Події

У Вроцлаві стався інцидент, який привернув увагу правоохоронців та громадськості: група підлітків напала на 23-річного громадянина України, жорстоко побивши його. Згідно з повідомленням місцевої поліції та телеканалу TVN 24, з'ясувалося, що всі нападники також є українцями, і навіть більше того, вони були знайомі з потерпілим, мали спільне робоче, навчальне або житлове середовище. Цей факт надає ситуації ще більшої складності.

Правоохоронці вказують на те, що напад має всі ознаки самосуду, а його мотиви можуть бути пов’язані з ідеологічними переконаннями, що додає новий вимір до вже й так небезпечної ситуації. Виявлені такі тривожні елементи вказують на можливе розповсюдження екстремістських поглядів серед молоді, що викликає серйозні побоювання в суспільстві.

Троє з нападників уже отримали звинувачення у побитті, спричиненні тілесних ушкоджень та приниженні потерпілого. Решта, хто не досягнув 17 років, відповідатимуть перед судом у справах неповнолітніх.

Ця подія викликала значний резонанс серед української громади у Польщі та підкреслила важливість контролю за підлітковою поведінкою та профілактики насильства серед молоді.

У Києві правоохоронці викрили серйозні зловживання під час закупівель, що здійснювались комунальними підприємствами та різними структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації (КМДА). За попередніми оцінками, загальні збитки, завдані столичному бюджету, склали майже 73 мільйони гривень. Інформацію про це озвучила Київська міська прокуратура.

У результаті розслідування правоохоронці оголосили підозри 14 особам, серед яких 12 є посадовцями комунальних підприємств, департаментів КМДА та районних адміністрацій. Також під підозрою опинилися двоє керівників підрядних організацій, які брали участь у корупційних схемах.

За даними слідства, схеми полягали у завищенні цін або неналежному контролі під час закупівель дорожньої солі, електроенергії, ремонтних робіт, запчастин для машин швидкої допомоги та пожежно-рятувальної техніки.

Серед підозрюваних – начальниця управління Київпастрансу, через дії якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень. Також колишній генеральний директор Київзеленбуду, головний агроном та керівник товариства, яких підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час робіт з ліквідації амброзії.

Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА допустив переплату майже 11 мільйонів гривень при закупівлі спецтехніки. Ексначальник відділу Київзеленбуду та підрядник розікрали 800 тисяч гривень на благоустрої парку Орлятко. Начальниця служби ШЕУ Солом’янського району допустила переплату у 2 мільйони гривень за дорожню сіль, а колишній начальник ШЕУ Подільського району закупив стовпчики на 1,5 мільйона гривень, що не відповідали ДСТУ.

Також серед підозрюваних – начальник служби Київмедспецтрансу, який разом з іншими посадовцями розтратив 1,9 мільйона гривень на закупівлі запчастин для швидкої допомоги. Начальник ШЕУ Голосіївського району закупив неякісну сіль, завдавши бюджету збитків на 1,4 мільйона гривень.

Окремо правоохоронці повідомили про підозру начальнику управління Голосіївської РДА, який допустив розтрату майже 1 мільйона гривень під час ремонту паркінгу. Керівник управління Солом’янської РДА та підрядник відповідальні за збитки у понад 500 тисяч гривень при ремонті покрівлі школи. Посадовець Святошинського психоневрологічного інтернату причетний до розтрати близько 700 тисяч гривень під час ремонту гібридної сонячної електростанції.

Усі підозрювані відповідають за розтрату та заволодіння бюджетними коштами. Якщо їхню провину доведуть у суді, їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Заступнику начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Харкова висунуто підозру в зловживанні службовим становищем. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора України. За інформацією слідства, майор, використовуючи доступ до автоматизованої системи "Оберіг" та власний цифровий ключ, вчиняв незаконні дії, що мали серйозні наслідки для роботи системи обліку військовозобов'язаних.

Під час розслідування встановлено, що підозрюваний вносив неправдиві відомості щодо військовозобов’язаних, ставлячи їх на облік без їх фактичної присутності в територіальному центрі комплектування. Крім того, майор незаконно знімав з розшуку осіб, які не з’являлися на відповідні виклики до ТЦК та соціальної підтримки. Ці дії могли мати негативні наслідки для виконання державних оборонних зобов'язань та безпеки.

Правоохоронці встановили, що офіцер вніс неправомірні зміни стосовно щонайменше 29 військовозобов’язаних.

Наразі йому повідомлено про підозру, триває подальше досудове розслідування.

