Події

Колишній начальник відділу Херсонської обласної прокуратури Олексій Кудь, якого раніше пов’язували з розслідуванням у справі про хабар за «кришування» наркобізнесу, має намір влаштуватися на роботу до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Ця новина викликала широкий резонанс, адже саме у цей час питання довіри до антикорупційних органів стоїть дуже гостро.

У своїй декларації Кудь вказав кілька об'єктів нерухомості, серед яких квартира в Херсоні, орендоване житло в Миколаєві та земельну ділянку на Миколаївщині. Минулого року він також став власником автомобіля Volvo XC60 2011 року випуску. За час роботи в Херсонській обласній прокуратурі його доходи склали 1,41 млн гривень, а також він задекларував 25 тис. доларів готівкою. Його дружина, Катерина, в свою чергу, має 6,5 тис. євро в готівці.

Кудь раніше очолював відділ процесуального керівництва при здійсненні досудового розслідування територіальними органами поліції та забезпеченні підтримання публічного обвинувачення. Інформація про його звільнення з’явилася 31 липня; тоді ж стало відомо, що під час слідчих дій у нього були виявлені гроші, проте публічних даних про його затримання не було.

Наприкінці липня співробітники центрального апарату ДБР разом із СБУ провели спецоперацію на території Херсонської та Миколаївської областей. За даними слідства, під час операції задокументували злочинну діяльність працівників правоохоронних органів і провели шість обшуків у співробітників управління стратегічних розслідувань ГУНП у Херсонській області, слідчого управління ГУНП та обласної прокуратури.

Слідство кваліфікує групу як організовану, яка діяла тривалий час. Під час обшуків правоохоронці шукали гроші, що нібито були частиною хабара. Серед осіб, у котрих проводилися обшуки, — начальник відділу слідчого управління ГУНП Чермен Теймуразов; за заявою слідства, у нього грошей не виявили, але він фігурує в матеріалах телефонних перехоплень і інших негласних розшукових дій. Затриманими в межах операції стали Ахметов, Палієнко та Нікітенко. Також відомо про обшук у оперуповноваженого ДСР НПУ в Херсонській області Максима Шевченка.

Поліція розслідує масштабну схему торгівлі електронікою поза касовим обліком, яка охоплює значну частину ринку електронних товарів в Україні. За версією слідства, до цієї злочинної діяльності були залучені місцеві бізнесмени та їхні соратники, які організували нелегальний канал продажу техніки. У рамках кримінального провадження виявлено, що основним організатором схем був Назар Оконський, котрий діяв спільно з Сергієм Грохольським — власником одного з популярних магазинів електроніки «Grokholsky».

За інформацією слідчих, частина товарів, зокрема квадрокоптери, мобільні телефони та інші популярні гаджети, продавалась без належної фіксації у касовому обліку, а також без видачі фіскальних чеків. Все це порушує законодавство про обов'язкову звітність у сфері торгівлі. Дослідження матеріалів справи показало, що товар відпускався «в тіні», а розрахунки здійснювались переважно готівкою, іноді навіть у іноземній валюті. Така схема дозволяла значно уникати сплати податків та приховувати реальний обсяг продажів.

У ході слідчих заходів у приміщеннях, пов’язаних із фігурантами, правоохоронці вилучили низку речових доказів, зокрема цінні метали. Зокрема, у матеріалах згадується про вилучення 38 кілограмів срібла, що підсилює підозри слідства щодо нелегальної конвертації доходів у дорогоцінні матеріали. Наразі відомостей про затримання чи повідомлення про підозру відповідним особам у відкритих джерелах немає; процесуальні дії тривають.

У матеріалах кримінального провадження правоохоронці вказують на участь у схемі групи осіб, пов’язаних дружніми та родинними зв’язками. Слідство перевіряє фінансові ланцюжки, шляхи обігу готівки та коло контрагентів, аби встановити повний масштаб ухилень і можливі канали виведення коштів. Джерела також не виключають, що частина операцій була побудована на використанні «скритих» договорів і підставних фірм.

Суд визнав винним колишнього начальника Червоноградського райвідділу поліції Андрія Лисяка у вчиненні незаконних дій із майном, на яке був накладений арешт, однак від покарання його звільнили через завершення строку давності. Ситуація викликала широкий резонанс, адже йдеться про високопосадовця правоохоронної системи, який мав би бути прикладом дотримання закону.

Події розгорнулися у квітні 2022 року. За матеріалами слідства, Андрій Лисяк самовільно заволодів арештованим автомобілем Audi Q7, що перебував на арештмайданчику як речовий доказ у кримінальній справі. Щоб приховати походження машини, він встановив на неї номерні знаки від іншого транспортного засобу — Volkswagen Caddy. У такому вигляді колишній керівник поліції кілька разів виїжджав у місто, аж поки автомобіль не зупинили патрульні.

Працівники станції техобслуговування підтвердили, що ремонтували автомобіль за проханням поліцейських, однак документів на передачу чи погодження ремонту їм не надавали. Інші правоохоронці свідчили, що машина не перебувала у списку на передачу військовим. Суддя Неля Отчак визнала Андрія Лисяка винним і призначила штраф у розмірі 17 тисяч гривень, але через закінчення строків давності звільнила від реального покарання. Крім того, колишній начальник має відшкодувати майже 36 тисяч гривень витрат на експертизу. Вирок підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Андрій Лисяк родом із Хмельницького і працює у правоохоронних органах з 2002 року. У 2021 році він очолив Шептицький райвідділ поліції на Львівщині, до цього був начальником Яворівського районного відділення поліції, а з 2023 року працює старшим дільничним офіцером поліції у секторі превенції в Хмельницькій області.

