Події

У Дніпрі триває розслідування гучної корупційної справи, пов’язаної з начальницею одного з відділів Державної екологічної інспекції Лілією Чигриковою. Правоохоронці встановили, що посадовиця, яка офіційно отримувала близько 30 тисяч гривень на місяць, володіла готівкою та майном, вартість яких у багато разів перевищує її задекларовані доходи.

Під час обшуків у будинку Чигрикової слідчі знайшли кілька валіз, заповнених іноземною валютою: $880 тисячами та €210 тисячами. Окрім цього, серед вилученого майна — золоті інвестиційні монети, колекція дорогих годинників, ювелірні вироби преміальних брендів і цінні аксесуари, які за ринковою вартістю становлять значну суму. Усе це контрастує з офіційними деклараціями, де посадовиця вказувала скромні доходи та мінімальні активи.

За рішенням суду Чигрикову взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень. Слідство розглядає версію незаконного збагачення та походження виявлених коштів. Офіційно пояснити джерела мільйонів вона не змогла, хоч у документах роками демонструвала життя на межі «мінімальної» зарплати.

Цей випадок вчергове оголює проблему глибоко вкоріненої корупції серед державних службовців. Посада екоінспектора, яка формально передбачає контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, стала інструментом особистого збагачення — і це не поодинокий прецедент. За словами експертів, саме екологічні інспекції є одними з найбільш корупційно вразливих структур через штрафні механізми, дозвільні функції та слабкий нагляд.

Ситуація з Чигриковою підкреслює масштаб проблеми: система, в якій державний службовець із зарплатою у кілька десятків тисяч гривень може накопичити мільйон доларів готівкою, свідчить про повну розбіжність між декларованими доходами та реальними потоками грошей. Коли подібні історії трапляються із завидною регулярністю, це вже не виняток — це ознака системної хвороби державних інституцій.

Суспільство знову отримало нагадування, що боротьба з корупцією — не формальність, а питання національної безпеки. Допоки державні органи залишаються джерелом тіньових прибутків, довіра до влади продовжуватиме падати, а подібні “мільйонери на мінімалку” будуть з’являтися знову і знову.

Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі чернівецької блогерки Анжели Гуріної, яка входила до руху «Права людини» та була наближена до діяльності Остапа Стахіва, відомого своїми суспільними скандалами. Суд підтвердив законність вироку, винесеного раніше судами нижчих інстанцій, визнавши обґрунтованими доведені прокуратурою обставини щодо поширення блогеркою чутливої інформації у період воєнного стану.

За матеріалами справи, Гуріна під час численних онлайн-трансляцій публікувала дані про переміщення та місця дислокації військових підрозділів. Такі дії створювали реальну загрозу для обороноздатності країни, адже трансляції були доступні широкому загалу, включно з аудиторією за межами України. Слідство встановило, що блогерка свідомо порушувала встановлені обмеження, попри неодноразові застереження щодо неприпустимості розголошення інформації, яка може бути використана ворогом.

Анжелу Гуріну затримали співробітники СБУ 22 серпня 2023 року, а в її будинку того ж дня провели обшуки. За даними слідства, під час стріму влітку 2023 року вона озвучила координати розташування підрозділу Збройних Сил України і, попри застереження військових, опублікувала відео у відкритий доступ на YouTube та TikTok.

«На відео зафіксовано, як військовослужбовці вимагали припинити зйомку з міркувань безпеки. Однак блогерка проігнорувала застереження, продовжила трансляцію та згодом без будь-якого редагування опублікувала відео», – зазначили в Офісі генпрокурора.

У суді Анжела Гуріна свою провину не визнавала, стверджуючи, що її дії не були спрямовані на порушення закону. За її словами, під час зйомок вона не бачила військову частину, а військові не пред’являли документи та не представлялися.

Під час розслідування також з’ясували, що блогерка має паспорт громадянки Румунії, що підтвердило експертизу, а отже, ймовірно, вона має подвійне громадянство.

