Події

Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора висунула підозру керівнику одного з приватних підприємств та посадовцю комунального підприємства «Плесо» у розтраті понад 1,7 мільйона гривень, виділених на реалізацію природоохоронних заходів у Києві. За даними слідства, кошти були передбачені для створення водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах, однак за підозрою правоохоронців, ці гроші були виведені за межі справжнього призначення.

У 2021 році КП «Плесо» отримало з бюджету кошти для розробки проєктів землеустрою водоохоронних зон, що включало створення захисних зон навколо водойм столиці. Проте, за версією слідства, замість реального виконання цих робіт, посадовці та підприємці, ймовірно, організували схему, спрямовану на незаконне привласнення значних сум.

У прокуратурі повідомляють, що директор комунального підприємства домовився з керівником приватної компанії про формальне виконання робіт. Попри те, що тендерна процедура ще не була завершена, між КП “Плесо” та приватним підприємством уклали договір на розроблення проєктів землеустрою п’яти об’єктів, серед яких Труханів і Венеціанський острови.

Вже 23 грудня сторони підписали акт виконаних робіт, які фактично не проводилися. А 30 грудня на рахунок приватної компанії було перераховано 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів.

Дії підозрюваних кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення. За такі злочини Кримінальний кодекс передбачає сувору кримінальну відповідальність.

Прокурори також домоглися в суді скасування незаконно встановлених водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на Трухановому та Венеціанському островах. В Офісі Генпрокурора наголошують, що це рішення унеможливить подальшу забудову або інше незаконне використання цих територій. Відповідні записи вже вилучено з Державного земельного кадастру.

Наразі розслідування щодо посадовця КП “Плесо” завершено, матеріали готуються до передачі до суду. Слідчі дії стосовно керівника приватного підприємства тривають.

Правоохоронні органи Одещини завершили масштабне розслідування діяльності 31-річного жителя Ізмаїла, якого слідство називає «злочинним наглядачем Бессарабії». За даними прокуратури, чоловіка підозрюють в умисному встановленні та поширенні злочинного впливу, а також у створенні та керівництві мережею незаконних азартних закладів на території регіону. Обвинувальний акт уже направлено до суду.

За інформацією Одеської обласної прокуратури, протиправну діяльність фігуранта викрили та зупинили у серпні цього року. У ході слідчих дій правоохоронці провели низку обшуків, під час яких було вилучено значні суми готівки у різних валютах, комп’ютерну техніку, носії інформації та детальні бухгалтерські записи, що підтверджують існування системної схеми отримання прибутків від нелегального грального бізнесу.

За версією слідства, після виїзду до Європи попереднього неформального лідера кримінального середовища Ізмаїлу у 2023 році підозрюваний взяв на себе його функції. До його обов’язків входило накопичення й розподіл «спільної каси», контроль за дотриманням неофіційних правил серед «своїх» і врегулювання внутрішніх конфліктів. Діяльність фігуранта, за даними прокуратури, поступово охопила Ізмаїл та Ізмаїльський і Болградський райони.

У вересні 2024 року підозрюваний, за даними слідства, спільно з ще кількома особами організував у Ізмаїлі закритий покерний зал, куди допускалися лише гравці «за рекомендацією від своїх». Для цього орендували й обладнали приміщення — встановили вентиляцію та електропостачання, придбали столи, карти й фішки. За оцінками слідчих, щоденний дохід грального закладу міг сягати 1,2 млн гривень; під час обшуків у приміщенні вилучили техніку, чорнові бухгалтерські записи, 22 тисячі доларів США, 60 тисяч гривень та 5,6 тисячі євро.

Крім основного фігуранта, до суду також направлено обвинувальні акти щодо ще чотирьох осіб, причетних до організації та проведення незаконних азартних ігор. Один із попередніх лідерів кримінального середовища Ізмаїлу нині оголошений у міжнародний розшук; йому інкримінують розповсюдження злочинного впливу.

