Події

У місті Золочів на вулиці Гайдамацькій стався інцидент із застосуванням зброї, про який повідомила пресслужба поліції 24 грудня. Подія мала місце напередодні, 23 грудня, близько 17:50, у людному районі міста, що викликало занепокоєння серед місцевих жителів.

За попередніми даними правоохоронців, між двома незнайомими чоловіками раптово виникла словесна суперечка. Конфлікт швидко загострився та переріс у насильницькі дії, внаслідок чого один із учасників дістав травматичну зброю. Під час сутички 38-річний чоловік здійснив постріл, поранивши 45-річного мешканця Золочева в ногу.

Медики діагностували у потерпілого вогнепальне сліпе поранення гомілки. Загрози для життя та здоров’я чоловіка немає.

Правоохоронці, переглянувши записи камер відеоспостереження системи «Безпечна Львівщина», встановили особу та місце перебування зловмисника. Чоловіка 38 років затримали.

За фактом події відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Нападнику загрожує до семи років позбавлення волі.

Суддя Господарського суду міста Києва Денис Вадимович Мандичев і надалі виконує свої службові обов’язки, попри наявність низки серйозних захворювань, які офіційно стали підставою для його виключення з військового обліку. Відповідне рішення було ухвалене після початку повномасштабного вторгнення Росії та оформлене Голосіївським районним ТЦК та СП у столиці.

Мандичев є уродженцем Донбасу та працює в судовій системі понад п’ятнадцять років. Суддівську мантію він отримав у доволі молодому віці — у 29 років, що свого часу стало помітною подією в юридичних колах. За роки роботи він розглядав значну кількість господарських спорів, зокрема справи, що стосуються великого бізнесу та державних інтересів.

Крім стану здоров’я, увагу викликає його біографія та зв’язки. Мандичев входить до групи впливу одіозних топсуддів Віктора Татькова та Артура Ємельянова, які раніше будували схеми контролю над судами та організовували рішення «під замовлення». ЗМІ повідомляли про наявність у судді рахунку у швейцарському банку на суму близько 660 тисяч франків, а також про кіпрський паспорт.

Такі факти викликають питання щодо доброчесності судді та справедливості його суддівської практики. Паралельно тривають перевірки щодо подібних випадків фейкових інвалідностей у прокуратурі, де вже були кадрові наслідки.

Випадок Мандичева демонструє, як офіційні медичні довідки, зв’язки в суддівській системі та міжнародні активи можуть поєднуватися у ситуації, що викликає сумніви щодо прозорості та ефективності судової влади в Україні.

У Києві зоозахисники спільно з відповідними службами вилучили вовка з квартири в Оболонському районі після того, як дика тварина напала на жінку, яка її утримувала. Про інцидент повідомили у Wild Animals Rescue Center, зазначивши, що сигнал надійшов через агресивну та небезпечну поведінку хижака.

За наданою інформацією, вовк тривалий час перебував у житловому приміщенні, яке не було пристосоване для утримання дикої тварини. Відсутність належних умов, фахового догляду та простору, ймовірно, призвела до стресу й неконтрольованої поведінки тварини. Під час нападу власниця зазнала тяжких тілесних ушкоджень: у неї серйозно травмована рука та численні укуси в ділянці стегна.

Під час слідчих дій у квартирі також виявили труп лисиці. Попередньо відомо, що обох хижаків жінка придбала через інтернет та утримувала у непридатних для диких тварин умовах.

Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усі обставини події. Крім того, поліція планує звернутися до відповідних служб для визначення подальшого утримання інших тварин, які перебувають у квартирі.

У Полтавській області правоохоронні органи припинили діяльність незаконної схеми, пов’язаної з оформленням другої групи інвалідності з метою отримання відстрочки від мобілізації. Слідство встановило, що до організації оборудки був причетний 48-річний посередник, який діяв у змові з кількома спільниками та використовував прогалини в медичній системі.

За інформацією поліції, фігуранти пропонували потенційним «клієнтам» повний пакет незаконних послуг — від підроблених медичних документів до створення видимості стаціонарного лікування. Усе це мало створити формальні підстави для встановлення другої групи інвалідності, яка давала змогу уникнути призову під час мобілізаційних заходів.