У грудні 2024 року Першотравневий районний суд Чернівців визнав Гуріну винною за ч. 2 ст. 114-2 ККУ. Апеляційний та Верховний Суд підтвердили цей вирок. Постанова набрала чинності й оскарженню не підлягає.

Анжела Гуріна відома в Чернівцях як антивакцинаторка та активістка з антиукраїнськими поглядами. Вона виступала проти запровадження коронавірусних обмежень і заперечувала пандемію. Популярність здобула у квітні 2021 року, коли вигнала з приміщення власного магазину двох поліцейських, які перевіряли дотримання карантинних норм. Блогерка володіє магазином жіночого одягу у центрі Чернівців.

Адвокат Андрій Доманський, який захищає бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, сторона Міндіча вважає, що рішення суду було прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, а клопотання прокурора — без належного обґрунтування.

У заяві адвоката зазначено, що слідчий суддя, на думку захисту, не взяв до уваги ряд важливих обставин справи, зокрема відсутність ризиків переховування або впливу на свідків з боку Міндіча. Крім того, захист вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували необхідність тримання бізнесмена під вартою, що суперечить принципам пропорційності та справедливості.

8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

До України доправили 36-річного чоловіка, який упродовж кількох років переховувався за кордоном та перебував у міжнародному розшуку за підозрою у вчиненні низки кримінальних правопорушень. Про екстрадицію повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції, зазначивши, що правоохоронці тривалий час працювали над встановленням місця його перебування та організацією повернення.

За даними слідства, затриманий раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності та був одним із співорганізаторів групи, яка займалася незаконним гральним бізнесом на території України. Підпільний заклад, яким керувала ця група, функціонував тривалий час і приносив організаторам значні доходи. Поліція припинила його діяльність у серпні 2022 року, задокументувавши масштабну незаконну схему та вилучивши техніку, готівку та інші докази, що підтверджували факти порушення законодавства.

Крім того, у січні 2022 року разом зі спільниками він організував зустріч із одним із незадоволених клієнтів казино. Той вимагав виплатити частину виграшу, але замість цього його побили та відібрали майже 60 тисяч гривень.

За даними поліції, фігурант поширював злочинний вплив, здійснюючи контроль за діяльністю груп, причетних до вчинення злочинів на території Житомирської області. Він контролював розподіл коштів для «підтримки» засуджених у виправних установах регіону та вживав заходів для усунення конкурентів у гральному бізнесі.

Чоловіку повідомили про підозру. Йому загрожує від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На території Сумської області слідчі розкрили діяльність організованої злочинної групи, яка спеціалізувалася на виманюванні конфіденційних даних у громадян та подальшому незаконному заволодінні їхніми коштами. Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції повідомив, що трьом ключовим учасникам вже оголосили про підозру, а зібрані докази свідчать про масштабність та продуманість схеми.

За інформацією слідства, група діяла злагоджено та за заздалегідь визначеним алгоритмом. Центральну роль відігравали фейкові Telegram-боти, створені спеціально для імітації сервісів банків або державних установ. Їх використовували для того, щоб переконати потерпілих перейти за посиланням та ввести свої персональні дані. Паралельно інші учасники телефонували клієнтам, представляючись працівниками служби безпеки фінансових установ і наголошуючи, що «перевіряють» транзакції чи «блокують» підозрілу активність.

У результаті злочинної діяльності троє осіб постраждали на загальну суму 991 тис. грн. Серед потерпілих — жінка, з рахунку якої шахраї зняли 520 тис. грн, отримані від держави після загибелі чоловіка-військовослужбовця. Слідство триває та встановлює точну кількість постраждалих.

Поліція також перевіряє інших причетних до схеми та можливу участь у аналогічних злочинах по всій Україні.

Дії підозрюваних кваліфіковано як шахрайство, вчинене у великих розмірах організованою групою. Їм загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.