За матеріалами судових справ та перевірок податкових органів, в Україні протягом тривалого часу діяла складна транснаціональна схема виведення коштів за кордон, до якої були залучені низка компаній, що формально працювали в аграрному секторі. Згідно з документами слідства, мова йде про використання фіктивного експорту, безтоварних операцій і ланцюга пов’язаних підприємств, які дозволяли відмивати значні суми грошей та уникати сплати податків.

Механізм функціонував за класичною моделлю: українські фірми укладали угоди на постачання зерна, олії чи іншої агропродукції за кордон, проте реальних відвантажень товарів не відбувалося. Водночас у фінансових документах зазначалися експортні операції, що створювало ілюзію законної діяльності. Кошти від таких угод виводилися через підконтрольні компанії-нерезиденти, а податкові зобов’язання в Україні фактично нівелювалися завдяки "сірим" схемам компенсації ПДВ.

За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.

Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.

Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.

Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.

У ніч проти 30 вересня Сумщина сколихнулася від жахливої трагедії. Російський ударний безпілотник поцілив у житловий будинок у селі Чернеччина Краснопільської громади, зруйнувавши помешкання, де проживала молода сім’я. Унаслідок удару загинули обоє батьків та їхні двоє малолітніх синів, яким було лише шість і чотири роки. Весь рід знищений у власному домі — ця звістка стала болючим символом безкарності агресора та крихкості людського життя в умовах війни.

Начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров підтвердив трагедію, зазначивши, що рятувальники ДСНС після кількагодинної роботи під завалами знайшли й деблокували тіла всіх загиблих. Діти 2018 та 2021 років народження разом із батьками не мали жодного шансу врятуватися, адже удар безпілотника прийшовся безпосередньо на будівлю, яка миттєво обвалилася.

«Це страшна і непоправна втрата для всієї громади й області. Загибель родини в Чернеччині — трагедія, яку ми ніколи не забудемо і не пробачимо», — зазначив Григоров.

ДСНС також повідомила, що удар дрона пошкодив одноповерховий і двоповерховий житлові будинки.

У ту ж ніч атаки дронами зазнала й Київська область. У Броварському районі постраждала жінка 1950 року народження — у неї стався гіпертонічний криз та гостра реакція на стрес. Медики надали допомогу на місці.

За даними Київської ОВА, влучань у критичну інфраструктуру не було, але пошкоджено приватний житловий будинок, господарські споруди та автомобіль.

11 вересня 2025 року Велика палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у справі №990/320/23, залишивши без змін указ президента від 18 липня 2022 року щодо втрати громадянства України Ігорем Коломойським. Адвокат бізнесмена Олександр Лисак повідомив про завершення судового розгляду, який тривав кілька років і мав широкий суспільний резонанс.

Матеріали справи свідчать, що ще у 1995 році Коломойський, будучи громадянином України, отримав громадянство Ізраїлю. На той час українське законодавство не передбачало автоматичної втрати громадянства при набутті іншого, проте пізніші зміни до нормативної бази визначили чіткі механізми визнання подвійного громадянства як підстави для втрати українського. Суд детально розглянув усі фактичні та юридичні обставини, включно з деклараціями бізнесмена, офіційними документами іноземних держав і попередніми рішеннями урядових органів.

Однак у 2022 році президент України підписав указ №502/2022, яким Коломойського визнано таким, що втратив громадянство України. Бізнесмен оскаржив цей документ у Касаційному адміністративному суді, який розглянув справу в складі Верховного Суду. Як зазначив адвокат Лисак, суть справи полягала у юридичній колізії, що стосується дії законів у часі. Він нагадав, що відповідні зміни до Закону “Про громадянство України”, які передбачають втрату громадянства через набуття іншого, були внесені лише у 1997 та 2001 роках — тобто після того, як Коломойський отримав громадянство Ізраїлю.

“Відповідно до статті 58 Конституції України, закон не має зворотної сили. Застосування норм, прийнятих після 1995 року, до подій того часу є порушенням принципу незворотності дії закону”, — наголосив адвокат.

Особливу увагу викликає окрема думка двох суддів Великої палати Верховного Суду — Миколи Мазура та Олега Кривенди. У своєму документі вони прямо вказали на неприпустимість ретроспективного застосування законодавства та зазначили, що рішення суду порушує конституційні гарантії. На думку захисту, справа Коломойського має значення не лише для самого бізнесмена. Йдеться про створення прецеденту, який може торкнутися тисяч українців, що перебувають або перебували у подібних правових умовах — зокрема тих, хто має іноземне громадянство, отримане ще до змін у законодавстві.

У цьому контексті Лисак звернув увагу на ухвалення нового закону про множинне громадянство, який хоч і не дозволяє вільно мати кілька паспортів, однак не передбачає автоматичної втрати українського громадянства лише через наявність іншого. На його думку, справа Ігоря Коломойського демонструє необхідність перегляду застарілих норм та адаптації законодавства до сучасних реалій.