Search here...

Події

Декларація з мільйонними розбіжностями: у звіті голови ДРС виявили суперечливу оцінку криптоактивів і майна

Аналіз електронної декларації голови Державної регуляторної служби України Олексія Кучера виявив суттєві невідповідності між задекларованою вартістю активів і їхньою реальною ринковою ціною. Найбільший суспільний резонанс викликала історія з 77 біткоїнами, які, за даними декларації, були придбані посадовцем у 2013 році. У документі зазначена їхня первісна вартість — менш ніж 40 тисяч гривень, тоді як за актуальним курсом ринкова ціна такого обсягу криптовалюти сягає близько 298 мільйонів гривень, а восени 2025 року перевищувала 407 мільйонів.

Експерти з фінансового контролю звертають увагу, що формально закон дозволяє зазначати в декларації вартість активу на момент набуття. Однак у випадку з криптовалютою така практика створює суттєвий дисбаланс між реальним фінансовим станом посадовця та його офіційними доходами, що може вводити в оману як контролюючі органи, так і суспільство. Фактично у декларації актив виглядає як малозначний, хоча за своєю реальною вартістю належить до категорії надвеликих статків.

квартиру в Харкові (61,9 кв. м) — 612 тис. грн;

земельну ділянку 62 500 кв. м у Херсонській області — без зазначеної вартості.

З липня 2024 року Кучер орендує житло в Києві, але не декларує витрати на оренду.

Дружина Вікторія володіє:

двома земельними ділянками в Люботині площею 1 103 кв. м — 25 тис. грн;

будинком 62 кв. м — 22 тис. грн;

ще одним будинком, що будується, — без зазначення площі та року початку робіт.

Ціни виглядають заниженими та викликають питання щодо реальної ринкової вартості майна.

Дружина та діти Кучера орендують квартиру в Австрії. Однак:

у декларації не зазначено, коли почалася оренда;

відсутня інформація про витрати на проживання за кордоном;

немає відомостей про законні доходи дружини для покриття таких витрат.

Кучер почав декларувати іноземне житло лише у 2022 році, що збігається з періодом виїзду родини після початку війни.

Родина користується двома автомобілями, які оформлені на дружину:

Mercedes-Benz GLE 300D (2019) — 1,8 млн грн;

Audi Q5 (2011) — без вказаної вартості, хоча ринкова ціна сьогодні становить 600–700 тис. грн.

У декларації також фігурують два годинники Rolex, але їхня вартість не зазначена. Модель, якою володіє сам Кучер — Oyster Perpetual Datejust — може коштувати від 9 до 50 тис. доларів і більше.

За рік посадовець задекларував:

1,4 млн грн зарплати;

31 тис. грн зарплати у ХАІ;

2,5 млн грн доходу від продажу квартири.

При цьому продану квартиру він оцінив у 653 тис. грн, що майже вчетверо менше за реальну ринкову вартість.

Його дружина отримала лише 10 320 грн соцвиплат — жодних інших доходів не зазначено.

Готівкові та безготівкові заощадження подружжя:

близько 1,7 млн грн + 71 тис. доларів у Кучера;

173 тис. доларів у готівці у дружини;

всього — приблизно 12,5 млн грн.

У 2013 році Кучер купив 77 BTC приблизно по 64 долари за штуку. У декларації він зазначає тільки цю історичну вартість, а не фактичну ціну активу, яка змінюється щодня. На момент аналізу:

1 BTC = понад 3,8 млн грн,

77 BTC = майже 298 млн грн.

Тобто реальну вартість своїх криптоактивів голова ДРС занизив у понад 7 527 разів.

На піку у жовтні 2025 року біткоїни Кучера оцінювалися у 9,7 млн доларів.

Олексій Кучер очолює Державну регуляторну службу з 2021 року. Раніше він був головою Харківської ОДА, народним депутатом від «Слуги народу» та адвокатом. Заниження вартості майна та недекларування витрат родини можуть стати предметом окремої перевірки НАЗК.

