Події

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Слідчі з’ясували, що фігурант разом з і спільниками організували схему, за якою деякі військовослужбовці частини знаходилися вдома, а згідно з документами – перебували на службі та отримували за це відповідне грошове забезпечення.

Свої зарплатні банківські картки ці військові віддавали організаторам схеми, які замість них отримували всі виплати. За попередніми даними, за час дії схеми ділки встигли оформити понад 20 осіб та отримати від них до 20 млн грн.

2 серпня 2024 року ДБР спільно зі Нацполіцією затримали заступника командира військової частини та деяких військовослужбовців. Під час обшуків в них виявили та вилучили вогнепальну зброю та боєприпаси, наркотичні засоби та понад 118 тис. доларів США. Заступнику командира військової частини повідомлено про підозру у перевищенні службових повноважень та у пособництві в ухиленні від несення військової служби (ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України)

Чоловіку обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 20 млн грн. Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Слідство триває, встановлюються інші особи, причетні до організації схеми. Також вживаються заходи для арешту майна фігурантів для відшкодування завданих державі збитків.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Поліцейські відділу реагування патрульної поліції Чернігівського райуправління склали низку адмінпротоколів на 35-річну водійку автомобіля “ВАЗ”, яка керувала транспортом у нетверезому стані. В салоні перебували троє її неповнолітніх дітей”, – ідеться у повідомленні.

Під час патрулювання в одному з сіл Березнянської громади Чернігівського району увагу поліцейських відділу реагування патрульної поліції, як вказано, привернув автомобіль “ВАЗ”, водійка якого була не пристебнута ременем безпеки.

“Коли ж патрульні зупинили автівку для перевірки, жінка-водій при спілкуванні виявила явні ознаки алкогольного сп’яніння. При цьому, окрім самої водійки, у салоні перебували троє її неповнолітніх дітей та кума”, – ідеться у повідомленні.

“На місці події, у встановленому законом порядку, поліцейські провели тест стану правопорушниці за допомогою приладу Drager. Апарат показав, що вміст алкоголю в крові жінки сягав 2,98 проміле – майже у 15 разів вище за гранично допустиму межу (0,2 проміле)”, – вказали у поліції.

Також виявилося, що жінка не має жодних документів ні на транспортний засіб, ані на право керування ним.

Правоохоронці відсторонили 35-річну жінку від керування автомобілем та склали на неї адміністративні матеріали за низку порушень правил дорожнього руху: за частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом особою в стані сп’яніння); за частиною 2 статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, що не має права керування транспортними засобами); за частиною 5 статті 121 КУпАП (порушення правил користування ременем безпеки).

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Херсонський Художній Музей ідентифікував чергову вкрадену російськими окупантами картину. Йдеться про роботу Надії Андрєєвої “З лялькою” із серії робіт “Моя дочка”.

Надія Андрєєва написала кольорову цинкографію у 1981 році. Картина “З лялькою” потрапила на кадр, знятий окупантським каналом у серпні 2023 року в Центральному музеї Тавриди. Він і допоміг ідентифікувати чергову вкрадену роботу,

В музейній колекції були представлені ще дві роботи Андрєєвої з серії “Моя дочка”, можливо, вони також стоять десь поруч на полицях імпровізованого фондосховища, спорудженого в концертній залі кримського музею

Загалом музейникам вдалось ідентифікувати вже 122 твори мистецтва, які викрали військові рф з Херсонського художнього музею у 2022 році. Загальна кількість незаконно вивезеного перевищує 10 тисяч музейних експонатів.

Також повідомляється, що 121 витвір мистецтва перебуває в окупованому Криму, в сімферопольському Центральному музеї Тавриди.

Щє є одна робота, точне місцезнаходження якої невідомо, але є підтвердження з боку окупантів, що шедевр перебуває в їхніх руках, вказали музейники.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами Ісаєвської, Ігор Головань, народжений у 1968 році, на початку червня був визнаний Військово-лікарською комісією (ВЛК) Шевченківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки непридатним до військової служби. Причиною виключення з військового обліку стали розлади зору та гіпертонічна хвороба III стадії, відповідно до додатків до наказу Міноборони №402. Наразі висновок направлений до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони.

Також, як повідомила Ісаєвська, брат Ігоря Голованя — Микола, народжений у 1972 році, ховається від органів територіальних центрів комплектування та не з’явився на ВЛК у Шевченківському районі Києва. Син Голованя — Володимир, народжений у 1990 році, також не пройшов військово-лікарську комісію. Чоловік сестри Ігоря Голованя, Євген Шелякін, 1977 року народження, також перебуває в розшуку органами територіальних центрів комплектування і ухиляється від проходження ВЛК.

За словами Олени Ісаєвської, найближчими днями вона планує звернутися із заявою про злочин до правоохоронних органів.

Ігор Головань відомий як адвокат Петра Порошенка, підозрюваного у державній зраді, а також як захисник Олександра Шепелєва, засудженого за умисні вбивства. Зазначається, що від мобілізації також ховаються діти Петра Порошенка.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Згідно з справою, обвинувачені фальсифікували судове рішення про скасування арешту з коштів і перевели ці гроші на рахунок фізичної особи, яка не мала ніякого відношення до цих коштів. Після цього гроші були розподілені між злочинцями.

Ці дії кваліфіковані за статтею 191 КК України як розтрата майна в особливо великому розмірі, а дії одного з адвокатів додатково інкримінують за статтями про підбурювання до злочину, шахрайство та підробку документів.

Серед обвинувачених також був Віталій Сигидин, який обіймав посаду в.о. голови АРМА з листопада 2019 року по серпень 2021 року. Нагадаємо, що попередній очільник АРМА, Антон Янчук, теж потрапив під підозру за розтрату понад 426 млн грн.

Дослідження показали, що співробітники АРМА, за допомогою представників ДП «СЕТАМ» і приватних компаній, організували схему продажу майна за заниженою ціною. Виявлено щонайменше чотири випадки такої діяльності, зокрема продаж трьох земельних ділянок в Одеській області, які були реалізовані в 18 разів дешевше від їх ринкової вартості.