Події

У Києві викрито корупційну схему при закупівлі генераторів для шкіл

У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру п’ятьом особам у справі, пов’язаній із закупівлею генераторів для закладів освіти Дніпровського району, що завдало бюджету збитків на суму 3,4 мільйона гривень. За інформацією Київської міської прокуратури, слідство встановило, що у 2022 році управління освіти Дніпровського району організувало тендер на постачання електрогенераторів для шкіл та дитячих садків, однак процедура проведення закупівлі містила порушення, які призвели до значних фінансових втрат.

За даними слідства, підозрювані умисно включили у тендерні умови технічні вимоги, що обмежували конкуренцію та фактично сприяли перемозі конкретного постачальника. У результаті державні кошти були використані неефективно, а ціни на обладнання перевищували ринкову вартість. Зараз фігурантам справи загрожує кримінальна відповідальність за службову недбалість та привласнення бюджетних коштів.

Згідно з висновками судових експертиз, вартість закуплених генераторів була завищена майже на 3,4 мільйона гривень. Крім того, фактична потужність обладнання виявилася утричі меншою за показники, зазначені в технічній документації, тоді як ціна перевищувала вартість ринкових аналогів.

Слідством встановлено ролі учасників схеми. Один із підприємців безпосередньо виграв тендер, інший займався пошуком генераторів на ринку для подальшого постачання управлінню освіти. Ще двоє осіб сприяли виведенню бюджетних коштів та підписували фінансові й бухгалтерські документи. Начальниця одного з відділів управління освіти Дніпровської РДА, за даними слідства, координувала закупівлю та сприяла реалізації схеми.

У серпні 2025 року всім п’ятьом фігурантам було повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними коштами та пособництві заволодінню грошима, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Наразі за процесуального керівництва Київської міської прокуратури дії підозрюваних — підприємців і посадовиці управління освіти — кваліфіковано як заволодіння бюджетними коштами у складі організованої групи за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

Четверо з п’яти підозрюваних, серед яких і начальниця відділу управління освіти Дніпровської РДА, оголошені у розшук.

Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років, а також з конфіскацією майна.

Корупційний скандал у Міністерстві оборони: підозра щодо незаконного переправлення призовників

Заступника керівника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, підполковника юстиції Вадима Краснянського, підозрюють в організації незаконного перетину державного кордону чоловіками призовного віку. За даними слідства, посадовець нібито використовував службове становище для вибудовування схеми виїзду за межі країни в обхід чинних обмежень воєнного часу.

Правоохоронці затримали Краснянського під час отримання хабаря у розмірі 16,5 тисячі доларів США. За версією слідства, ці кошти були частиною оплати за сприяння в незаконному виїзді з України. Після викриття посадовця оперативно звільнили з Міністерства оборони, а суд ухвалив рішення про арешт його майна в межах забезпечення кримінального провадження.

За матеріалами слідства, влітку 2025 року до Вадима Краснянського звернувся посередник із пропозицією допомогти військовозобов’язаному чоловікові незаконно виїхати з України. Після того як посадовець погодився, посередник звернувся до правоохоронних органів і надалі діяв уже під контролем поліції та Служби безпеки України.

Під час перевірки документів потенційного «клієнта» Краснянський встановив, що той перебуває в розшуку за порушення правил мобілізації. За зняття з розшуку підполковник юстиції запросив 4,5 тисячі доларів. Ці кошти він отримав під час зустрічі на одній з автозаправних станцій поблизу Львова.

Окремо посадовець оцінив у 12 тисяч доларів оформлення відстрочки від мобілізації та подальший «безпечний» перетин кордону. Під час передачі цієї суми Вадима Краснянського затримали правоохоронці.

Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави — майже 424 тисячі гривень. Після її сплати Краснянський вийшов на волю, однак у нього вилучили закордонний паспорт і зобов’язали не залишати визначену територію без дозволу слідства.