НАЗК виявило ознаки необґрунтованого збагачення у судді Київщини за результатами моніторингу способу життя

Національне агентство з питань запобігання корупції за підсумками перевірки встановило ознаки можливого необґрунтованого збагачення у судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Підставою для таких висновків став комплексний моніторинг способу життя посадовця, який проводився протягом 2022–2023 років. Інформація про результати перевірки оприлюднена з посиланням на дані самого Агентства.

У процесі аналізу фінансових та майнових активів судді фахівці НАЗК з’ясували, що протягом відносно короткого періоду він став власником одразу трьох транспортних засобів. Особливу увагу привернули ціни, вказані у відповідних правочинах, адже вони істотно відрізнялися від ринкових. За даними перевірки, зазначена в договорах вартість автомобілів була занижена у кілька разів, а в окремих випадках — у десятки й навіть сотні разів у порівнянні з реальною ціною таких транспортних засобів на вторинному ринку.

Йдеться про такі автомобілі:

MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.), придбаний у вересні 2022 року за 10 тис. грн, тоді як експертна вартість становила понад 2,1 млн грн.

MERCEDES-BENZ G 500 (2013 р.), куплений наприкінці 2023 року за 529 тис. грн, тоді як у відкритих джерелах ціна авто сягала майже 685 тис. грн.

RENAULT ZOE (2017 р.), придбаний також наприкінці 2023 року за 5 тис. грн, хоча експертна оцінка вказувала реальну вартість близько 431,5 тис. грн.

Проаналізувавши доходи судді та членів його сім’ї, НАЗК дійшло висновку, що законних підстав для легального придбання такого майна не було.

На підставі цих даних Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання частини активів необґрунтованими. САП вимагає стягнути у дохід держави:

автомобіль MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.);

частину вартості автомобіля RENAULT ZOE (2017 р.);

грошові кошти, виявлені на банківських рахунках судді.

Загальна сума необґрунтованих активів, за оцінкою слідства, становить понад 3,3 млн грн.

Відповідно до закону «Про запобігання корупції», у разі якщо суд визнає активи необґрунтованими та ухвалить рішення про їх стягнення, посадова особа підлягає звільненню з посади у встановленому законом порядку.

Колишньому заступнику міністра енергетики Юрію Шейку призначили домашній арешт у справі про заволодіння великими сумами

Солом’янський районний суд Києва ухвалив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета для колишнього першого заступника міністра енергетики та високопосадовця «Енергоатому» Юрія Шейка. Політик був затриманий 2 грудня у Києві у межах розслідування кримінальної справи щодо заволодіння майном у великих розмірах. Підозру йому висунуто за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

За даними слідства, Шейк підозрюється у схемах, що призвели до значних фінансових збитків державі. Розслідування триває, і правоохоронці працюють над встановленням усіх обставин та учасників злочинної діяльності. Використання електронного браслета дозволяє контролювати місцезнаходження підозрюваного та гарантувати його участь у процесуальних діях без тривалого перебування у слідчому ізоляторі.

За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

5 грудня: свята, пам’ять святого Сави Освященного та традиції народного календаря

5 грудня українці відзначають одразу кілька значущих дат — професійних, міжнародних і церковних, а день також займає особливе місце у народних традиціях. За новим церковним календарем віряни вшановують пам’ять святого преподобного Сави Освященного, видатного подвижника християнства. Народився він у 439 році в Каппадокійській Кесарії і вже в дев’ятирічному віці добровільно вступив до монастиря, де вирізнявся смиренням, духовною мудрістю та невпинним прагненням до молитви та служіння.

Життя святого Сави Освященного стало прикладом відданості духовним цінностям і самовідданості в служінні ближнім. Його шанування нагадує про важливість моральної дисципліни, стійкості у випробуваннях та пошуку внутрішнього спокою через віру. Згідно з церковними джерелами, він залишив по собі численні духовні настанови, що досі надихають віруючих на благочестиве життя та милосердя.

