Search here...

Події

Нерухомість і розкіш: майно головного оперуповноваженого Нацполіції викликає запитання

У 2024 році головний оперуповноважений департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Володимир Величко разом із дружиною став власником великого обсягу нерухомості, а також декількох елітних автомобілів і мотоциклів. Придбання такого рівня розкоші викликало підвищену увагу громадськості та журналістів, адже офіційні доходи родини та задекларована вартість майна не завжди відповідають масштабам цих витрат.

До 2019 року Величко працював у департаменті, де мав доступ до ресурсів та інформації, пов’язаної з розслідуваннями економічних та кримінальних злочинів. Після цього він продовжив кар’єру в структурі Нацполіції, що, з огляду на придбані активи, породжує питання про прозорість фінансових потоків та походження коштів.

У липні 2024 року полковник також обійняв посаду заступника голови комітету з етики та чесної гри Української асоціації футболу. На сайті УАФ зазначається, що він має багаторічний досвід боротьби з договірними матчами.

30 березня 2024 року Величко став власником одразу чотирьох об’єктів у Києві та області: будинку площею 155,3 кв. м у Василькові, двох земельних ділянок по 1000 кв. м там само, а також квартири у Києві площею 28,9 кв. м. Загальна задекларована вартість цих активів склала трохи більше мільйона гривень.

Того ж дня він отримав майнові права ще на дві квартири у Києві в недобудованих будинках.

Раніше все це майно належало його колишній дружині. У 2023 році подружжя розлучилося, а вже у 2024-му Величко одружився вдруге.

Окремі питання викликає оцінка вартості землі у Василькові: 20 соток були задекларовані менш ніж за 100 тис. грн, тоді як на ринку подібні ділянки можуть коштувати понад мільйон.

Родина також задекларувала п’ять транспортних засобів, усі придбані у 2024 році та оформлені на нову дружину Анастасію.

Серед них два мотоцикли — BMW R1250GS та Yamaha Tenere. У декларації їхня вартість становить 40 і 50 тис. грн відповідно, хоча на ринку такі моделі коштують у рази дорожче — від пів мільйона до майже мільйона гривень.

Крім того, сім’я володіє трьома автомобілями преміум-сегмента: Mercedes-Benz GLS 400 (4,4 млн грн), Mercedes-Benz V300D (4 млн грн) та Lexus GX460. Останній задекларовано за 500 тис. грн, хоча його реальна ринкова ціна може перевищувати мільйон.

Згідно з декларацією, у 2024 році Анастасія Величко отримала лише 3 тис. грн соціальних виплат, але при цьому задекларувала 1,1 млн грн доходу від продажу рухомого майна. Які саме об’єкти були продані — не уточнюється.

Покупцями виступили громадяни Леонід Каллаш та Ірина Болдова. Каллаш — мототренер і засновник мотошколи The Riders. Раніше він уже фігурував у фінансових операціях із родиною Величків. Зокрема, у 2021 році сам Величко купив мотоцикл за 5 тис. грн, а згодом продав його за 490 тис. грн. У 2022 році колишня дружина правоохоронця також продавала Каллашу майно на сотні тисяч гривень.

Сам Величко зберігає готівкою 400 тис. грн, на банківських рахунках має близько 13 тис. грн, а також незначну суму в іспанському банку.

Натомість його безробітна дружина задекларувала 194 тис. доларів готівкою та символічні кошти на рахунку.

Сукупність обставин — масові придбання нерухомості, дорогі автомобілі, занижені ціни у деклараціях і суттєві готівкові накопичення при мінімальних офіційних доходах — може свідчити про невідповідність способу життя задекларованим фінансовим можливостям родини посадовця.

Смертельна ДТП на Львівщині: ДБР розслідує загибель народного депутата Ореста Садового

Державне бюро розслідувань встановлює всі обставини дорожньо-транспортної пригоди з летальними наслідками, що сталася ввечері 25 січня в селі Сокільники Львівської області. У результаті аварії загинув народний депутат України від партії «Слуга народу» Орест Садовий, що спричинило широкий суспільний резонанс і привернуло підвищену увагу правоохоронців.

За попередньою інформацією, подія сталася на одній із місцевих доріг у темну пору доби. Наразі слідчі ДБР спільно з іншими службами відтворюють повну картину подій: аналізують траєкторії руху транспортних засобів, дорожні умови, технічний стан автомобілів та дії водіїв напередодні зіткнення. Призначено необхідні експертизи, які мають допомогти з’ясувати причини трагедії.

