Події

Міжнародний суд ООН у Гаазі виніс рішення у справі України проти Росії, де Україна звинуватила сусідню країну у порушенні міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідацію расової дискримінації. Суд частково задовольнив позов, визнаючи лише імовірність підтримки Росією терористичних груп фінансовими засобами, але відкидаючи більшість обвинувачень. Рішення обмежується подіями на Донбасі та в Криму з 2014 року, не охоплюючи подій після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Лана Зеркаль, представляючи Україну в суді, відзначила рішення як важливий крок у відповіді світового співтовариства на зневагу Росії до міжнародного права. Суд визнав порушення прав кримських татар у Криму, але виразив невпевненість у переслідуванні за етнічним походженням. Обвинувачення у фінансуванні тероризму було визнано лише частково обгрунтованим. Рішення не призначило компенсації Україні за порушення прав етнічних груп, визнаючи вину Росії.

Україна отримала часткову перемогу в Міжнародному суді ООН у Гаазі у справі проти Росії. Друга конвенція про ліквідацію расової дискримінації була основою для позову, в якому Україна звинуватила Росію в порушенні прав "неросійських громад" в окупованому Криму, зокрема українців та кримських татар. Суд визнав порушення прав кримських татар, але відмовив у визнанні расової дискримінації щодо українців. Україна вимагає від Росії заходів, таких як відмова від підтримки збройних груп та компенсація збитків від терористичних актів. Росія спростовує обвинувачення, але суд визнав його юрисдикцію. Важливість цього рішення полягає в його історичності та визначальній ролі у розвитку міжнародного права.

"Вирок Міжнародного суду ООН у справі проти Росії буде мати далекосяжні наслідки для геополітичної обстановки на Близькому Сході. Україна вперше визначила новий підхід до тлумачення міжнародного права, встановивши історичний прецедент. Рішення суду стане визначальним для майбутнього міжнародного регулювання у боротьбі з фінансуванням тероризму та протидії расовій дискримінації", — підкреслює Лана Зеркаль, представниця України у суді. Сергій Сидоренко, журналіст, який детально слідкував за розглядом справи, підкреслює важливість цього вироку як історичного прориву в правовій сфері, що визначатиме подальші стандарти у сфері боротьби з тероризмом та расовою дискримінацією на міжнародному рівні.

Висновки щодо судового рішення Міжнародного суду ООН у справі України проти Росії визначаються як значущий історичний момент у розвитку міжнародного права. Рішення суду носить визначальний характер для геополітичної ситуації на Близькому Сході, особливо в контексті обвинувачень країн, таких як Іран і Росія, у фінансуванні нападів та підтримці проксі-груп. Україна встановила новий стандарт у тлумаченні міжнародного права, визначивши прецедент для подальшого регулювання боротьби з фінансуванням тероризму та протидії расовій дискримінації на міжнародному рівні. Рішення суду має важливе значення для забезпечення прав людини та формування принципів справедливості в глобальному контексті.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, яке підтверджує легітимність переходу пам'ятки "Гостинний двір" з місцевого національного значення. Таке рішення стало результатом відхилення апеляційної скарги ТОВ "Укрреставрація" щодо рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року.

Позов "Укрреставрації" до Кабінету міністрів та Міністерства культури та інформаційної політики стосувався неправомірності рішення від 19 травня 2021 року про перекатегоризацію пам'ятки. Рішення Київського окружного адміністративного суду визнало обґрунтованими аргументи влади щодо безпідставних вимог у позові, підтверджуючи законність переходу пам'ятки на національний рівень. Таким чином, рішення суду має законну силу.

Пам'ятка "Гостинний двір" перейшла під управління Міністерства культури та інформаційної політики, а її статус був змінений на національне значення в травні 2021 року. Це рішення визначає важливий етап у збереженні та охороні культурної спадщини Києва.

У висновках можна відзначити наступне:

• Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, яке підтверджує легітимність переходу пам'ятки "Гостинний двір" на національний рівень значення, відхиливши апеляційну скаргу ТОВ "Укрреставрація".

• Рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року було визнано законним та обґрунтованим, аргументи влади про безпідставність вимог у позові вважаються вірними.

• Пам'ятка "Гостинний двір" тепер має статус об'єкта національного значення, що є важливим кроком для збереження та охорони культурної спадщини міста Києва.

• Рішення суду набрало законної сили, визначаючи долю пам'ятки і підтверджуючи правомірність дій влади щодо зміни її статусу та управління.

Україна здійснила найбільший обмін полоненими, що став історичним подією в рамках повномасштабної війни. 207 захисників та захисниць, військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Національної поліції, повернулися додому. Про це повідомив президент Володимир Зеленський, вклавши акцент на важливості кожного повернутого героя.

