Події

У початковій школі №311 досі не збудували укриття попри виділені мільйони

У початковій школі №311, що розташована на Троєщині у Києві, з 2024 року залишаються незавершеними роботи з будівництва укриття, на яке з державного бюджету було виділено 52,4 млн грн. Незважаючи на значні фінансові ресурси, будівельні роботи практично не просунулися, а навчальний заклад досі не має належного захисту для учнів у разі надзвичайних ситуацій.

Правоохоронні органи вже розпочали розслідування щодо можливого розкрадання коштів, виділених на цей проєкт. Водночас компанія-підрядник, яка мала виконувати роботи, продовжує отримувати нові багатомільйонні державні замовлення, що викликає занепокоєння щодо прозорості державних закупівель і контролю за виконанням державних проєктів.

Тендер на будівництво споруди подвійного призначення з функцією протирадіаційного укриття школа оголосила наприкінці липня 2024 року. Уже 11 вересня з ТОВ «МС-Білд» підписали договір на повну суму фінансування — 52,4 млн грн. Завершити проєкт планували до грудня 2025 року.

Проте за понад рік на об’єкті виконали лише мінімальні підготовчі роботи. Як з’ясували журналісти, на території викопано котлован і частково облаштовано підлогу, але стіни укриття досі не зведені. У школі стверджують, що споруду планують зробити придатною для використання до вересня 2026 року, а повністю завершити — до кінця року.

Будівництво укриття стало частиною кримінального провадження щодо можливого масштабного розкрадання бюджетних коштів під час ремонтів освітніх і медичних закладів у Деснянському районі. За версією слідства, посадовці районного управління освіти могли діяти у змові з представниками підрядної компанії, підписуючи акти виконаних робіт, які фактично не були завершені або були виконані неналежно.

Окремі факти викликали додаткові питання у правоохоронців. Зокрема, компанія «МС-Білд» не перебуває за юридичною адресою, не має достатньої кількості працівників і виробничих потужностей для реалізації великих проєктів. Попри це, фірма продовжує вигравати тендери.

Лише у 2025 році підприємство уклало 17 договорів на загальну суму 181,6 млн грн. Найбільший із них — реконструкція ліцею у Вишневому вартістю 171 млн грн. Частина підрядів стосується ремонтів освітніх закладів у тому ж Деснянському районі.

За словами голови Деснянської РДА Максима Бахматова, через зрив будівництва укриттів у чотирьох школах район був змушений повернути до бюджету понад 100 млн грн. Загалом із початку повномасштабної війни до суду передали 94 справи, пов’язані з укриттями у столиці, однак реальний вирок винесено лише в одному випадку.

Справу щодо можливого розкрадання коштів під час будівництва укриття у школі №311 наразі продовжують розглядати в суді, а сама школа досі залишається без повноцінного захисту для дітей у разі повітряної тривоги.

Паводок на Закарпатті створив реальну загрозу газопостачанню десятків громад

У Берегівському районі Закарпатської області складна гідрологічна ситуація переросла у серйозний інфраструктурний ризик: через різке танення снігу та стрімке підвищення рівня води в річці Тиса виникла загроза припинення газопостачання одразу в 17 населених пунктах. Підмив опори магістрального газопроводу може призвести до тимчасового або повного відключення газу для майже 5 800 споживачів — як домогосподарств, так і соціально важливих об’єктів.

За інформацією обласних служб, вода підійшла критично близько до елементів газотранспортної системи, що ускладнює доступ до них і підвищує ризик аварій. Фахівці зазначають, що подальше зростання рівня Тиси може прискорити руйнування ґрунту під опорою, а це створює пряму загрозу стабільності трубопроводу.

Небезпечна ситуація склалася поблизу села Гетиня. Через потужні водні потоки конструкція опори зазнала суттєвого пошкодження і нахилилася, що створює ризик аварії на газовій мережі.

У зоні потенційного відключення опинилися Гетиня, Сасово, Дяково, Петрово, Бобове, Чепа, Чорнотисово, Дюла, Холмовець, Дівичне, Затисівка, Велика Паладь, Заболоття, Братово, Оклі, Оклі Гедь та Клинове.

У Пийтерфолвівській громаді розгорнули оперативний штаб. На місці працюють аварійні та інженерні служби. Фахівці вже почали облаштовувати спеціальний насип через русло Тиси, щоб забезпечити проїзд важкої техніки до пошкодженої ділянки.

