Події

Сімейне Майно та Фінансові Трансакції: Розгляд Інвестицій Бабичів і Супутників

У висновках статті важливо відзначити наступне:

• Родина Бабичів, особливо Ірина Бабич, показала значне зростання їхнього майнового стану за останні роки, вклавши в нерухомість і автівки.

• Однак, їхні доходи та придбане майно, зокрема, квартири та земельні ділянки, викликали підозри щодо їхньої легальності, і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звинуватило їх у надмірному збагаченні.

• Інші особи, які придбали майно від Бабичів, також потрапили під обстріл критики та підозр.

• Схожі випадки надмірного збагачення зафіксовані і в інших регіонах України, що свідчить про ширше поширення цього явища і можливу потребу в подальших заходах по боротьбі з корупцією.

• Судові суперечки та розслідування продовжуються, що вказує на необхідність подальшого контролю та ретельного аналізу фінансових транзакцій цієї родини та інших залучених осіб.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Український суд повернув Успенський собор державі: що це означає? Український суд виніс рішення щодо повернення Успенського собору, який належить Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ (МП)), у державну власність. Суд визнав передачу собору церкві незаконною через його статус пам’ятки культурної спадщини. Прокурори надали докази незаконності цього рішення та суд визнав його недійсним, а також скасував реєстрацію права власності на цю пам’ятку. Вартість собору становить понад 8,5 мільйонів гривень, і тепер він повертається у державну власність. Це рішення має велике значення для Української Православної Церкви та місцевої громади, адже собор є важливим культурним об'єктом і місцем богослужінь.

Український суд виніс рішення про повернення Успенського собору у Каневі у державну власність після того, як визнав передачу цієї пам'ятки Українській Православній Церкві Московського патріархату незаконною. Прокурори надали докази порушення законодавства, а суд скасував реєстрацію права власності на собор, визнавши рішення виконкому міської ради недійсним. Це рішення має важливе значення для збереження культурної спадщини та прав законних власників цієї пам'ятки, і воно підтверджує важливість дотримання закону в сфері охорони історичних об'єктів.

Вищий антикорупційний суд вирішив продовжити до 19 квітня термін виконання обов'язків бізнесмена Алекса Боруховича, який став підозрюваним у справі про організацію заволодіння міжнародним аеропортом "Одеса". Ухвала суду передбачає низку обмежень, включаючи запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120,78 млн гривень, обов'язок з'являтися на перше вимагання, не покидати місто та область без дозволу відслідковуючого органу, прокурора та суду, а також повідомляти про будь-які зміни у місці проживання та роботи. Пізніше електронний браслет, який також було накладено на Боруховича, було знято.

Суд також врахував запит прокурора САП щодо продовження інших обмежень і частково задовольнив його, продовживши термін виконання обов'язків підозрюваного через застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Ця ухвала діятиме до 19 квітня 2024 року включно, але в межах досудового розслідування.

Цей вирок став наслідком слідства, що відбулося у рамках справи проти Бориса Кауфмана та Олександра Грановського (Алекса Боруховича), які підозрюються у створенні схеми заволодіння майном КП "Міжнародний аеропорт "Одеса". Слідство показало, що вони зареєстрували ТОВ з метою отримання у власність та приватизації майнового комплексу аеропорту. Отримавши згоду депутатів Одеської міської ради на створення товариства, вони вчинили ряд юридичних порушень, що призвели до незаконного заволодіння майном аеропорту.

Нагадаємо, що раніше суд також обрав запобіжний захід для Бориса Кауфмана та Олександра Грановського у цій справі.

У вирішенні справи щодо організації заволодіння майном Міжнародного аеропорту "Одеса" суд продовжив до 19 квітня термін виконання обов'язків бізнесмена Алекса Боруховича, підозрюваного у зазначених злочинах. Суд встановив ряд обмежень щодо його дій та місцеперебування, включаючи заставу у значній сумі та заборону покидати місто без дозволу від відслідковуючих органів. Такий вирок є результатом слідства, що розглядається у рамках судового процесу проти Боруховича, Бориса Кауфмана та Олександра Грановського за обвинуваченням у незаконному заволодінні майном аеропорту. Ці рішення свідчать про серйозність ситуації щодо боротьби з корупцією та недодержанням закону в сфері підприємницької діяльності.