У 17 років Сава вирушив до Палестини, тодішнього центру чернечого життя. Там він багато років провів у молитві та усамітненні, а 483 року заснував свою знамениту Велику Лавру — Мар Саба. Цей монастир став одним із найважливіших духовних осередків середньовічного Сходу.

Сава активно виступав проти єресей і навіть здійснював місії до імператорів у Константинополі, відстоюючи православне вчення. Він помер 532 року у віці 93 років.

У народному календарі дата відома як Савин Мороз — саме на цей час зазвичай припадали перші сильні холодні дні. Вважали, що «Сава морозом землю освячує».

Що не можна робити 5 грудня: • уникати сварок — вони можуть зіпсувати стосунки на всю зиму• не гуляти після заходу — вважалося, що з цього дня зима «вступає у свої права»• не думати погано — негатив повертається до того, хто його поширює

Народні прикмети: • ранковий іній — до м’якої зими• ясна погода — до спокійної зими• сильний вітер — до хуртовин• мороз зранку, але потепління вдень — до нестійкої погоди

5 грудня в Україні святкують День працівників статистики — фахівців, які збирають і аналізують дані, що необхідні для прийняття державних рішень та прогнозування розвитку країни.

Також 5 грудня — День ґрунтознавця та Всесвітній день ґрунтів. Обидва свята підкреслюють важливість відповідального ставлення до землі, адже за даними ООН понад третина ґрунтів світу знаходиться у стані деградації.

Крім того, сьогодні відзначають Міжнародний день волонтера — свято людей, які допомагають іншим без винагороди, рухаючи вперед суспільні зміни, гуманітарні ініціативи та взаємопідтримку.

А ще це неофіційний Міжнародний день ніндзя — присвячений легендарним японським воїнам, що стали символами спритності та вміння діяти непомітно.

5 грудня іменини святкують Геннадій, Захар, Ілля та Сергій.Талісманом народжених цього дня вважають гранат — камінь із сильною енергетикою, відомий ще за часів скіфів.

5 грудня увійшло в історію багатьма подіями: відкриттям золота в Каліфорнії, скасуванням сухого закону у США, створенням першої АТС, відкриттям Української академії мистецтв, підписанням Будапештського меморандуму та першою переписною кампанією в Україні 2001 року.

Засудження за вбивство поліцейського в Бахмачі: вирок апеляційного суду

11 листопада Чернігівський апеляційний суд виніс вирок у справі чоловіка, який скоїв умисне вбивство поліцейського Олександра Левченка у Бахмачі в 2022 році. Суд засудив його до восьми років позбавлення волі. Крім того, винний зобов'язаний виплатити моральну шкоду родині загиблого — дружині та дочці поліцейського по 500 тисяч гривень кожній.

Це рішення стало наслідком перегляду справи після того, як Борзнянський районний суд, який розглядав цю справу раніше, ухвалив виправдальний вирок. Суд першої інстанції визнав обвинуваченого невинним, мотивуючи це самозахистом, а також залишив без розгляду цивільний позов потерпілої сторони щодо відшкодування моральної шкоди.

За даними вироку, 19 листопада 2022 року близько 23:00 біля кафе в Бахмачі обвинувачений завдав удар ножем Олександру Левченку. Поліцейський помер наступного дня у лікарні. За словами дружини загиблого, між обвинуваченим та компанією поліцейського стався конфлікт, який він намагався розборонити.

Обвинувачений свою провину не визнав і пояснював, що діяв у самозахисті через начебто напад поліцейського та його знайомих. Суд встановив, що його дії кваліфікуються як умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України).

Під час відбування покарання зараховано строки попереднього ув’язнення та цілодобового домашнього арешту з відповідним перерахунком днів на термін позбавлення волі.

Олександр Левченко був інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 міста Бахмач.

