Події

У Києві правоохоронці затримали молодого чоловіка, який влаштував бійку та застосував сльозогінний газ у вагоні столичного метро. Інцидент стався 19 грудня близько 22:20 на станції «Тараса Шевченка» на синій гілці метро, що стало шокуючою подією для пасажирів та привернуло увагу правоохоронців.

За повідомленням поліції Києва, молодик вступив у конфлікт з іншими пасажирами під час поїздки, після чого вирішив застосувати сльозогінний газ, що спричинило паніку серед людей у вагоні. Унаслідок розпилення газу кілька осіб отримали легке подразнення очей та дихальних шляхів. На щастя, серйозних травм ніхто не зазнав, але ситуація стала небезпечною через швидко поширюваний газ.

Завдяки злагодженим діям поліції та фахівців кримінального аналізу зловмисника вдалося розшукати і затримати.

За фактом події слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Наразі готується повідомлення про підозру. Затриманому загрожує до семи років позбавлення волі.

У четвертий рік війни кияни стали заручниками ілюзії безпеки у власних оселях. Попри те, що столиця України залишалася основним центром адміністративного та культурного життя, протягом цього періоду вона неодноразово ставала мішенню для ракетних ударів, артилерійських обстрілів та інших загроз, що залишали слід на кожному мешканці. Усе це створило парадоксальну ситуацію: навіть попри відносну стабільність, люди в столиці все більше почувалися невпевнено та під постійною небезпекою.

Ще до початку війни Київ був символом безпеки і процвітання, тим місцем, де можна було знайти притулок від усіх зовнішніх загроз. Однак із часом ця ілюзія почала руйнуватися. Кияни стали свідками ракетних ударів, які вражали цивільні об'єкти, житлові будинки, інфраструктуру. Протягом останніх років столиця пережила серію жорстоких атак, що змусило багатьох замислитися над питанням безпеки навіть у своїх домівках.

Корупційний аспект ситуації не менш вражає. За останні роки на ремонт і будівництво сховищ витрачено понад два з половиною мільярда гривень, однак більшість тендерів отримали фірми-одноденки з мінімальним статутним капіталом. Систематичні переплати на будматеріалах та закупівля непотрібного обладнання, як-от барабани та овочерізки за захмарними цінами, свідчать про глибоку корупцію на всіх рівнях.

Доступ до інформації про справжній стан укриттів обмежений: чотири з десяти районних адміністрацій відмовляються надавати дані, аргументуючи це службовою таємницею. Це створює ілюзію безпеки, яка розбивається під час першої серйозної атаки. Навіть масштабні тендери та кошти не рятують життя киян, якщо за організацією стоїть мережеве відмивання грошей і безкарність чиновників.

Трагедії останніх років, коли внаслідок ракетних ударів загинуло десятки людей, включно з дітьми, демонструють ціну цієї паперової безпеки. Система, у якій лояльність до керівників важить більше за життя дітей, не здатна забезпечити справжній захист. Без радикального очищення від корупції та реальних покарань для організаторів схем безпека Києва залишатиметься привілеєм для обраних.

21 грудня — день, який має велике значення як у релігійній традиції, так і в нашому повсякденному житті. В церковному календарі цей день відзначається як свято, яке символізує важливі етапи в історії християнства, а в сучасному світі він здобув популярність завдяки численним святковим подіям та соціальним ініціативам.

В православній традиції 21 грудня припадає на день святкування входу Пресвятої Богородиці в храм. Це свято має глибоке духовне значення, оскільки нагадує про важливу подію з життя Діви Марії, коли, ще дитиною, вона була введена до храму, що стало початком її духовної місії. Цей день часто супроводжується богослужіннями та молитвами, що покликані зміцнити віру та духовність віруючих.

Окрім церковного вшанування, 21 грудня у світі відзначають Всесвітній день медитації. Це свято покликане нагадати про важливість внутрішньої рівноваги, усвідомленості та психологічного здоров’я. Медитація розглядається як інструмент самопізнання, зняття стресу та гармонізації емоційного стану.

Також цього дня відзначають Всесвітній день баскетболу, заснований Міжнародною федерацією баскетболу FIBA. Свято підкреслює роль спорту у формуванні командного духу, взаємоповаги та здорового способу життя, а також його здатність об’єднувати людей у різних країнах.

В Україні 21 грудня є професійним святом — Днем Державної служби зайнятості. Його відзначають фахівці, які допомагають громадянам у пошуку роботи, організовують програми перекваліфікації та сприяють стабільності на ринку праці, особливо в умовах складної економічної ситуації.