Скандал у Міноборони: Реформа закупівель знову під питанням через дії Арсена Жумаділова

Реформи у сфері закупівель, обіцяні для Міністерства оборони, залишаються лише на папері, наголошує політичний аналітик Михайло Шнайдер. Замість очікуваних змін, про які говорив Арсен Жумаділов, член команди міністра оборони Рустема Умерова, фактично мало що змінилося, повідомляють Українські новини.

"Минуло декілька місяців, і ми вже можемо побачити, що, насправді, мало що змінилося", — пише Шнайдер. Замість одного департаменту державних закупівель Міноборони, було створено два нові державні підприємства, які, врешті-решт, діяли під контролем тих самих осіб. "Обидва підприємства донедавна очолювала та сама людина — Жумаділов", — зауважує Шнайдер.

Додатковою проблемою стала стимуляція закупівель через введення "0,4% від суми контрактів", яка призводить до надмірних витрат із бюджету на суму близько 1,5 мільярда гривень. "Останнім часом ми бачили деякі дуже сумнівні покупки, такі як дорогі телевізори і мікрофони, а також закупівлю бронежилетів за завищеними цінами", — інформує аналітик.

Новий оберт скандалу пов'язаний з торгами на постачання продуктів харчування для військових. Планувалося поділити закупівлю на дві частини, але це не відбулося. "Замість реформи ми отримали лише пусті обіцянки і зростаючий рівень корупції", — заключає Шнайдер.

Висновки до статті про реформу закупівель у Міністерстві оборони:

• Реформи у сфері закупівель у Міноборони, які були обіцяні, не лише не були реалізовані, але також показали невдачу через дії чиновника Арсена Жумаділова.

• Замість очікуваних перетворень, було створено два нові державні підприємства, які все ще фактично перебувають під контролем тих самих осіб.

• Введення системи стимулювання через "0,4% від суми контрактів" призвело до зростання витрат бюджету на 1,5 мільярда гривень і сприяло корупційним схемам.

• Недоречні закупівлі, які включають дороге обладнання та продукти харчування, свідчать про системні проблеми у проведенні тендерних процедур.

• Необхідно негайно припинити корупційні практики, переглянути систему закупівель та забезпечити прозорість та ефективність процесів в Міністерстві оборони.

Прізвисько Черняка: від заголовків до бізнесу в Росії

Останні тижні не припиняють обговорювати ім’я горілчаного магната Євгена Черняка, а ще його сина Олександра. Звинувачення в співпраці з державою-агресором лише підсилюють інтерес ЗМІ та громадськості. Від тиску на бізнес до зв'язків у Росії – розслідування розкривають все більше деталей.

Таким чином, Черняки продовжували зберігати вплив на російський сервіс з продажу автомобілів Carprice через посередників щонайменше до січня 2023 року. Детальні дані російських реєстрів розкривають більше інформації. Виявляється, що кіпрська компанія Черняка-молодшого є засновником трьох фірм, зареєстрованих у Москві – ООО «Селаникар» (яка є юридичною особою згаданого вище Carprice), ООО «Картех» та ООО «Автограф» (остання ліквідована в травні 2022 року). Дивно, що Черняк-молодший також потрапив у справу, в якій йде мова про його батька, якого українські спецслужби підозрюють у праці на агресора. Спеціальний сайт Міністерства внутрішніх справ вказує, що він оголошений у розшук як особа, яка ухиляється від слідства. Знайти його виявиться дуже складно, адже подорожі є справжнім захопленням Олександра Черняка. За допомогою Instagram його дружини, Діани Євдокимової, можна виявити, що Новий 2024 рік подружжя святкувало у теплих краях біля моря. У грудні 2023-го родина встигла відвідати Австрію та Венецію. Усього минулий рік був для них надзвичайно насиченим подорожами. Вони відвідали різноманітні країни від Кенії до Ісландії, і, звичайно ж, не обійшли стороною Дубай. Тут Діана Євдокимова часто фотографується, переважно в дорогих місцях, таких як штучний острів Пальма Джумейра та готель на острові Bluewaters, де розташоване найбільше колесо огляду в світі. Напередодні вторгнення Росії в Україну Черняк із дружиною святкували День Валентина на яхті в Перській затоці з видом на відомий готель Burj Al Arab. Але найбільше вражає те, що Черняк з дружиною літають по всім цим розкішним місцям на власному літаку. Для нас це дуже важливо.

