Події

Електромобіль за мільйон: декларація прокурорки з Вінниччини привернула увагу

У січні цього року прокурорка Вінницької обласної прокуратури Ганна Войцишена задекларувала придбання електромобіля Tesla Model S 2020 року випуску. Згідно з офіційними даними, угода була оформлена 10 січня, а вартість автомобіля склала 1 мільйон гривень. Продавцем у документах зазначено узагальнену категорію — «громадянин України», без додаткових уточнень.

Інформація про покупку викликала інтерес з огляду на ринкову ситуацію. За даними популярних українських автомобільних майданчиків AUTORIA та RST.ua, ціни на вживані Tesla Model S 2020 року зазвичай стартують від приблизно 30 тисяч доларів і можуть сягати значно вищих сум залежно від комплектації, пробігу та технічного стану. У гривневому еквіваленті це, як правило, перевищує суму, зазначену в декларації.

Придбання електромобіля прокуроркою викликало суспільний резонанс, зокрема через різницю між задекларованою ціною покупки та середньоринковою вартістю аналогічних моделей. У цьому контексті зростає увага до фінансових декларацій посадовців та їх відповідності реальним доходам.

Справу також коментують експерти з авто та фінансів, які наголошують, що Tesla Model S залишається дорогим сегментом автомобільного ринку, і придбання за суму нижчу від середньоринкової може свідчити про приватні домовленості або спеціальні умови купівлі.

Затримання посадовця Міноборони: справа про хабар у валюті набула розголосу

Правоохоронні органи повідомили про затримання підполковника юстиції Вадима Краснянського, який обіймав посаду заступника керівника антикорупційного підрозділу Міністерства оборони України. За версією слідства, посадовець був викритий під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 16,5 тисячі доларів США. Інцидент одразу привернув увагу, з огляду на службовий статус затриманого та специфіку підрозділу, в якому він працював.

Слідчі вважають, що йдеться про корупційну схему, пов’язану з наданням «послуг» військовозобов’язаним. За попередніми даними, за грошову винагороду посадовець сприяв вирішенню питань, які могли впливати на проходження військової служби або уникнення певних обов’язків. Такі дії, за оцінкою правоохоронців, завдають прямої шкоди обороноздатності держави, особливо в умовах повномасштабної війни.

Затримання Краснянського відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього його звільнили з Міноборони, арештували майно, проте він перебуває на свободі з обмеженням пересування до завершення досудового розслідування.

Справа Краснянського стала яскравим прикладом корупції серед посадовців, відповідальних за антикорупційний контроль у військовій сфері, та викликала підвищену увагу громадськості до боротьби з хабарництвом у Міністерстві оборони.

Нерухомість і розкіш: майно головного оперуповноваженого Нацполіції викликає запитання

У 2024 році головний оперуповноважений департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Володимир Величко разом із дружиною став власником великого обсягу нерухомості, а також декількох елітних автомобілів і мотоциклів. Придбання такого рівня розкоші викликало підвищену увагу громадськості та журналістів, адже офіційні доходи родини та задекларована вартість майна не завжди відповідають масштабам цих витрат.

До 2019 року Величко працював у департаменті, де мав доступ до ресурсів та інформації, пов’язаної з розслідуваннями економічних та кримінальних злочинів. Після цього він продовжив кар’єру в структурі Нацполіції, що, з огляду на придбані активи, породжує питання про прозорість фінансових потоків та походження коштів.

У липні 2024 року полковник також обійняв посаду заступника голови комітету з етики та чесної гри Української асоціації футболу. На сайті УАФ зазначається, що він має багаторічний досвід боротьби з договірними матчами.

30 березня 2024 року Величко став власником одразу чотирьох об’єктів у Києві та області: будинку площею 155,3 кв. м у Василькові, двох земельних ділянок по 1000 кв. м там само, а також квартири у Києві площею 28,9 кв. м. Загальна задекларована вартість цих активів склала трохи більше мільйона гривень.

Того ж дня він отримав майнові права ще на дві квартири у Києві в недобудованих будинках.

Раніше все це майно належало його колишній дружині. У 2023 році подружжя розлучилося, а вже у 2024-му Величко одружився вдруге.

Окремі питання викликає оцінка вартості землі у Василькові: 20 соток були задекларовані менш ніж за 100 тис. грн, тоді як на ринку подібні ділянки можуть коштувати понад мільйон.

Родина також задекларувала п’ять транспортних засобів, усі придбані у 2024 році та оформлені на нову дружину Анастасію.

Серед них два мотоцикли — BMW R1250GS та Yamaha Tenere. У декларації їхня вартість становить 40 і 50 тис. грн відповідно, хоча на ринку такі моделі коштують у рази дорожче — від пів мільйона до майже мільйона гривень.

Крім того, сім’я володіє трьома автомобілями преміум-сегмента: Mercedes-Benz GLS 400 (4,4 млн грн), Mercedes-Benz V300D (4 млн грн) та Lexus GX460. Останній задекларовано за 500 тис. грн, хоча його реальна ринкова ціна може перевищувати мільйон.