За попередніми даними слідства, близько 18:15 квадроцикл, яким керував парламентар, виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з маршрутним транспортним засобом. У маршрутці на момент аварії перебували пасажири, однак, за наявною інформацією, ніхто з них не постраждав.

Унаслідок зіткнення депутат отримав тяжкі травми. Його доправили до лікарні, однак врятувати життя медикам не вдалося — чоловік помер у медзакладі.

Наразі правоохоронці вирішують питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальне провадження планують відкрити за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть людини або тяжкі тілесні ушкодження.

Слідчі ДБР проводять комплекс процесуальних дій: огляд місця події, опитування очевидців, аналіз записів та збір доказів для встановлення всіх причин і обставин аварії.

Кар’єрний перехід після скандалу: Віталій Шпак у Бюро економічної безпеки

Колишній керівник Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області Віталій Шпак після резонансного звільнення з ДПС швидко продовжив свою кар’єру, отримавши посаду старшого аналітика у Бюро економічної безпеки. Його переведення відбулося без будь-яких помітних перешкод, що привернуло увагу суспільства до механізмів призначень у державних структурах.

Кар’єрна історія Шпака відображає типові виклики, з якими стикаються державні службовці після скандальних ситуацій. Незважаючи на звільнення, професійний досвід та спеціалізація дозволили йому залишитися в системі контролю за економічною безпекою. Експерти зазначають, що подібні переходи можуть мати як позитивні, так і неоднозначні наслідки для довіри громадськості до державних інституцій.

Під час його керівництва заступницю Шпака Наталію Чернівчан затримали під час отримання хабаря у 500 тисяч гривень. Шпак запевняв, що нічого не знав про ситуацію, але одразу після цього подав заяву про звільнення. Незважаючи на репутаційні ризики, вже незабаром він почав працювати в БЕБ — структурі, яка має протидіяти економічним злочинам, на яких він сам багато років працював у податковій системі.

У деклараціях Віталія Шпака відсутні основні об’єкти майна. Однак сім’я користується квартирою у Вінниці площею 102,5 кв. м, що належить матері, та квартирою в Києві площею 62 кв. м, яка раніше належала колишньому високопосадовцю ДПС Павлу Пірнікозі. Окремо теща Шпака володіє незавершеним житловим будинком та земельною ділянкою у Вінниці.

Автопарк сім’ї також оформлений на родичів та пов’язані структури. Шпак користується TOYOTA CAMRY 2021 року, зареєстрованою на матір, а його дружина Алла — TOYOTA RAV4 2020 року, яка належить ТОВ РМК «Торгтехніка». Реальна вартість цих авто значно перевищує задекларовану.

При цьому доходи сім’ї виглядають показово. У 2024 році Віталій Шпак отримав 109 тисяч гривень зарплати в ДПС та 376 тисяч у БЕБ. Дружина задекларувала понад 5,2 млн гривень доходу від підприємницької діяльності як ФОП, а також зарплату у компаніях, пов’язаних із вінницьким бізнесменом Ігорем Назаруком.

Ситуація з активами та доходами родини Шпаків викликає питання щодо прозорості та відповідності офіційних декларацій реальному майновому становищу чиновника, який нині працює у відомстві, покликаному протидіяти економічним злочинам.

26 січня — день духовних традицій, професійних свят і міжнародних ініціатив

У православній традиції 26 січня присвячене пам’яті святих Ксенофонта і Марії — подружжя, яке вшановується як приклад глибокої віри, смирення та духовної відданості. Згідно з церковними переказами, вони походили зі знатної родини, але обрали шлях служіння Богові, пройшовши через важкі випробування та втрати. Цей день нагадує вірянам про цінність родинної єдності, терпіння та довіри до Божої волі.

Паралельно з церковним вшануванням у світі відзначається Міжнародний день митника. Свято об’єднує фахівців митних служб різних держав і підкреслює їхню роль у забезпеченні економічної безпеки, контролю за міжнародною торгівлею та протидії контрабанді. Саме митники стоять на перетині державних кордонів і глобальних процесів, впливаючи на стабільність фінансових систем.

У православному календарі 26 січня — день пам’яті преподобних Ксенофонта і Марії, подружжя з Візантії, яке жило у V–VI століттях і прославилося благочестям та милосердям.

