Події

У 2014 році голова Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк став учасником неабияких подій на Майдані, коли зняв відео, яке демонструє розстріли протестувальників «Беркутом». Цю фактичну інформацію підтвердили офіс генерального прокурора та колишній керівник департаменту розслідувань злочинів Майдану, Сергій Горбатюк. Відзначено, що на одному з відео, знятому з боку «Беркуту», видно чоловіка у цивільному одязі, який фіксує моменти стрільби учасників протесту. Цей чоловік, як виявилося, є співробітником Служби безпеки України, однак під час допиту він не надав жодної корисної інформації для слідства. Екс-керівник департаменту розслідувань, Сергій Горбатюк, вказав на причетність до цих подій Іллі Вітюка, який тоді працював оперативником СБУ. Зазначено, що Вітюк не звертався до слідчих протягом тривалого часу, і лише в 2019 році його вдалося допитати. Важливо зазначити, що 20 лютого 2014 року під час зіткнень на вулиці Інститутській загинули 48 людей, а ще 80 отримали поранення. Дослідження показало, що родина Іллі Вітюка володіла значними майновими активами. Під час публікації розслідування співробітники Солом’янського ТЦК намагалися вручити повістку журналісту "Слідства.Інфо" Євгенію Шульгату. Цю ініціативу здійснив працівник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, якого очолює сам Ілля Вітюк. Відгукнувшись на цей випадок, Генштаб змусив начальника Солом’янського ТЦК змінити посаду, а сам Ілля Вітюк був відсторонений від виконання обов'язків та направлений на фронт.

У висновку можна відзначити, що вказана стаття свідчить про важливість та складність подій, які відбувалися під час Майдану 2014 року. Інформація про участь голови Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка у відеозйомці розстрілів на Майдані підтверджує серйозність та комплексність того часу. Важливою є також реакція на публікацію цієї інформації з боку владних структур, що свідчить про залученість суспільства до вирішення проблем минулого та забезпечення правопорядку в сучасній Україні.

Журналісти з Bihus.Info розкрили плідну співпрацю між народним депутатом позафракційного блоку Артемом Дмитруком та підозрюваним у скоєнні п’яти злочинів проти України, Сергієм Чертиліним. Виявлені докази листування між ними підтверджують глибоке розуміння та готовність до співпраці. Чертилін у своєму листуванні звітує про зустрічі з Дмитруком, де той проявив інтерес до законодавчих ініціатив, спрямованих на "захист" УПЦ МП від абоїв. Дмитрук, зі свого боку, висловив вдячність за юридичний аналіз щодо закону 8371 та підтвердив активну участь у його підтримці. В інтерв'ю з журналістами, він чітко визнав своє спілкування з Чертиліним і вказав на необхідність захисту громадянських прав усіх громадян України.

Згаданий у чаті підозрюваний Чертилін згадав прізвище Культенко, що може вказувати на зв'язки з Артемом Культенком, народним депутатом від партії “Слуга народу”. Обидва утрималися від голосування за заборону російської церкви на першому читанні та публічно висловлюють підтримку російського патріархату в Україні.

Варто відзначити, що Дмитрук має досить скандальну репутацію, його вже називали одним із "антивакцинаторів" та виключили з фракції "Слуга народу" у 2021 році. Останнім часом він також знаходиться під увагою правоохоронних органів у зв'язку з наданням застави за монаха Києво-Печерської Лаври Павла Музичука, затриманого за підозрою у виправданні агресії РФ проти України.

12 березня 2024 року Служба безпеки України успішно провела спецоперацію з припинення діяльності злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, що активно поширювала пропаганду релігійної ворожнечі. За зіставленням інформації виявилося, що керівництво цією організацією здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Відповідно до наданої УПЦ інформації, серед осіб, які причетні до цього, було згадано ім'я Чертиліна.

У результаті проведеної спецоперації Служба безпеки України здійснила ліквідацію злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, яка пропагувала релігійну ворожнечу. Особливо важливо відзначити, що очолювання цієї організації здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Ця операція підкреслює важливість виявлення та припинення деструктивних дій, спрямованих на поширення негативних впливів на суспільство та загрозу національній безпеці. Результати цієї дії свідчать про важливість спільної роботи правоохоронних органів та церковних установ для запобігання інформаційним загрозам та захисту свободи віросповідання в Україні.

Уранці 19 квітня Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Цю інформацію оприлюднили у соціальній мережі Facebook за відомством Генштабу Збройних Сил України. Згідно з повідомленням, Генеральний штаб провів ротаційні заходи, що стосувалися керівника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Рішення про завершення відрядження та виключення Гуменюк із складу цього угрупування було прийнято з 19 квітня. Наразі не розголошено, хто замінить її на цій посаді. Триває відбір відповідного фахівця. Водночас, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати в звичайному режимі та забезпечуватиме співпрацю з медіа, які мають відповідну акредитацію у ЗСУ.