За інформацією слідства, Вадим Краснянський діяв не сам. У матеріалах кримінального провадження йдеться про можливих спільників, однак їхні особи поки що не встановлені. В одній з ухвал суду також згадується епізод, коли за його вказівкою чоловіка вивезли за кордон на підставі підробленої довідки для отримання пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

Фактичне затримання посадовця відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього Вадима Краснянського звільнили з Міністерства оборони України, а його активи арештували. Наразі він очікує на завершення досудового розслідування, перебуваючи на волі під процесуальними обмеженнями.

Керівнику департаменту КМДА повідомлено про підозру через збитки для бюджету Києва

Правоохоронці оголосили про підозру Володимиру Репіку, керівнику одного з департаментів Київської міської державної адміністрації, у завданні значних фінансових збитків столиці. Йому інкримінують причетність до випуску облігацій місцевої позики, які виявилися економічно необґрунтованими, що призвело до втрати понад 581 мільйона гривень із міського бюджету.

За інформацією Національної поліції, дії посадовця кваліфікуються як порушення фінансової дисципліни та зловживання службовим становищем, що завдало шкоди економічній стабільності Києва. Слідчі відзначають, що розслідування триває, а підозрюваний наразі співпрацює зі слідством.

За даними слідства, 53-річний посадовець протягом кількох років ініціював внутрішні запозичення шляхом випуску облігацій, попри те, що бюджет міста мав достатній обсяг власних коштів. У результаті Київ залучав кредитні ресурси та сплачував значні суми відсотків, що призвело до безпідставних витрат бюджету.

Слідство встановило, що у період з 2020 по 2023 роки департамент здійснив випуск облігацій місцевої позики на загальну суму понад 2,5 мільярда гривень. Залучені кошти планувалося спрямувати на фінансування бюджету розвитку столиці.

Водночас, за інформацією правоохоронців, у цей період бюджет Києва був профіцитним — доходи перевищували видатки, дефіциту не існувало, а реальної необхідності у додаткових фінансових ресурсах не було. Відсутність запозичень, як зазначають у поліції, не вплинула б на реалізацію міських програм, що фінансуються з бюджету розвитку.

Незважаючи на це, місто продовжувало сплачувати відсотки за облігаціями, що призвело до економічно необґрунтованих витрат. Згідно з висновками експертів, дії посадовця завдали територіальній громаді Києва збитків на суму понад 581 мільйон гривень.

Володимиру Репіку повідомлено про підозру за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також штраф до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У Київській міській державній адміністрації повідомили, що зранку 23 січня правоохоронці проводять слідчі дії. Спочатку обшуки відбувалися за місцем проживання директора департаменту, після чого — у його службових кабінетах. За результатами дій складено процесуальні документи, а всі запитувані матеріали були надані слідству.

Водночас у департаменті заявили, що вважають кримінальне провадження безпідставним і політично вмотивованим. Там наголосили на готовності співпрацювати зі слідством і відстоювати правомірність своїх дій у правовому полі.

В Україні поширюється нова схема електронного шахрайства під виглядом листів від НБУ

В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які імітують офіційні повідомлення Національного банку України. За наявною інформацією, зловмисники надсилають електронні листи від імені так званого Департаменту фінансового моніторингу, в яких вимагають терміново надати документи або перейти за вкладеними файлами. Для підвищення довіри у таких листах використовуються підроблені підписи посадових осіб та візуально схожі елементи офіційної кореспонденції.

Особливістю цієї схеми є акцент на терміновості та залякуванні адресатів. У повідомленнях містяться попередження про нібито можливі санкції, блокування рахунків або інші негативні наслідки у разі невиконання вимог. Саме цей психологічний тиск, за оцінками фахівців з кібербезпеки, і розрахований на те, щоб отримувачі діяли поспіхом, не перевіряючи справжність листа.

Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.

Депутатка Київради постане перед судом за привласнення бюджетних коштів

Правоохоронні органи завершили розслідування щодо чинної депутатки Київської міської ради та передали до суду обвинувальний акт. Жінку звинувачують у зловживанні службовим становищем і привласненні понад 300 тисяч гривень із міського бюджету.

