Події

Уночі на суботу в Гайсинському районі Вінницької області сталася надзвичайно трагічна подія, що вразила не лише місцеве співтовариство, а й усю країну. Двоє осіб, вбрані у військову форму, спричинили жахливу трагедію, відкривши вогонь по патрульній машині, яка здійснювала перевірку. Цей несподіваний напад призвів до загибелі молодого, лише 20-річного поліцейського, а його колегу тяжко поранено.

Поліція наразі веде інтенсивний пошук зловмисників як у межах Вінницької області, так і в сусідній Одеській області. Операційні служби вже встановили підозрюваних осіб, інформація про яких швидко розповсюджується через соціальні мережі. На відео з камер спостереження зафіксовано нападників, які були одягнуті у зелено-оливкову військову форму, що свідчить про можливу причетність до Збройних Сил України.

Варто відзначити, що військову схожу форму можна придбати в різних магазинах, тому носіння подібного одягу цивільними особами не є рідкістю. Проте цей факт не зменшує серйозності ситуації.

Щодо автомобіля, на якому пересувалися зловмисники, його зупинили серед ночі для стандартної перевірки, яка, на жаль, завершилася трагічно. Поліцейські були здивовані рішучістю злочинців, які відкрили вогонь під час перевірки, інформує представник правоохоронних органів.

Міністр внутрішніх справ, Ігор Клименко, заявив, що немає виправдання для цього жахливого злочину, наголосивши на тому, що він відображає загрозу, яка стоїть перед поліцейськими навіть у тих моментах, коли вони перебувають на тилу.

У світлі трагічної події на Вінниччині важливо зазначити кілька ключових висновків. По-перше, злочинці не мають права на життя та вільний рух в суспільстві, і вони повинні бути притягнуті до відповідальності перед законом за свої дії. По-друге, такі події підкреслюють необхідність посилення заходів безпеки для правоохоронців, які виконують свої обов'язки в умовах постійної загрози. Нарешті, цей випадок нагадує про важливість підтримки і поваги до поліції та їхньої роботи в суспільстві, а також про необхідність спільної боротьби з будь-якою формою насильства та злочинності.

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.

Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області розкрили факт підозри чотирьом посадовим особам, включаючи директора одного з підприємств, у скоєнні злочину, пов’язаного з заволодінням 8,7 мільйонами гривень державних коштів. За результатами аналізу та експертизи, проведених Бюро, встановлено, що підприємство, переможець тендеру на поставку накладок для рейок на зазначену суму, надавши товари не відповідної якості, спричинило значні фінансові збитки для держави. Крім того, також виявлено випадок ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень, де компанія намагалася імпортувати нові товари, видаючи їх за вживані. Детективи Бюро наголошують на важливості співпраці з регіональними підрозділами для ефективного протидії корупції та злочинності в сфері економіки.

У результаті розслідування, проведеного Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області, були розкриті серйозні порушення у сфері державних закупівель та митної діяльності. Виявлено факти незаконного заволодіння державними коштами на суму 8,7 мільйонів гривень, а також ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень. Підприємство, що отримало контракт на поставку товарів, надало продукцію низької якості, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Цей випадок підкреслює важливість ефективного контролю за дотриманням законності та відповідального використання державних ресурсів. Співпраця між різними органами правопорядку є ключовою у боротьбі з корупцією та злочинністю у сфері економіки, адже лише за умови їх спільних зусиль можна забезпечити законність та прозорість у сфері державних закупівель та митної діяльності.

У 2014 році голова Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк став учасником неабияких подій на Майдані, коли зняв відео, яке демонструє розстріли протестувальників «Беркутом». Цю фактичну інформацію підтвердили офіс генерального прокурора та колишній керівник департаменту розслідувань злочинів Майдану, Сергій Горбатюк. Відзначено, що на одному з відео, знятому з боку «Беркуту», видно чоловіка у цивільному одязі, який фіксує моменти стрільби учасників протесту. Цей чоловік, як виявилося, є співробітником Служби безпеки України, однак під час допиту він не надав жодної корисної інформації для слідства. Екс-керівник департаменту розслідувань, Сергій Горбатюк, вказав на причетність до цих подій Іллі Вітюка, який тоді працював оперативником СБУ. Зазначено, що Вітюк не звертався до слідчих протягом тривалого часу, і лише в 2019 році його вдалося допитати. Важливо зазначити, що 20 лютого 2014 року під час зіткнень на вулиці Інститутській загинули 48 людей, а ще 80 отримали поранення. Дослідження показало, що родина Іллі Вітюка володіла значними майновими активами. Під час публікації розслідування співробітники Солом’янського ТЦК намагалися вручити повістку журналісту "Слідства.Інфо" Євгенію Шульгату. Цю ініціативу здійснив працівник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, якого очолює сам Ілля Вітюк. Відгукнувшись на цей випадок, Генштаб змусив начальника Солом’янського ТЦК змінити посаду, а сам Ілля Вітюк був відсторонений від виконання обов'язків та направлений на фронт.

