження суми застави для Євгена Борисова: нові деталі справи та можливі наслідки

Колишній керівник Одеського обласного ТЦК та СП Євген Борисов, який наразі перебуває під слідством у кількох кримінальних справах, отримав можливість вийти з-під варти після ухвалення рішення суду про зменшення суми застави. Спочатку встановлену суму в 450 мільйонів гривень було знижено до 44 мільйонів. Це рішення стало можливим завдяки зусиллям кількох компаній та приватних осіб, які об’єднали свої ресурси для збору необхідної суми.

Серед тих, хто допоміг у цьому процесі, опинилися відомі адвокати Віталій Сердюк та Олександр Бабіков. Обидва правники мають значний досвід роботи, зокрема в кримінальних справах, і раніше захищали інтереси екс-президента Віктора Януковича. Залучення таких фігур до справи Борисова свідчить про серйозність ситуації та можливу політичну складову справи.

Бабіков у минулому обіймав посаду заступника директора Державного бюро розслідувань, а нині захищає одеського афериста та організатора терористичного угруповання «Тамплієри» Олега Мальцева.

Факт участі адвокатів з оточення Януковича у зборі коштів на заставу для Борисова викликає суспільний резонанс і запитання щодо походження грошей та зв’язків між учасниками схеми.

Євген Борисов є одним із найвідоміших фігурантів справ про зловживання у військових комісаріатах. Його неодноразово підозрювали у корупційних оборудках та незаконному збагаченні. За даними ДБР, Борисов підробив документи, аби незаконно оформити собі статус пораненого під час війни.

Перехід на зимовий час в Україні: що чекає на українців у жовтні 2025 року

У жовтні 2025 року українці знову повернуться до зимового часу, адже переведення годинників на зимовий час є традицією, що залишається актуальною, незважаючи на численні спроби скасувати це сезонне переведення. Офіційно закон, який мав би змінити практику, досі не набув чинності, тому процедура переведення годинників залишається без змін. Відповідно, у ніч із 25 на 26 жовтня 2025 року стрілки годинників будуть переведені на одну годину назад. О 04:00 за київським часом годинники знову покажуть 03:00.

Це означає, що українці отримають додаткову годину для відпочинку, оскільки ніч стане на годину довшою. Однак важливо пам’ятати, що, хоча ніч збільшиться, світловий день у зимовий період стане значно коротшим. Такі зміни в часі передбачають декілька практичних наслідків, зокрема, дозволяють раніше розпочинати робочий день та допомагають заощаджувати електроенергію у ранкові години, коли світло ще не так інтенсивно проникає в оселі.

Варто нагадати, що літній час (EEST, UTC+3) в Україні починається в останню неділю березня. У 2025 році цей перехід відбувся 30 березня, а наступного року він запланований на 29 березня 2026-го.

Питання скасування сезонних змін часу в Україні піднімають не вперше. Ще у 2020 році у Верховній Раді розробили законопроєкт №4201 про відмову від переведення годинників. У 2024 році документ навіть ухвалили у другому читанні, але він досі не підписаний президентом. Поки цього не станеться, українці продовжуватимуть жити за старим графіком.

Медики наголошують, що зміна часу впливає на біоритми людини. Через це у багатьох виникають труднощі з адаптацією, погіршується сон, з’являється втома й дратівливість. За даними ВООЗ, після переведення годинників збільшується кількість випадків тривожних і депресивних станів.

Щоб легше пережити зміну часу, лікарі радять кілька простих кроків: лягати та прокидатися у стабільний час, провітрювати спальню, уникати алкоголю, важкої їжі та гаджетів перед сном. Також допоможе вечірня прогулянка або легка розтяжка.

Отже, у ніч із 25 на 26 жовтня українці переведуть годинники на годину назад. Поки держава не ухвалила остаточного рішення щодо відміни цієї практики, варто заздалегідь підготувати свій організм до переходу на зимовий режим.

Обікрала довірливу клієнтку: зловмисниця вкрала 400 тисяч гривень із депозиту пенсіонерки в Одесі

В Одесі сталася страшна трагедія для 85-річної жінки, яка втратила свої заощадження через обман з боку працівниці банку. Зловмисниця, 22-річна економістка, скористалася довірою та вразливістю літньої клієнтки і привласнила майже 400 тисяч гривень із її депозитних рахунків. За інформацією Національної поліції, потерпіла звернулася до правоохоронців після того, як помітила, що значна частина її коштів зникла з двох банківських депозитів.

