Search here...

Події

Деклараційний скандал на Закарпатті: депутата Берегівської райради підозрюють у приховуванні майна

Депутату Берегівської районної ради оголошено підозру у внесенні до декларації завідомо недостовірних відомостей на суму понад 8 мільйонів гривень. Про це повідомила Закарпатська обласна прокуратура за результатами перевірки поданих посадовцем електронних декларацій за попередні роки.

За даними слідства, обранець громади не відобразив у документах низку об’єктів нерухомості та інші активи, фактична вартість яких суттєво перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності. Йдеться про майно, оформлене як безпосередньо на самого депутата, так і на близьких до нього осіб, що, за версією правоохоронців, могло бути використано для приховування реального рівня статків.

За даними слідства, депутат у декларації за 2022 рік не вказав автомобіль Ford Mustang, яким користувався разом із дружиною, а також значний дохід і фінансові операції з купівлі та продажу Mercedes-Benz S-Class. Автомобіль Mercedes депутат придбав у жовтні 2022 року за 3,75 млн грн, хоча його підтверджені доходи за понад 20 років підприємницької діяльності становили менше ніж 227 тис. грн.

За кілька днів після придбання Mercedes депутат продав його, а отримані кошти використав на власні потреби. Слідство встановило, що ці операції не були внесені до декларації, що кваліфікується за ч. 1 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Прокуратура опублікувала фото вручення підозри у розкішному будинку депутата, де видно багатий декор у бароковому стилі, масивні меблі та балюстраду. Хоча прізвище підозрюваного офіційно не розголошується, за даними депутатів Закарпатської облради йдеться про 41-річного Арсенія Богара від партії «Слуга народу».

Арсеній Богар разом із рідним братом є керівником і співвласником ТОВ «Севлюш Універ», що займається виробництвом металевих виробів. Брати також керують благодійним фондом «Фонд ромів Виноградівщини». У 2020 році Богар балотувався як громадський діяч і правозахисник ромів, а у 2016–2020 роках працював радником голови Виноградівської райдержадміністрації з питань ромської інтеграції.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються деталі фінансових операцій та джерела доходів депутата.

На Вінниччині викрили посадовицю територіального центру комплектування

На Вінниччині правоохоронні органи зафіксували черговий випадок порушень у роботі одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За інформацією з обізнаних джерел, посадовицю установи підозрюють у зловживанні службовим становищем, що стало підставою для проведення слідчих дій та подальшого розслідування. Інцидент уже викликав резонанс як серед місцевої громади, так і на рівні області.

За попередніми даними, йдеться про використання службових повноважень у власних інтересах або в інтересах третіх осіб. Слідство перевіряє можливі факти незаконного впливу на процеси, пов’язані з виконанням мобілізаційних та облікових функцій, а також аналізує документи й контакти, які могли бути використані в межах протиправної схеми. Правоохоронці наголошують, що всі обставини справи будуть встановлені в межах чинного законодавства.

За версією слідства, у квітні 2023 року працівниця Тульчинського районного ТЦК запропонувала матері полеглого бійця допомогу з оформленням одноразової грошової допомоги, передбаченої державою для родин загиблих військових. В обмін на «вирішення питання» вона пообіцяла вплинути на посадових осіб обласного та районного центрів комплектування.

Щоб контролювати процес, підозрювана отримала від жінки довіреність на представництво її інтересів, самостійно зібрала пакет документів і надала інструкції щодо подачі заяв. Фактично, за даними правоохоронців, вона створила враження, що без її втручання виплату отримати буде складно.

У грудні того ж року, коли стало відомо про призначення державної допомоги, посадовиця висунула вимогу перерахувати їй 5 тисяч доларів «винагороди» за вплив на службових осіб. Кошти вона попросила переказати на власний банківський рахунок.

Жінка погодилася і перерахувала близько 190 тисяч гривень. За інформацією слідства, підозрювана знімала гроші частинами через різні банкомати та використовувала їх на власний розсуд.

