Події

Поліція Полтавської області вже не перший раз стикається зі складними справами, пов'язаними з порушеннями у сфері транспорту. На цей раз їхні дії призвели до затримання співробітників «Укрзалізниці», яких підозрюють у злочинній діяльності щодо розкрадання палива. За даними поліції, сума цих злочинів налічує півмільйона гривень.

Цей випадок є серйозним сигналом про необхідність посилення контролю та вжиття рішучих заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому. Подібні вчинки не лише завдають значних фінансових збитків державі, а й підривають довіру громадськості до діяльності державних структур.

Такі заходи як підвищення контролю, впровадження сучасних систем моніторингу, а також підвищення рівня відповідальності та прозорості у роботі персоналу можуть стати ефективними інструментами у боротьбі з корупцією та злочинністю у сфері транспорту. Тільки завдяки спільним зусиллям державних структур, громадських організацій та активної підтримки громадян можна забезпечити прозорість та доброчесність у роботі транспортних підприємств.

За інформацією правоохоронців, злочинна діяльність здійснювалася на одній з залізничних станцій поблизу міста Кременчук.

За даними поліції, протягом певного часу підозрювані виконували крадіжки палива з локомотивів. Вони використовували нагоду під час ремонтних робіт або перерв у руху поїздів, щоб незаконно заволодіти цінним ресурсом.

Вони крали з локомотивів до тонни палива за раз на залізничній станції біля Кременчука. Задокументовано 21 такий епізод, а затримали їх просто під час чергового зливу.

Серед фігурантів – збирач поїздів, машиністи та помічники машиніста.

У світлі недоступності Інтернету через дії Ілона Маска, Україна вирішила активно розвивати альтернативні методи забезпечення зв'язку та здійснення точних військових операцій проти російських військових об'єктів на території, що зазнає окупації, зокрема у Криму та інших регіонах. Такий крок стає нагальною необхідністю для забезпечення безпеки та суверенітету країни в умовах, коли доступ до мережі обмежується. Українські технологічні експерти активно працюють над пошуком та впровадженням ефективних рішень, спрямованих на забезпечення надійного зв'язку та здатності здійснювати оперативні військові дії в умовах викликів сучасності.

Системи супутникового зв’язку Starlink активно використовуються військовими від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак власник компанії Starlink – Ілон Маск, неодноразово блокував систему для українських військових унеможлививши її використання в Криму. Проте, Україна шукала альтернативи, і, ймовірно, знайшла.

Як повідомляє “Суспільне” командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський розповів, що Україна очікує на позитивний результат і наразі проводить діалог з постачальником щодо поставки альтернативних систем, які функціонально подібні до Starlink.

“Створена ціла робоча група щодо діалогу. Альтернатива є, так. Діалог йде, і, скажімо так, ми очікуємо позитивного результату”, — сказав Сухаревський, проте не вказав на назву альтернативи Starlink.

Нагадаємо, що 7 жовтня 2022 року українські військові повідомили про проблеми з використанням Starlink в зоні бойових дій, зокрема у Луганській, Донецькій та Харківській областях.

9 лютого, компанія Space X обмежила зв’язок Starlink, вказавши, що Україна не має використовувати систему як зброю, зокрема для керування безпілотниками. Згодом Маск пояснив такі обмеження, тим, що Space X намагається запобігти початку Третьої світової війни.

Крім того, у вересні 2023 року Маск таємно вимкнув Starlink, щоб українські сили не атакували російський флот у Криму.

З огляду на те, що Ілон Маск заблокував доступ до інтернету через Starlink, Україна розпочала активний пошук альтернативних шляхів забезпечення зв'язку та здійснення точних ударів проти військових об'єктів Росії на окупованій території Криму та інших зон. Ця ситуація ставить перед країною серйозні завдання щодо збереження комунікаційних мереж та забезпечення безпеки свого суверенітету.

Системи супутникового зв’язку Starlink активно використовуються військовими від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак власник компанії Starlink – Ілон Маск, неодноразово блокував систему для українських військових унеможлививши її використання в Криму. Проте, Україна шукала альтернативи, і, ймовірно, знайшла.

Як повідомляє “Суспільне” командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський розповів, що Україна очікує на позитивний результат і наразі проводить діалог з постачальником щодо поставки альтернативних систем, які функціонально подібні до Starlink.

“Створена ціла робоча група щодо діалогу. Альтернатива є, так. Діалог йде, і, скажімо так, ми очікуємо позитивного результату”, — сказав Сухаревський, проте не вказав на назву альтернативи Starlink.