Шокуюче розслідування у Костянтинівці: жінці повідомили про підозру в жорстокому поводженні з дітьми та приховуванні тіла померлої доньки

У Костянтинівці правоохоронці встановили обставини резонансної справи, у якій 58-річну місцеву жительку підозрюють у тому, що вона протягом 18 років зберігала тіло власної померлої доньки у квартирі. За даними прокуратури Донецької області, під час слідства з’ясувалося, що жінка впродовж багатьох років проявляла жорстокість щодо дітей і не забезпечувала їм навіть мінімальних умов для існування.

Слідчі встановили, що сім’я проживала у занедбаному помешканні, де не було електрики, опалення, води та елементарних санітарних можливостей. Помилка у догляді за дітьми була системною: умови в квартирі становили загрозу для їхнього життя та здоров’я. У таких нелюдських обставинах мати жила разом із двома доньками, одна з яких багато років тому померла, а тіло залишалося у житлі без поховання.

Старша донька померла у грудні 2006 року у віці 22 років. Мати вирішила не повідомляти про смерть ні медиків, ні правоохоронців, а залишила тіло у квартирі, час від часу обмиваючи та переодягаючи його. Молодшій доньці підозрювана говорила, що сестра лише спить, і забороняла розповідати про подію, змушуючи дитину спати поруч із тілом.

Лише у 2025 році, після переїзду до іншого міста, молодша донька розповіла адвокатам про страшну подію. Під час обшуку у квартирі матері правоохоронці виявили муміфіковані останки, які пролежали там близько 18 років.

Жінку підозрюють у злісному невиконанні обов’язків щодо догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків, та у нарузі над тілом померлої особи (ст. 166, ч. 1 ст. 297 КК України). Підозрювану направлять на психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану.

Спроба крадіжки в київському гіпермаркеті та рішення суду

Після того як необхідні речі опинилися в її особистому рюкзаку, вона прямувала до виходу, уникаючи касових зон та не маючи наміру проводити оплату. Дії жінки не залишилися непоміченими: система відеоспостереження та уважність співробітників дозволили оперативно відреагувати. На виході з торговельної зали працівники магазину зупинили порушницю та запросили її пройти до кімнати охорони для з’ясування обставин. Під час огляду речей було виявлено весь перелік неоплаченого товару.

Після оформлення необхідних матеріалів справу передали до суду. Під час розгляду встановлено всі деталі інциденту, а також умисний характер дій обвинуваченої. Суд дійшов висновку, що жінка свідомо намагалася привласнити майно гіпермаркету без оплати, порушивши норми чинного законодавства. За результатами засідання її визнано винною та призначено покарання, передбачене відповідною статтею Кримінального кодексу.

Під час судового засідання жінка визнала свою провину і пояснила, що вчинила злочин через складне матеріальне становище.

Суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте, відповідно до ст. 75 КК України, її звільнили від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 1 рік. Жінка зобов’язана періодично реєструватися в органах кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця роботи чи проживання.

Судовий дозвіл на огляд приміщень “Інтера” та перебіг розслідування щодо зміни власності телеканалу

Солом’янський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким надано слідчому Служби безпеки України дозвіл на огляд приміщень ПрАТ «Телеканал Інтер», що знаходяться за адресою вулиця Дмитрівська, 30. Такий крок здійснено в межах кримінального провадження, у якому встановлюються обставини, пов’язані зі зміною структури власності одного з найбільших телевізійних мовників країни. Слідчі дії спрямовані на отримання матеріалів і документів, що можуть підтвердити або спростувати факти ймовірного підроблення юридичних паперів та можливого використання фінансових потоків у схемах, пов’язаних із підтримкою терористичної діяльності.

Згідно з матеріалами слідства, у межах цієї справи досліджується низка операцій, проведених у період зміни контролю над телеканалом. Експерти аналізують, чи відбувалося внесення неправдивих даних до офіційних реєстрів або службових документів, які могли стати підставою для формального оформлення нових власників. Окремою лінією перевірки є фінансові операції, що зацікавили правоохоронців через їхній обсяг, призначення та потенційний зв’язок із діяльністю структур, які перебувають під санкціями або мають ознаки причетності до фінансування тероризму.