Службовій особі повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення посадовими особами та легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом.

Наразі її відсторонено від посади. Суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Слідчі дії тривають.

На Рівненщині викрито незаконну схему втечі мобілізованих із навчального центру

У Рівненській області правоохоронці виявили організовану схему незаконного вивезення мобілізованих військовослужбовців із навчального центру. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону повідомила про участь інструктора одного з підрозділів у злочинній діяльності, до якої також були залучені його спільники. Як з'ясувало слідство, військовослужбовець, який мав доступ до новобранців, активно шукав серед них охочих уникнути подальшої служби.

В обмін на грошову винагороду інструктор пропонував своїм «клієнтам» допомогу у незаконному залишенні військової частини, що дозволяло уникнути участі в бойових діях. Вартість таких послуг становила не менше трьох тисяч доларів США. Відзначається, що злочинна схема включала ретельно організований процес ухилення від військової служби, де кожен етап був спланований з максимальною обережністю для уникнення викриття.

Правоохоронці зафіксували злочинну діяльність і затримали інструктора під час отримання грошей. Затримання відбулося в момент, коли він на власному автомобілі намагався вивезти одного з військовослужбовців за межі навчального центру.

Підозрюваному повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за організацію дезертирства та сприяння ухиленню від військової служби. Суд уже визначив для нього запобіжний захід.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих співучасників та інших осіб, які могли скористатися цією незаконною схемою.

Скандал із закупівлями для швидкої допомоги в Києві: судовий розгляд кримінальної справи

У Києві розпочинається судовий процес у справі, що стосується можливого розкрадання державних коштів, виділених на забезпечення роботи екстреної медичної допомоги. Слідство зосередилося на закупівлі автозапчастин для автомобілів швидкої допомоги, під час якої, за версією правоохоронців, вартість товарів була завищена майже на 2 мільйони гривень.

За інформацією правоохоронних органів, у цій справі йдеться не лише про фінансові махінації, а й про потенційний ризик для здоров’я пацієнтів. Завищення цін могло вплинути на кількість та якість закупленого обладнання, що безпосередньо відображається на оперативності та ефективності медичної допомоги.

За даними досудового розслідування, у 2022 році службові особи комунального об’єднання «Київмедспецтранс» діяли за попередньою змовою з директором приватного підприємства. Посадовці готували та затверджували документи, на підставі яких формувалася очікувана вартість автозапчастин, необхідних для ремонту автомобілів екстреної медичної допомоги.

Слідство встановило, що для реалізації схеми використовувалися підконтрольні суб’єкти господарювання, що дозволило забезпечити перемогу заздалегідь визначеної компанії у процедурі закупівлі. Загальна сума укладеного договору становила майже 5,5 мільйона гривень.

Після підписання договору приватне підприємство постачало автозапчастини за цінами, які значно перевищували ринкові. Це підтвердила комплексна транспортно-товарознавча та судово-економічна експертиза. За її висновками, вартість закуплених запчастин була завищена більш ніж на 1,9 мільйона гривень, що завдало істотних збитків бюджету міста Києва.

Санкції статей Кримінального кодексу України, які інкримінують обвинуваченому, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Досудове розслідування щодо інших фігурантів кримінального провадження наразі зупинене. Як зазначають у прокуратурі, це пов’язано з перебуванням частини підозрюваних у розшуку, а також мобілізацією одного з учасників справи.

Генерал Залужний розкриває важливі аспекти: Ексклюзивне інтерв’ю для CNN

У 2024 році генерал Залужний оголосив стратегічні напрямки для покращення результативності Збройних Сил України на полі бою. Однією з ключових ініціатив є створення системи забезпечення високотехнологічними активами. Він підкреслив важливість нової філософії навчання і ведення війни, яка враховує обмеження в ресурсах і їх раціональне використання. Також у фокусі – освоєння нових бойових можливостей з метою оптимізації використання ресурсів та нанесення максимальної шкоди ворогу.

