Події

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Рада Оборони проголосувала за встановлення та облаштування Головної новорічної ялинки на території Софійської площі з 02 грудня 2024 року до 10 січня 2025 року. Як і попередні роки, вона буде встановлена виключно за кошти меценатів без залучення бюджетних грошей

Як додав мер міста Віталій Кличко, урочисте відкриття ялинки заплановане в День Святого Миколая, 6 грудня.

Біля ялинки встановлять фотозону з qr-кодами благодійних фондів і кілька будиночків для продажу виключно сувенірної продукції. Масових заходів, ярмарків чи інших розваг на Софійській площі не передбачено, додав Кличко.

“У Києві цьогоріч Різдво та новорічні свята відбудуться без масових зібрань і заходів, ярмарків та розваг. З дотриманням безпекових вимог і режиму обмеження використання електроенергії”, – розповів Кличко.

Раніше ми повідомляли, що рішення щодо встановлення в Києві головної ялинки буде прийматися наприкінці листопада. У разі погодження вона традиційно буде розташовуватися на Софійській площі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, повідомляє агентство РАР.

«Кожна сім’я має право гідно вшановувати пам’ять своїх предків, і в рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури обох країн ми працюємо над практичними механізмами проведення пошуково-ексгумаційних робіт», – заявив, зі свого боку, очільник українського МЗС.

Раніше повідомлялося, що Польща має намір зробити вирішення «волинського» питання однією з умов української євроінтеграції.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

36-річний молодший сержант прикордонного загону заступив у добовий наряд і отримав АК-74. З нього він розстріляв перед входом в офіцерську їдальню свого командира, з яким перебував у «неприязних стосунках».

На суді він заявив, що напередодні начальник побив його і ще одного військовослужбовця. Керівництво частини пообіцяло розібратися, але чоловіка стали «переслідувати нав’язливі думки, що він повинен вистрілити у свого начальника». При цьому каже, що вбивати його не хотів.

Судово-психіатрична експертиза дійшла висновку, що психічних розладів у чоловіка немає і каже він це з метою свого захисту.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як працювала схема?

Працівники ТЦК зупиняли чоловіків на блокпостах, записували їхні персональні дані та повідомляли про намір направити їх до територіального центру для мобілізації. Однак за певну суму грошей – від 4,5 тисяч доларів США – вони обіцяли «відпустити» чоловіків і допомогти оформити відстрочку від служби.

Особливо цинічно діяли посадовці, коли до них потрапляли чоловіки, які мали рідних серед зниклих безвісти під час виконання бойових завдань. Такі особи мали право на законну відстрочку, але співробітники ТЦК намагалися скористатися їхнім становищем для власної вигоди.

Правоохоронці задокументували факт вимагання грошей у одного з чоловіків. 21 листопада 2024 року, під час отримання грошей за «послугу», був затриманий посередник. Наразі вирішується питання щодо затримання інших учасників схеми. Затриманому вже повідомлено про підозру за одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 368 КК). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Під час обшуку у одного з фігурантів справи, він дістав табельну зброю та, спрямовуючи її на працівників ДБР, погрожував їм. Він навіть перевів вогнепальну зброю у бойове положення і вимагав повернути вилучений мобільний телефон. За ці дії йому повідомлено про підозру у замаху на вбивство працівників правоохоронного органу (ст. 348 КК), що може призвести до довічного позбавлення волі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Одним із ключових аспектів розслідування є ймовірне приховування даних про співмешканку. Відомо, що з 2016 року Сокур проживає з дівчиною на ім’я Аліна, однак у своїх деклараціях чиновник її не згадував. Це викликало запитання щодо достовірності його декларацій, які перевіряються після звернення депутата Ніни Южаніної.

Також Сокур не задекларував кошти від продажу цінних паперів у розмірі 2,6 млн грн, отримані у 2022 році. Відповідно до законодавства, чиновник мав повідомити про значні зміни у своєму майновому стані, чого не було зроблено.

Крім того, Сокур є фігурантом справи, відкритої Державним бюро розслідувань (ДБР) у листопаді 2022 року. Його звинувачують у перевищенні службових повноважень під час анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. За версією слідства, це рішення спричинило тяжкі наслідки для виконання мобілізаційних завдань Міноборони, що поставило під загрозу обороноздатність держави.

Чиновника пов’язують із Данилом Гетманцевим, головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. До призначення у ДПС Сокур був його помічником та працював у юридичній компанії, яку асоціюють із Гетманцевим.

Після отримання керівної посади Сокур нібито став ключовою фігурою у кадрових призначеннях в ДПС, сприяючи просуванню лояльних до Гетманцева осіб. Зокрема, він особисто відвідує регіони для призначення або звільнення місцевих керівників податкових органів.

ЗМІ також стверджують, що Сокур курирує найкорумпованіші напрями роботи податкової, такі як ліцензування, податкові перевірки та розрахунки коригування.

Ця ситуація ілюструє ймовірну безкарність окремих чиновників, попри заяви про боротьбу з корупцією. Розслідування проти Сокура може стати лакмусовим папірцем для оцінки реальних дій у сфері антикорупції.

Питання, чи зможе НАЗК завершити перевірку та зробити висновки без політичного впливу, залишається відкритим. Тим часом, громадськість і антикорупційні активісти пильно стежать за перебігом подій.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Суддя Сікора подала позов проти Кабінету Міністрів України, заявивши, що рішення про обмеження зарплат державних службовців і суддів у 2020 році під час пандемії було незаконним. Суд став на її бік, зобов’язавши виплатити їй півмільйона гривень.

Політичний експерт Олег Постернак гостро розкритикував це рішення. “Замість того, щоб спрямувати ці кошти на закупівлю дронів чи підтримку ЗСУ, вони підуть у кишеню судді, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні”, – зазначив він.

Експерти застерігають, що випадок із суддею Сікорою може стати прецедентом для інших чиновників і суддів, які тепер також можуть вимагати компенсацій за “недозароблені” кошти. Це може вилитися у багатомільйонні витрати для бюджету країни, яка бореться за виживання під час війни.

“ВАКС, який створювався для захисту державних коштів, насправді шкодить бюджету України на мільйони”, – наголосив Постернак.

Це не перший скандал, пов’язаний із суддями Вищого антикорупційного суду. Наприклад:

Критики вказують на посилення залежності ВАКС від НАБУ та САП. За словами Постернака, суддя Сікора, як і багато інших суддів ВАКС, отримують привілеї, поки працюють у трикутнику “НАБУ-САП-ВАКС”.

“Ця система дедалі частіше стає джерелом збитків для держави. Постраждалі від дій антикорупційного блоку звертаються до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та виграють справи проти України, що призводить до багатомільйонних виплат”, – додав Постернак.

За даними експертів, лише у минулому році Україна виплатила понад 2 мільйони євро за рішеннями ЄСПЛ. Ці кошти могли бути спрямовані на оборонний сектор, але натомість витрачаються на компенсації, зокрема через сумнівні рішення антикорупційного суду.