За даними поліції Києва, на момент вчинення правопорушення депутатка очолювала благодійний фонд, який орендував комунальне приміщення площею 168 квадратних метрів у Голосіївському районі столиці. Встановлено, що вона організувала схему, за якою частина бюджетних коштів, виділених на оренду, потрапляла безпосередньо до її особистих фінансових надходжень.

Згідно з умовами договору, організація мала право на викуп цієї нерухомості. Щоб зменшити суму, яку потрібно було сплатити місту, депутатка ініціювала проведення так званих «невід’ємних поліпшень» — ремонтних робіт, вартість яких була штучно завищена.

Після цього вона не лише приватизувала приміщення за заниженою ціною, а й отримала з бюджету компенсацію в розмірі 300 тисяч гривень, пояснюючи це «витратами на ремонт».

Слідчі зібрали достатньо доказів, аби передати справу до суду. Депутатці інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України про привласнення майна та зловживання владою.

Наразі суд має визначити міру покарання.

У Києві неповнолітня мати залишила дитину без догляду на п’ять днів: справа передана до суду

У столиці завершено досудове розслідування у справі 17-річної матері, яка залишила свого семимісячного сина одного в зачиненій квартирі на п’ять днів. Під час цього періоду дитина залишалася без води, їжі та будь-якого нагляду. Київська міська прокуратура направила обвинувальний акт до суду для подальшого розгляду.

Трагедія сталася на початку січня 2025 року. Підліток вирушила до іншої області, залишивши малюка у квартирі без сторонньої допомоги. Коли правоохоронці разом із медиками потрапили до приміщення, вони виявили дитину у критичному стані. Немовля було негайно госпіталізоване та отримало термінову медичну допомогу.

За словами лікарів, тяжкий стан дитини був спричинений не лише багатоденною відсутністю їжі та води, а й загальною занедбаністю — мати систематично не доглядала за сином. У хлопчика діагностували ураження життєво важливих органів через виснаження.

Нині дитина продовжує лікування під наглядом медиків.

Дії неповнолітньої кваліфіковано за ч.3 ст.135 (залишення в небезпеці) та ст.166 (злісне невиконання обов’язків щодо догляду за дитиною) Кримінального кодексу України. Їй загрожує до 8 років позбавлення волі.

Справу передано до суду, який має визначити міру покарання для горе-матері.

11 листопада: день історії, віри та сучасних подій

11 листопада — дата, коли історичне, релігійне та сучасне тісно переплітаються. Віряни вшановують пам’ять святого преподобного ісповідника Теодора Студита, одного з найвизначніших богословів Візантії, реформатора монашого життя та непохитного захисника шанування ікон. Народжений у 759 році в Константинополі, Теодор присвятив усе своє життя служінню Богу, духовному вдосконаленню та укріпленню церковних традицій. Його наставницька діяльність і численні праці залишили глибокий слід у розвитку православного чернецтва та богослов’я.

У сучасному світі 11 листопада відзначається не лише як релігійне свято. Цього дня багато людей святкують День холостяка — день свободи, незалежності та можливості приділити час особистому розвитку. У цей же день проходить Міжнародний день енергозбереження, який нагадує про важливість відповідального ставлення до ресурсів планети та сталого способу життя.

Теодор очолив Студійський монастир, який став осередком богословської науки й чернечої дисципліни. Його реформа вплинула на духовне життя не лише Візантії, а й Київської Русі — саме за його правилами формувалося чернецтво Києво-Печерської лаври.

Святий відкрито виступав проти іконоборців та імператорів, які намагалися підпорядкувати церкву політичним інтересам. За свої переконання він зазнав заслання, побоїв і ув’язнення, але не зрікся віри. Помер Теодор Студит 11 листопада 826 року, а згодом був канонізований як ісповідник.

У народі цей день називали Теодор Зимобор — вважалося, що саме з 11 листопада осінь «бореться» із зимою.

• тепло — зима буде лагідною;• мороз — грудень буде суворим;• вітер — до сніжної та заметільної зими;• туман — чекайте відлиги;• дощ — зима буде нестійкою.