Прокуратура додає, що підозрюваний діяв обережно: керував та організовував діяльність, але сам безпосередніх виконань тяжких злочинів, за словами слідчих, не здійснював. Водночас у матеріалах справи йдеться про те, що він уже раніше притягувався до кримінальної відповідальності — зокрема у провадженнях за хуліганство з застосуванням зброї, умисне тілесне ушкодження, грабежі з насильством та розбій.

Досудове розслідування завершено, обвинувачення відкрито за статтями, що передбачають відповідальність за організацію незаконного грального бізнесу та створення/поширення злочинного впливу; остаточне рішення у справі ухвалить суд.

Державна податкова служба України повідомила про нову хвилю фішингових атак, спрямованих проти платників податків. Зловмисники активно розсилають електронні листи, які імітують офіційні повідомлення від ДПС, використовуючи підроблені адреси, схожі на справжні. У таких повідомленнях містяться шкідливі вкладення, відкриття яких може призвести до зараження комп’ютера та несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації.

За даними податкової служби, шахраї використовують адреси на кшталт [email protected], [email protected] та інші схожі доменні імена, аби ввести користувачів в оману. Теми листів зазвичай виглядають офіційно — наприклад, «Термінове повідомлення: уточнення податкової звітності за результатами перевірки» або «Повідомлення про виявлені помилки у декларації». У тексті повідомлення отримувачів закликають негайно відкрити прикріплений файл або перейти за посиланням, нібито для виправлення помилок чи перегляду актуальних даних.

У листах додаються вкладення — архіви або виконувані файли — які містять шкідливе програмне забезпечення. Як попереджають податківці, відкриття таких файлів може дозволити зловмисникам заволодіти інформацією на комп’ютері, встановити віруси або отримати віддалений доступ.

ДПС закликає не довіряти повідомленням з подібних адрес, не відкривати підозрілі вкладення та перевіряти достовірність кореспонденції безпосередньо через офіційні канали служби. Також відомство нагадало про базові правила кібергігієни й порадило у разі сумнівів звертатися до ДПС для підтвердження факту надсилання.

Скандально відомий посадовець Державної прикордонної служби України, генерал, опинився в центрі нового суспільного резонансу. Його ім’я неодноразово з’являлося у матеріалах журналістських розслідувань, де йшлося про можливі зловживання службовим становищем, непрозорі фінансові операції та впливові зв’язки з представниками бізнесових кіл. Нині ситуація набула ще більшої гостроти — у ЗМІ та соціальних мережах активно обговорюють факти, що можуть свідчити про системні порушення у роботі відомства, яким він керував протягом кількох останніх років.

За словами експертів, проблема полягає не лише у конкретних діях одного чиновника, а й у загальній кризі довіри до інституцій, відповідальних за безпеку державних кордонів. Замість зміцнення обороноздатності, певні управлінські рішення нібито сприяли появі тіньових схем, через які державний бюджет втрачав мільйони гривень. Такі обставини викликають глибоке занепокоєння серед громадськості, адже саме прикордонна служба стоїть на передовій лінії національної безпеки.

Генерал Мул став відомим на всю країну у 2023 році після того, як у мережі з’явилося відео його конфлікту з патрульними поліцейськими. Інцидент стався восени 2022 року, коли правоохоронці зупинили автомобіль Мула під час комендантської години. Посадовець відмовився проходити перевірку на алкогольне сп’яніння, а на зауваження патрульного відповів фразою, що стала мемом: «Принциповий? Ризикуйте!».

Після публічного розголосу Мула звільнили з посади начальника Південного регіонального управління ДПСУ, але невдовзі перевели до Києва — на посаду заступника директора департаменту організації роботи, планування та контролю адміністрації ДПСУ.

Прізвище Мула фігурувало і в іншій історії 2023 року. Його підлегла, пресофіцерка управління, поїхала до Парижа святкувати Новий рік під час повномасштабного вторгнення. Подія викликала широкий суспільний резонанс, і згодом її звільнили.

