Події

ЗАТРИМАННЯ “ВІТЬКА МАЛОГО”: ДЕТАЛІ СПЕЦОПЕРАЦІЇ ТА НОВІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

26 лютого 2026 року правоохоронні органи провели масштабну операцію, у результаті якої було затримано Віталій Дичка, відомого у кримінальному середовищі під прізвиськом «Вітьок Малий». За попередніми даними, спецзаходи здійснювали співробітники Національна поліція України у межах відкритого кримінального провадження.

Операція з затримання готувалася заздалегідь і проходила під процесуальним керівництвом прокуратури. За інформацією з джерел у правоохоронних органах, підозрюваного тривалий час розробляли оперативні підрозділи. Слідчі зібрали достатню доказову базу, що дозволила провести затримання відповідно до чинного законодавства. Під час спецоперації було залучено кілька груп силовиків, аби мінімізувати ризики та забезпечити безпеку цивільних осіб.

Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Окремо варто зазначити, що раніше щодо Дички було ухвалено вирок — 15 років позбавлення волі за низкою тяжких злочинів. Після подання апеляційної скарги суд визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 тисячі гривень на період перегляду справи. Заставу внесли, і він вийшов на свободу до рішення апеляційної інстанції.

Серед попередніх обвинувачень — умисне нанесення тілесних ушкоджень, розбій із проникненням або застосуванням зброї, незаконне зберігання зброї, вимагання в особливо великих розмірах, а також участь у кримінальній ієрархії.

Тепер до переліку можливих вироків може додатися ще один — за самовільне залишення служби під час воєнного стану. Слідчі дії тривають.

Перша дисциплінарна палата ВРП припинила провадження щодо судді Ірини Татаурової через сплив строків

Перша дисциплінарна палата Вища рада правосуддя ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Деснянський районний суд Києва Ірини Татаурової. Підставою для такого рішення став сплив установлених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду матеріалів справи члени палати проаналізували обставини, викладені у скарзі, а також дотримання процесуальних норм і часових меж, передбачених законодавством. У центрі уваги перебувало питання, чи можливо застосувати дисциплінарні заходи після завершення визначеного періоду. Відповідно до чинних норм, притягнення судді до відповідальності має відбуватися у межах конкретного строку, який обмежує повноваження дисциплінарного органу в часі.

Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.

Розслідування можливих зловживань під час будівництва укриттів у Херсоні

Херсон уже тривалий час живе в умовах постійної небезпеки, спричиненої регулярними обстрілами та руйнуванням цивільної інфраструктури. У такій ситуації питання зведення надійних укриттів і створення безпечних просторів для населення набуває особливого значення. Саме тому будь-які підозри щодо нецільового використання коштів, передбачених для цих потреб, викликають широкий суспільний резонанс і потребують ретельної перевірки.

За наявною інформацією, правоохоронні органи аналізують документи та договори, пов’язані з будівництвом захисних споруд, а також перевіряють обсяги виконаних робіт і відповідність їх заявленій вартості. Йдеться про бюджетні кошти, які мали бути спрямовані на облаштування укриттів у навчальних закладах, медичних установах та житлових районах міста. Слідчі дії включають вивчення фінансової звітності, проведення експертиз і допити посадових осіб та підрядників.

Наразі три провадження на загальну суму 5,2 млн грн уже скеровано до суду. У цих справах завершено досудове розслідування та зібрано матеріали, які, за оцінкою слідства, містять достатні підстави для судового розгляду.

Решта кримінальних проваджень перебувають на стадії розслідування. Правоохоронці встановлюють можливі схеми розподілу коштів, коло причетних осіб та остаточний розмір завданих збитків.

У прокуратурі наголошують, що в умовах воєнного стану питання використання коштів на безпекові потреби перебуває на особливому контролі. Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд.