Розслідування показало, що жінка працювала головним економістом у службі роздрібного обслуговування банку і мала доступ до фінансових рахунків клієнтів. Користуючись своєю посадою та знаннями, вона здійснила незаконні операції з грошима, що належали літній жінці. Зловмисниця, ймовірно, використала свою професійну роль, щоб приховати сліди крадіжки і не викликати підозр у потерпілої.

Інцидент стався у відділенні банку в Приморському районі Одеси. Коли пенсіонерка звернулася до фінустанови для перевірки своїх рахунків, працівниця, користуючись її віком та неуважністю, замінила фінансовий номер телефону клієнтки на власний. Після цього вона отримала повний доступ до банківського додатка потерпілої.

Після виходу жінки з банку співробітниця увійшла в систему від її імені, закрила депозити та перевела 394 550 гривень на власну картку. Згодом частину коштів вона повернула, але більшість грошей витратила.

Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Суд обрав для фігурантки запобіжний захід — нічний домашній арешт.

За скоєне злочинниці загрожує до шести років позбавлення волі та заборона обіймати посади у фінансовій сфері строком до трьох років. Правоохоронці продовжують розслідування, а банк проводить внутрішню перевірку, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.

Декларація Лілії Бас: Подарунки від сина та розкішний автопарк посадовиці Пенсійного фонду Волинської області

13 вересня цього року Лілія Бас, яка займає посаду посадовиці Пенсійного фонду Волинської області, оприлюднила дані про отримання дорогого подарунка — автомобіля MERCEDES-BENZ GLA 250 (2018) від свого сина Володимира Василя Баса. Він працює інспектором митного поста і задекларував цей подарунок на суму 750 тис. гривень. Такий жест не залишився непоміченим у суспільстві, оскільки сума є значною, а автомобіль належить до преміум-класу.

Це не перший автомобіль, який Володимир Бас надає своїй матері. У серпні 2024 року він також задекларував подарунок у вигляді електричного автомобіля VOLKSWAGEN E-Golf (2017), вартість якого становить 400 тис. гривень. Такі подарунки не можуть не викликати питань щодо джерел доходів та обґрунтованості таких значних витрат, особливо в контексті державних посад.

Цікаво, що вся родина пов’язана з прокуратурою Волині: Лілія — дружина, а Володимир — син прокурора Вадима Баса. Декларація сина практично порожня, і до цього він раніше не подавав декларацій. Хоча Бас-молодший має військову підготовку, він не служить у Збройних силах України.

Ситуація викликала суспільний резонанс через високі ціни на авто, подаровані чиновниці від близького родича, та відсутність прозорих джерел доходів для покупки дорогих транспортних засобів.

Суд у Хмельницькому виніс вирок місцевому жителю за розповсюдження порнографії через Telegram

У Хмельницькому місцевий житель отримав вирок за порушення закону про розповсюдження порнографічних матеріалів. Чоловік свідомо і умисно поширював заборонений контент через популярний месенджер Telegram, створюючи загрозу для моральних і правових норм суспільства. Протягом кількох місяців — з грудня 2024 по квітень 2025 року — він без жодних перешкод надсилав відео та фотографії порнографічного характеру 26 різним користувачам месенджера.

За словами слідчих, усі факти передачі матеріалів були зафіксовані в рамках особистих чатів, що дозволило встановити точну кількість отримувачів. Під час слідства чоловік визнав свою провину та уклав угоду з правоохоронними органами, що стало підставою для зменшення покарання. Дії порушника були кваліфіковані як поширення порнографічних матеріалів, що за чинним законодавством тягне за собою відповідні санкції.

У рішенні суду зазначено, що чоловік діяв «всупереч моральним принципам суспільства та усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій».

Суд визнав обвинуваченого винним у виготовленні та розповсюдженні продукції порнографічного характеру (ч. 1 ст. 301 Кримінального кодексу України) та призначив три роки позбавлення волі з дворічним іспитовим строком.

Крім того, суд заборонив чоловікові протягом двох років навчати дітей або працювати на посадах, пов’язаних із вихованням неповнолітніх.

Обвинуваченого також зобов’язали сплатити державі 5348,4 грн — вартість проведення експертиз електронних файлів, які він розсилав у Telegram.

Поширення порнографічних матеріалів в Україні карається штрафом, виправними роботами або позбавленням волі. Якщо розповсюдження здійснюється серед неповнолітніх, покарання може бути суворішим — до 7 років ув’язнення.