Нагадаємо, що 7 жовтня 2022 року українські військові повідомили про проблеми з використанням Starlink в зоні бойових дій, зокрема у Луганській, Донецькій та Харківській областях.

9 лютого, компанія Space X обмежила зв’язок Starlink, вказавши, що Україна не має використовувати систему як зброю, зокрема для керування безпілотниками. Згодом Маск пояснив такі обмеження, тим, що Space X намагається запобігти початку Третьої світової війни.

Крім того, у вересні 2023 року Маск таємно вимкнув Starlink, щоб українські сили не атакували російський флот у Криму.

Володимир Малюга, який очолює Управління внутрішньої та власної безпеки в Адміністрації Державної прикордонної служби України, утримував у секреті інформацію про своє майнове становище протягом тривалого періоду. Його рішення приховувати ці дані від громадськості Малюга пояснював необхідністю забезпечення власної особистої безпеки, що випливає з особливостей його посади.

В контексті сучасної політичної обстановки в Україні, де корупція та вплив олігархів на владу залишаються актуальними проблемами, рішення Малюги викликало певні питання щодо прозорості та відкритості владних осіб. Незважаючи на це, деякі експерти вважали, що захист особистих даних керівника має важливість у забезпеченні ефективного виконання його обов'язків та уникненні потенційних загроз.

Такий підхід Володимира Малюги може викликати різні реакції серед громадськості та політичних діячів. Деякі підтримують його ставлення до захисту особистих даних, вважаючи його обгрунтованим у контексті виконання службових обов'язків, тоді як інші вимагають більшої відкритості та прозорості в діяльності посадовців, особливо тих, хто має значний вплив на вирішення ключових питань для суспільства.

За період війни в Україні Малюга суттєво покращив своє фінансове становище, приховуючи свої активи серед родичів. Цю інформацію підтверджують дані з реєстрів, які проаналізувала редакція.

Важливо відзначити, що Малюга приєднався до Державної прикордонної служби України лише у 2023 році, попередньо очолюючи департамент внутрішньої безпеки Державної митної служби. Його звільнення з митниці відбулося в ході скандалу, пов’язаного з незаконним експортом зерна, контрабандою сигарет та інших товарів під маскою гуманітарної допомоги, який спричинив відставку керівництва Державної митної служби.

Які статки тоді будучи митником заробив Малюга та яким шляхом збагачувався тепер досліджуватимуть уже профільні правоохоронні органи.

Водночас дещо з «нажитого» за роки «митної служби» вдалося встановити шляхом аналізу даних з Реєстрів, як самого Малюги, так і його найближчих родичів.

Тож, у 2023 році Малюга став власником одразу двох земельних ділянок, загальною площею близько 3 га.

Ще дві ділянки по 2 га він також придбав у розпал війни – наприкінці 2022 року (кадастрові номери 4622710200:09:000:0435 – 1,926 га, 4622710200:09:000:0422 – 2 га). І ще одну, площею у 2 га – у 2020 році: кадастровий номер 4625884500:08:000:0129.

Та більшість активів, автівок та нерухомості, що з’являлися у родині Малюги після його «митної» каденції, оформлені не на нього.

Зокрема, його друга дружина Ольга Малюга у вересні 2022 року – вже теж під час повномаштабної війни – стала власницею Тесли Модел 3 (2020 р.в). Також з кінця 2022 року вона стала бізесвумен, отримавши посаду директора ТОВ «ТЕОЛАРІС», що займається здачею в оренду нерухомого майна.

Син Малюги від першого шлюбу – Михайло у 2023 році став власником одразу 9 земельних ділянок та будинку у Львові площею 253,8 кв. м. І ці активи були записні на нього нібито під виглядом спадщини. Сумнівність легальності походження цього майна обумовлюється ще й тим, що жоден інший член родини (і рідний брат Михайла, зокрема) у цей проміжок часу ніякої спадщини ні від кого не отримували.

Крім того, цей самий син посадовця у 2023 році став ще й власником мотоцикла «Хонда».

Колишня дружина ексмитника Катерина, у 2023 році отримала в подарунок місце для паркування у Львові, а у 2022 році вона стала власницею квартири – теж у Львові – загальною площею 82,9 м. кв.

Окремі активи Малюги, придбані, зокрема, з 2020 по 2022 рр. записані і на тестя, і на сестру дружини, і на інших – ще більш дальніх родичів посадовця. Це переважно нерухомість та земля.

Темпи накопичення статків ексмитника, очевидно, не відповідають розмірам його офіційних доходів. Оскільки заробітна плата співробітників ДМС, згідно з публічними заявами колишнього в.о. голови Служби В’ячеслава Демченка, склалала від 9 до 17 тис. грн.

