Події

У Києві викрили схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках університету

Поліція Києва повідомила про підозру директору підрядної компанії, який, за даними слідства, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках одного з провідних університетів столиці. Загальна сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона гривень. Слідчі встановили, що керівник компанії уклав договори на проведення ремонтних робіт із ліквідації аварійного стану укриттів у двох гуртожитках. Під час виконання робіт він навмисно завищив обсяги виконаних робіт і вартість будівельних матеріалів, зазначених у кошторисній документації, що дозволило йому привласнити частину коштів, виділених на безпеку студентів.

За даними розслідування, у процесі виконання ремонту були оформлені акти виконаних робіт із завищеними показниками, що не відповідали фактичному обсягу проведених робіт. Таким чином, у документах фігурували матеріали та обсяги, які насправді не були використані або не були потрібні в такій кількості. Цей механізм дозволив підряднику отримати додаткові кошти з бюджету, які потім могли бути спрямовані на інші цілі, не пов’язані з безпекою укриттів.

Фактично ж, за даними правоохоронців, підрядник використовував значно дешевші матеріали, ніж ті, що були передбачені проєктом. Різницю між задекларованою та реальною вартістю робіт і матеріалів було використано для незаконного збагачення.

Для реалізації схеми директор залучив заступника головного інженера університету. Посадовець, за версією слідства, підписував підроблені акти виконаних робіт, у яких зазначалися неправдиві дані щодо їх обсягів і вартості. Саме ці документи стали підставою для перерахування коштів підрядній компанії.

У результаті таких дій бюджет університету зазнав збитків на суму понад 1,2 мільйона гривень. Правоохоронці кваліфікують дії фігурантів як привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, що передбачає сувору кримінальну відповідальність.

Досудове розслідування триває. Поліція встановлює повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряє інші договори на проведення ремонтних робіт у навчальних закладах столиці.

Апеляційний суд підтвердив конфіскацію активів ексголови районної ради на Рівненщині

Апеляційна інстанція залишила в силі рішення суду першої інстанції щодо конфіскації необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області. Йдеться про майно загальною вартістю понад 5,6 мільйона гривень, яке підлягає стягненню в дохід держави. Ухвала апеляційного суду набрала законної сили одразу після проголошення, що означає завершення судового розгляду та початок процедури фактичного вилучення активів.

Підставою для такого рішення стали результати комплексного моніторингу способу життя експосадовця, а також матеріали, надані правоохоронними органами. Під час перевірки було виявлено істотну невідповідність між офіційними доходами колишнього чиновника та вартістю майна, яким він фактично володів або користувався. Зібрані докази дали суду підстави дійти висновку, що частина активів не могла бути набута законним шляхом за рахунок задекларованих доходів.

Аналіз доходів і витрат показав, що законних фінансових ресурсів для придбання такого майна посадовець не мав. Вартість земельних ділянок суттєво перевищувала задекларовані та підтверджені доходи, що і стало підставою для визнання активів необґрунтованими.

Рішення апеляційного суду остаточно підтвердило законність конфіскації. Відповідно до чинного законодавства, особи, щодо яких набрало законної сили судове рішення про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підлягають звільненню з посад у встановленому законом порядку.

На Прикарпатті викрили схему незаконного виїзду за кордон за участю сержантів ТЦК

В Івано-Франківській області правоохоронні органи викрили двох сержантів одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яких підозрюють у причетності до організації незаконного переправлення чоловіків призовного віку за межі України. За матеріалами слідства, військовослужбовці були залучені до налагодженої схеми, що дозволяла охочим уникнути мобілізації шляхом нелегального перетину державного кордону.

Як встановили слідчі, підозрювані діяли не напряму, а через посередників, які підшуковували потенційних «клієнтів» серед чоловіків, налаштованих на виїзд з країни в обхід чинних обмежень. Після попередніх домовленостей сержанти обіцяли за грошову винагороду організувати безперешкодний маршрут до кордону з Румунією, використовуючи своє службове становище та наявні зв’язки.