Нагадаємо, що 16 квітня на порталі Інституту масової інформації з’явилася заява від спільноти журналістів “Рух “Медіа за усвідомлений вибір”, у якій медійники висловили своє непокоєння щодо обмеження доступу на південний фронт. Вони наголосили на тому, що така ситуація ускладнює роботу з доведенням до громадськості злочинів, скоєних окупантами. Тому медійники висловили пропозицію щодо звільнення Наталії Гуменюк з посади. У відповідь 17 квітня Наталія Гуменюк відкинула звинувачення, заявивши, що діє у повній відповідності до наказу №73, виданого головнокомандувачем ЗСУ в березні 2022 року та зміненого в лютому 2024 року, а також керується іншими розпорядженнями командування.

За останнім повідомленням, Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Це рішення Генерального штабу Збройних Сил України було прийнято у зв'язку з проведенням ротаційних заходів. Хоча ще не відомо, хто замінить її на цій посаді, триває відбір відповідного фахівця. Попри це, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати з медіа, які мають відповідну акредитацію у Збройних Силах України. Ця ситуація виникла після заяви журналістів щодо обмежень доступу на південний фронт та їхньої пропозиції щодо звільнення Гуменюк з посади. У своїй відповіді вона зазначила, що діє відповідно до встановлених наказів та розпоряджень командування.

Відповідно до останньої інформації, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, підозрюваного в справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, повідомив, що суд змінив запобіжний захід його клієнту з утримання під вартою на умови особистого зобов'язання, тобто Лієва відпустили під особисте зобов'язання та направили ухвалу в СІЗО.

На жаль, під час розгляду справи прокурор не з'явився в суді, що може викликати певні запитання. Суд повернув справу проти Лієва в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не знайшли достатніх доказів для підтримки обвинувачення.

Цікаво, що сам суддя під час засідання зазначив відсутність достатніх доказів від обвинувачення. Питання безпеки та важливості справи наочно висловив суддя, вказавши на рішення САП. Якщо вони не бачать складу злочину, то як це може бачити суд?

Наступний розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу відбувся 17 квітня. Однак, за згодою обвинувачення суд не розглянув клопотання. Це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу.

Таким чином, ситуація навколо Олександра Лієва виявляється досить складною, але подальші кроки будуть визначені відповідно до рішення суду та правозахисних механізмів.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про складність ситуації щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва. Рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо зміни запобіжного заходу з варти на особисте зобов'язання викликає певні питання, особливо у зв'язку з відсутністю прокурора під час засідання суду. Невизначеність доказів з боку Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також робить ситуацію непередбачуваною.

Варто відзначити, що рішення суду стосовно зміни запобіжного заходу не було розглянуте через згоду обвинувачення, що залишає певні питання стосовно процесу правосуддя та його об'єктивності.

У цілому, ситуація відображає складність боротьби з корупцією та необхідність дотримання закону та принципів справедливості у процесі розгляду подібних справ.

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.

Згідно з розслідуванням Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники онлайн-казино "Космолот" незаконно переклали 5,4 мільйонів євро на фіктивні компанії в Британії. Компанія "Спейсикс", яка операціонувала під брендом "Космолот" у сфері азартних ігор в Україні, використовувала дзеркальні веб-сайти та проводила незаконну діяльність навіть після отримання ліцензії від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Відправлення коштів на адреси фірм в Британії стало об'єктом уваги правоохоронців, оскільки ця діяльність мала великі правові наслідки для власників і учасників компанії "Спейсикс". Зазначено, що ці кошти були перераховані як передплата за програмне забезпечення, однак сам факт перекладу засвідчує можливе порушення законодавства.

Ураховуючи наведене вище, використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців не є ні логічним, ні економічно обґрунтованим, що може вказувати на наявність ризиків, пов'язаних з легалізацією незаконно нажитого майна. Згідно з інформацією від Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на суму 30,2 мільйони гривень. Керівником фірми "Спейсикс" є Оксана Іллічова, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії. Ці дані свідчать про можливість серйозних порушень у сфері фінансів та податкової політики, що потребує ретельного розслідування та вжиття відповідних заходів.

• Використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців у казино "Космолот" є необґрунтованим з логічної та економічної точок зору, що може свідчити про ризики, пов'язані з легалізацією незаконно нажитого майна.

• За даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на значну суму, що становить 30,2 мільйони гривень.

• Управління фірми "Спейсикс" здійснюється Оксаною Іллічовою, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії.

• Порушення у сфері фінансів та податкової політики вимагають негайного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку компетентних органів.