Залужний наголосив, що вже існують можливості для нанесення шкоди ворогові та забезпечення державності, але важливо вчасно використовувати цей потенціал. Дрони визнані найкращим засобом для уникнення позиційної війни, де Україна не має переваги. Генерал відзначив перевагу Росії у людському ресурсі і висловив обурення поганим законодавством, монополізацією оборонної промисловості та скороченням військової підтримки від союзників.

Залужний визначив пріоритет у володінні сучасними технологіями, зокрема бюджетними та високоефективними безпілотниками, і наголосив на створенні нової державної системи технологічного переозброєння. Його команда вважає, що така система може бути реалізована протягом п'яти місяців, що визначається як пріоритет номер один.

Висновки з цієї статті говорять про важливі кроки та стратегії, які генерал Залужний пропонує для покращення ефективності Збройних Сил України. У 2024 році основний акцент робиться на трьох ключових напрямках: створення високотехнологічного забезпечення, нова філософія навчання та ведення війни, та освоєння нових бойових можливостей.

Важливим аспектом є визнання потреби в оптимізації ресурсів та раціональному використанні їх у військових операціях. Залужний також відзначив необхідність реагувати на виклики, пов'язані із складністю сучасних конфліктів та геополітичною ситуацією.

Залужний визначив проблеми, з якими стикається українська армія, такі як обмежені ресурси, та пропонує конкретні заходи для подолання цих труднощів. Важливими елементами його стратегії є використання дронів, покращення технологічної бази та реформа оборонної сфери.

Усі ці заходи націлені на зміцнення обороноздатності України та підвищення ефективності військових операцій у майбутньому. За словами Залужного, це необхідно для забезпечення безпеки та захисту країни в умовах сучасних викликів та загроз.

Битва в Коридорах Правосуддя: Прокуратура готується оскаржувати судове рішення у справі фігуранта “Укренерго”

Вищий антикорупційний суд встановив заставу для фігуранта справи "Укренерго", але прокуратура не погоджується

Сьогодні, 2 лютого, Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для одного з фігурантів справи про завдання збитків компанії "Укренерго". За рішенням суду, директору приватного товариства встановлено заставу у розмірі 30,280 мільйона гривень. Цей фігурант визнаний учасником схеми з заволодіння електроенергією та легалізації коштів від її продажу.

Проте прокуратура не вважає це рішення достатнім і планує його оскаржити в апеляційному порядку. За інформацією від прокурора, планується наполягати на заставі у розмірі 300 мільйонів гривень для підозрюваного.

Не згадується ім'я фігуранта справи, але в січні Національне антикорупційне бюро оголосило розслідування щодо можливого заволодіння електроенергією "Укренерго", що призвело до збитків у розмірі 716 мільйонів гривень. Одним із підозрюваних є представник групи "Приват" Михайло Кіперман, якого звинувачують у розтраті майна та відмиванні коштів.

У висновках можна відзначити наступне:

• Застосування застави: Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді застави для фігуранта справи "Укренерго". Розмір застави встановлено у 30,280 мільйона гривень з метою уникнення можливого виходу підозрюваного з-під контролю правосуддя.

• Незгодження прокуратури: Прокуратура не приймає таке рішення за достатнє і планує його оскаржити в апеляційному порядку. Прокурор має намір наполягати на збільшенні розміру застави до 300 мільйонів гривень, щоб забезпечити ефективний запобіжний захід.

• Не розголошення особи фігуранта: У статті не наводиться ім'я фігуранта справи, зберігається конфіденційність щодо його особи.

• Інше розслідування "Укренерго": Зазначається, що в січні Національне антикорупційне бюро розпочало розслідування можливого заволодіння електроенергією "Укренерго" з збитками у розмірі 716 мільйонів гривень. Однак ім'я фігуранта цього розслідування не розголошується.

В цілому, стаття відображає важливі аспекти розслідування справи "Укренерго", а також незгоду прокуратури із застосуванням застави, що буде піддано апеляційному розгляду.

