Події

Трьом посадовцям Державного університету «Київський авіаційний інститут» оголошено підозру в привласненні понад 16,6 мільйона гривень державних коштів. За інформацією Офісу Генерального прокурора, злочинна схема тривала протягом трьох років і полягала у фіктивному працевлаштуванні осіб, які насправді не виконували жодних обов'язків, але отримували зарплату за рахунок державного бюджету.

Розслідування встановило, що причетними до скоєння злочину стали колишній начальник відділу безпекової діяльності служби охорони, начальник служби охорони та його заступник. Вони організували схему, за якою на роботу було офіційно оформлено 89 осіб — так званих «мертвих душ». Ці люди були записані на штатні посади в університеті, однак фактично не виконували жодних функцій чи обов'язків. Водночас, на їхні імена нараховувалася зарплата, яку згодом знімали через банківські картки і привласнювали.

Внаслідок таких дій держава зазнала збитків на понад 16,6 млн грн. Ці гроші надходили з бюджету Міністерства освіти і науки України.

Під час обшуків за місцями проживання підозрюваних вилучено документи та електронні носії, які підтверджують їхню причетність до злочину.

Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Нацполіції за оперативного супроводу Департаменту внутрішньої безпеки. Посадовцям інкримінують привласнення коштів у складі організованої групи, що карається до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В Україні виявлено масштабну незаконну схему обігу тютюнових виробів, яка включає кілька підприємств, задіяних у незаконному виготовленні та продажу сигарет. За даними розслідування, в центрі цієї схеми знаходиться ТОВ «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн», яке під прикриттям легального бізнесу налагодило виробництво необлікованих тютюнових виробів. Окрім продукції під власними торговими марками, компанія також займалася виготовленням підробок відомих міжнародних брендів.

Незважаючи на те, що компанія заявляла про свою діяльність як легальний виробник, продукція реалізовувалася на внутрішньому ринку без належного фіскального обліку. Для обходу законодавчих вимог використовувалися підроблені акцизні марки або товар взагалі не мав маркування. Це дозволяло мінімізувати витрати та уникати сплати податків, що завдавало серйозної шкоди економіці країни.

Юридична адреса ТОВ «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» зареєстрована в селі Острів Тернопільського району. Формальними власниками в документах вказані компанії, зареєстровані на Сейшельських островах та у Великій Британії, а кінцевою бенефіціаркою фігурує особа з ініціалами Рибун М.П. Водночас за матеріалами розслідувань реальне управління пов’язують із бізнесменом Дмитром Чумаченком, якого називають партнером народного депутата Івана Чайківського.

Дослідження пакування показали наявність копій акцизних марок із фальсифікованими позначеннями, а офіційні звіти щодо використаних марок не співпадали з реальними обсягами продукції, що вказує на ймовірне ухилення від сплати акцизу. Рух товару, за даними джерел, проходив через мережу пов’язаних юридичних осіб із подальшим розповсюдженням у торговельній мережі та через МАФи без видачі фіскальних чеків, а частина доходів переводилась у готівку. Історія виробництва свідчить про багаторічні практики обходу контролю, що викликає підозри у системності порушень.

Поліцейські викрили злочинну групу, яка незаконно заволоділа земельними ділянками поблизу популярного туристичного комплексу «Буковель». Як повідомила пресслужба Національної поліції, йдеться про земельні ділянки загальною площею 4,29 га, вартість яких на сьогодні перевищує 14 мільйонів гривень. Схема заволодіння землею була ретельно спланована та реалізована з використанням фальшивих документів і підроблених угод.

За даними слідства, у цю незаконну діяльність були залучені посадовці органів місцевого самоврядування, державні реєстратори, нотаріуси та підставні особи, які виступали як «фасад» у процесі оформлення документів. Злочинці маніпулювали реєстрацією прав власності, підробляючи документи про купівлю-продаж та перепис земель на підставних осіб, що дозволяло їм безперешкодно заволодіти землями.