"Наші вдома. 207 хлопців. Повертаємо навіть при всіх труднощах. Пам’ятаємо кожного, хто був у полоні, чи то військовий, чи цивільна особа. Наша мета – повернути всіх. Ми працюємо над цим", – підкреслив глава держави.

Цей обмін став рекордним за всю період ведення конфлікту, попередній рекорд був встановлений 16 квітня 2023 року звільненням 130 полонених осіб. Сьогоднішній обмін, охопивши військовослужбовців з численних напрямків, включаючи Маріуполь, острова Зміїний, Донецьк, Запоріжжя, Харків, Луганськ, Херсон, та Суми, виявився важливим кроком у звільненні багатьох героїв, які перебували в зоні військових дій.

У висновках до згаданої статті важливо відзначити, що успішний обмін полоненими, який провела Україна, є значущою подією в ході тривалого військового конфлікту. Повернення додому 207 захисників та захисниць є свідченням великої роботи та наполегливості українських владних структур у вирішенні цього гуманітарного питання.

Президент Володимир Зеленський висловив вдячність та пам'ять про кожного, хто був у полоні, підкресливши, що мета України — повернути всіх громадян, які потрапили у цю складну ситуацію. Важливо відзначити, що цей обмін став найбільшим за весь період конфлікту, побивши попередній рекорд від 16 квітня 2023 року.

Спільні зусилля для звільнення військовослужбовців з різних напрямків від Маріуполя до Сум свідчать про рішучість та здатність українських владних органів вирішувати гострі гуманітарні питання в умовах воєнного конфлікту.

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА уклало контракт з ТОВ "СС-Білдкомпані" на капітальний ремонт будівель Чернігівського ліцею за ціною 28,74 млн грн. Заміна вікон, дверей та роботи з утеплення стін обійдуться за завищеними цінами, що в два рази перевищують реальні вартості матеріалів, зазначених в інших тендерах. Крім того, компанія "СС-Білдкомпані" отримала підряд без конкуренції, оскільки на тендері не було інших учасників. Також наведено відомості про вимоги до учасників тендеру, зокрема до річного доходу та ліквідності.

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА знову опинилося під критикою, оскільки аналогічні вимоги до учасників тендеру вже оскаржувалися в Антимонопольному комітеті України щодо іншої закупівлі. Колегія раніше визнала такі вимоги дискримінаційними і зобов'язала Управління інфраструктури Миколаївської ОДА змінити тендерну документацію. Зазначено, що керівництво Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА обіймають Ярослав Слєсаренко та Віта Гмиря, а фірму "СС-Білдкомпані" володіє Святослав Сердюк, чия дружина, Анастасія Сердюк, раніше працювала в цьому ж управлінні та отримала угоди на суму 65,72 млн грн від 2022 року.

Висновки до вищезгаданої статті: Управління капітального будівництва Чернігівської області стало об'єктом критики за дискримінаційні вимоги у тендері, аналогічні до тих, що вже викликали оскарження в Антимонопольному комітеті. Негативне сприйняття посилюється фактом, що фірма, яка здобула контракт, пов'язана з керівництвом управління, а саме, чоловіком із званням Святослава Сердюка, якому належить "СС-Білдкомпані". Це викликає сумніви у чесності та прозорості процесу закупівлі.

У результаті окупації Гостомелю російськими військами та обстрілів, населений пункт зазнав серйозних руйнувань, збитки оцінюються приблизно в 9,5 мільярда гривень. Зруйновано понад 4500 будівель, з них 546 повністю, а деякі вулиці знищені наполовину.

Спроби влади в Києві взятися за відновлення пошкоджених житлових об'єктів стикаються із складністю та критикою через корупційні схеми. Один із котеджних комплексів, що зазнав значних руйнувань, залишається невідновленим через торгові скарги, скасування тендерів та відмову замовника визнати переможця.

Жителі, які втратили свої домівки через військові події, залишаються без належного житла через тяжкі умови тендерних процедур та можливу корупцію в системі влади.

Департамент регіонального розвитку, замість забезпечення чесної та прозорої відбудови Київщини після воєнних подій, стає об'єктом критики та обвинувачень у корупційних схемах. Спроби провести тендери для відбудови пошкоджених об'єктів, зокрема котеджного містечка в Гостомелі, призводять до скасувань через відмову замовника домовлятися про відкат з потенційними підрядниками.