Ксенофонт був заможним сенатором у Константинополі, відомим справедливістю та щедрістю до нужденних. Його дружина Марія підтримувала чоловіка у добрих справах і вела глибоке духовне життя. Коли їхні сини Іоан і Аркадій обрали чернецтво, подружжя також вирішило відмовитися від світських благ і присвятити себе служінню Богові: Ксенофонт пішов до монастиря, Марія — до жіночої обителі. Їх шанують як приклад сімейної вірності, смирення та віри.

Міжнародний день митника

Цього дня професійне свято відзначають митники в усьому світі. Саме 26 січня 1953 року була створена Рада митного співробітництва, яка згодом стала Всесвітньою митною організацією.

Працівники митної служби відповідають за контроль кордонів, боротьбу з контрабандою, дотримання правил міжнародної торгівлі та захист економічних інтересів держави. У різних країнах проводять урочисті заходи, нагородження та професійні конференції.

Всесвітній день екологічної освіти

Щороку 26 січня нагадують і про важливість екологічної свідомості. День екологічної освіти покликаний формувати відповідальне ставлення до довкілля, раціональне використання природних ресурсів і розуміння наслідків людської діяльності для природи.

У школах, університетах і громадських організаціях проводять лекції, тематичні уроки, екоакції, озеленення територій та просвітницькі заходи.

Міжнародний день чистої енергії

Ще одна дата, встановлена Генеральною Асамблеєю ООН, присвячена розвитку відновлюваних джерел енергії. Мета — привернути увагу до сонячної, вітрової, гідро- та інших видів чистої енергетики, які допомагають зменшувати викиди парникових газів і боротися зі зміною клімату.

У різних країнах проходять форуми та дискусії щодо переходу на «зелену» енергетику й підвищення енергетичної безпеки.

День працівника контрольно-ревізійної служби України

В Україні 26 січня вітають фахівців, які здійснюють державний фінансовий контроль. Раніше ці функції виконувала контрольно-ревізійна служба, нині — Державна аудиторська служба.

Її працівники перевіряють ефективність використання бюджетних коштів, запобігають фінансовим порушенням і зловживанням, що особливо важливо для стабільності державних фінансів.

День Австралії

Для Австралії 26 січня — головне національне свято. Воно пов’язане з прибуттям у 1788 році Першого флоту британських кораблів до бухти Порт-Джексон, що поклало початок європейському заселенню континенту.

Сьогодні цей день символізує єдність країни, її багатокультурність і досягнення. В Австралії проходять святкові церемонії, фестивалі, концерти, феєрверки та урочисті вручення громадянства.

Таким чином, 26 січня поєднує духовні традиції, професійні відзнаки та глобальні ініціативи — від віри й служіння до екології, енергетики та міжнародної співпраці.

Гастролі Корупційної Владарки: Розслідування Леді ДПС Ольги Ліщинської

У відомої своєю корупційною діяльністю "Леді ДПС" Ольги Ліщинської виявились вражаючі обороти. Стаття розглядає темні сторінки її кар'єри у податковій службі, де вона зуміла використовувати свій посадовий статус для власної особистої вигоди. Її схема включала неправомірне вимагання хабарів, масове перешкоджання бізнесу та підстрекування до конфліктів.

Стаття розкриває, що навіть в умовах воєнного конфлікту "Леді ДПС" не втратила свій апетит до корупції. Разом з колегами вона організувала масштабну схему відмивання ПДВ, що призвело до збитків для державного бюджету. Незважаючи на відкриту кримінальну справу, Ліщинська уникнула законного покарання та навіть отримала новий посадовий призначення.

Стаття розглядає також вплив "Леді ДПС" на податкову службу м. Києва, де їй було дозволено вести діловодство з киянським бізнесом. Звірена з попередніми скандалами, ця керівниця обіцяє стати найбільш вражаючим випадком корупції в історії столичної податкової служби.

Робочий колектив Головного управління Державної податкової служби може підготуватись до важких часів, адже з призначенням Ольги Ліщинської на посаду в управлінні необхідно мати на увазі важливі атрибути робочого процесу — вазелін та стійкий характер. Нова керівниця служби володіє не лише методами тиску та шантажу, застосованими до підприємств, але і віддає перевагу використанню цих самих прийомів щодо своїх підлеглих. Її призначення вважається черговим гвіздком у довіру до системи податкової служби, де основними інструментами її роботи стають лицемірство та емоційне насилля.

