Події

У Закарпатській області правоохоронні органи оголосили підозру кадастровому реєстратору, дії якого призвели до незаконного вибуття частини земель Національного природного парку «Синевир». Слідство встановило, що посадовець під час виконання своїх обов’язків допустив серйозні порушення, наслідком яких стала зміна правового статусу заповідної території та її подальша передача у комунальну власність.

За інформацією обласної прокуратури, колишній працівник Держземагентства під час державної реєстрації земельної ділянки не здійснив належної перевірки технічної документації. У результаті цього він помилково зарахував 2,6 гектара території національного парку до земель сільськогосподарського призначення. Така помилка суперечила чинному законодавству та фактичному статусу цієї землі як об’єкта природно-заповідного фонду.

Прокуратура кваліфікувала дії реєстратора як службову недбалість, що призвела до незаконного вибуття земель державного значення. Встановлюється розмір шкоди та причини, через які технічна документація не була належним чином перевірена перед внесенням змін до державного реєстру.

Наразі триває слідство, реєстратор перебуває під процесуальним контролем, а прокуратура розглядає питання про можливе повернення ділянки у державну власність.

6 січня християни відзначають одне з ключових свят церковного календаря — Хрещення Господнє, відоме також як Водохреще. Цей день завершує різдвяно-новорічний цикл і зосереджує увагу вірян на події хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, яке звершив Іван Хреститель. Саме з цього моменту, коли Спасителю виповнилося тридцять років, розпочалося Його публічне служіння людям.

Згідно з євангельською традицією, Ісус Христос, не маючи гріха, добровільно прийняв хрещення, щоб показати приклад смирення та духовної єдності з усім людством. Цей вчинок мав глибокий символічний сенс: Спаситель увійшов у води Йордану не для очищення Себе, а для освячення води й усього створеного світу, відкривши людям шлях до оновлення та спасіння.

Що не можна робити 6 січняУ народній традиції Водохреща пов’язане з низкою заборон. Цього дня не радять сваритися, лихословити чи з’ясовувати стосунки. Не варто сідати за святковий стіл у брудному або старому одязі. Також вважається поганою прикметою полоскати білизну у воді.

Народні прикмети та традиціїЗ Водохрещем пов’язано чимало погодних прикмет. Наші предки вірили, що сніг, привалений до паркану, віщує холодне літо, повний місяць на небі — весняні повені, а сильна хуртовина — добрий рій бджіл. Зоряна ніч обіцяла щедрий урожай ягід, а дерева в інеї — родючий рік.

Більшість обрядів цього дня пов’язані з водою. Зранку віряни йшли до храмів на святкові богослужіння, після яких несли додому освячену воду. Нею кропили оселі, а на дверях і віконницях крейдою малювали хрести як оберіг від злих сил. У народі вірили, що ніч на Водохреще має особливу магічну силу, тому дівчата традиційно ворожили.

Іменини 6 січняЦього дня іменини святкують Андрій, Іван, Лаврентій, Феован, Лідія та Марія. Талісманом людей, народжених 6 січня, вважають бірюзу — камінь, якому здавна приписували захисні властивості та здатність приносити здоров’я, щастя й упевненість у собі.

Відомі люди, народжені 6 січня6 січня народилися український поет, правозахисник і дисидент Василь Стус, легендарний футболіст і тренер Валерій Лобановський, а також український футболіст Олександр Головко.

Пам’ятні дати 6 січняЦей день багатий на історичні події. Серед них — написання Тарасом Шевченком поеми «Заповіт» у 1846 році, відкриття Віденської філармонії, представлення гіпотези дрейфу континентів Альфредом Веґенером, а також отримання Православною церквою України томосу про автокефалію у 2019 році.

Який ще день відзначають 6 січняОкрім релігійних свят, 6 січня у світі відзначають Всесвітній день дітей-сиріт війни — дату, що покликана привернути увагу до долі дітей, які втратили батьків через збройні конфлікти. Також цього дня святкують День технологій і День яблуні, присвячений ролі науки, інновацій та турботі про природу.

У Харківській області набирає обертів гучна історія, яка привернула увагу громадськості та експертів у сфері права. Йдеться про низку судових процесів навколо компанії, пов’язаної з родичами прокурора області Аміла Омарова, що породжує питання про можливий конфлікт інтересів та ризики зловживань у системі оподаткування.

У фокусі цієї ситуації опинилася адміністративна справа №520/18479/25, яку розглядав Харківський окружний адміністративний суд. Позивачем у процесі виступило ТОВ «Фірма Хазар ЛТД», яке оскаржувало дії Головного управління ДПС у Харківській області. Компанія наполягала на неправомірності рішень податкового органу та вимагала визнати їх такими, що суперечать законодавству.

Компанія «Хазар ЛТД», яку пов’язують із дядьком прокурора Харківської області, пояснила втрату документації наслідками російських обстрілів 6 березня 2022 року. За версією позивача, внаслідок ракетного удару виникла пожежа та були зруйновані приміщення на вулиці Академіка Проскури, 1, де зберігалися документи.

Податкова служба 5 лютого 2025 року відмовила у врахуванні повідомлення про втрату документів, аргументуючи це відсутністю технічного звіту про обстеження пошкодженого приміщення або витягу з Реєстру будівельної діяльності. Саме ці документи, на думку ДПС, мали б підтвердити факт руйнування та пожежі. Водночас суд дійшов висновку, що така позиція податкової є незаконною.