Зауважимо, нещодавно СБУ затримала підлеглого Малюги (начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки Непрелюка Ю.А.) на організації незаконного переправлення осіб через державний кордон Україн. І стверджувалося, що «за оперативними матеріалами, власне, Малюга координував роботу «каналів переправи» ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України»

Нагадаємо, раніше через статки записані на родича – рідного брата – підозру від НАБУ отримав колишній заступник голови ОП Андрій Смірнов. За обвинуваченням у незаконному збагаченні наразі йому вже обрана міра запобіжного заходу у вигляді 10-мільйонної застави.

У середу, 11 червня, в Одесі вдень стався конфлікт між медичними працівниками та військовослужбовцями біля будівлі Київського районного територіального центру комплектування. За інформацією пресслужби поліції Одеської області, військова прокуратура розпочала кримінальне провадження за статтею "хуліганство" у зв'язку з цим інцидентом. Подія спровокувала серйозну турбулентність в місті, порушуючи його звичний спокій. Наразі правоохоронні органи здійснюють розслідування та приймають всі необхідні заходи для забезпечення громадського порядку та безпеки мешканців. Звичайні жителі міста виражають занепокоєння щодо ескалації конфлікту та сподіваються на швидке врегулювання ситуації без подальших інцидентів.

Конфлікт виник близько 13:00 в Київському районі міста біля ТЦК. За даними правоохоронців, у зіткненні брали участь працівники швидкої допомоги та Київського районного територіального центру комплектування.

Поліція провела допит свідків, а деяких учасників інциденту запросили на допит у відділок. Фельдшер, який був цитований виданням “Думська”, стверджував, що медичні працівники екстреної допомоги організували акцію протесту біля ТЦК через непускання їхніх колег. Офіційного підтвердження цих заяв поки немає.

В обласному ТЦК закликали утриматися від поспішних висновків і не піддаватися на провокації, вважаючи, що конфлікт був спровокований медичними працівниками.

В одеських телеграм-каналах поширюється відео сутички між людьми у медичній та цивільній одежі і представниками військових і цивільного населення. На відео можна побачити багато швидких з увімкненими сиренами та сварки між чоловіками.

У певний момент чоловік у сірій футболці вийшов із машини швидкої допомоги з битою і замахнувся нею на військовослужбовця. Останній відразу ж захистився, використавши балончик. Інші присутні намагалися роз’яснити ситуацію і забрати зброю. Зняте відео є фрагментарним, тому неможливо чітко визначити, хто почав конфлікт та в якій послідовності відбувалися події.

На одному з кадрів видно, як чоловік у цивільному одязі повалив на землю та побив медика. Інші працівники екстреної допомоги швидко втрутилися, щоб захистити свого колегу. Також на відео зафіксовані моменти, коли особи у медичній формі атакують військових.

У відео є цитата чоловіка у медичній формі, який стверджує, що лікарі були на виклику до ТЦК, проте їх там утримували протягом чотирьох годин.

Відоме видання “Думська” оприлюднило відеозапис зустрічі працівників та керівництва Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, ймовірно, зняте таємно.

На записі медичний персонал висловлює обурення тим, що їм не надають бронь та видають повістки.

“Багато з нас отримали повістки. Що нам робити? Нам кажуть: “Ти, що працюєш на швидкій, молодець, але це нічого не змінює, ось тобі повістка”, – прокоментував один з працівників.

На що керівництво відповіло, що подає списки для отримання броні щотижня, але їх постійно повертають, і не розуміють, чому медиків не бронюють. На зустрічі також згадувалося, що якщо медичний персонал піде до ТЦК разом і їх всіх затримають, то керівництву центру буде “легше визволяти” їх.

За даними ЗМІ, за останні місяці близько 20 працівників одеської екстренки були мобілізовані.

ВВС Україна звернулась за коментарем до очільниці центру, Світлани Ізосімової, але вона відмовилась коментувати ситуацію, порадивши звертатися до обласної військової адміністрації.

У свою чергу, представники обласної військової адміністрації заявили, що ситуацію буде коментувати поліція. У поліції підтвердили факт сутички біля ТЦК та зазначили, що наразі з’ясовують всі обставини конфлікту.

В Одеському ТЦК спочатку повідомили, що спільно з поліцією розслідують інцидент, який вони назвали порушенням громадського порядку на прилеглій до ТЦК території.