Після отримання коштів фігурант передавав підроблені документи та інструктував щодо їх подальшого використання. Наразі йому повідомлено про підозру у пособництві в одержанні неправомірної вигоди службовими особами та в організації виготовлення і видачі підроблених документів. За ці злочини передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до десяти років із додатковими обмеженнями щодо посад та конфіскацією майна.

Правоохоронці продовжують встановлювати всіх учасників схеми та перевіряють їхню можливу причетність до аналогічних злочинів.

Громадська рада доброчесності оприлюднила рекомендацію щодо кандидатури судді Хаджибейського районного суду Одеси Дмитра Роїка, порадивши Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККСУ) не розглядати його на посаду в апеляційному суді. Основна причина – невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, встановленим для претендентів на вищі судові посади.

Згідно з висновком ГРД, суддя подавав недостовірну інформацію у власних деклараціях. Вказана ним вартість майна значно відрізнялася від реальної ціни придбання та не відповідала доходам кандидата й членів його родини. Особливо увагу привернула квартира площею 125,3 кв.м, де Роїк проживає з 2015 року. Формально житло належало його бабусі, яка померла у 2017 році, проте суддя продовжував зазначати його у власних деклараціях як своє, не відображаючи реального стану володіння майном.

Також викликали сумніви придбання автомобілів INFINITI QX50 та QX60 дружиною та матір’ю судді, оскільки джерела коштів на їх покупку не були підтверджені.

Крім того, кандидат ухвалював судові рішення поза робочим часом та систематично порушував строки розгляду справ у період 2012–2022 років. У деклараціях за 2017–2019 роки він вказував право користування дружиною нежитловим приміщенням площею 185,3 кв.м без доходів для сплати оренди.

ГРД також зазначає, що раніше рішення Вищої ради правосуддя залишило без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення Роїка за порушення присяги.

Керівник Служби безпеки України в Полтавській області Костянтин Семенюк, якого було призначено на посаду указом президента Володимира Зеленського у серпні 2025 року, став фігурантом журналістського розслідування через рівень добробуту своєї родини та походження коштів на придбання дорогого майна. Матеріали розслідування викликали значний суспільний резонанс, оскільки йдеться про високопосадовця силового відомства, відповідального за національну безпеку.

Журналісти проєкту «Схеми» з’ясували, що Семенюк користується активами, які важко співвіднести з офіційними доходами державного службовця. У його користуванні перебувають автомобілі преміумкласу, апартаменти бізнес-категорії у Чернівцях, а також рекреаційний комплекс у Карпатах. Частина цього майна оформлена на близьких родичів, що ускладнює пряме відстеження реальних власників і джерел фінансування.

Ще один преміальний автомобіль, Mercedes-Benz GLE 350D AMG 2020 року, також оформлений на тестя Семенюка, але використовується керівником полтавського СБУ.

Крім авто, родина Семенюка отримала апартаменти бізнес-класу в Чернівцях площею 120 кв. м, які були придбані матір’ю дружини Семенюка у 2021 році у Тітуса Скрипи, батька місцевого бізнесмена та депутата, за ціною удвічі нижчою за ринкову.

Журналісти також зафіксували придбання земельних ділянок у Буковинських Карпатах, на яких розташований комплекс відпочинку з котеджами, басейном та сауною. Тестю Семенюка вдалося придбати третину земельних ділянок за 22 400 гривень, хоча реальна вартість об’єкта може становити сотні тисяч доларів.

Офіційні коментарі родини та СБУ пояснюють, що автомобілі були придбані тестем Семенюка через майданчики із продажу вживаних авто, а майно на території Чернівців та Карпат – за кошти, зароблені батьками дружини Семенюка за кордоном протягом багатьох років. Сам Семенюк зазначає, що користується автомобілями лише під час відвідування родини.

Попри це, офіційні доходи родини посадовця та його тестя не співставні з ринковою вартістю придбаного майна та транспортних засобів, що викликає питання щодо походження коштів.