Зловмисники використовували підроблені державні акти зразка 2001 року, створюючи видимість законного набуття землі. У 2020–2023 роках вони виготовили фіктивну технічну документацію, внесли неправдиві відомості до Державного земельного кадастру та реєстру речових прав. Один із організаторів виступив “добросовісним набувачем” і уклав три договори купівлі-продажу з підставними особами. При цьому справжні власники навіть не знали про зміну прав.

Насправді ці ділянки завжди перебували у державній власності та розташовані на території Поляницького лісництва Ворохтянського лісового господарства.

Правоохоронці провели обшуки в Івано-Франківській та Рівненській областях, вилучивши документи, матеріальні носії та інші докази.

Трьом учасникам повідомлено про підозру за шахрайство та підроблення документів. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розслідування триває, правоохоронці документують інші факти незаконного привласнення земель лісового фонду. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Нещодавно в мережі з’явилися нові відео та аудіозаписи, на яких людина, схожа на чернігівського бізнесмена Дениса Пащенка, обговорює із іноземними співрозмовниками схеми переправлення наркотичних речовин через Україну до Європи. У цих записах чоловік відкрито розповідає про «домовленості на високому рівні», хизується зв’язками з політичними елітами різних країн, що повинні створити враження його недоторканності.

Для більшості, хто слідкував за його діяльністю, це не стало справжнім шоком, адже біографія Пащенка завжди була переплетена з сумнівними справами. Його кримінальний шлях почався ще в 2004 році, коли в Україні він був засуджений за тяжкі злочини. Проте це не стало перепоною для його подальшого розвитку у бізнесі, що згодом, як виявилося, не обмежувалося лише легальними сферами.

Гучна слава прийшла після викрадення у Домініканській Республіці екс-мера Херсона Володимира Сальдо. Хоч і сам Сальдо зрадник України, але саме ця справа зробила Пащенко відомим у міжнародних базах. У 2017 році його оголосили у національний розшук, а вже наступного року — у міжнародний.

У 2019-му його затримали у Швейцарії, восени екстрадували до України. Здавалося, історія закінчилася: людину з таким бекґраундом чекала реальна тюрма. Але система знову дала збій.

Замість тримання під вартою суддя відпустив його під особисте зобов’язання. Коли він намагався вилетіти з країни всупереч забороні, його зупинили прикордонники. Та й після цього отримав лише нічний домашній арешт. Так фігурант міжнародного розшуку, людина з кримінальним минулим, знову опинився на волі.

Паралельно він не полишав свого «бізнесу» — уміння обіцяти. З джерел нам стало відомо, що за гроші Пащенко обіцяв вирішити будь-які проблеми: знайти контакти, домовитися з суддями чи чиновниками, допомогти у «чутливих справах». Люди платили, але нічого не отримували. Це була його улюблена схема: взяти гроші, не виконати обіцянки й лишити співрозмовника ні з чим.

У 2014-му слідчі відкрили провадження щодо ухилення від сплати податків, і предметом розслідування стали не абстрактні «фірми-прокладки», а конкретні структури, які роками утворювали навколо Пащенка мережу для грошових і товарних маніпуляцій. Приватна фірма «ОПТІМА» (ЄДРПОУ 31221145) і ТОВ «ПАРІЛАЙН» (ЄДРПОУ 33172257) опинилися в епіцентрі справи: слідство стверджувало, що частину реалізації продукції просто не вносили в бухгалтерію, створюючи «чорні» надходження і залишаючи державу без податків.

Ця технологія — приховати реальний товарообіг на папері й отримати доступ до готівки поза контролем — виявилася надзвичайно ефективною. З часом до неї додалися борги перед банками та судові спори: підприємства Пащенка накопичували заборгованість, і ПУМБ змушений був вести претензійно-позовну роботу, щоб повернути кошти. Для зовнішнього спостерігача це виглядало як класичний бізнес-конфлікт; для того, хто знає схеми — як наступний крок у відпрацьованій процедурі: взяти гроші, не показати продажі, перекласти ризики на підставні рахунки.