Пізніше у ТЦК розповіли свою версію подій. За словами військових, 11 червня під час перевірки одного чоловіка в місті, він відмовився показувати документи і разом з поліцією його примусово привезли до ТЦК “для оновлення облікових даних”.

Це адміністративне затримання, стверджують у ТЦК.

Через годину після цього до ТЦК приїхала група людей у медичному одязі на автомобілях швидкої. Вони твердили, за словами ТЦК, що прибули на виклик і наполягали на госпіталізації затриманого чоловіка.

“Ці особи посилалися на діагноз, який раніше не був підтверджений лікарями військово-лікарської комісії”, – заявили у ТЦК і додали, що свої документи вони не показували.

У військових ТЦК виникла підозра, що ці люди намагаються допомогти затриманому уникнути військової служби, а тому викликали поліцію. Правоохоронці затримали людей у медичному одязі.

Після цього затримані особи зателефонували на лінію 103 та повідомили про нібито “силове утримання представників екстреної служби” у ТЦК. Цю інформацію швидко поширили телеграм-канали.

Після цього до ТЦК приїхали бригади швидкої допомоги, невідомі цивільні, які спровокували бійку, стверджують у ТЦК.

У результаті бійки травми отримали і військові, і медики.

За останні місяці почастішали конфлікти під час процесу мобілізації. У соцмережах іноді з’являються відео бійок між військовими і цивільними, яких вони намагаються мобілізувати, а ті ухиляються.

Є випадки смерті мобілізованих. У березні 2024 року на Тернопільщині помер 49-річний чоловік після кількаденного перебування у ТЦК. Ще один мобілізований помер дорогою до навчального центру, розташованого на Закарпатті.

На працівників ТЦК нападали з сокирою у Чернівецькій області. У селі Космач (Івано-Франківська область) нещодавно напали на жінку з дитиною, яку місцеві жителі запідозрили “в роботі на ТЦК”.

Згідно з новим законом про мобілізацію, всі військовозобов’язані чоловіки в Україні мають до 18 липня оновити свої дані у ТЦК та мати при собі документи про військовий облік.

Виявлення нечесності заступника директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Гізо Углави, стає невід’ємною складовою боротьби проти корупції в країні. Голова "Центру протидії корупції", Віталій Шабунін, у своїй останній заяві, підкреслив, що цей випадок наочно демонструє недоліки у системі відбору та перевірки персоналу, проведених саме Центром під час конкурсних процедур. Це свідчить про неефективність заходів, які мають на меті забезпечення чесності та компетентності кандидатів на ключові посади в органах боротьби з корупцією.

Підтвердження нечесності одного з високопосадовців НАБУ є сигналом для серйозного перегляду процедур відбору та перевірки кандидатів. Це також вимагає посилення контролю та внесення відповідних змін у роботу Центру протидії корупції з метою забезпечення абсолютної прозорості та об'єктивності у відборі кадрів. Необхідно вжити кардинальних заходів для зміцнення довіри громадськості до процесу відбору та роботи антикорупційних органів загалом.

Це стало очевидним через той факт, що саме Віталій Шабунін очолював раду громадського контролю при НАБУ в період формування першого складу бюро. Його колегами в цій раді у 2015–2016 роках були його співробітники з ЦПК, Дар’я Каленюк, а також Денис Бігус і нинішній член Вищої ради правосуддя Роман Маселко.

Згаданий Гізо Углава був призначений першим заступником директора НАБУ у квітні 2015 року на підставі розпорядження від керівника бюро Артема Ситника.

Створення НАБУ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), а громадський контроль за відбором доброчесних та незалежних працівників був доручений антикорупційним активістам під керівництвом Віталія Шабуніна. Однак за оцінками експертів, більшість досягнень, які він приписував собі, фактично виявилися непродуктивними.

Нагадаємо, що цей скандал пов’язаний з витоком інформації, до якого, за даними експертів, причетні самі антикорупціонери, зокрема Віталій Шабунін і Денис Бігус, які в своїх “розслідуваннях” користувалися витоками інформації з НАБУ.

На даний момент стосовно Віталія Шабуніна відкрито кілька кримінальних проваджень. Зокрема, недавно суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України.

Йдеться, зокрема, про те, що Віталій Шабунін, який наразі працює бойовим медиком, переміщується по Києву на автомобілі Nissan Pathfinder, який був ввезений в Україну без митного оформлення як гуманітарна допомога для армії.

Раніше ДБР порушило проти Віталія Шабуніна два кримінальні провадження — за фактом підробки документів від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та ухилення від мобілізації.

Також варто відзначити, що від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, серед яких журналісти, активісти та члени громадських організацій.