Новий етап розвитку медіа “Бабель”: стратегічний інвестор та зміни у структурі власності

Українське медіа «Бабель» входить у нову фазу розвитку після зміни структури власності. Контрольний пакет акцій у розмірі 75% перейшов до Олексія Бабенка — CEO компанії з виробництва безпілотників «Вирій Індастрі». Відповідну частку було викуплено у словацької компанії «АйДжі», яка раніше виступала інвестором видання. Ще 25% корпоративних прав залишаються у головної редакторки, що забезпечує збереження редакційного впливу на стратегічні рішення.

Залучення до складу акціонерів представника технологічного сектору може означати посилення інвестицій у цифрову інфраструктуру, розвиток мультимедійних форматів та зміцнення позицій видання на українському інформаційному ринку. З огляду на досвід нового мажоритарного власника у сфері інноваційного виробництва, медіа отримує потенціал для масштабування, підвищення операційної ефективності та впровадження сучасних управлінських практик.

Останнім часом навколо Бабенка з’явилися публічні зауваження у медіапросторі. Зокрема, окремі ресурси заявляють про затримки у виконанні контрактів на постачання безпілотників. Йдеться про повідомлення щодо нібито невчасної поставки 100 000 дронів з оптоволоконним управлінням на загальну суму близько 7 млрд грн. Ці твердження поширювалися у відкритих джерелах та соціальних мережах і викликали суспільний резонанс.

Про цю ситуацію також писав журналіст Юрій Ніколов, звертаючи увагу на масштаби контрактів і строки їх виконання. Представники компанії публічно коментують виробничі процеси в межах комерційної та оборонної діяльності, наголошуючи на складності серійного виробництва та логістики в умовах воєнного часу.

На тлі зміни структури власності медіа експерти відзначають важливість прозорості управління та розмежування бізнес-активів і редакційної політики. Подальший розвиток подій залежатиме як від корпоративних рішень нових співвласників, так і від офіційних результатів перевірок щодо виконання оборонних контрактів.

Історичний обмін полоненими: 207 українських бійців повертаються додому

Україна здійснила найбільший обмін полоненими, що став історичним подією в рамках повномасштабної війни. 207 захисників та захисниць, військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Національної поліції, повернулися додому. Про це повідомив президент Володимир Зеленський, вклавши акцент на важливості кожного повернутого героя.

"Наші вдома. 207 хлопців. Повертаємо навіть при всіх труднощах. Пам’ятаємо кожного, хто був у полоні, чи то військовий, чи цивільна особа. Наша мета – повернути всіх. Ми працюємо над цим", – підкреслив глава держави.

Цей обмін став рекордним за всю період ведення конфлікту, попередній рекорд був встановлений 16 квітня 2023 року звільненням 130 полонених осіб. Сьогоднішній обмін, охопивши військовослужбовців з численних напрямків, включаючи Маріуполь, острова Зміїний, Донецьк, Запоріжжя, Харків, Луганськ, Херсон, та Суми, виявився важливим кроком у звільненні багатьох героїв, які перебували в зоні військових дій.

У висновках до згаданої статті важливо відзначити, що успішний обмін полоненими, який провела Україна, є значущою подією в ході тривалого військового конфлікту. Повернення додому 207 захисників та захисниць є свідченням великої роботи та наполегливості українських владних структур у вирішенні цього гуманітарного питання.

Президент Володимир Зеленський висловив вдячність та пам'ять про кожного, хто був у полоні, підкресливши, що мета України — повернути всіх громадян, які потрапили у цю складну ситуацію. Важливо відзначити, що цей обмін став найбільшим за весь період конфлікту, побивши попередній рекорд від 16 квітня 2023 року.

Спільні зусилля для звільнення військовослужбовців з різних напрямків від Маріуполя до Сум свідчать про рішучість та здатність українських владних органів вирішувати гострі гуманітарні питання в умовах воєнного конфлікту.

Скандал у Чернігівській ОДА: Завищені Вартості Ремонту Ліцею на Дві Третини Вищі

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА уклало контракт з ТОВ "СС-Білдкомпані" на капітальний ремонт будівель Чернігівського ліцею за ціною 28,74 млн грн. Заміна вікон, дверей та роботи з утеплення стін обійдуться за завищеними цінами, що в два рази перевищують реальні вартості матеріалів, зазначених в інших тендерах. Крім того, компанія "СС-Білдкомпані" отримала підряд без конкуренції, оскільки на тендері не було інших учасників. Також наведено відомості про вимоги до учасників тендеру, зокрема до річного доходу та ліквідності.