Рекордний хабар в Україні: Справа олігарха Бахматюка на шляху до суду в Прикарпатті

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) внесли до суду справу щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка у зв’язку із найбільшим зафіксованим хабарем в історії України. Бахматюка звинувачують у наданні хабаря у розмірі 722 млн гривень ексглаві Державної фіскальної служби Роману Насірову та його раднику. За результатами досудового розслідування встановлено, що протягом 2015-2016 років Насіров отримав від Бахматюка $5,5 млн та 21 млн євро в еквіваленті 722 млн гривень. Це було частиною схеми, де бізнесмен надавав хабар у обмін на компенсацію податку на додану вартість у розмірі понад 3,2 млрд гривень для своїх компаній. Насірову загрожує від 8 до 12 років ув'язнення, а Бахматюку — від 5 до 10 років. Розслідування оголошено 2 лютого, і матеріали стосовно Бахматюка відокремлено в окреме кримінальне провадження.

Висновки статті свідчать про важливий етап у боротьбі з корупцією в Україні. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) внесли до суду справу щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка за фактом найбільшого задокументованого хабара в історії України. За обвинуваченням, Бахматюк передав хабар у розмірі 722 млн гривень ексглаві Державної фіскальної служби Роману Насірову та його раднику. Досудове розслідування, завершене в травні 2023 року, розкрило, що це була частина схеми, в якій бізнесмен надавав хабар у обмін на компенсацію податку на додану вартість для своїх компаній. Розслідування оголошено в п'ятницю, 2 лютого, що свідчить про системну роботу українських антикорупційних органів у виявленні та припиненні корупційних схем на найвищому рівні.

Фінансовий скандал в Міноборони: Нахкуру відсторонено та обрано запобіжний захід у справі про розкрадання 1,5 млрд гривень

Суд антикорупційної юстиції: Відсторонений керівник Міноборони Нахкура обов'язково дотримуватиметься запобіжних заходів

Суддя Вищого антикорупційного суду, Катерина Сікора, прийняла рішення щодо заходів безпеки для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від посади в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи включають особисте зобов'язання не покидати межі Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, обмеження у спілкуванні та обов'язок здачі закордонних паспортів та носіння електронного засобу контролю.

Рішення було ухвалено 2 лютого після часткового задоволення клопотання детектива НАБУ. Важливо відзначити, що суд відхилив альтернативу тримання під вартою, яка передбачала заставу у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Розслідування справи про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони розкриває важливі деталі, зокрема стосовно Тоомаса Нахкура, який згідно зі слідством не виконав обов'язки перевірки та контролю постачання мін, порушуючи законодавство та контракт.

Наприкінці, суд визначив обов'язок Нахкура передоплатити за угодою і рішенням 1,34 мільярда гривень, що становить 97% від загальної суми договору. Захист вказує на обмежену компетенцію Нахкура, але розслідування продовжує розкривати подробиці справи.

У висновках можна виділити, що суд антикорупційної юстиції прийняв рішення про запобіжні заходи для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від виконання обов'язків в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи безпеки включають особисте зобов'язання не покидати Київ без дозволу відповідних слідчих, прокурорів чи суду, обмеження у спілкуванні та здачу закордонних паспортів.

Суд відмовився від тримання Нахкура під вартою, пропонуючи альтернативний запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань. Важливим аспектом є відмова суду від запропонованої застави у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Справа про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони деталізує порушення Тоомасом Нахкуром обов'язків щодо контролю та перевірки постачання мін, які мали б бути поставлені Збройним Силам. Згідно зі слідством, ці дії призвели до необхідності передоплати великої суми в розмірі 1,34 мільярда гривень.

Висновки зазначають, що суд продовжує вивчати іншого фігуранта справи, колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександра Лієва, підкреслюючи значущі аспекти розслідування та необхідність дотримання високих стандартів антикорупційної юстиції.

1...452453454сторінка 454 з 454

Контакти редакції: [email protected]