У висновку можна відзначити, що вказана стаття свідчить про важливість та складність подій, які відбувалися під час Майдану 2014 року. Інформація про участь голови Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка у відеозйомці розстрілів на Майдані підтверджує серйозність та комплексність того часу. Важливою є також реакція на публікацію цієї інформації з боку владних структур, що свідчить про залученість суспільства до вирішення проблем минулого та забезпечення правопорядку в сучасній Україні.

Журналісти з Bihus.Info розкрили плідну співпрацю між народним депутатом позафракційного блоку Артемом Дмитруком та підозрюваним у скоєнні п’яти злочинів проти України, Сергієм Чертиліним. Виявлені докази листування між ними підтверджують глибоке розуміння та готовність до співпраці. Чертилін у своєму листуванні звітує про зустрічі з Дмитруком, де той проявив інтерес до законодавчих ініціатив, спрямованих на "захист" УПЦ МП від абоїв. Дмитрук, зі свого боку, висловив вдячність за юридичний аналіз щодо закону 8371 та підтвердив активну участь у його підтримці. В інтерв'ю з журналістами, він чітко визнав своє спілкування з Чертиліним і вказав на необхідність захисту громадянських прав усіх громадян України.

Згаданий у чаті підозрюваний Чертилін згадав прізвище Культенко, що може вказувати на зв'язки з Артемом Культенком, народним депутатом від партії “Слуга народу”. Обидва утрималися від голосування за заборону російської церкви на першому читанні та публічно висловлюють підтримку російського патріархату в Україні.

Варто відзначити, що Дмитрук має досить скандальну репутацію, його вже називали одним із "антивакцинаторів" та виключили з фракції "Слуга народу" у 2021 році. Останнім часом він також знаходиться під увагою правоохоронних органів у зв'язку з наданням застави за монаха Києво-Печерської Лаври Павла Музичука, затриманого за підозрою у виправданні агресії РФ проти України.

12 березня 2024 року Служба безпеки України успішно провела спецоперацію з припинення діяльності злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, що активно поширювала пропаганду релігійної ворожнечі. За зіставленням інформації виявилося, що керівництво цією організацією здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Відповідно до наданої УПЦ інформації, серед осіб, які причетні до цього, було згадано ім'я Чертиліна.

У результаті проведеної спецоперації Служба безпеки України здійснила ліквідацію злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, яка пропагувала релігійну ворожнечу. Особливо важливо відзначити, що очолювання цієї організації здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Ця операція підкреслює важливість виявлення та припинення деструктивних дій, спрямованих на поширення негативних впливів на суспільство та загрозу національній безпеці. Результати цієї дії свідчать про важливість спільної роботи правоохоронних органів та церковних установ для запобігання інформаційним загрозам та захисту свободи віросповідання в Україні.

Уранці 19 квітня Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Цю інформацію оприлюднили у соціальній мережі Facebook за відомством Генштабу Збройних Сил України. Згідно з повідомленням, Генеральний штаб провів ротаційні заходи, що стосувалися керівника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Рішення про завершення відрядження та виключення Гуменюк із складу цього угрупування було прийнято з 19 квітня. Наразі не розголошено, хто замінить її на цій посаді. Триває відбір відповідного фахівця. Водночас, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати в звичайному режимі та забезпечуватиме співпрацю з медіа, які мають відповідну акредитацію у ЗСУ.

Нагадаємо, що 16 квітня на порталі Інституту масової інформації з’явилася заява від спільноти журналістів “Рух “Медіа за усвідомлений вибір”, у якій медійники висловили своє непокоєння щодо обмеження доступу на південний фронт. Вони наголосили на тому, що така ситуація ускладнює роботу з доведенням до громадськості злочинів, скоєних окупантами. Тому медійники висловили пропозицію щодо звільнення Наталії Гуменюк з посади. У відповідь 17 квітня Наталія Гуменюк відкинула звинувачення, заявивши, що діє у повній відповідності до наказу №73, виданого головнокомандувачем ЗСУ в березні 2022 року та зміненого в лютому 2024 року, а також керується іншими розпорядженнями командування.

За останнім повідомленням, Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Це рішення Генерального штабу Збройних Сил України було прийнято у зв'язку з проведенням ротаційних заходів. Хоча ще не відомо, хто замінить її на цій посаді, триває відбір відповідного фахівця. Попри це, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати з медіа, які мають відповідну акредитацію у Збройних Силах України. Ця ситуація виникла після заяви журналістів щодо обмежень доступу на південний фронт та їхньої пропозиції щодо звільнення Гуменюк з посади. У своїй відповіді вона зазначила, що діє відповідно до встановлених наказів та розпоряджень командування.