Згідно з декларацією, у 2024 році Анастасія Величко отримала лише 3 тис. грн соціальних виплат, але при цьому задекларувала 1,1 млн грн доходу від продажу рухомого майна. Які саме об’єкти були продані — не уточнюється.

Покупцями виступили громадяни Леонід Каллаш та Ірина Болдова. Каллаш — мототренер і засновник мотошколи The Riders. Раніше він уже фігурував у фінансових операціях із родиною Величків. Зокрема, у 2021 році сам Величко купив мотоцикл за 5 тис. грн, а згодом продав його за 490 тис. грн. У 2022 році колишня дружина правоохоронця також продавала Каллашу майно на сотні тисяч гривень.

Сам Величко зберігає готівкою 400 тис. грн, на банківських рахунках має близько 13 тис. грн, а також незначну суму в іспанському банку.

Натомість його безробітна дружина задекларувала 194 тис. доларів готівкою та символічні кошти на рахунку.

Сукупність обставин — масові придбання нерухомості, дорогі автомобілі, занижені ціни у деклараціях і суттєві готівкові накопичення при мінімальних офіційних доходах — може свідчити про невідповідність способу життя задекларованим фінансовим можливостям родини посадовця.

Смертельна ДТП на Львівщині: ДБР розслідує загибель народного депутата Ореста Садового

Державне бюро розслідувань встановлює всі обставини дорожньо-транспортної пригоди з летальними наслідками, що сталася ввечері 25 січня в селі Сокільники Львівської області. У результаті аварії загинув народний депутат України від партії «Слуга народу» Орест Садовий, що спричинило широкий суспільний резонанс і привернуло підвищену увагу правоохоронців.

За попередньою інформацією, подія сталася на одній із місцевих доріг у темну пору доби. Наразі слідчі ДБР спільно з іншими службами відтворюють повну картину подій: аналізують траєкторії руху транспортних засобів, дорожні умови, технічний стан автомобілів та дії водіїв напередодні зіткнення. Призначено необхідні експертизи, які мають допомогти з’ясувати причини трагедії.

За попередніми даними слідства, близько 18:15 квадроцикл, яким керував парламентар, виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з маршрутним транспортним засобом. У маршрутці на момент аварії перебували пасажири, однак, за наявною інформацією, ніхто з них не постраждав.

Унаслідок зіткнення депутат отримав тяжкі травми. Його доправили до лікарні, однак врятувати життя медикам не вдалося — чоловік помер у медзакладі.

Наразі правоохоронці вирішують питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальне провадження планують відкрити за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть людини або тяжкі тілесні ушкодження.

Слідчі ДБР проводять комплекс процесуальних дій: огляд місця події, опитування очевидців, аналіз записів та збір доказів для встановлення всіх причин і обставин аварії.

Фінансовий скандал в Міноборони: Нахкуру відсторонено та обрано запобіжний захід у справі про розкрадання 1,5 млрд гривень

Суд антикорупційної юстиції: Відсторонений керівник Міноборони Нахкура обов'язково дотримуватиметься запобіжних заходів

Суддя Вищого антикорупційного суду, Катерина Сікора, прийняла рішення щодо заходів безпеки для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від посади в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи включають особисте зобов'язання не покидати межі Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, обмеження у спілкуванні та обов'язок здачі закордонних паспортів та носіння електронного засобу контролю.

Рішення було ухвалено 2 лютого після часткового задоволення клопотання детектива НАБУ. Важливо відзначити, що суд відхилив альтернативу тримання під вартою, яка передбачала заставу у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Розслідування справи про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони розкриває важливі деталі, зокрема стосовно Тоомаса Нахкура, який згідно зі слідством не виконав обов'язки перевірки та контролю постачання мін, порушуючи законодавство та контракт.

Наприкінці, суд визначив обов'язок Нахкура передоплатити за угодою і рішенням 1,34 мільярда гривень, що становить 97% від загальної суми договору. Захист вказує на обмежену компетенцію Нахкура, але розслідування продовжує розкривати подробиці справи.

У висновках можна виділити, що суд антикорупційної юстиції прийняв рішення про запобіжні заходи для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від виконання обов'язків в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи безпеки включають особисте зобов'язання не покидати Київ без дозволу відповідних слідчих, прокурорів чи суду, обмеження у спілкуванні та здачу закордонних паспортів.

Суд відмовився від тримання Нахкура під вартою, пропонуючи альтернативний запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань. Важливим аспектом є відмова суду від запропонованої застави у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Справа про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони деталізує порушення Тоомасом Нахкуром обов'язків щодо контролю та перевірки постачання мін, які мали б бути поставлені Збройним Силам. Згідно зі слідством, ці дії призвели до необхідності передоплати великої суми в розмірі 1,34 мільярда гривень.

Висновки зазначають, що суд продовжує вивчати іншого фігуранта справи, колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександра Лієва, підкреслюючи значущі аспекти розслідування та необхідність дотримання високих стандартів антикорупційної юстиції.