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА знову опинилося під критикою, оскільки аналогічні вимоги до учасників тендеру вже оскаржувалися в Антимонопольному комітеті України щодо іншої закупівлі. Колегія раніше визнала такі вимоги дискримінаційними і зобов'язала Управління інфраструктури Миколаївської ОДА змінити тендерну документацію. Зазначено, що керівництво Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА обіймають Ярослав Слєсаренко та Віта Гмиря, а фірму "СС-Білдкомпані" володіє Святослав Сердюк, чия дружина, Анастасія Сердюк, раніше працювала в цьому ж управлінні та отримала угоди на суму 65,72 млн грн від 2022 року.

Висновки до вищезгаданої статті: Управління капітального будівництва Чернігівської області стало об'єктом критики за дискримінаційні вимоги у тендері, аналогічні до тих, що вже викликали оскарження в Антимонопольному комітеті. Негативне сприйняття посилюється фактом, що фірма, яка здобула контракт, пов'язана з керівництвом управління, а саме, чоловіком із званням Святослава Сердюка, якому належить "СС-Білдкомпані". Це викликає сумніви у чесності та прозорості процесу закупівлі.

Гостомель: Боротьба з КОВА – Корупційна Влада Анульована

У результаті окупації Гостомелю російськими військами та обстрілів, населений пункт зазнав серйозних руйнувань, збитки оцінюються приблизно в 9,5 мільярда гривень. Зруйновано понад 4500 будівель, з них 546 повністю, а деякі вулиці знищені наполовину.

Спроби влади в Києві взятися за відновлення пошкоджених житлових об'єктів стикаються із складністю та критикою через корупційні схеми. Один із котеджних комплексів, що зазнав значних руйнувань, залишається невідновленим через торгові скарги, скасування тендерів та відмову замовника визнати переможця.

Жителі, які втратили свої домівки через військові події, залишаються без належного житла через тяжкі умови тендерних процедур та можливу корупцію в системі влади.

Департамент регіонального розвитку, замість забезпечення чесної та прозорої відбудови Київщини після воєнних подій, стає об'єктом критики та обвинувачень у корупційних схемах. Спроби провести тендери для відбудови пошкоджених об'єктів, зокрема котеджного містечка в Гостомелі, призводять до скасувань через відмову замовника домовлятися про відкат з потенційними підрядниками.

Радник голови Департаменту Регіонального Розвитку, Олександр Онищенко, вважається ключовою постачальницею корупційних тендерів, розмір відкату яких становить 15% від вартості закупівлі. Представники бізнесу стверджують, що Онищенко взаємодіє із обраною групою підрядників, встановлюючи свої умови та втручаючись у тендерний процес. Така ситуація має серйозний вплив на відбудову та розвиток регіону, а заявлений термін подачі пропозицій на тендер "Капітальний ремонт житлового будинку" в Гостомелі вже п'ятий раз залишається без учасників. Це піднімає питання ефективності і прозорості діяльності департаменту та піддаває сумнівам його здатність до відновлення об'єктів після воєнних руйнувань без втручання у корупційні практики.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (КОДА), очолюваний Олександром Онищенком, опинився під обстрілом звинувачень у корупційних схемах. Аналіз одного з тендерів, проведених цим департаментом, на відкритому майданчику «Прозорро», виявив, що кожен другий тендер супроводжується слідами корупції та прагненням високопосадовців КОДА до особистого збагачення.

Лозунги про прозорість та підзвітність відбудови Київщини виявилися марними, адже реальність полягає в тому, що чиновники з КОДА протягом п'яти місяців не можуть обрати підрядника для відновлення будинку в Гостомелі. Це рішення має вирішальне значення для 42 сімей, які два роки не можуть повернутися у свої домівки через відсутність дієвих дій влади.