Під час перевезення підозрювані гарантували безперешкодний проїзд через блокпости, а також детально інструктували чоловіків щодо маршруту, поведінки в дорозі та відповідей на запитання військових. Після доставки до прикордонної зони ухилянт мав самостійно перетнути річку Прут у темну пору доби, будучи одягненим у спеціальний термокостюм.

Слідство встановило, що схема діяла щонайменше з вересня 2025 року. За попередніми даними, за цей час за кордон незаконно переправили понад десять осіб.

Обох сержантів затримали та повідомили їм про підозру за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон, вчинену групою осіб із корисливих мотивів. Санкція статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

На Закарпатті викрили схему “дроблення” бізнесу у фуд-рітейлі: як працювала мережа і хто в ній був задіяний

Правоохоронні органи повідомили про розкриття організованої групи, яка систематично ухилялася від сплати податків у сфері фуд-рітейлу на Закарпатті. За даними слідства, схема діяла у великій торговельній мережі й охоплювала понад пів сотні магазинів. Зловмисники застосовували так зване «дроблення» бізнесу, коли фактичну діяльність одного великого підприємства розподіляють між численними фізичними особами-підприємцями, щоб уникнути обов’язкових податкових платежів та контролю.

Як встановили слідчі, продаж товарів у більш ніж 50 торгових точках оформлювали через майже 50 підконтрольних ФОПів. Усі вони працювали на спрощеній системі оподаткування, що дозволяло суттєво зменшувати податкові зобов’язання. Така схема давала змогу штучно занижувати обсяги реального обороту, приховувати частину доходів і уникати сплати податку на прибуток, а також інших платежів, які належать до загальної системи. При цьому фактичним власником та організатором мережі залишалися ті ж самі люди, проте юридично їхня діяльність виглядала як низка окремих дрібних підприємств.

Попри те, що компанія працювала під трьома різними брендами, фактичний контроль над фінансовими потоками, персоналом та товарообігом залишався у службових осіб товариства. За підрахунками слідства, загальний обсяг реалізованої продукції перевищив 100 мільйонів гривень, а сума ухилення від сплати податку на додану вартість і податку на прибуток сягнула понад 25 мільйонів гривень.

Для маскування протиправної діяльності учасники схеми укладали удавані договори франшизи, створюючи видимість незалежної роботи ФОПів. Крім того, в офісі підприємства було формально зареєстровано робоче місце адвоката, що, за версією слідства, використовувалося як елемент прикриття.

Під час досудового розслідування правоохоронці вилучили електронні цифрові підписи, банківські картки, печатки фізичних осіб – підприємців, а також фінансову та бухгалтерську документацію, яка підтверджує існування схеми.

Про підозру повідомлено двом засновникам товариства, один із яких одночасно є директором компанії, бухгалтеру та виконавчому директору, який має статус адвоката.

У повідомленні зазначається, що завдані державі збитки вже повністю відшкодовані — до бюджету сплачено понад 25 мільйонів гривень несплачених податків. Використання підконтрольних ФОПів у діяльності торговельної мережі припинено. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та роль кожного з фігурантів.

В.о. керівника Львівської митниці розкрив причини звільнення співробітниці Дриги за недопущення на роботу на $8 тисяч

У своєму пості у Facebook, виконувач обов’язків начальника Львівської митниці, Андрій Кузнік, поділився своїми роздумами та коментарями стосовно нещодавньої скандальної ситуації, пов’язаної з колишньою співробітницею відомства, Юлією Дригою. У своєму зверненні він розкрив обставини інциденту, підкресливши серйозність реакції митниці на дану ситуацію. Кузнік вказав на те, що Юлія Дрига виконувала обов’язки головного інспектора управління адміністративно-господарської діяльності з 2 серпня 2023 року. Після з’яви відеоматеріалу, який став причиною скандалу, була розпочата внутрішня перевірка, під час якої Юлії було запропоновано надати пояснення відділу з питань запобігання корупції. Крім того, митниця звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції для подальшого розгляду цієї ситуації. Варто зазначити, що саме Юлія Дрига заявила про своє бажання проходити звільнення за угодою сторін, на підставі чого відповідний наказ було підписано Кузніком. Крім того, він висловив свою вдячність тим, хто викликав увагу до цього випадку через відео, а також підкреслив готовність митниці співпрацювати з правоохоронними органами для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Митниця Львова реагує на серйозні інциденти, пов'язані з порушенням службової етики та законодавства.