Саме ці «репетиції» стали тими інструментами, які сьогодні можна використати для значно небезпечніших операцій. Компанія з імпортно-експортною специфікою, відпрацьована практика фіктивних або непоказаних угод, наявність юридичних документів і рахунків — усе це дає можливість оформлювати вантажі й змінювати їхню класифікацію на папері.

Але тепер стає зрозуміло, що масштаби шахрайства змінилися. Мова вже не про локальні афери, а про наркотрафік через Україну до Європейського Союзу. Пащенко розповідає про використання дипломатичних каналів, переконує партнерів у наявності політичного прикриття, демонструє міжнародні контакти — від Швейцарії до Еквадору. Це не приватна авантюра. Це спроба зробити Україну транзитною зоною для наркотичних речовин.

У схемах Пащенка особливу роль відіграють іноземні контакти. Це не випадкові знайомі з візиток, а люди, чиї імена створюють враження серйозності та глобальності.

У записах, що потрапили у відкритий доступ, згадується швейцарський політик Стефан Бруннер (Stefan Brunner). Його участь створює враження солідності та міжнародної легітимності. Присутність представника зі Швейцарії додає схемам Пащенка відтінку «респектабельності», адже ця країна асоціюється зі стабільністю, фінансовою надійністю та нейтральністю. Саме на такі асоціації і робить ставку бізнесмен, використовуючи Бруннера як «вітрину», що дозволяє прикривати тіньові домовленості. З відео стає чітко зрозуміло, що Бруннер погодився допомагати Пащенку з легітимізацією наркотичний речовин на території ЄС.

Інший фігурант у мережі контактів Пащенка — еквадорський політик Болівар Арміхос Веласко, що декілька разів балотувався на пост президента Еквадору. Він також був причетний до низки корупційних скандалів на своїй батьківщині. Його ім’я виникає там, де мова йде про маршрути з Латинської Америки, регіону, добре відомого як джерело наркотрафіку. Присутність еквадорця у схемі не виглядає випадковою: це додає версії Пащенка ваги в очах потенційних партнерів. Для нього Арміхос Веласко — це «доказ» доступу до джерела, що робить пропозицію українського бізнесмена більш переконливою і реалістичною. І з тих же відео ми можемо зрозуміти, що Болівар Арміхос Веласко також погодився допомогти у поставках наркотичних речовин до України, після чого товар буде реалізовано на території Європейського Союзу.

Але будь-яка схема потребує прикриття. Дружина бізнесмена, Алла Олександрівна (у різних документах також фігурує як Гулбіс або Василенко), формально є власницею ресторану «Ля Опера бар» в центрі Чернігова. Саме на неї оформлений бізнес, який у звичайному місті мав би бути просто закладом харчування, але в історії Пащенка стає частиною прикриття.

Ресторан із готівковою виручкою і контрактами на постачання — зручний майданчик для того, аби легалізувати доходи, джерело яких викликає запитання. Алла — не випадкова фігура, а ключовий елемент у тіньовій архітектурі чоловіка: її ім’я в реєстрах дозволяє йому залишатися в тіні, тоді як бізнес продовжує працювати.

Інший фасад — благодійний фонд «Місія солідарності». На папері — гуманітарні ініціативи, на ділі — ідеальний канал для міжнародних переказів. Що цікаво, серед його співзасновників — той самий швейцарський політик Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон із Еквадору. Скоріш за все саме через цей фонд переказуються гроші за послуги партнерам. Там, де мали б іти гроші на допомогу, ймовірно йдуть транзитом кримінальні надходження.