В ситуації, коли Україна стоїть на початковому етапі відбудови, важливо, щоб кроки в цьому напрямку були чесними та ефективними. Проте, виявлені випадки відкатів, договорняків та тиску з боку керівництва КОДА ставлять під сумнів дійсну рішучість влади України подолати основний злочин — корупцію.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (КОДА) потрапив під гострий обстріл критики через виявлені корупційні схеми. Аналіз тендера, проведеного департаментом, розкриває наявність слідів корупції в кожному другому випадку. Це свідчить про те, що влада не виконує обіцянок щодо прозорості та підзвітності в процесі відбудови Київщини.

Повільність у виборі підрядника для відновлення будинку в Гостомелі ставить під загрозу 42 сім'ї, які два роки не можуть повернутися додому через бездіяльність влади. Розголос департаменту у корупційних скандалах порушує довіру громадськості та міжнародних партнерів, необхідних для успішної реалізації відновлення країни. Відмова влади від корупційних практик та реформ в сфері державних закупівель стає критичною у момент важливого етапу відбудови.

Гастролі Корупційної Владарки: Розслідування Леді ДПС Ольги Ліщинської

У відомої своєю корупційною діяльністю "Леді ДПС" Ольги Ліщинської виявились вражаючі обороти. Стаття розглядає темні сторінки її кар'єри у податковій службі, де вона зуміла використовувати свій посадовий статус для власної особистої вигоди. Її схема включала неправомірне вимагання хабарів, масове перешкоджання бізнесу та підстрекування до конфліктів.

Стаття розкриває, що навіть в умовах воєнного конфлікту "Леді ДПС" не втратила свій апетит до корупції. Разом з колегами вона організувала масштабну схему відмивання ПДВ, що призвело до збитків для державного бюджету. Незважаючи на відкриту кримінальну справу, Ліщинська уникнула законного покарання та навіть отримала новий посадовий призначення.

Стаття розглядає також вплив "Леді ДПС" на податкову службу м. Києва, де їй було дозволено вести діловодство з киянським бізнесом. Звірена з попередніми скандалами, ця керівниця обіцяє стати найбільш вражаючим випадком корупції в історії столичної податкової служби.

Робочий колектив Головного управління Державної податкової служби може підготуватись до важких часів, адже з призначенням Ольги Ліщинської на посаду в управлінні необхідно мати на увазі важливі атрибути робочого процесу — вазелін та стійкий характер. Нова керівниця служби володіє не лише методами тиску та шантажу, застосованими до підприємств, але і віддає перевагу використанню цих самих прийомів щодо своїх підлеглих. Її призначення вважається черговим гвіздком у довіру до системи податкової служби, де основними інструментами її роботи стають лицемірство та емоційне насилля.

Ольга Ліщинська, після численних звинувачень у корупційних схемах та відмиванні ПДВ, виявляється на новій посаді в Державній податковій службі м. Києва. Її призначення, здебільшого за сприянням впливових осіб, викликає сумніви щодо ефективності та чесності роботи податкової системи. За весь час війни Ліщинська не отримала відповідного покарання за кримінальні злочини, і, навпаки, виявилась на керівних посадах. Її методи роботи, включаючи тиск, шантаж, погрози та навіть примусові дії до незаконних вчинків, справляють тиск не тільки на підприємства, але і на власний персонал. Такий підхід викликає серйозні питання стосовно довіри до податкової служби та її здатності протистояти корупційним схемам.

Генерал Залужний розкриває важливі аспекти: Ексклюзивне інтерв’ю для CNN

У 2024 році генерал Залужний оголосив стратегічні напрямки для покращення результативності Збройних Сил України на полі бою. Однією з ключових ініціатив є створення системи забезпечення високотехнологічними активами. Він підкреслив важливість нової філософії навчання і ведення війни, яка враховує обмеження в ресурсах і їх раціональне використання. Також у фокусі – освоєння нових бойових можливостей з метою оптимізації використання ресурсів та нанесення максимальної шкоди ворогу.