• Проведена внутрішня перевірка та звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції свідчать про важливість для влади боротьби з корупцією та забезпеченням дотримання закону.

• Звільнення Юлії Дриги за угодою сторін свідчить про відповідальний підхід до вирішення ситуацій, що стосуються порушень у роботі державних установ.

• Виявлена готовність митниці співпрацювати з правоохоронними органами підкреслює важливість партнерства у боротьбі з корупцією та забезпеченні законності у суспільстві.

Щедра нагорода за мужність: військовим на передовій – 70 тисяч гривень та повна підтримка

З метою підтримки наших військовослужбовців та поліцейських, які непоодиноко стикаються зі складними та небезпечними завданнями на передовій, прийнято важливе рішення про надання їм заслуженої винагороди. Згідно з недавніми змінами до постанови "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану", затвердженими Кабінетом міністрів, тепер нашим героям на фронті буде надаватися одноразова винагорода за кожні 30 днів активної діяльності у розмірі 70 000 гривень.

Ця ініціатива спрямована на підтримку та визнання мужності та самопожертви тих, хто стоїть на захисті нашої країни. Військовослужбовцям, які активно діють на передовій та здійснюють бойові (спеціальні) завдання, надається ця винагорода за виконану роботу в умовах воєнного конфлікту, включаючи операції на лініях зіткнення з противником, а також на тимчасово окупованих територіях.

Таким чином, наші захисники матимуть можливість отримати не лише зарплату за військову службу, але й додаткову винагороду, яка визначається тривалістю та характером їхньої діяльності. Велике значення приділяється не лише фінансовій підтримці, а й моральному визнанню внеску кожного воїна у збереження миру та безпеки в Україні.

У висновку слід відзначити, що внесені зміни до постанови "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" є кроком у напрямку вдосконалення системи підтримки та стимулювання наших військових та поліцейських, які знаходяться на передовій. Винагорода у розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів активної діяльності відображає високу оцінку їхнього внеску у забезпечення безпеки країни та свідчить про важливість їхньої ролі у суспільстві. Це також сприяє моральному підтримці та визнанню мужності та самовідданості наших захисників, що має велике значення для підтримки їхньої бойового духу та впевненості в перемозі.

Загадкова кар’єра Романа Сміяненка: хто заважав начальнику служби відновлення Чернігівщини вигадувати нові схеми?

Розголосні скандали навколо діяльності Романа Сміяненка, начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Чернігівської області, не залишають байдужими ні правоохоронні органи, ні широку громадськість. Відомості про масштабні розкрадання у його відомстві, виявлені під час перевірки Держаудитслужбою, стали об'єктом уваги засобів масової інформації, які розкрили безглуздість та корупційні схеми влади.

Сміяненко не лише опинився фігурою у кримінальній справі за ч. 3 ст. 191 ККУ за привласнення та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, але й виявився втягнутим у хабарницькі відносини з керівництвом департаменту захисту національної державності та Головного управління 1 СБ України, демонструючи відверту недбалість до закону та інтересів громадян.

Подібна недіяльність та порушення закону стали основою для ініціативи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо розслідування та притягнення до відповідальності всіх учасників цієї злочинної схеми, включаючи колишніх службовців контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.

Весь цей складний та неоднозначний сценарій свідчить про необхідність та важливість змін в системі контролю та персонального підбору керівництва органів влади для запобігання подібним порушенням у майбутньому та забезпечення прозорості та ефективності управління.

Висновки до цієї статті демонструють серйозні проблеми у сфері управління та контролю за використанням державних ресурсів в Чернігівській області. Розкриття масштабних розкрадань у відомстві під керівництвом Романа Сміяненка свідчить про необхідність термінових заходів щодо підвищення ефективності контролю та реформування системи управління. Також важливою є необхідність притягнення всіх винних осіб до відповідальності перед законом, щоб запобігти подібним порушенням у майбутньому та відновити довіру громадян до державних інституцій. Крім того, потрібно активно працювати над удосконаленням механізмів забезпечення прозорості та відкритості у владі, щоб уникнути подібних корупційних схем у майбутньому і забезпечити справедливі та ефективні умови розвитку громади та регіону в цілому.