Зникнення декларацій Сергія Мула з реєстру НАЗК викликало нову хвилю критики. Експерти з антикорупційного середовища зазначають, що такі дії знижують прозорість у системі державної служби й створюють ризики для довіри до посадовців у силових структурах.

Наразі невідомо, з яких причин документи були прибрані, однак факт їхнього зникнення підтверджено безпосередньо в базі НАЗК.

Начальник Золотоніського районного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області Олександр Пилипенко задекларував значні фінансові ресурси та елітний транспортний засіб. Згідно з даними його декларації, опублікованими виданням 368.media, на рахунках і в готівці посадовець має понад 2 мільйони гривень. Зокрема, готівкові заощадження Пилипенка становлять 630 тисяч гривень, а його дружина Юлія Миколаївна задекларувала ще 1,4 мільйона гривень.

Попри офіційну реєстрацію у селі Піщане Золотоніського району, фактичне місце проживання Олександра Пилипенка знаходиться у Черкасах. Для пересування посадовець користується автомобілем Audi Q5 — представницьким транспортом, який належить до класу елітних позашляховиків. Ці дані викликали підвищений інтерес громадськості через розбіжність між офіційною реєстрацією та реальним стилем життя чиновника.

Згідно з декларацією, рятівник користується квартирою площею 69,3 квадратних метри у Черкасах, власницею якої є його мати — Тетяна Борисівна. При цьому Пилипенко має право безоплатного проживання у помешканні.

Його дружина володіє трьома земельними ділянками у Золотоніському районі: дві по 2 гектари в селі Бойківщина (Драбівська громада, придбані у 2021 році) та одну ділянку площею 500 квадратних метрів у Золотоніській громаді (2022 рік, вартістю лише 3042 гривні). Сам Пилипенко також має 2 гектари землі в Бойківщині, набуті у 2021 році.

Посадовець користується Audi Q5 2019 року випуску, зареєстрованим на його матір у грудні минулого року. Крім того, у власності рятівника є старий ВАЗ-2106 1997 року.

Попри скромну офіційну зарплату — лише 616 тисяч гривень на рік — та дружину, яка не має роботи, родина Пилипенків зуміла накопичити понад два мільйони гривень готівкою. Доходи Олександра Пилипенка також включають 24 тисячі гривень пенсії та соціальної допомоги.

Раніше у Черкаській області згадували прізвище Пилипенка в контексті схем із вимагання коштів за «перевірки» разом із місцевими чиновниками. Ці епізоди стали предметом уваги антикорупційних журналістів.

На тлі низьких доходів і розкішного способу життя історія рятівника з Черкащини ще раз демонструє контраст між офіційними деклараціями держслужбовців та їхньою реальною фінансовою поведінкою.

В Україні відновлено охоронну зону навколо стратегічних об’єктів інфраструктури, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки та захисту критично важливих територій. Рішення про відновлення зони охорони прийнято у зв’язку з необхідністю підвищення рівня контролю за доступом до об’єктів, а також для запобігання можливим загрозам або несанкціонованим втручанням.

Відновлена охоронна зона передбачає чітко визначені межі, у межах яких заборонено проводити будівельні роботи, розміщувати сторонні об’єкти або здійснювати інші дії, які можуть загрожувати цілісності та безпеці об’єктів. Крім того, запроваджуються додаткові заходи контролю, включаючи патрулювання, встановлення інформаційних знаків та систем відеоспостереження.

Національний музей у Пирогові є одним із найбільших етнографічних музеїв просто неба в Європі. Він налічує понад 200 автентичних споруд із різних регіонів України, демонструючи традиційне житло, господарські будівлі та ремесла українського народу.

Відновлення охоронної зони дозволить забезпечити довгостроковий захист культурних цінностей та унікальної природної території музею.