Першочергове завдання — стабілізувати та зафіксувати трубу газопроводу, аби запобігти її подальшому зміщенню та можливому розриву. Після цього планують розпочати повноцінні ремонтні роботи.

Паралельно інженери розглядають кілька сценаріїв відновлення газопостачання. Серед них — встановлення тимчасової перемички або прокладання нової лінії методом буріння під руслом річки. Через складні гідрологічні умови обидва варіанти опрацьовують одночасно, щоб скоротити час ліквідації наслідків паводку.

На період аварійних робіт для мешканців скасували графіки відключень електроенергії. Енергетики залучили додаткові бригади, адже у разі відсутності газу люди можуть масово перейти на електроопалення, що збільшить навантаження на мережі.

Також спільно з ДСНС у громадах розгортають Пункти незламності та обігріву. Місцевих жителів закликають підготувати альтернативні джерела тепла, зокрема пічне опалення та запаси скрапленого газу для побутових потреб.

Затримання підозрюваного у вбивстві мера Сімеїза після понад десяти років розслідування

У Львові правоохоронці завершили багаторічне розслідування та затримали чоловіка, якого підозрюють у скоєнні резонансного вбивства мера кримського селища Сімеїз Кирила Костенка. Злочин стався ще у лютому 2013 року, проте протягом багатьох років місцеперебування ймовірного виконавця залишалося невідомим. Лише завдяки спільній роботі Офісу генерального прокурора та Національної поліції вдалося встановити особу підозрюваного та затримати його на території Львівщини.

Розслідування цього резонансного злочину тривало понад десять років і включало численні слідчі дії, перевірку сотень свідків та аналіз великої кількості матеріалів. Співробітники правоохоронних органів зазначають, що затримання підозрюваного стало результатом системної роботи та застосування сучасних криміналістичних методик.

За даними слідства, підозрюваним є 46-річний уродженець Львівщини, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Після відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження правоохоронці з’ясували, де він перебуває, і 28 січня 2026 року затримали його у Львові.

Слідчі вважають, що напад був ретельно спланований. Чоловік заздалегідь відстежував маршрути та графік пересування потерпілого, підготував вогнепальну зброю і транспорт. Напад стався вранці поблизу будівлі селищної ради у громадському місці.

Після скоєння злочину підозрюваний намагався приховати сліди — знищити докази та тимчасово залишив територію України. Згодом правоохоронці знайшли спалений автомобіль, на якому, ймовірно, пересувався нападник, а також зброю.

Кримінальне провадження відкрито за фактом умисного вбивства, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України). Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу — тримання під вартою.

Правоохоронці також нагадали, що у 2021 році був затриманий організатор цього вбивства — львів’янин Денис Огородніков.

Сам злочин стався 26 лютого 2013 року. Тоді невідомі з автоматичної зброї розстріляли автомобіль мера Сімеїза. Від отриманих поранень 40-річний Кирило Костенко загинув на місці. Пізніше в горах Криму виявили спалене авто та зброю, які, ймовірно, використовували нападники.

Викриття корупційної схеми у військовій частині Київської області

Працівники Державного бюро розслідувань разом із Службою безпеки України здійснили важливу операцію, спрямовану на викриття корупційної діяльності в одній із військових частин Київської області. У результаті слідчих дій було встановлено, що командир цієї частини систематично вимагав від своїх підлеглих неправомірну вигоду. За інформацією відомств, протягом 2023 року офіцер організував схему, в рамках якої військовослужбовці змушені були платити йому гроші за отримання неофіційних дозволів на залишення місця дислокації.

Цей факт виявився черговим підтвердженням масштабної проблеми корупції в рядах Збройних сил, що є серйозною загрозою національній безпеці та моральному клімату серед військових. Зловмисник скористався своєю службовою позицією, аби наживатися на довірі та відчаї підлеглих. Справа набуває особливого резонансу в умовах війни, коли кожен день боротьби має вирішальне значення для країни.

У ДБР зазначають, що посадовець використовував службове становище для власного збагачення, чинячи психологічний тиск на військових та ставлячи їх у залежне становище. Таким чином він створив корупційну схему всередині підрозділу.

У межах досудового розслідування правоохоронці задокументували щонайменше 14 епізодів отримання хабарів від дев’яти військовослужбовців.