Згідно з висновком експерта, підпис від імені колишнього власника каналу Ігоря Плужнікова на електрофотокопії довіреності від 23 травня 2005 року виконано не ним, а іншою особою. На підставі цієї довіреності за місяць до смерті Плужнікова відбулося відчуження акцій телеканалу на користь асоціації «Діловий світ», пов’язаної з Валерієм Хорошковським.

У 2015 році бізнесмен Дмитро Фірташ придбав 29% акцій «Інтера» у російського «Першого Каналу» за 100 мільйонів доларів. Оскільки ВАТ «Перший Канал» здійснює антиукраїнську діяльність, СБУ кваліфікує цю операцію як фінансування терористичної діяльності.

Статутний капітал та майно ПрАТ «Телеканал Інтер», включно з головним офісом площею понад 6 тисяч квадратних метрів, визнані речовими доказами у справі. Огляд приміщень необхідний для визначення оціночної вартості майна.

Наразі Фірташ є мажоритарним власником каналу – його частка акцій становить 59,5%. У травні 2023 року СБУ оголосила Фірташу та його топменеджерам підозру у привласненні державного газу на 18 мільярдів гривень, а активи на суму 7,4 мільярда гривень були заарештовані. З 2021 року на Фірташа діють персональні санкції в Україні, включаючи блокування активів.

На Волині затримали п’ятьох прикордонників, причетних до незаконного виїзду чоловіків до Польщі

У Волинській області правоохоронці затримали п’ятьох прикордонників, які організували масштабну схему незаконного виїзду чоловіків до Польщі. Як повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР), військовослужбовці сприяли перетину кордону понад 120 громадянами України шляхом внесення неправдивих відомостей до баз даних. За попередньою інформацією, з жовтня 2023 по січень 2024 року прикордонники фальсифікували документи, вказуючи, що чоловіки мали інвалідність, що дозволяло їм виїжджати за кордон, порушуючи встановлені правила.

Ця злочинна схема дозволяла клієнтам безперешкодно перетинати кордон, незважаючи на заборону на виїзд для військовозобов'язаних осіб, а ціна такої «послуги» коливалася від кількох тисяч до 10 тисяч доларів США з людини. За інформацією ДБР, фальсифікація документів здійснювалася за участі військовослужбовців, які мали доступ до баз даних і могли змінювати інформацію про статус осіб, що дозволяло їм безперешкодно перетинати державний кордон.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за:

ч. 2 ст. 332 КК України — сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон службовою особою з використанням службового становища;

ч. 3 ст. 419 КК України — порушення правил несення прикордонної служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.

Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Слідчі ДБР уже подали до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розслідування триває, встановлюються інші особи, причетні до незаконного переправлення громадян.

Затримання в Одесі: лікаря викрито на вимаганні грошей за оформлення відстрочки від призову

В Одесі правоохоронні органи повідомили про викриття медичного працівника, який, за даними слідства, вимагав значну суму грошей за нелегальне оформлення документів для отримання відстрочки від мобілізації. Лікар, який користувався своїм службовим становищем, погодився сприяти ухиленню від призову, запросивши за це 7000 доларів.

Слідчі встановили, що 26-річний чоловік, який шукав спосіб уникнути служби, звернувся до лікаря з проханням допомогти оформити відповідні документи. Медик запропонував створити фіктивні підстави для відстрочки, запевнивши, що має можливість впливати на результати медичної комісії. У процесі перемовин він озвучив суму, яку вважав необхідною для «вирішення питання», і наполягав на її передачі готівкою.

Під час особистої зустрічі він отримав першу частину суми – 4000 доларів – після чого був одразу затриманий правоохоронцями. Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та можливих інших учасників схеми.

Правоохоронці наголошують, що подібні дії караються законом і за хабарництво передбачена кримінальна відповідальність.

1...151617...407сторінка 16 з 407

Контакти редакції: [email protected]