Події

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили чергові підозри в межах масштабної операції «Чисте місто». Її мета — викриття корупційних механізмів, пов’язаних із незаконним розпорядженням землею та використанням бюджетних ресурсів столиці. Цього разу під підозрою опинилися колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації та його спільник, яких слідство вважає організаторами схеми із фіктивною реєстрацією нерухомості.

Слідчі встановили, що у 2023–2024 роках підозрювані запустили механізм оформлення низки «будівель» на підставних громадян. У документах зазначалося, що ці об’єкти нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Така легенда мала створити враження, що споруди існували задовго до сучасних регуляцій і можуть претендувати на право оформлення земельних ділянок у власність чи користування згідно з нормами, які діяли в минулому.

Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.

На території Харківської області громадські моніторингові ініціативи звернули увагу на діяльність державного реєстратора Солоницівської селищної ради Ігоря Тесленка, навколо якої останнім часом накопичується дедалі більше питань. Згідно з даними, поширеними активістами та низкою джерел, його рішення щодо внесення змін до реєстру нерухомості супроводжувалися корекцією технічних характеристик об’єктів, що істотно відрізнялися від первинних відомостей, вказаних у документах власників.

Мова йде про випадки, коли площа будівель або земельних ділянок у правовстановлюючих документах не збігалася з тією інформацією, яка з’являлася у державному реєстрі після відповідних дій реєстратора. Такі розбіжності викликають серйозні сумніви щодо дотримання процедури та збереження первинних даних, адже подібні зміни можуть впливати на права власників, реальну вартість майна та подальші юридичні операції.

Окремі епізоди вже стали предметом публічного обговорення. Зокрема, у грудні 2024 року в реєстрі з’явилася оновлена площа нежитлових приміщень на проспекті Героїв Харкова, 122: замість 139,7 кв.м — 237,5 кв.м. У відкритих даних немає інформації про наявність дозвільних документів на реконструкцію чи завершене будівництво.

Схожа ситуація була зафіксована на в’їзді Остапа Вишні, 3, де площа об’єкта збільшилася з 80,4 кв.м до 130,3 кв.м. Третій випадок — будинок на вулиці Шопена, 32, у якому площа зросла з 213,9 кв.м до 217,5 кв.м. В усіх описаних епізодах підставою для змін слугував лише технічний паспорт, хоча закон вимагає наявності документів, що підтверджують реконструкцію.

Громадські активісти пов’язують такі дії з ширшим контекстом роботи східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За їхніми словами, у регіоні формується практика, яка дозволяє узаконювати перебудови без відповідних дозволів, що створює «тіньовий» ринок технічного коригування нерухомості та фактично стимулює самочинні реконструкції.

Харківська область уже не вперше опиняється в центрі уваги через подібні кейси. Через нетипові зміни параметрів власники нерухомості роками фактично обходять формальні процедури, спираючись на рішення окремих реєстраторів. Подібні епізоди викликають запитання щодо контролю за доступом до реєстрів та відповідності рішень законодавчим нормам.

Ситуація навколо реєстратора Ігоря Тесленка — лише частина ширшої проблеми, на яку вказують антикорупційні активісти: у сфері державної реєстрації нерухомості залишаються лазівки, що дозволяють маніпулювати технічними даними об’єктів. Це, на їхню думку, створює серйозні ризики як для ринку нерухомості, так і для функціонування державних реєстрів загалом.

У Дніпрі триває розслідування гучної корупційної справи, пов’язаної з начальницею одного з відділів Державної екологічної інспекції Лілією Чигриковою. Правоохоронці встановили, що посадовиця, яка офіційно отримувала близько 30 тисяч гривень на місяць, володіла готівкою та майном, вартість яких у багато разів перевищує її задекларовані доходи.

Під час обшуків у будинку Чигрикової слідчі знайшли кілька валіз, заповнених іноземною валютою: $880 тисячами та €210 тисячами. Окрім цього, серед вилученого майна — золоті інвестиційні монети, колекція дорогих годинників, ювелірні вироби преміальних брендів і цінні аксесуари, які за ринковою вартістю становлять значну суму. Усе це контрастує з офіційними деклараціями, де посадовиця вказувала скромні доходи та мінімальні активи.

