Події

Вранці 15 грудня в Україні стався черговий землетрус, цього разу в Дунаєвецькому районі Хмельницької області. За інформацією Головного центру спеціального контролю, підземні поштовхи були зафіксовані о 06:12. За попередніми даними, магнітуда землетрусу становила 1,7, а епіцентр залягав на глибині близько п’яти кілометрів. Такі параметри вказують на невеликий рівень сейсмічної активності, який, за класифікацією фахівців, визначається як ледве відчутний.

Подібні землетруси, як правило, проходять без істотних наслідків для населення. Зазвичай такі поштовхи залишаються непомітними для більшості людей, оскільки їх інтенсивність дуже низька. Однак приладові системи все ж таки здатні зафіксувати навіть такі слабкі підземні коливання. За словами експертів, хоча цей землетрус не мав серйозних наслідків, такі явища можуть бути частиною природного сейсмічного фону, характерного для деяких регіонів України.

Землетрус став уже четвертим випадком за останні кілька днів. 11 грудня сейсмологи реєстрували підземні поштовхи у Тернопільській області з магнітудою 2,9 — цей землетрус належав до відчутних. Ввечері 12 грудня активність зафіксували у Чорному морі, за 12 кілометрів від узбережжя Криму, де магнітуда сягнула 4,4. Наступного дня, 13 грудня, землетрус стався у Дністровському районі Чернівецької області, його сила склала 2,5 бала, і він був ледве відчутним.

Сейсмологи наголошують, що серія епізодів не є ознакою наближення сильного землетрусу, однак свідчить про підвищену активність окремих ділянок земної кори. Науковці продовжують моніторинг, а дані оперативно передаються у відповідні служби.

Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь звернув увагу на інший аспект ризиків — стан будівель після численних обстрілів. За його словами, багато споруд у зонах ураження втратили частину своєї сейсмостійкості, що ставить під сумнів їхню здатність витримувати навіть слабкі підземні поштовхи у 3–4 бали. Фахівці вважають, що проблема потребує системної оцінки та окремих рішень щодо укріплення аварійних конструкцій.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов із вимогою стягнути в дохід держави майно, яке слідство вважає необґрунтованими активами начальника складу пального та мастильних матеріалів Центру забезпечення тилу Командування Сил логістики Збройних сил України, а також пов’язаних із ним осіб. Інформація про це з’явилася з посиланням на дані Державного бюро розслідувань, яке здійснювало перевірку походження активів.

За матеріалами слідства, упродовж 2024 року дружина військовослужбовця, діючи за його дорученням, оформила придбання житлового будинку разом із земельною ділянкою у Львівській області. Загальна площа об’єкта нерухомості становить 180,8 квадратного метра, а сума угоди, зафіксована в документах, склала 2,9 мільйона гривень. Правоохоронці зазначають, що задекларовані доходи родини не дозволяли здійснити таку покупку без залучення коштів сумнівного походження.

У 2025 році будинок був проданий за 2,7 мільйона гривень. ДБР кваліфікувало ці обставини як такі, що містять ознаки необґрунтованого збагачення. Після аналізу матеріалів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав до ВАКС позов про стягнення активів у дохід держави на суму понад 2,9 мільйона гривень.

У суді розглядатимуть, чи могли кошти, використані для придбання нерухомості, бути забезпечені законними доходами військовослужбовця та членів його сім’ї. ВАКС має визначити, чи відповідають активи критеріям обґрунтованості, визначеним законодавством.

Депутатці Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) повідомлено про нову підозру у справі розкрадання бюджетних коштів, призначених на програми боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, гепатитами та наркоманією. Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області повідомило, що слідство встановило систематичне порушення фінансової дисципліни протягом 2023–2024 років із боку депутатки та групи її спільників.