Дружина Олександра Черняка також привертає увагу, і, на жаль, тут також є сліди російського впливу. Батько Діани, генерал міліції Володимир Євдокимов, працював у правоохоронних органах і досяг вершин кар'єри, очоливши МВС за часів керівництва Юрієм Луценком і, згодом, Арсеном Аваковим. Проте є одна цікава деталь: з 2004 по 2005 рік Євдокимов працював радником в Посольстві України в Росії. Саме з цього часу експерти та громадські організації почали підозрювати, що Євдокимов міг бути завербований Федеральною службою безпеки РФ. У 2014 році організація "Правий сектор" закликала тодішнього президента звільнити Євдокимова з МВС через його проросійські погляди та навіть його зв'язки з деякими сепаратистами Донбасу. Його також звинувачували у тому, що, за його прямим дорученням, був застрелений член "Правого сектора" Олександр Музичко, відомий як Сашко Білий. Після відставки Євдокимова МВС навіть проводило офіційну перевірку цих обвинувачень, але результати залишилися невідомими. В той період ЗМІ активно писали про батька дружини Олександра Черняка, пов'язуючи його з кримінальним світом Донбасу та кришуванням бандитизму на Луганщині, де він працював протягом певного часу. Через цей період також стало відомо, що криміналітет нагородив Євдокимова яхтою "Marquis 690" завдовжки 23 метри, яка була пришвартована в Криму, але залишилася там після анексії. У 2020 році знову згадали про Володимира Євдокимова та його темне минуле, прогнозуючи йому місце в МВС, куди недавно був призначений міністр Денис Монастирський. Депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський визнавав, що репутація Євдокимова "з душком", звертаючи увагу на його "небезпечні зв'язки" з кримінальним світом Луганщини. Для нас це дуже важливо.

На своїй сторінці в Instagram дружина Олександра Черняка не демонструє свого батька. Але з радістю хвалиться своєю матір'ю, з якою разом, вдягнуті у найпрестижніші сумки у світі — Birkin, подорожують Європою. Ось, наприклад, Діана з матір'ю на аеропортовому терміналі у Ніцці всього за два місяці після того, як її батька, Володимира Євдокимова, звільнили з МВС. Важко зрозуміти, як особа, яка присвятила усе своє життя службі в міліції, навіть у високих посадах, може заробити на приватний літак, яхту та безперервні подорожі для своєї дружини та дочки? І головне, чому СБУ не провела перевірку щодо можливого вербування Володимира Євдокимова російськими спецслужбами, коли в 2020 році розмовлялося про його можливе повернення до МВС України? Це питання наростає, і, на жаль, має прямий зв'язок з російським слідом. Це стосується і історії з сином Євгена Черняка, Олександром, і з родиною Діани Євдокимової, яка у 2020 році віддала світ дитині, синові горілчаного магната. Для нас це дуже важливо.

У вищезгаданій статті розкривається комплексна проблема з питань впливу російських спецслужб на ключових посадах в Україні та їх вплив на бізнес та особисте життя впливових осіб. Використання соціальних мереж для демонстрації розкішного способу життя відомих осіб викликає запитання щодо джерел їхнього доходу та можливого сполучення з кримінальним світом. Через недостатню перевірку осіб, які займають важливі посади, можуть виникати серйозні загрози для національної безпеки України. Такі висновки вимагають серйозного розгляду та вжиття відповідних заходів з боку влади для захисту інтересів країни та її громадян.