За рішенням суду Чигрикову взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень. Слідство розглядає версію незаконного збагачення та походження виявлених коштів. Офіційно пояснити джерела мільйонів вона не змогла, хоч у документах роками демонструвала життя на межі «мінімальної» зарплати.

Цей випадок вчергове оголює проблему глибоко вкоріненої корупції серед державних службовців. Посада екоінспектора, яка формально передбачає контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, стала інструментом особистого збагачення — і це не поодинокий прецедент. За словами експертів, саме екологічні інспекції є одними з найбільш корупційно вразливих структур через штрафні механізми, дозвільні функції та слабкий нагляд.

Ситуація з Чигриковою підкреслює масштаб проблеми: система, в якій державний службовець із зарплатою у кілька десятків тисяч гривень може накопичити мільйон доларів готівкою, свідчить про повну розбіжність між декларованими доходами та реальними потоками грошей. Коли подібні історії трапляються із завидною регулярністю, це вже не виняток — це ознака системної хвороби державних інституцій.

Суспільство знову отримало нагадування, що боротьба з корупцією — не формальність, а питання національної безпеки. Допоки державні органи залишаються джерелом тіньових прибутків, довіра до влади продовжуватиме падати, а подібні “мільйонери на мінімалку” будуть з’являтися знову і знову.

Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі чернівецької блогерки Анжели Гуріної, яка входила до руху «Права людини» та була наближена до діяльності Остапа Стахіва, відомого своїми суспільними скандалами. Суд підтвердив законність вироку, винесеного раніше судами нижчих інстанцій, визнавши обґрунтованими доведені прокуратурою обставини щодо поширення блогеркою чутливої інформації у період воєнного стану.

За матеріалами справи, Гуріна під час численних онлайн-трансляцій публікувала дані про переміщення та місця дислокації військових підрозділів. Такі дії створювали реальну загрозу для обороноздатності країни, адже трансляції були доступні широкому загалу, включно з аудиторією за межами України. Слідство встановило, що блогерка свідомо порушувала встановлені обмеження, попри неодноразові застереження щодо неприпустимості розголошення інформації, яка може бути використана ворогом.

Анжелу Гуріну затримали співробітники СБУ 22 серпня 2023 року, а в її будинку того ж дня провели обшуки. За даними слідства, під час стріму влітку 2023 року вона озвучила координати розташування підрозділу Збройних Сил України і, попри застереження військових, опублікувала відео у відкритий доступ на YouTube та TikTok.

«На відео зафіксовано, як військовослужбовці вимагали припинити зйомку з міркувань безпеки. Однак блогерка проігнорувала застереження, продовжила трансляцію та згодом без будь-якого редагування опублікувала відео», – зазначили в Офісі генпрокурора.

У суді Анжела Гуріна свою провину не визнавала, стверджуючи, що її дії не були спрямовані на порушення закону. За її словами, під час зйомок вона не бачила військову частину, а військові не пред’являли документи та не представлялися.

Під час розслідування також з’ясували, що блогерка має паспорт громадянки Румунії, що підтвердило експертизу, а отже, ймовірно, вона має подвійне громадянство.

У грудні 2024 року Першотравневий районний суд Чернівців визнав Гуріну винною за ч. 2 ст. 114-2 ККУ. Апеляційний та Верховний Суд підтвердили цей вирок. Постанова набрала чинності й оскарженню не підлягає.

Анжела Гуріна відома в Чернівцях як антивакцинаторка та активістка з антиукраїнськими поглядами. Вона виступала проти запровадження коронавірусних обмежень і заперечувала пандемію. Популярність здобула у квітні 2021 року, коли вигнала з приміщення власного магазину двох поліцейських, які перевіряли дотримання карантинних норм. Блогерка володіє магазином жіночого одягу у центрі Чернівців.

Адвокат Андрій Доманський, який захищає бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, сторона Міндіча вважає, що рішення суду було прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, а клопотання прокурора — без належного обґрунтування.

У заяві адвоката зазначено, що слідчий суддя, на думку захисту, не взяв до уваги ряд важливих обставин справи, зокрема відсутність ризиків переховування або впливу на свідків з боку Міндіча. Крім того, захист вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували необхідність тримання бізнесмена під вартою, що суперечить принципам пропорційності та справедливості.

8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.