Ольга Ліщинська, після численних звинувачень у корупційних схемах та відмиванні ПДВ, виявляється на новій посаді в Державній податковій службі м. Києва. Її призначення, здебільшого за сприянням впливових осіб, викликає сумніви щодо ефективності та чесності роботи податкової системи. За весь час війни Ліщинська не отримала відповідного покарання за кримінальні злочини, і, навпаки, виявилась на керівних посадах. Її методи роботи, включаючи тиск, шантаж, погрози та навіть примусові дії до незаконних вчинків, справляють тиск не тільки на підприємства, але і на власний персонал. Такий підхід викликає серйозні питання стосовно довіри до податкової служби та її здатності протистояти корупційним схемам.

Генерал Залужний розкриває важливі аспекти: Ексклюзивне інтерв’ю для CNN

У 2024 році генерал Залужний оголосив стратегічні напрямки для покращення результативності Збройних Сил України на полі бою. Однією з ключових ініціатив є створення системи забезпечення високотехнологічними активами. Він підкреслив важливість нової філософії навчання і ведення війни, яка враховує обмеження в ресурсах і їх раціональне використання. Також у фокусі – освоєння нових бойових можливостей з метою оптимізації використання ресурсів та нанесення максимальної шкоди ворогу.

Залужний наголосив, що вже існують можливості для нанесення шкоди ворогові та забезпечення державності, але важливо вчасно використовувати цей потенціал. Дрони визнані найкращим засобом для уникнення позиційної війни, де Україна не має переваги. Генерал відзначив перевагу Росії у людському ресурсі і висловив обурення поганим законодавством, монополізацією оборонної промисловості та скороченням військової підтримки від союзників.

Залужний визначив пріоритет у володінні сучасними технологіями, зокрема бюджетними та високоефективними безпілотниками, і наголосив на створенні нової державної системи технологічного переозброєння. Його команда вважає, що така система може бути реалізована протягом п'яти місяців, що визначається як пріоритет номер один.

Висновки з цієї статті говорять про важливі кроки та стратегії, які генерал Залужний пропонує для покращення ефективності Збройних Сил України. У 2024 році основний акцент робиться на трьох ключових напрямках: створення високотехнологічного забезпечення, нова філософія навчання та ведення війни, та освоєння нових бойових можливостей.

Важливим аспектом є визнання потреби в оптимізації ресурсів та раціональному використанні їх у військових операціях. Залужний також відзначив необхідність реагувати на виклики, пов'язані із складністю сучасних конфліктів та геополітичною ситуацією.

Залужний визначив проблеми, з якими стикається українська армія, такі як обмежені ресурси, та пропонує конкретні заходи для подолання цих труднощів. Важливими елементами його стратегії є використання дронів, покращення технологічної бази та реформа оборонної сфери.

Усі ці заходи націлені на зміцнення обороноздатності України та підвищення ефективності військових операцій у майбутньому. За словами Залужного, це необхідно для забезпечення безпеки та захисту країни в умовах сучасних викликів та загроз.

Битва в Коридорах Правосуддя: Прокуратура готується оскаржувати судове рішення у справі фігуранта “Укренерго”

Вищий антикорупційний суд встановив заставу для фігуранта справи "Укренерго", але прокуратура не погоджується

Сьогодні, 2 лютого, Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для одного з фігурантів справи про завдання збитків компанії "Укренерго". За рішенням суду, директору приватного товариства встановлено заставу у розмірі 30,280 мільйона гривень. Цей фігурант визнаний учасником схеми з заволодіння електроенергією та легалізації коштів від її продажу.

Проте прокуратура не вважає це рішення достатнім і планує його оскаржити в апеляційному порядку. За інформацією від прокурора, планується наполягати на заставі у розмірі 300 мільйонів гривень для підозрюваного.

Не згадується ім'я фігуранта справи, але в січні Національне антикорупційне бюро оголосило розслідування щодо можливого заволодіння електроенергією "Укренерго", що призвело до збитків у розмірі 716 мільйонів гривень. Одним із підозрюваних є представник групи "Приват" Михайло Кіперман, якого звинувачують у розтраті майна та відмиванні коштів.

У висновках можна відзначити наступне:

• Застосування застави: Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді застави для фігуранта справи "Укренерго". Розмір застави встановлено у 30,280 мільйона гривень з метою уникнення можливого виходу підозрюваного з-під контролю правосуддя.

• Незгодження прокуратури: Прокуратура не приймає таке рішення за достатнє і планує його оскаржити в апеляційному порядку. Прокурор має намір наполягати на збільшенні розміру застави до 300 мільйонів гривень, щоб забезпечити ефективний запобіжний захід.