Радник голови Департаменту Регіонального Розвитку, Олександр Онищенко, вважається ключовою постачальницею корупційних тендерів, розмір відкату яких становить 15% від вартості закупівлі. Представники бізнесу стверджують, що Онищенко взаємодіє із обраною групою підрядників, встановлюючи свої умови та втручаючись у тендерний процес. Така ситуація має серйозний вплив на відбудову та розвиток регіону, а заявлений термін подачі пропозицій на тендер "Капітальний ремонт житлового будинку" в Гостомелі вже п'ятий раз залишається без учасників. Це піднімає питання ефективності і прозорості діяльності департаменту та піддаває сумнівам його здатність до відновлення об'єктів після воєнних руйнувань без втручання у корупційні практики.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (КОДА), очолюваний Олександром Онищенком, опинився під обстрілом звинувачень у корупційних схемах. Аналіз одного з тендерів, проведених цим департаментом, на відкритому майданчику «Прозорро», виявив, що кожен другий тендер супроводжується слідами корупції та прагненням високопосадовців КОДА до особистого збагачення.

Лозунги про прозорість та підзвітність відбудови Київщини виявилися марними, адже реальність полягає в тому, що чиновники з КОДА протягом п'яти місяців не можуть обрати підрядника для відновлення будинку в Гостомелі. Це рішення має вирішальне значення для 42 сімей, які два роки не можуть повернутися у свої домівки через відсутність дієвих дій влади.

В ситуації, коли Україна стоїть на початковому етапі відбудови, важливо, щоб кроки в цьому напрямку були чесними та ефективними. Проте, виявлені випадки відкатів, договорняків та тиску з боку керівництва КОДА ставлять під сумнів дійсну рішучість влади України подолати основний злочин — корупцію.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (КОДА) потрапив під гострий обстріл критики через виявлені корупційні схеми. Аналіз тендера, проведеного департаментом, розкриває наявність слідів корупції в кожному другому випадку. Це свідчить про те, що влада не виконує обіцянок щодо прозорості та підзвітності в процесі відбудови Київщини.

Повільність у виборі підрядника для відновлення будинку в Гостомелі ставить під загрозу 42 сім'ї, які два роки не можуть повернутися додому через бездіяльність влади. Розголос департаменту у корупційних скандалах порушує довіру громадськості та міжнародних партнерів, необхідних для успішної реалізації відновлення країни. Відмова влади від корупційних практик та реформ в сфері державних закупівель стає критичною у момент важливого етапу відбудови.

У відомої своєю корупційною діяльністю "Леді ДПС" Ольги Ліщинської виявились вражаючі обороти. Стаття розглядає темні сторінки її кар'єри у податковій службі, де вона зуміла використовувати свій посадовий статус для власної особистої вигоди. Її схема включала неправомірне вимагання хабарів, масове перешкоджання бізнесу та підстрекування до конфліктів.

Стаття розкриває, що навіть в умовах воєнного конфлікту "Леді ДПС" не втратила свій апетит до корупції. Разом з колегами вона організувала масштабну схему відмивання ПДВ, що призвело до збитків для державного бюджету. Незважаючи на відкриту кримінальну справу, Ліщинська уникнула законного покарання та навіть отримала новий посадовий призначення.

Стаття розглядає також вплив "Леді ДПС" на податкову службу м. Києва, де їй було дозволено вести діловодство з киянським бізнесом. Звірена з попередніми скандалами, ця керівниця обіцяє стати найбільш вражаючим випадком корупції в історії столичної податкової служби.

Робочий колектив Головного управління Державної податкової служби може підготуватись до важких часів, адже з призначенням Ольги Ліщинської на посаду в управлінні необхідно мати на увазі важливі атрибути робочого процесу — вазелін та стійкий характер. Нова керівниця служби володіє не лише методами тиску та шантажу, застосованими до підприємств, але і віддає перевагу використанню цих самих прийомів щодо своїх підлеглих. Її призначення вважається черговим гвіздком у довіру до системи податкової служби, де основними інструментами її роботи стають лицемірство та емоційне насилля.

Ольга Ліщинська, після численних звинувачень у корупційних схемах та відмиванні ПДВ, виявляється на новій посаді в Державній податковій службі м. Києва. Її призначення, здебільшого за сприянням впливових осіб, викликає сумніви щодо ефективності та чесності роботи податкової системи. За весь час війни Ліщинська не отримала відповідного покарання за кримінальні злочини, і, навпаки, виявилась на керівних посадах. Її методи роботи, включаючи тиск, шантаж, погрози та навіть примусові дії до незаконних вчинків, справляють тиск не тільки на підприємства, але і на власний персонал. Такий підхід викликає серйозні питання стосовно довіри до податкової служби та її здатності протистояти корупційним схемам.