НАБУ розпочало розслідування можливих порушень у діяльності колишнього керівника “Київського метрополітену” Брагінського

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження 15 березня внаслідок журналістського розслідування Bihus.info, що стосується колишнього керівника комунального підприємства "Київський метрополітен", Віктора Брагінського. Цю інформацію оприлюднила Рада громадського контролю Національного антикорупційного бюро. Деталі розслідування НАБУ залишаються конфіденційними для забезпечення нормального ходу попереднього слідства. Справа зареєстрована під номером 42024000000000403. Відповідно до опублікованого журналістського розслідування, що стосується недекларованих активів та сумнівних тендерів у метрополітені, Віктор Брагінський подав у відставку 15 березня. Відставку офіційно оформили наступного дня за взаємною згодою сторін. З 17 березня обов'язки керівника КП "Київський метрополітен" виконує Віктор Вигівський — головний інженер підприємства. Брагінський очолював "Київський метрополітен" практично протягом десяти років, з липня 2014 року, і його призначив особисто мер Києва Віталій Кличко. Крім того, він володів депутатським мандатом у Київраді від партії УДАР Віталія Кличка та був членом постійної комісії з бюджетних питань, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.

Отже, зазначені вище події щодо початку кримінального провадження стосовно колишнього керівника "Київського метрополітену" Віктора Брагінського свідчать про серйозні підозри щодо можливих порушень у його діяльності. Журналістське розслідування, яке спровокувало це реагування з боку антикорупційних органів, засвідчує наявність певних нестач у деклараціях та сумнівних діях у сфері тендерів у метрополітені. Важливо відзначити, що зміна керівництва підприємством та відставка Брагінського є наслідком цих звинувачень і свідчить про серйозність ситуації. Деталі розслідування залишаються конфіденційними, але важливо, щоб правосуддя виконало свою роботу та встановило всі факти.

Елітний ремонт: Прокурор Андрій Андрєєв вклав 1,5 млн доларів у реконструкцію двох будинків у Конча-Заспі

Увага! Сюжет втілює сценарій з вигаданими персонажами та подіями. Жодна з названих організацій або осіб не пов'язана з реальними подіями чи фактами.

Тема: Корупційний скандал у Конча-Заспі: кримінальні схеми та владні зв'язки

На теренах Конча-Заспи, де спокій та розкош здається правилом, розгортається скандальна історія, пов'язана з прокурором Андрієвим та його родиною. Невдовзі після їх власної придбаної розкішної нерухомості, виявляється, що будинки розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, порушуючи містобудівні норми. З'ясовується, що ця схема була реалізована за допомогою високопосадовців поліції та органів прокуратури.

У поліції розпочалося кримінальне провадження за фактом незаконної забудови, а кваліфікація злочину вказує на серйозні наслідки для обвинувачених. З'ясувалося, що вже на етапі банкрутства компанії, що володіла комплексом, управитель поспішив відчужувати майно, що потім перетворилося на елітне котеджне містечко.

Спроби розслідування були призупинені чи приглушені, величезні суми грошей затягнуті у сірий плащ і розподілені між членами схеми. Навіть накладений судовий арешт не зміг зупинити процес. Замість цього, чиновники влаштували собі "благовидну" операцію з передачі нерухомості власнику будинків.

Однак винагорода за "співпрацю" не залишилася непоміченою. Прокурор Андрієв та його сім'я отримали два розкішні будинки за ціною, що значно нижче ринкової. Новим власникам не забули подякувати колеги з прокуратури за їхню допомогу.

Проте, справа не закінчилася на цьому. На горизонті з'явилася Національна агентство з питань запобігання корупції, яке розпочало перевірку можливого незаконного збагачення Андрієва та його недостовірні декларації. З'явилися ознаки, що шантаж та корупційні угоди можуть стати основою для нових кримінальних проваджень.

Таким чином, новосілля для Андрієва та його "друзів-прокурорів" може стати не лише святковим заходом, але й передбачуваним кроком у вирішенні правосуддя та боротьбі з корупцією.