Якщо ресторан у Чернігові виконує роль локальної каси, то фонд із закордонними співзасновниками — це вже «міжнародний шлюз». Під виглядом гуманітарних вантажів через кордон можуть проходити будь-які товари. У мирний час це можуть бути одяг, продукти чи ліки, під час війни — генератори, медикаменти, амуніція. І саме в такому потоці легко «заховати» щось інше. Ніхто не буде ретельно перевіряти коробки з наліпкою «допомога», тим паче коли документи підписані міжнародними партнерами.

Тому ймовірність того, що фонд може бути використаний не лише для фінансових операцій, а й для фізичного транзиту наркотичних речовин під прикриттям гуманітарних поставок, виглядає цілком реальною. Для Пащенка це подвійна вигода: гроші заходять офіційно, вантажі перетинають кордон без зайвих запитань, а зовні все виглядає як прояв солідарності й турботи.

Пащенко вже був у міжнародному розшуку, і тепер знову опиняється у центрі скандалу. Якщо записи підтвердяться — маємо справу з мережою, що використовує ресторан і фонд як прикриття для транзиту наркотиків. Влада має дати публічні пояснення і почати розслідування.

У Харкові було розкрито злочинну схему, пов’язану з закупівлею цукру для комунальних лікарень та соціальних установ. Керівники цих закладів діяли у змові з приватними підприємцями, систематично завищуючи ціни на продукцію та незаконно виводячи бюджетні кошти. За даними слідства, цю схему організували ФОПи Яна Луценко, Ольга Чучкіна, Григорій Шляхов та компанія ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС».

Злочинці ставали єдиними учасниками тендерних закупівель, а отже, фактично й автоматичними переможцями, оскільки їхні ціни були значно вищими за ринкові. За підрахунками, завищення вартості цукру складало від 25 до 40%. У такий спосіб, за попередніми оцінками, з бюджету було виведено десятки мільйонів гривень.

Так, у лютому 2025 року «Університетська лікарня» закупила 300 кілограмів цукру за ціною 44,6 грн/кг, тоді як у торговельних мережах середня вартість становила близько 34 грн. У травні того ж року Територіальний центр Салтівського району придбав цукор по 44,5 грн/кг при ринковій ціні 33 грн.

У «Слобожанській лікарні» ситуація була ще грубшою — договір закупівлі взагалі не оприлюднили в системі ProZorro, що є прямим порушенням законодавства і свідченням спроб приховати реальні умови угоди.

Схему прикривали представники податкової та інших контролюючих органів, які отримували неправомірну вигоду й не проводили перевірки. Це дозволяло продовжувати розкрадання коштів безкарно.

У зв’язку з цим подано скаргу з вимогою перевірити всі тендери із закупівлі цукру в Харкові, провести аудит витрат та притягнути до відповідальності всіх причетних посадових осіб.

Працівники Державного бюро розслідувань затримали двох офіцерів-прикордонників, яких підозрюють у хабарництві. За інформацією слідства, військовослужбовець, що проходив службу на Сумщині, мав законні підстави перевестися з бойового підрозділу до тилової частини через стан здоров’я. Однак замість передбаченої законом процедури йому запропонували «спростити процес» за чималі гроші.

Посередником виступив підполковник, який запевнив, що може «вирішити питання» за 5,5 тисяч доларів США. До схеми був залучений і капітан, котрий мав допомогти з передачею коштів. Військовий, який опинився під тиском незаконної вимоги, не погодився на хабарництво та одразу звернувся до співробітників внутрішньої безпеки. Завдяки цьому правоохоронці вчасно зафіксували факт вимагання та провели операцію із затримання.

Підполковник заявив, що знайшов посаду у Житомирі, і для передачі грошей залучив посередника. 19 вересня 2025 року слідчі ДБР затримали його під час одержання всієї суми неправомірної вигоди.

Наразі підполковнику та його спільнику повідомлено про підозру у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення, вчиненому групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України). Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у розмірі 181 тис. грн.

Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї оборудки. У разі доведення вини прикордонникам загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.