• Не розголошення особи фігуранта: У статті не наводиться ім'я фігуранта справи, зберігається конфіденційність щодо його особи.

• Інше розслідування "Укренерго": Зазначається, що в січні Національне антикорупційне бюро розпочало розслідування можливого заволодіння електроенергією "Укренерго" з збитками у розмірі 716 мільйонів гривень. Однак ім'я фігуранта цього розслідування не розголошується.

В цілому, стаття відображає важливі аспекти розслідування справи "Укренерго", а також незгоду прокуратури із застосуванням застави, що буде піддано апеляційному розгляду.

Рекордний хабар в Україні: Справа олігарха Бахматюка на шляху до суду в Прикарпатті

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) внесли до суду справу щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка у зв’язку із найбільшим зафіксованим хабарем в історії України. Бахматюка звинувачують у наданні хабаря у розмірі 722 млн гривень ексглаві Державної фіскальної служби Роману Насірову та його раднику. За результатами досудового розслідування встановлено, що протягом 2015-2016 років Насіров отримав від Бахматюка $5,5 млн та 21 млн євро в еквіваленті 722 млн гривень. Це було частиною схеми, де бізнесмен надавав хабар у обмін на компенсацію податку на додану вартість у розмірі понад 3,2 млрд гривень для своїх компаній. Насірову загрожує від 8 до 12 років ув'язнення, а Бахматюку — від 5 до 10 років. Розслідування оголошено 2 лютого, і матеріали стосовно Бахматюка відокремлено в окреме кримінальне провадження.

Висновки статті свідчать про важливий етап у боротьбі з корупцією в Україні. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) внесли до суду справу щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка за фактом найбільшого задокументованого хабара в історії України. За обвинуваченням, Бахматюк передав хабар у розмірі 722 млн гривень ексглаві Державної фіскальної служби Роману Насірову та його раднику. Досудове розслідування, завершене в травні 2023 року, розкрило, що це була частина схеми, в якій бізнесмен надавав хабар у обмін на компенсацію податку на додану вартість для своїх компаній. Розслідування оголошено в п'ятницю, 2 лютого, що свідчить про системну роботу українських антикорупційних органів у виявленні та припиненні корупційних схем на найвищому рівні.

Фінансовий скандал в Міноборони: Нахкуру відсторонено та обрано запобіжний захід у справі про розкрадання 1,5 млрд гривень

Суд антикорупційної юстиції: Відсторонений керівник Міноборони Нахкура обов'язково дотримуватиметься запобіжних заходів

Суддя Вищого антикорупційного суду, Катерина Сікора, прийняла рішення щодо заходів безпеки для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від посади в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи включають особисте зобов'язання не покидати межі Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, обмеження у спілкуванні та обов'язок здачі закордонних паспортів та носіння електронного засобу контролю.

Рішення було ухвалено 2 лютого після часткового задоволення клопотання детектива НАБУ. Важливо відзначити, що суд відхилив альтернативу тримання під вартою, яка передбачала заставу у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Розслідування справи про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони розкриває важливі деталі, зокрема стосовно Тоомаса Нахкура, який згідно зі слідством не виконав обов'язки перевірки та контролю постачання мін, порушуючи законодавство та контракт.

Наприкінці, суд визначив обов'язок Нахкура передоплатити за угодою і рішенням 1,34 мільярда гривень, що становить 97% від загальної суми договору. Захист вказує на обмежену компетенцію Нахкура, але розслідування продовжує розкривати подробиці справи.

У висновках можна виділити, що суд антикорупційної юстиції прийняв рішення про запобіжні заходи для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від виконання обов'язків в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи безпеки включають особисте зобов'язання не покидати Київ без дозволу відповідних слідчих, прокурорів чи суду, обмеження у спілкуванні та здачу закордонних паспортів.

Суд відмовився від тримання Нахкура під вартою, пропонуючи альтернативний запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань. Важливим аспектом є відмова суду від запропонованої застави у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Справа про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони деталізує порушення Тоомасом Нахкуром обов'язків щодо контролю та перевірки постачання мін, які мали б бути поставлені Збройним Силам. Згідно зі слідством, ці дії призвели до необхідності передоплати великої суми в розмірі 1,34 мільярда гривень.

Висновки зазначають, що суд продовжує вивчати іншого фігуранта справи, колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександра Лієва, підкреслюючи значущі аспекти розслідування та необхідність дотримання високих стандартів антикорупційної юстиції.

1...454455456сторінка 456 з 456

Контакти редакції: [email protected]