Командиру повідомили про підозру за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — прохання та одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, зокрема за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

Крім того, слідчі встановили, що військовослужбовці, які передавали кошти посадовцю, також нестимуть відповідальність. Упродовж 2025 року про підозру повідомили дев’ятьом особам за статтями щодо надання неправомірної вигоди. Обвинувальні акти вже скеровано до суду.

Правоохоронці підкреслюють, що подібні злочини підривають дисципліну та довіру всередині Збройних сил, особливо в умовах воєнного стану, коли дотримання порядку та законності є критично важливим.

Генерал Залужний розкриває важливі аспекти: Ексклюзивне інтерв’ю для CNN

У 2024 році генерал Залужний оголосив стратегічні напрямки для покращення результативності Збройних Сил України на полі бою. Однією з ключових ініціатив є створення системи забезпечення високотехнологічними активами. Він підкреслив важливість нової філософії навчання і ведення війни, яка враховує обмеження в ресурсах і їх раціональне використання. Також у фокусі – освоєння нових бойових можливостей з метою оптимізації використання ресурсів та нанесення максимальної шкоди ворогу.

Залужний наголосив, що вже існують можливості для нанесення шкоди ворогові та забезпечення державності, але важливо вчасно використовувати цей потенціал. Дрони визнані найкращим засобом для уникнення позиційної війни, де Україна не має переваги. Генерал відзначив перевагу Росії у людському ресурсі і висловив обурення поганим законодавством, монополізацією оборонної промисловості та скороченням військової підтримки від союзників.

Залужний визначив пріоритет у володінні сучасними технологіями, зокрема бюджетними та високоефективними безпілотниками, і наголосив на створенні нової державної системи технологічного переозброєння. Його команда вважає, що така система може бути реалізована протягом п'яти місяців, що визначається як пріоритет номер один.

Висновки з цієї статті говорять про важливі кроки та стратегії, які генерал Залужний пропонує для покращення ефективності Збройних Сил України. У 2024 році основний акцент робиться на трьох ключових напрямках: створення високотехнологічного забезпечення, нова філософія навчання та ведення війни, та освоєння нових бойових можливостей.

Важливим аспектом є визнання потреби в оптимізації ресурсів та раціональному використанні їх у військових операціях. Залужний також відзначив необхідність реагувати на виклики, пов'язані із складністю сучасних конфліктів та геополітичною ситуацією.

Залужний визначив проблеми, з якими стикається українська армія, такі як обмежені ресурси, та пропонує конкретні заходи для подолання цих труднощів. Важливими елементами його стратегії є використання дронів, покращення технологічної бази та реформа оборонної сфери.

Усі ці заходи націлені на зміцнення обороноздатності України та підвищення ефективності військових операцій у майбутньому. За словами Залужного, це необхідно для забезпечення безпеки та захисту країни в умовах сучасних викликів та загроз.

Битва в Коридорах Правосуддя: Прокуратура готується оскаржувати судове рішення у справі фігуранта “Укренерго”

Вищий антикорупційний суд встановив заставу для фігуранта справи "Укренерго", але прокуратура не погоджується

Сьогодні, 2 лютого, Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для одного з фігурантів справи про завдання збитків компанії "Укренерго". За рішенням суду, директору приватного товариства встановлено заставу у розмірі 30,280 мільйона гривень. Цей фігурант визнаний учасником схеми з заволодіння електроенергією та легалізації коштів від її продажу.

Проте прокуратура не вважає це рішення достатнім і планує його оскаржити в апеляційному порядку. За інформацією від прокурора, планується наполягати на заставі у розмірі 300 мільйонів гривень для підозрюваного.

Не згадується ім'я фігуранта справи, але в січні Національне антикорупційне бюро оголосило розслідування щодо можливого заволодіння електроенергією "Укренерго", що призвело до збитків у розмірі 716 мільйонів гривень. Одним із підозрюваних є представник групи "Приват" Михайло Кіперман, якого звинувачують у розтраті майна та відмиванні коштів.

У висновках можна відзначити наступне:

• Застосування застави: Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді застави для фігуранта справи "Укренерго". Розмір застави встановлено у 30,280 мільйона гривень з метою уникнення можливого виходу підозрюваного з-під контролю правосуддя.

• Незгодження прокуратури: Прокуратура не приймає таке рішення за достатнє і планує його оскаржити в апеляційному порядку. Прокурор має намір наполягати на збільшенні розміру застави до 300 мільйонів гривень, щоб забезпечити ефективний запобіжний захід.