У Київській області правоохоронці викрили діяльність організованої злочинної групи, яка займалася незаконним вирощуванням конопель та збутом виготовленого з них канабісу. За даними Національної поліції, вартість вилучених наркотичних засобів на «чорному» ринку перевищує 15 мільйонів гривень. Організаторами цього злочинного бізнесу стали двоє мешканців області віком 40 та 42 роки, які спільно з третім спільником створили цілу систему отримання незаконних прибутків.

Група ретельно приховувала свою діяльність, використовувавши земельну ділянку, оточену високим парканом. Для забезпечення росту конопель зловмисники організували цілодобовий полив, що дозволяло рослинам швидко розвиватися. Згідно з оперативною інформацією, вони активно займалися збутом виготовленого з канабісу наркотичного засобу на території Київської області, а також поза її межами.

Під час обшуків, проведених за силової підтримки бійців батальйону патрульної поліції ТОР, правоохоронці вилучили понад 400 кущів конопель, 60 кілограмів канабісу, електронні ваги, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, сім-картки, гроші та автомобілі.

Трьох учасників угруповання затримано. Усім їм повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема — за незаконне виробництво та збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, а також за посів і вирощування конопель.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. За скоєне зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Останнім часом адміністратори та редактори “Вікіпедії” відзначають нав’язливі спроби створити та просунути позитивні матеріали про людину на ім’я Максим Кріппа, відомого як бізнес-партнера у сфері онлайн-розваг, зокрема дейтингу та казино, разом із підприємцем Максом Поляковим. Паралельно з цим у мережі на різних сумнівних інформаційних ресурсах з’явилися десятки статей явно рекламного характеру, що носять ознаки замовного контенту.

Спільною рисою цих публікацій стало багаторазове повторення прізвища фігуранта та використання ключових слів, які мали створити штучну асоціацію з певними брендами та політичними контекстами. Зокрема, у текстах нав’язливо зустрічалися слова “вулкан”, “гра” та “самопоміч”, що виглядало як спроба поєднати ім’я бізнесмена з популярними запитами пошукових систем або ж із конкретними політичними чи комерційними асоціаціями.

За словами медіа експертів, таким чином з пошукових систем витісняється інформація про реального Максима Кріппу, який дійсно має відношення до бренду “Вулкан” і української партії “Самопоміч”. А також — до президента ПАТ “Ростелеком” Михайла Осеєвського та інвестиційного фонду Finstar, основним співвласником якого є російський підприємець Олег Бойко.

Про те, що насправді хоче приховати Максим Кріппа

У Росії, як і в Україні, онлайн-гемблінг офіційно заборонений. Але деякі провайдери ставляться до цієї заборони вибірково. Один з них – “Ростелеком”. Провайдер надає доступ до гемблінгових сайтів Вулкан, CasinoX і Joycasino, заборонених Роскомнадзором. Правда, не до всіх. Під цим брендом раніше працювали онлайн-казино в Німеччині, Італії, Хорватії та Румунії, але “Вулкани”, відкриті з IP провайдера “Ростелеком”, належать одній людині – українському бізнесмену і колишньому кандидату в Київраду від партії “Самопоміч” Максиму Кріппі.

Але яким чином український підприємець зміг вплинути на російського інтернет-гіганта і обійти заборону Роскомнадзора?

ФОТО: Приклад обходу блокування для v24club.org (один з ігрових “Вулканів”).

ФОТО: v24club.org знаходиться в забороненому списку “Роскомнадзора”

Два Макси

Максим Кріппа довгий час займався гемблінговим бізнесом в Україні, з ним асоціюються IT-компанії EvoPlay і Clone Fish. Партнером Кріппи по гральному бізнесу став американський бізнесмен з українськими коренями Макс Поляков, який заробив статки на дейтингу та еротичних веб-чатах у Дніпрі та Запоріжжі.

На початку 2010-х Поляков і Кріппа вирішили розширити свої гемблінгові активи і відкрили спільний бізнес у сфері онлайн-казино. Офіс спільної компанії розташувався в столиці України – Києві.

Найвдалішим придбанням групи Кріппа-Поляков стали торгові марки ігрових автоматів Вулкан і Vulkan. EvoPlay отримала ексклюзивні права на використання продукту під цими назвами у компанії Ritzio Entertainment Group, створеної Олегом Бойко на базі придбаної частки в московській мережі ігрових салонів “Вулкан”. Всі онлайн-казино, які раніше працювали під лейблом Вулкан, EvoPlay успішно закрила.

Коли EvoPlay розібрався з останніми конкурентами, які працювали під брендом “Вулкан”, Кріппа і Поляков почали власноруч розвивати гемблінгові ресурси під цією назвою.