Посилаючись на підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, суд зазначив, що чинне законодавство не встановлює обов’язкового переліку документів, якими саме має підтверджуватися втрата первинної документації внаслідок бойових дій. Зокрема, норма не вимагає обов’язкового подання технічного звіту чи витягу з будівельного реєстру.

Водночас ця історія викликає низку запитань. За інформацією з податкових органів, компанія фактично не надала жодних первинних документів, а відновити їх нібито не змогла. Через це проведення зустрічних перевірок стало неможливим. За таких умов підприємство могло задекларувати значні обсяги доходів і претендувати на відшкодування податку на додану вартість.

За попередніми оцінками, йдеться про можливе нарахування близько 8 мільйонів гривень ПДВ. Критики вбачають у цій ситуації ризики ухилення від сплати податків, які стали можливими завдяки родинним зв’язкам із керівником прокуратури області та сприятливим судовим рішенням.

Наразі на рішення Харківського окружного адміністративного суду подано апеляційну скаргу. Подальший розгляд справи може стати показовим прикладом того, чи здатна судова система неупереджено реагувати на ситуації, де переплітаються бізнес-інтереси, війна та впливові родинні зв’язки.

У центральній частині Львова сталася дорожньо-транспортна пригода, учасницею якої була дружина колишнього директора Львівського державного заводу «ЛОРТА» Володимира Чауса — Валентина Денисова. Інцидент набув розголосу після повідомлень патрульної поліції та інформації, оприлюдненої в місцевих телеграм-каналах.

Аварія трапилася в суботу, 3 січня, на вулиці Кобилянської — одній із жвавих і туристично привабливих локацій міста. За словами очевидців, автомобіль Mercedes-Benz E250 2015 року випуску, за кермом якого перебувала жінка, з’їхав з проїжджої частини та врізався в огорожу. Унаслідок удару було пошкоджено паркан: знесено одну з його секцій, що спричинило матеріальні збитки.

Автомобіль належав Володимиру Чаусу і був зазначений у його декларації за 2021 рік із вартістю 1,6 млн грн. За даними відкритих джерел, у вересні 2023 року авто було переоформлено на дружину за договором дарування. Судові документи свідчать, що Чаус переписав частину майна на Валентину Денисову, щоб уникнути арешту автомобіля в межах кримінального провадження за підозрою у розкраданні запчастин до комплексів ППО. Збитки державі оцінюються приблизно у 2,4 млн грн.

Варто зазначити, що Валентину Денисову вже судили у 2017 році за ДТП на тому ж Mercedes-Benz E250, тоді Франківський районний суд оштрафував її на 340 грн.

Володимир Чаус очолював Львівський державний завод «ЛОРТА» з 2018 до грудня 2022 року. Слідство у його справі про розкрадання запчастин до ППО досі триває.

Фонд державного майна України (ФДМУ) продовжує процес приватизації активів компанії "Укрбуд", проте продаж бізнес-центрів вже оголошено, хоча процедура формально ще не завершена. Всі об'єкти мають загальну площу від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни на них варіюються від 3,5 до 11,7 мільйона доларів. Наразі результати тендеру оскаржуються в суді, що додатково ускладнює ситуацію.

Початково ФДМУ визначив переможця аукціону, але після того, як надійшла службова записка від одного з департаментів, компанія-переможець була дискваліфікована. Це рішення спричинило перегляд результатів, і "Укрбуд" у підсумку дістався іншій фірмі, що, за деякими даними, може бути пов'язана з колишнім керівником компанії. Цей поворот подій викликав додаткові питання серед інвесторів та учасників ринку, які мають інтерес до приватизації об'єктів, пов'язаних із великими забудовниками.

Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.

Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.

Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.

Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.

У столиці завершили реконструкцію Бессарабського ринку — об’єкта, що має статус пам’ятки національного значення і є одним із символів історичного Києва. Проведені роботи спричинили гучний суспільний резонанс через можливі порушення законодавчих процедур, питання до якості виконання та значні бюджетні витрати, обґрунтованість яких викликала сумніви у фахівців і громадськості.

Згідно з чинним законодавством, будь-які ремонтні чи реставраційні роботи на об’єктах національного значення повинні обов’язково погоджуватися з Міністерством культури та інформаційної політики. Така вимога діє для всіх пам’яток цього рівня — від Софії Київської до Києво-Печерської лаври. У ситуації з Бессарабським ринком, за оприлюдненою інформацією, міністерство не надавало повноцінного дозволу, а було лише поінформоване про перебіг реконструкції, що ставить під сумнів дотримання обов’язкових процедур.

Документація з реконструкції готувалася вже після того, як ринок фактично перетворили на фуд-корт. Науковий проєкт, який мав би обґрунтувати зміни, з’явився після завершення робіт. Як наслідок, можуть бути пошкодження унікальної метласької плитки та декору, а кількість торгових місць значно зменшилась.

Якість робіт викликає сумнів. Реконструкція, яка розпочалася у 2024 році і тривала довше запланованого терміну на півроку, вже через тиждень після відкриття показала недоліки: плитка почала сипатися, що зафіксували перші відвідувачі на фото та відео.

Вартість проєкту оновлення, за даними керівниці робіт Наталії Джурай, становила 150 млн грн, з яких більше половини були кредитні кошти. Тендери проводилися без відкритих торгів та за спрощеною процедурою, що викликає додаткові питання щодо прозорості витрат.

Роботи не обговорювалися публічно, але викликали критику. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов заявив: “Ринку тут більше немає”, а кулінар Євген Клопотенко додав: “Це фуд-корти і трошки ринку. Чи були публічні обговорення? Ні.”