У резонансній статті, що висвітлює скандальні події у Конча-Заспі, виявлено системні порушення у власності та забудові земельних ділянок, а також спроби замовницької діяльності та корупційних схем. Прокурор Андрієв та його колеги з прокуратури та поліції замішані у складних ситуаціях, що відображають широкомасштабні проблеми у сфері влади та правосуддя.

Встановлено, що злочинні схеми та незаконна забудова на території дитячого оздоровчого комплексу стали можливими завдяки впливовим зв'язкам у владі та безкарності. Навіть після виявлення фактів порушень та перевірок з боку відомств винні особи продовжили свою діяльність, спираючись на владні підтримку та корумпованих зв'язки.

Наступні кроки у цьому сценарії передбачають ретельне розслідування з боку Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань, а також залучення всіх винних осіб до відповідальності перед законом. Прозорість, справедливість та недоторканість правосуддя мають стати головними принципами у боротьбі з корупцією та злочинністю в українському суспільстві.

Елітний ремонт: Прокурор Андріїв вклав 3 мільйони доларів у реконструкцію особняків у Конча-Заспі

Увага розслідування: Стрімкий злет та падіння прокурора Андріїва

Величезний інтерес спостерігається щодо майнових активів, які належать прокурору Андрієву та його сім'ї. Повний оборот підій відкриває розмірковання навколо того, як саме ця сім'я здобула власність на елітні особняки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, і хто з його колег в цьому брав участь та продовжує надавати допомогу.

Поліція Києва веде кримінальне розслідування у справі про обставини забудови елітними дачними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу, який знаходиться за адресою Столичне шосе, № 149, у Голосіївському районі, відомому як Конча-Заспа. Основна кваліфікація полягає у застосуванні ст. 190 Кримінального кодексу України щодо шахрайства в особливо великих розмірах, що є важливим злочином.

У процесі розслідування було виявлено, що щодо первісного власника дитячого оздоровчого комплексу ЗАТ "Київгума" порушено справу про банкрутство. Призначений управитель Кудляк незаконно розпоряджався майном, включаючи землю та незавершені будівництва на цій території. Наслідком стало створення елітного котеджного містечка, приховане за легальним покриттям заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю.

Згідно з виявленнями, прокурор Андрієв Васильович отримав два будинки за значно заниженою ціною, але не за 1,5 млн доларів кожен, як повідомлялося. Це спричинило подальше розслідування, у тому числі і Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке вивчає можливі випадки незаконного збагачення.

Додатково, Державне бюро розслідувань розпочало провадження у справі про недостовірне декларування та можливе незаконне збагачення прокурора Андрієва. Через це існує ймовірність, що подальші кроки можуть включати не лише запрошення на новосілля, але й судові дії щодо порушених правил.

В цілому, справа прокурора Андрієва стала символом складнощів у боротьбі з корупцією в Україні, а також підкреслює необхідність ретельного контролю за майном та діяльністю посадових осіб, особливо в контексті їхнього відповідального ставлення до справедливості та законності.

У зазначеній статті викладено докладну інформацію щодо складної ситуації, пов'язаної з прокурором Андрієвим та його майновими активами. На перший погляд, здається, що він виграв у лотерею, отримавши два елітні будинки за надзвичайно низькою ціною. Однак подальше розслідування вказує на можливе незаконне походження цих активів, що викликає серйозні питання щодо його діяльності та чесності.

Стаття розкриває широкий спектр проблем, які існують у сфері нерухомості та протидії корупції в Україні. Вона підкреслює важливість ретельного контролю за діяльністю посадових осіб, зокрема прокурорів, та необхідність посилення механізмів перевірки майнових декларацій та попередження незаконного збагачення.

Зазначена ситуація також викликає негативне ставлення громадськості та розпалює дискусії щодо ефективності боротьби з корупцією та відповідальності посадових осіб перед законом. Необхідно вжити рішучих заходів для забезпечення прозорості та прозорого управління майном, щоб відновити довіру громадськості до інституцій влади та забезпечити реальний прогрес в боротьбі з корупцією.