Нові “Вулкани” почали з’являтися пачками. Щодня запускається десяток аналогічних гемблінгових ресурсів з ідентичним дизайном і набором ігор. У більшості з них є програмні продукти компанії EvoPlay.

Власники бренду власноруч штампують сайти величезними обсягами без вказівки власників і даних про реєстрацію. Тим самим бізнесмени отримали можливість заробляти гроші на ринках, де онлайн-гемблінг заборонений. Ні Кріппа, ні Поляков при цьому нічим не ризикують. Ні скарги, ні суди не можуть дотягнутися до справжніх власників і довести їх причетність до анонімних сайтів. Система працює, як голови гідри. При блокуванні одного сайту з’являється 10 клонів зі схожими адресами і однаковими шаблонами.

[«Антикор», «Комівояжер від Бога Максим Кріппа: зв’язки з ФСБ, злив Самопомочі та брудний бізнес в інтернеті»:

Ігрові програми «від Кріппи» використовував інший бізнесмен Максим Поляков – колишній громадянин України, який проживав у Запоріжжі, а нині громадянин Великої Британії і, можливо, США. Тепер його звуть інакше – Max Polyakov, але його внутрішній суті написання імені та прізвища англійською мовою ніяк не змінило.

Будучи громадянином України, Max Polyakov заробив статки також не на християнській діяльності. Він був власником десятків сайтів знайомств, причому вельми сумнівних, якими оперувала його компанія Together Networks Limited.

До успішного дейтингу в 2009 році він додав гемблінг, але на перших порах цілком законний. Заснована ним компанія Murka випустила на світ з десяток ігрових сайтів, які мали відповідні ліцензії і тому перебували в правовому полі, але жага прибутку змусила Max Polyakov зробити крок далі.

Він заснував мережу онлайн-казино під загальною назвою «Вулкан» – вже абсолютно незаконних. У них не було ліцензій, вони використовували піратські копії ігрових програм Novomatic, Net Ent, Playtech.

Програмісти Кріппи вміло вбудували в них алгоритми роботи, спрямовані на обов’язкове повне розорення клієнта. Сайти були невловимими. Вони регулярно змінювали адреси, а їхні підставні власники ховалися в далеких офшорах, убезпечивши себе і справжніх господарів від пошуків і судових переслідувань. За короткий час Макс Поляков і Кріппа наплодили півтори сотні клонів, об’єднаних одним спільним коренем у назві «vulkan» — вріз «Руспрес».]

Відчувши успіх з Вулканами, Кріппа і Поляков розширили діяльність, запустивши ще кілька масштабних проектів, серед яких CasinoX і JoyCasino. Ці проекти розвивалися за рахунок агресивного маркетингу, який Поляков вже використовував при розкручуванні дейтингових ресурсів. В результаті всі ми знаємо, що “Бетмен розповідав Джокеру, як вирішити проблеми з доступом до JoyCasino в момент фінальної битви”. Втім, не тільки Бетмен. Агресивна реклама спричинила появу безлічі мемів в інтернеті, що ще більше сприяло розвитку гемблінгових ресурсів Кріппи і Полякова.

Фейковий список “Самопомочі”

З легальних проектів Максим Кріппа постарався, щоб ліцензію отримала інтернет-лотерея Champion-lottery.com. Тут йому довелося вступити в переговори з політиками і знайти у них підтримку ініціативи. Ось тоді у нього в голові промайнула перша думка про власну політичну кар’єру. Перший і поки що єдиний млинець вийшов комом.

Максим Кріппа і президент Кучма

Броварський бізнесмен Максим Кріппа балотувався до Київради від партії “Самопоміч”. Вибори він програв, але встиг непогано заробити, створивши альтернативний список партії та розпочавши “продаж” місць в цьому списку.

На “розвод” повелись десятки українських бізнесменів. Коли афера розкрилася і запахло смаженим, Кріппа виїхав до Росії і на деякий час затаївся. Ось що говорили про це представники партії “Самопоміч, яка опинилася втягнута у великий скандал:

“Ми з подивом дізналися про те, що Максим Кріппа продавав місця на наступних виборах від імені об’єднання “Самопоміч”. Найдивовижніше в цій історії – це повна відсутність адекватності у людей, які примудрилися заплатити “внески” за потрапляння до списку на наступні парламентські вибори, який ще ніхто навіть не складав. Після того, як з партією зв’язалися представники правоохоронних органів, ми безуспішно намагаємося зв’язатися з колишнім членом нашої політичної сили М. Кріппою”.

