Події

Сумнівні угоди та родинні зв'язки: скандал у Київському метрополітені розгортається

У висновках слід зазначити наступне:

Управління столичного метрополітену уклало сумнівну угоду на капітальний ремонт "червоної гілки" з компанією, що належить родичці бізнес-партнера керівника метрополітену.Контракт, загрифований як "для службового користування", став причиною сумнівів щодо його легітимності та вибору підрядника.Розкрито можливу переплату метрополітену за матеріали та обладнання, а також вказано на конфлікт інтересів через зв'язки керівництва метрополітену з підрядними компаніями.Вимагається відсторонення керівника метрополітену від посади та проведення розслідування правоохоронними органами.Зазначені факти викликають серйозні сумніви у діяльності керівництва метрополітену та вимагають відповідних заходів для забезпечення чесності та прозорості у проведенні державних закупівель.

У Німеччині розкрили злочинне планування, що призвело до трагічної загибелі українки Маргарити Разаз та викрадення її дитини. Затримана пара, виявивши себе як друзі, насправді складалася з чоловіка та жінки, які підозрюються у вбивстві Маргарити. Жінка, росіянка на ім'я Інна, має 43 роки, а її чоловік Марко — 44-річний німець, який є м’ясником. Вони виховують трьох синів.

Незважаючи на видиму нормальність їхнього життя, один з сусідів повідомив, що м'ясник в грудні повідомив йому про народження доньки у січні. Проте ця новина викликала здивування, оскільки дружина м'ясника не виглядала вагітною. Той же сусід наголосив, що не очікував таких злочинних дій від цієї пари, яка завжди вважалася ввічливою та приємною.

Маргарита Разаз відправилася до Європи на початку 2023 року з метою допомогти своїй доньці з маленькою дитиною. Вона мешкала разом зі своєю матір'ю у селі Білухівка Полтавської області. Проте знайомі українки підозрюють, що Інна, яка познайомилася з Маргаритою, коли остання шукала пологовий будинок, може мати відношення до зникнення Маргарити.

Друзі загиблої підтверджують, що Маргарита часто проводила час з Інною та її чоловіком і навіть святкувала разом з ними дні народження. Тим часом росіянка розповідала про хворобу своєї дитини, яку було важко перевірити.

Останній раз Маргарита зв'язалася 6 березня, коли повідомила, що її мамі стало погано, і Інна з чоловіком нібито відвезли її додому та матір до лікарні. Проте подальших зусиль щодо розшуку Маргарити та її матері залишилися безрезультатними.

• Затримання пари, підозрюваної у вбивстві українки Маргарити Разаз та викраденні її дитини, свідчить про можливе планування злочину.

• Підозрювана жінка, росіянка на ім'я Інна, та її чоловік Марко, німець-м’ясник, перебувають під слідством.

• Існують свідчення про непорозуміння щодо здоров'я дитини Інни та Інни самої, що може мати відношення до зникнення Маргарити.

• Суспільство вражене злочином, оскільки підозрювана пара завжди виглядала ввічливо та приємно, а також підтримувала знайомство з загиблою.

• Невдалий розшук Маргарити Разаз та її матері свідчить про складність справи та важкість розслідування.

Після звільнення з-під варти підозрюваного Олександра Лієва, колишнього посадовця Міністерства оборони, у справі про розкрадання майже 1,5 млрд гривень на закупівлю снарядів, ухвалений Вищим антикорупційним судом, залишаються багато невирішених питань. Звільнений під особисте зобов'язання, Лієв залишається обвинуваченим у великому корупційному скандалі, проте поки що його винуватість чи невинність не встановлені. Важливо зазначити, що цей випадок є одним із багатьох в серії антикорупційних дій українських владних структур, спрямованих на боротьбу з корупцією у сферах оборони та військових закупівель.

Справа про заволодіння майже 1,5 мільярда гривень на закупівлю снарядів для Збройних Сил України, у якій фігурує колишній посадовець Міністерства оборони Олександр Лієв, залишається однією з найважливіших корупційних справ в Україні. Незважаючи на його звільнення з-під варти, питання стосовно винуватості чи невинуватості ще залишаються відкритими. Цей випадок свідчить про продовження боротьби українських владних структур з корупцією в оборонній сфері та військових закупівлях.

У результаті розслідування, що провадиться Офісом Генерального прокурора, було оголошено про підозру двом чоловікам у підробці листів від військових частин та отриманні благодійної допомоги на суму 1,7 мільйона гривень. Виявилося, що підозрювані, не маючи жодного відношення до Збройних Сил України, відправляли листи від імені військових частин до благодійних фондів та волонтерських організацій з проханням про гуманітарну допомогу. Після зв’язку фондів з підозрюваними за вказаними номерами телефонів, останні отримували необхідне обладнання та аптечки, які подалі реалізовували. Шахрайство було розкрите, коли фонди перевірили факт отримання допомоги військовими частинами, і виявили, що жодні листи не надсилалися, а допомога не надходила.

Поки що встановлено причетність підозрюваних до семи епізодів шахрайства на суму близько 1,7 мільйона гривень. Обом затриманим оголошено про підозру у шахрайстві, і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Виявлено випадки шахрайства, коли двоє чоловіків підробляли листи від військових частин та отримували благодійну допомогу, яка становила 1,7 мільйона гривень.Підозрювані, не маючи жодного відношення до Збройних Сил України, надсилали листи від імені військових частин до благодійних фондів та організацій з проханням про допомогу.Шахрайство було розкрите після перевірки факту отримання допомоги військовими частинами, коли виявилося, що листи не надсилалися, а допомога не надходила.Причетність підозрюваних встановлено до семи епізодів шахрайства на загальну суму близько 1,7 мільйона гривень.Затриманим оголошено підозру у шахрайстві, і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Ці висновки свідчать про важливість контролю за благодійними внесками та необхідність ефективного запобігання подібним випадкам шахрайства, які можуть завдати шкоди довірі суспільства до благодійних організацій та військових структур.

Сімейне Майно та Фінансові Трансакції: Розгляд Інвестицій Бабичів і Супутників

У висновках статті важливо відзначити наступне:

• Родина Бабичів, особливо Ірина Бабич, показала значне зростання їхнього майнового стану за останні роки, вклавши в нерухомість і автівки.

• Однак, їхні доходи та придбане майно, зокрема, квартири та земельні ділянки, викликали підозри щодо їхньої легальності, і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звинуватило їх у надмірному збагаченні.

• Інші особи, які придбали майно від Бабичів, також потрапили під обстріл критики та підозр.

• Схожі випадки надмірного збагачення зафіксовані і в інших регіонах України, що свідчить про ширше поширення цього явища і можливу потребу в подальших заходах по боротьбі з корупцією.

• Судові суперечки та розслідування продовжуються, що вказує на необхідність подальшого контролю та ретельного аналізу фінансових транзакцій цієї родини та інших залучених осіб.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.