Окреме значення ця дата має й з астрономічної точки зору. 21 грудня — день зимового сонцестояння, коли настає найкоротший день і найдовша ніч у році. З цього моменту світловий день починає поступово збільшуватися. У різних культурах зимове сонцестояння здавна символізувало завершення періоду темряви, оновлення, відродження та надію на майбутнє.

У Києві на Позняках виставлено на продаж будівлю, яка мала стати частиною соціальної інфраструктури району. Йдеться про приміщення на Позняках-2, яке за первісним планом забудови було передбачено для створення дитячого центру. Ця ситуація викликала серйозну занепокоєність серед мешканців району та громадських активістів, оскільки плановані соціальні об’єкти, серед яких дитячий будинок творчості, музична школа та спортивний комплекс, повинні були стати основою для розвитку культурної та освітньої інфраструктури.

Початковий проєкт забудови Позняків передбачав створення цілісного соціально-культурного простору, де молодь та сім’ї з дітьми могли б розвиватися, займаючись спортом, творчістю та отримуючи освіту. Але наразі, як свідчать місцеві жителі, багато з цих об’єктів або не були реалізовані взагалі, або їхній статус залишає бажати кращого. Теперішній продаж будівлі, яка мала стати важливою частиною цієї інфраструктури, викликає побоювання, що місто відмовляється від планів щодо розвитку соціального середовища на Позняках.

Втім, ці плани так і не були реалізовані. Спортивний комплекс продали під магазини та приватний бізнес, а на місці мистецького комплексу з’явився супермаркет «Новус».

Територія, де зараз виставлене на продаж приміщення, взагалі не передбачалася для забудови. У 2018–2019 роках місцева влада передала її під будівництво дитячого центру, переконуючи мешканців району підтримати проєкт. Тоді участь у промоції проєкту брала голова відділу культури Дарницької РДА.

Тепер уже зведену будівлю продають, що, на думку місцевих жителів, остаточно позбавляє район ще одного важливого об’єкта соціальної інфраструктури. Мешканці висловлюють занепокоєння щодо нестачі дитячих і культурних просторів, наголошуючи на необхідності збереження таких об’єктів для громади.

Колишньому посадовцю Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Запорізькій області повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на суму майже 13 мільйонів гривень. За інформацією Офісу генерального прокурора, підозра була оголошена 17 грудня 2025 року.

Як повідомляється, правоохоронці з'ясували, що посадовець, перебуваючи на державній службі, накопичив значні кошти, походження яких не відповідає його офіційному доходу. Враховуючи його посадовий рівень і фінансові операції, слідчі вважають, що цей факт свідчить про можливе незаконне збагачення.

Серед виявленого майна – грошові кошти, вилучені під час обшуків, а також елітні автомобілі: Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 2022 року, Mercedes-Benz EQC 400 2021 року та Volkswagen Touareg 2020 року. Щоб приховати незаконне походження активів, право власності оформлювали на дружину та довірену особу.

Кримінальне провадження розпочато на підставі висновку НАЗК щодо моніторингу способу життя посадовця. Дії підозрюваного кваліфіковані за статтею 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення.

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду, завідувачка кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ Ірина Газдайка-Василишин, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів розповіла про джерела свого майна. Вона заявила, що частину свого майна придбала завдяки спадщині від бабусі. Це сталося в межах регулярної процедури перевірки кандидатів на посаду суддів, під час якої претенденти повинні надавати детальну інформацію про свої доходи та майнові активи.

Газдайка-Василишин зазначила, що спадщина дозволила їй зробити певні придбання, але при цьому не повідомила точні деталі про суму або предмети, що стали частиною її майна. Така інформація є важливою для перевірки потенційної конфліктності інтересів і забезпечення прозорості при призначенні на відповідальну посаду судді.

Громадська рада доброчесності видала висновок, що кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Також зазначено, що професорка у 2011 році захистила дисертацію, а вже у 2012 році видала монографію із аналогічним текстом, що свідчить про самоплагіат.

Крім того, у 2017 році вона стала власницею автомобіля Peugeot 308CC 2011 року випуску вартістю 162 тис. грн, однак вартість автомобіля у декларації значно нижча за ринкову. У 2023 році професорка розлучилася, але не вказала майно та доходи колишнього чоловіка, що викликало додаткові запитання у ВККС.

Ірина Газдайка-Василишин закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 2001 році, з 2004 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 році отримала звання доцента.