Як скандал і справу про шахрайство вдалося зам’яти, залишається загадкою. Але незабаром після цього Кріппа знову повернувся в Україну і продовжує безперешкодно займатися гемблінгом та скуповувати цінні активи. Хоча Максим Кріппа неодноразово був фігурантом кримінальних справ, пов’язаних з гральним бізнесом, але раз за разом виходив сухим з води.

Не виключено, що Максим Криппа і Макс Поляков працювали і з іншими політичними проектами. Причому, не тільки в Україні. Про це свідчить безкарність IT-бізнесменів і величезні можливості, які, незважаючи на законодавчі заборони, стали доступними для тандему в сфері онлайн-гемблінгу в Україні, Росії та інших країнах.

CEO Малофєєва

Ні Кріппа, ні Поляков не створювали самостійних політичних проектів. Однак політика, особливо в Україні, цікавить одного з ключових багаторічних партнерів Кріппи – російського олігарха Костянтина Малофєєва.

Довгий час Максим Криппа працював у Малофєєва менеджером і просував його проекти в Україні. Саме Малофєєв допоміг своєму CEO частково обійти гемблінгові заборони в Російській Федерації. Онлайн-казино Максима Кріппи і його тезки Полякова блокуються Роскомнадзором, але знаходяться у вільному доступі “Ростелекома”. Вплинути на Роскомнадзор складно навіть Малофєєву. А ось з найбільшим інтернет-провайдером країни справи йдуть інакше.

З 2010-го по 2013-й рік Костянтин Малофєєв був найбільшим міноритарним акціонером компанії – йому належало 7,22% акцій Ростелекома. Олігарху вдалося поставити на чолі компанії свого менеджера Олександра Провоторова. Через нього Малофєєв міг вносити будь-які зміни до списку сайтів, що блокуються провайдером. Саме тоді Вулкани, CasinoX і JoyCasino Максима Кріппи і Макса Полякова почали зникати зі списку блокованих сайтів. Ціною за допомогу олігарха стала частина компанії EvoPlay і певні послуги в політичній площині.

У березні 2017 року ПАТ «Ростелеком» очолив екс-заступник голови Мінекономрозвитку і екс-віце-губернатор Петербурга Михайло Осеєвський. Але той факт, що “Вулкани” та інші гемблінгові сайти Кріппи-Полякова, як і раніше, доступні в мережі провайдера Ростелеком, свідчить про те, що співпраця з російським олігархом успішно триває.

Про те, як російський православний олігарх Костянтин Малофєєв намагався отримати дозвіл на створення власної політичної партії в РФ через зв’язки Максима Кріппи в Україні, читайте у журналістському розслідуванні: Подарунок Путіну на річницю “СВО”: російський олігарх Малофєєв викуповує Forbes Україна

Галицький районний суд Львова прийняв рішення вилучити з загального доступу документи у справі про вбивство колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія. Раніше матеріали цієї справи були доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте тепер доступ до частини документів було обмежено. Це рішення викликало хвилю обговорень у медіа та серед юристів, які звертають увагу на непрозорість процесу. За даними Українських новин від 30 вересня, відповідне рішення було видалене з реєстру судових рішень, що ускладнює доступ громадськості до важливих деталей справи.

Попередньо, як повідомляв Главком, слідство вже обмежило доступ до матеріалів кримінального провадження за номерами провадження №12025140000001011 та справи №461/7152/25, що стосується розслідування обставин вбивства Парубія. Ці обмеження в публічних базах даних сприяють появі нових запитань до прозорості слідства та можливих мотивів такого кроку з боку правоохоронних органів.

Нагадаємо хронологію справи: Андрія Парубія було вбито у Львові 30 серпня 2025 року. Підозрюваним затриманим є 52-річний львів’янин Михайло Сцельніков, якого затримали наступного дня на території Хмельницької області. Під час судового засідання 2 вересня Сцельніков визнав провину та заявив, що мотивом злочину була, за його словами, «особиста помста українській владі».

Раніше в оприлюднених матеріалах йшлося про те, що в квартирі підозрюваного було виявлено радянські відзнаки, зокрема значок «За взятие Будапешта» та близько 33 орденів і медалей СРСР. Журналістські розслідування, зокрема «Телебачення Торонто», описували підозрюваного як людину з проросійськими поглядами, яка виправдовувала дії Росії та позитивно оцінювала постать Йосипа Сталіна.

Сьогоднішнє обмеження доступу до матеріалів справи викликає запитання про подальший хід розслідування та можливі судові дії, оскільки громадськість і ЗМІ не мають повної інформації про процесуальні кроки слідства. Офіційні коментарі від суду або слідчих органів щодо причин обмеження доступу на момент публікації не надходили або не були оприлюднені.