За даними слідчих, Куценко, як член постійної комісії з питань охорони здоров’я міськради, організувала схему з розподілу та використання бюджетних коштів у змові з шістьма особами, серед яких були посадовці комунального некомерційного підприємства «Центр профілактики та боротьби з хворобами» та інші пов’язані фігуранти. Схема передбачала підконтрольне укладання договорів із приватними структурами та перерахування фінансів на рахунки, які не забезпечували належного виконання програм, або й взагалі використовувалися не за призначенням.

За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно оголосив про початок всеукраїнської перевірки всіх дитячих будинків та закладів інтернатного типу. Паралельно з цим стало відомо про вручення трьох підозр працівникам інтернатної системи, що стало першим конкретним кроком у відповідь на численні факти порушень. Рішення було ухвалене на тлі гучних викриттів, які протягом останніх місяців активно поширювалися у відкритих джерелах та викликали широкий суспільний резонанс.

Поштовхом до дій правоохоронних органів стали матеріали, оприлюднені громадськими активістами та правозахисними організаціями. Вони фіксували системні проблеми, що роками замовчувалися: від зловживання службовим становищем і нецільового використання бюджетних коштів до грубого нехтування правами та безпекою дітей. За словами представників громадського сектору, лише за останні пів року було зібрано сотні документів, свідчень та журналістських розслідувань, які вказують на глибоку кризу в інтернатній сфері.

Одним із найбільш болючих епізодів став випадок у Великому Любліні. Після того як у мережі з’явилося відео 12-річної дівчинки, яка розповіла про сексуальні домагання з боку керівника реабілітаційного центру, стало очевидно, що йдеться не про один інцидент. Свідчення дітей підтвердили багаторічні факти побиттів, зґвалтувань, принижень та погроз. Моніторинг виявив умови, що не відповідають жодним стандартам: відсутність базових засобів гігієни, використання їдальні у приватних цілях, незаконні операції з грошима вихованців. Саме після публічного розголосу матеріали активістів почали вивчати правоохоронні органи.

Не менш резонансною стала історія незаконного повернення 52 українських дітей з Австрії, серед яких були й діти з важкими формами інвалідності. Вони три роки перебували у безпечних умовах за кордоном, але в ніч на 2 червня 2025 року були таємно доставлені в Україну, на Кіровоградщину — регіон, що регулярно потрапляє під ракетні обстріли. Правозахисники подали десятки запитів на адресу центральних і регіональних органів, домагаючись пояснень щодо легітимності та мети цього рішення, адже доля дітей і мотиви посадовців у цій історії залишаються нез’ясованими.

Ще один масштабний кейс стосується Запорізького будинку дитини «Сонечко». Після аналізу фінансових документів стало очевидно, що заклад роками отримував фінансування на дітей, яких там фактично не було. Сто сімдесят вісім вихованців були евакуйовані на Львівщину та перебували на повному утриманні місцевого бюджету, але для державних звітів вони «продовжували перебувати» у Запоріжжі. Це дозволило адміністрації залучити майже 297 млн грн, з яких понад 212 млн пішли на зарплати та премії працівникам. Матеріали щодо схеми були скеровані до трьох десятків адресатів, включно з центральними органами влади.

Ще одним напрямком викриття стала державна субвенція на житло для сиріт. У 2024 році держава виділила кошти на придбання квартир для дітей-сиріт та підтримку сімейних форм виховання. Але на місцях чиновники масово повідомляли про «відсутність потреби», що дозволяло перерозподіляти субвенції у власних інтересах. Правозахисники надіслали запити до Одеси, Харкова і Києва, охопивши понад шістдесят адресатів та зафіксувавши характерні ознаки схеми, що працювала на приховане перерозподілення державних коштів.

Заява Генерального прокурора про початок перевірки всієї системи інтернатів виглядає першим серйозним кроком держави після тривалого ігнорування проблеми. Водночас у правозахисних колах наголошують, що формальна перевірка не дасть результату, якщо прокуратура не вивчить зібрані матеріали предметно. За пів року роботи громадським експертам удалося створити серйозні прецеденти, довести наявність системних порушень і показати, що проблему можливо розв’язувати не на папері, а через реальні дії.