Події

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як Сформувалася Схема

В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

Процес Виведення Земель з Державного Обліку

В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

Кому Достались Ділянки?

Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

Що Чекати Далі?

Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Проблеми з податками та фіктивні компанії

Останнім часом в Україні триває слідство щодо несплати податків компаніями, що експортують зерно через Одеський порт. Зокрема, йдеться про ТОВ “ТОЛАНС”, ТОВ “ЛІВІОН”, ТОВ “ІНТЕГРА ЛАЙТ” та ТОВ “МЕНТІ”. Виявилося, що ці компанії за допомогою складних схем обходять обов’язкове повернення податків, що завдає значних збитків державному бюджету.

Наприклад, ТОВ “ТОЛАНС” та ТОВ “ЛІВІОН” не лише мали проблеми з реєстрацією фінансових звітів, а й виявилися залучені до численних маніпуляцій з фіктивними компаніями. Як показало розслідування, ці фірми часто змінюють свої назви і власників, а також використовують фіктивні адреси та реквізити, що ускладнює їх відстеження і контроль.

Великі обсяги зерна, які проходять через Одеські порти, нерідко стають предметом обговорення через численні порушення митних і податкових норм. Розслідування показало, що багато з цих компаній використовують “фірми-прокладки”, які купують зерно у фермерів, але не платять належних податків.

Ці фірми часто відзначаються відсутністю реального виробництва або земельних ділянок, що підвищує ризик їх фіктивності. Випадки, коли такі компанії за один рік показують прибуток у розмірі 100 гривень або навіть працюють у збиток, тільки підтверджують підозри щодо їхньої діяльності.

Після підписання попередньої “зернової угоди” Україна зіткнулася з безліччю проблем. Фермери, які не змогли продати свою продукцію через імпортні обмеження в Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині, зіткнулися з протестами і серйозними економічними труднощами. Водночас, державні органи не змогли належним чином забезпечити контроль за експортом, що призвело до негативних наслідків для економіки країни.

Проблеми з митним контролем і можливість ухилення від податків через фіктивні компанії не лише завдають збитків державі, а й підривають довіру до системи. Випадки, коли зерно вивозять через схеми, що обходять митні платежі, і коли компанії, що мають підозрілу фінансову історію, продовжують свою діяльність без жодних покарань, показують системні недоліки в управлінні та контролі.

Окремої уваги заслуговує ситуація з Олексієм Федоричевим, російським бізнесменом, який володіє ТОВ “ТІС-Зерно” і ТОВ “ТІС-Міндобрива”. Попри двічі накладені санкції, Федоричев продовжує активно заробляти на українському зерні. Згідно з офіційними даними, його компанії отримали значний прибуток навіть у період санкцій, що викликає додаткові питання про ефективність санкційного режиму та контроль за їх виконанням.

В Україні Федоричев не лише зареєстрований як власник компаній, а й активно оскаржує санкції в суді, що ставить під сумнів дієвість таких обмежень.

Ситуація на українському ринку зерна вимагає термінового реагування з боку державних органів. Необхідно забезпечити суворий контроль за компаніями, що займаються експортом, вдосконалити системи перевірок і запобігання ухиленню від податків. Додатково слід провести комплексну перевірку діяльності підсанкційних бізнесменів і їх компаній.

Важливо, щоб державні органи не лише активно боролися з існуючими схемами, але й запобігали появі нових фірм-прокладок, які можуть шкодити економічним інтересам України. Для цього потрібно зміцнити взаємодію між митницею, податковими органами та правоохоронними структурами, забезпечити прозорість процесів і підвищити ефективність контролю на всіх етапах — від експорту до надходження податків до державної казни.

Українська економіка і аграрний сектор потребують надійних механізмів захисту від шахрайства та корупційних схем, які можуть підірвати їхню стабільність і зростання.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Обшук проводився у рамках розслідування справи НАБУ, що стосується можливого завищення цін на закупівлю обсадних труб. Згідно з підозрами, державі могли бути завдані збитки щонайменше 18 млн грн через можливу змову між ТОВ «Інтерпайп Україна» (яке контролюється Віктором Пінчуком через офшори) і ПАТ «Укрнафта».

Під час обшуку директор ТОВ «Інтерпайп Україна» Денис Морозов, за рекомендацією свого адвоката, заблокував телефон і відмовився надати пароль доступу. Це ускладнило можливість провести огляд інформації на телефоні, що стало підставою для прийняття рішення про арешт апарату.

Суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і наклав арешт на мобільний телефон. Рішення полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження телефону.

Досудове розслідування виявило, що вартість труб, зазначених у договорі № 23/1490-МТР від 02.08.2023 між ПАТ «Укрнафта» і ТОВ «Інтерпайп Україна», була завищена. За слідчою версією, збитки від цієї угоди можуть становити щонайменше 18 084 993,91 грн (з ПДВ). Завищення вартості товару могло бути здійснено через перепродаж між юридичними особами, що включає ТОВ «Інтерпайп НІКО ТЬЮБ», AT «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» і ТОВ «Інтерпайп Україна», яка у свою чергу поставила товар ПАТ «Укрнафта».

Розслідування триває, і детективи НАБУ продовжують збирати докази. Прокурори готуються до подання відповідних матеріалів до суду для подальшого розгляду справи.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Сумська обласна військова адміністрація (ОВА) повідомила, що російські окупанти завдали ракетно-авіаційного удару по об’єктах інфраструктури Сум. Внаслідок обстрілів було пошкоджено лінію електропередачі, газопровід, будівлю місцевої лікарні та кілька автомобілів.

Наразі на місці подій працюють всі необхідні служби. Влада уточнює наслідки цієї ворожої атаки, проводяться заходи з відновлення електро- та газопостачання.

Перед атакою на Суми, в ніч на 13 серпня, російські війська випустили по Україні 38 ударних безпілотників типу “Shahed” та дві балістичні ракети “Іскандер-М”/KN-23. Повітряні сили України змогли знищити 30 з цих дронів, проте частина з них досягла своїх цілей, спричинивши значні руйнування.

Ця атака стала черговим проявом російської агресії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури та створення додаткових проблем для цивільного населення України.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Аварія сталася о 07:45 ранку. Автобус “ЛАЗ Лайнер” перевозив 19 дітей та 4 дорослих з селища Любар Житомирської області до села Микуличин Івано-Франківської області. За попередніми даними, водій автобуса не впорався з керуванням, що призвело до перекидання транспортного засобу.

На момент аварії в автобусі перебувало 23 особи: 19 дітей, двоє дорослих, які супроводжували групу, та два водії. Одна 12-річна дівчинка та один дорослий загинули на місці, кількість травмованих та характер їхніх травм наразі уточнюється. Усі потерпілі були доставлені до лікарні для надання медичної допомоги.

На місці події працює слідчо-оперативна група відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП в Хмельницькій області. Тривають слідчі дії, включаючи огляд місця ДТП та документування наслідків аварії. Вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвели до тяжких наслідків.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Після цього він спробував розчленувати тіло, щоб позбутися його. Пара проживала в одному номері.

Поліція приїхала на крики жертви. Чоловік під час затримання поводився неадекватно, дряпався і кусався.

Чоловіком убитої він, судячи з усього, не є, оскільки в соцмережах у росіянки багато фотографій із чоловіком і дочками. Але вони з Кузнєцовим, як стверджується, проживали разом у номері.

У Кузнєцова знайшли курильну трубку. Але поки доказів того, що він вживав місцевий наркотик аяуаску, не виявлено.

Наразі українець заарештований за підозрою у вбивстві.