Залужний наголосив, що вже існують можливості для нанесення шкоди ворогові та забезпечення державності, але важливо вчасно використовувати цей потенціал. Дрони визнані найкращим засобом для уникнення позиційної війни, де Україна не має переваги. Генерал відзначив перевагу Росії у людському ресурсі і висловив обурення поганим законодавством, монополізацією оборонної промисловості та скороченням військової підтримки від союзників.

Залужний визначив пріоритет у володінні сучасними технологіями, зокрема бюджетними та високоефективними безпілотниками, і наголосив на створенні нової державної системи технологічного переозброєння. Його команда вважає, що така система може бути реалізована протягом п'яти місяців, що визначається як пріоритет номер один.

Висновки з цієї статті говорять про важливі кроки та стратегії, які генерал Залужний пропонує для покращення ефективності Збройних Сил України. У 2024 році основний акцент робиться на трьох ключових напрямках: створення високотехнологічного забезпечення, нова філософія навчання та ведення війни, та освоєння нових бойових можливостей.

Важливим аспектом є визнання потреби в оптимізації ресурсів та раціональному використанні їх у військових операціях. Залужний також відзначив необхідність реагувати на виклики, пов'язані із складністю сучасних конфліктів та геополітичною ситуацією.

Залужний визначив проблеми, з якими стикається українська армія, такі як обмежені ресурси, та пропонує конкретні заходи для подолання цих труднощів. Важливими елементами його стратегії є використання дронів, покращення технологічної бази та реформа оборонної сфери.

Усі ці заходи націлені на зміцнення обороноздатності України та підвищення ефективності військових операцій у майбутньому. За словами Залужного, це необхідно для забезпечення безпеки та захисту країни в умовах сучасних викликів та загроз.

Битва в Коридорах Правосуддя: Прокуратура готується оскаржувати судове рішення у справі фігуранта “Укренерго”

Вищий антикорупційний суд встановив заставу для фігуранта справи "Укренерго", але прокуратура не погоджується

Сьогодні, 2 лютого, Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для одного з фігурантів справи про завдання збитків компанії "Укренерго". За рішенням суду, директору приватного товариства встановлено заставу у розмірі 30,280 мільйона гривень. Цей фігурант визнаний учасником схеми з заволодіння електроенергією та легалізації коштів від її продажу.

Проте прокуратура не вважає це рішення достатнім і планує його оскаржити в апеляційному порядку. За інформацією від прокурора, планується наполягати на заставі у розмірі 300 мільйонів гривень для підозрюваного.

Не згадується ім'я фігуранта справи, але в січні Національне антикорупційне бюро оголосило розслідування щодо можливого заволодіння електроенергією "Укренерго", що призвело до збитків у розмірі 716 мільйонів гривень. Одним із підозрюваних є представник групи "Приват" Михайло Кіперман, якого звинувачують у розтраті майна та відмиванні коштів.

У висновках можна відзначити наступне:

• Застосування застави: Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді застави для фігуранта справи "Укренерго". Розмір застави встановлено у 30,280 мільйона гривень з метою уникнення можливого виходу підозрюваного з-під контролю правосуддя.

• Незгодження прокуратури: Прокуратура не приймає таке рішення за достатнє і планує його оскаржити в апеляційному порядку. Прокурор має намір наполягати на збільшенні розміру застави до 300 мільйонів гривень, щоб забезпечити ефективний запобіжний захід.

• Не розголошення особи фігуранта: У статті не наводиться ім'я фігуранта справи, зберігається конфіденційність щодо його особи.

• Інше розслідування "Укренерго": Зазначається, що в січні Національне антикорупційне бюро розпочало розслідування можливого заволодіння електроенергією "Укренерго" з збитками у розмірі 716 мільйонів гривень. Однак ім'я фігуранта цього розслідування не розголошується.

В цілому, стаття відображає важливі аспекти розслідування справи "Укренерго", а також незгоду прокуратури із застосуванням застави, що буде піддано апеляційному розгляду.