• Не розголошення особи фігуранта: У статті не наводиться ім'я фігуранта справи, зберігається конфіденційність щодо його особи.

• Інше розслідування "Укренерго": Зазначається, що в січні Національне антикорупційне бюро розпочало розслідування можливого заволодіння електроенергією "Укренерго" з збитками у розмірі 716 мільйонів гривень. Однак ім'я фігуранта цього розслідування не розголошується.

В цілому, стаття відображає важливі аспекти розслідування справи "Укренерго", а також незгоду прокуратури із застосуванням застави, що буде піддано апеляційному розгляду.

Фінансовий скандал в Міноборони: Нахкуру відсторонено та обрано запобіжний захід у справі про розкрадання 1,5 млрд гривень

Суд антикорупційної юстиції: Відсторонений керівник Міноборони Нахкура обов'язково дотримуватиметься запобіжних заходів

Суддя Вищого антикорупційного суду, Катерина Сікора, прийняла рішення щодо заходів безпеки для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від посади в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи включають особисте зобов'язання не покидати межі Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, обмеження у спілкуванні та обов'язок здачі закордонних паспортів та носіння електронного засобу контролю.

Рішення було ухвалено 2 лютого після часткового задоволення клопотання детектива НАБУ. Важливо відзначити, що суд відхилив альтернативу тримання під вартою, яка передбачала заставу у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Розслідування справи про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони розкриває важливі деталі, зокрема стосовно Тоомаса Нахкура, який згідно зі слідством не виконав обов'язки перевірки та контролю постачання мін, порушуючи законодавство та контракт.

Наприкінці, суд визначив обов'язок Нахкура передоплатити за угодою і рішенням 1,34 мільярда гривень, що становить 97% від загальної суми договору. Захист вказує на обмежену компетенцію Нахкура, але розслідування продовжує розкривати подробиці справи.

У висновках можна виділити, що суд антикорупційної юстиції прийняв рішення про запобіжні заходи для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від виконання обов'язків в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи безпеки включають особисте зобов'язання не покидати Київ без дозволу відповідних слідчих, прокурорів чи суду, обмеження у спілкуванні та здачу закордонних паспортів.

Суд відмовився від тримання Нахкура під вартою, пропонуючи альтернативний запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань. Важливим аспектом є відмова суду від запропонованої застави у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Справа про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони деталізує порушення Тоомасом Нахкуром обов'язків щодо контролю та перевірки постачання мін, які мали б бути поставлені Збройним Силам. Згідно зі слідством, ці дії призвели до необхідності передоплати великої суми в розмірі 1,34 мільярда гривень.

Висновки зазначають, що суд продовжує вивчати іншого фігуранта справи, колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександра Лієва, підкреслюючи значущі аспекти розслідування та необхідність дотримання високих стандартів антикорупційної юстиції.

Рекордний хабар в Україні: Справа олігарха Бахматюка на шляху до суду в Прикарпатті

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) внесли до суду справу щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка у зв’язку із найбільшим зафіксованим хабарем в історії України. Бахматюка звинувачують у наданні хабаря у розмірі 722 млн гривень ексглаві Державної фіскальної служби Роману Насірову та його раднику. За результатами досудового розслідування встановлено, що протягом 2015-2016 років Насіров отримав від Бахматюка $5,5 млн та 21 млн євро в еквіваленті 722 млн гривень. Це було частиною схеми, де бізнесмен надавав хабар у обмін на компенсацію податку на додану вартість у розмірі понад 3,2 млрд гривень для своїх компаній. Насірову загрожує від 8 до 12 років ув'язнення, а Бахматюку — від 5 до 10 років. Розслідування оголошено 2 лютого, і матеріали стосовно Бахматюка відокремлено в окреме кримінальне провадження.

Висновки статті свідчать про важливий етап у боротьбі з корупцією в Україні. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) внесли до суду справу щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка за фактом найбільшого задокументованого хабара в історії України. За обвинуваченням, Бахматюк передав хабар у розмірі 722 млн гривень ексглаві Державної фіскальної служби Роману Насірову та його раднику. Досудове розслідування, завершене в травні 2023 року, розкрило, що це була частина схеми, в якій бізнесмен надавав хабар у обмін на компенсацію податку на додану вартість для своїх компаній. Розслідування оголошено в п'ятницю, 2 лютого, що свідчить про системну роботу українських антикорупційних органів у виявленні та припиненні корупційних схем на найвищому рівні.