Не можна цього дня сваритися, працювати після заходу сонця та давати гроші в борг — щоб не накликати втому, хвороби чи фінансові втрати.

Іменини святкують: Антон, Віктор, Євген, Максим, Опанас, Степан, Тимофій, Федір, Яків, Стефанія.

• День холостяка — веселе сучасне свято, яке зародилося в Китаї й стало наймасштабнішим днем онлайн-шопінгу у світі.• День пам’яті загиблих у Першій світовій війні — вшанування усіх, хто загинув у найкривавішому конфлікті початку ХХ століття.• Міжнародний день енергозбереження — нагадування про важливість економного використання ресурсів і турботу про планету.• Всесвітній день шопінгу (11.11 Sale) — глобальний день розпродажів, популярний у багатьох країнах.• День пам’яті тварин-жертв війни — присвячений тваринам, які допомагали людям під час бойових дій і загинули від рук війни.• Всесвітній день оригамі — свято японського мистецтва складання паперу, що символізує мир, гармонію та концентрацію.

• 1830 рік — проголошення незалежності Бельгії;• 1859 рік — опублікована поема Тараса Шевченка «Марія»;• 1917 рік — український полк у Києві придушив більшовицький заколот;• 1983 рік — створено перший у світі комп’ютерний вірус;• 1987 рік — картину Ван Гога «Іриси» продано за рекордні 53,6 млн доларів;• 2022 рік — Збройні сили України звільнили Херсон від російської окупації.

11 листопада — день, що поєднує духовність, історію, культуру й сучасні традиції. Він нагадує про стійкість віри, важливість енергії життя та силу людської єдності.

Ножове поранення в Голосіївському районі Києва: іноземець затриманий поліцією

У Голосіївському районі Києва сталася серйозна інцидентна ситуація в одному з розважальних закладів: правоохоронці затримали 21-річного іноземця, який під час конфлікту завдав ножових поранень 20-річному місцевому жителю. Інформацію підтвердили у пресслужбі поліції Києва, зазначивши, що подія мала наслідки, які могли бути значно тяжчими.

За даними слідства, конфлікт розпочався на терасі закладу, коли іноземець почав нав’язливо поводитися щодо незнайомої дівчини. Її супроводжуючий, молодий киянин, зробив зауваження і намагався припинити небажану поведінку. Натомість агресор спровокував бійку, під час якої дістав ніж і завдав потерпілому три удари в область грудної клітини.

Постраждалого госпіталізували, а нападника затримали на місці події. За фактом умисного тяжкого тілесного ушкодження та хуліганства розпочато досудове розслідування. Наразі вирішується питання щодо обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Затриманому загрожує до восьми років позбавлення волі за вчинені злочини.

Історичний флігель садиби Біляшівських на Гончара під загрозою остаточного зникнення

У Києві на вулиці Олеся Гончара, 43Б опинився під загрозою знищення історичний флігель садиби Біляшівських — пам’ятка кінця ХІХ століття, що є важливою частиною архітектурного ландшафту старого міста. Нещодавно частина будівлі обвалилася, і тепер на її місці може з’явитися підземний паркінг для нового житлового комплексу. У Київраді вже зареєстровано проєкт рішення щодо виділення земельної ділянки для будівництва, а також підготовлено технічну документацію із землеустрою.

Після часткового руйнування споруди комунальні служби оперативно прибрали уламки стіни, однак подальші роботи зупинили. За інформацією пам’яткоохоронця Дмитра Перова, наразі демонтаж флігеля офіційно не триває, але небезпека для історичної будівлі залишається реальною. Представники Шевченківської районної державної адміністрації запевняють, що повного знесення не планується, проте активісти побоюються, що споруда може бути «самовільно втрачена» під приводом аварійного стану.

Активісти звернули увагу на підозрілий документ, раніше внесений до Київради: земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:88:197:0031 фігурує у проєкті рішення без точної адреси, але заходить на територію флігеля. Цільове призначення ділянки — будівництво та обслуговування паркінгів та автостоянок. Пам’яткоохоронці висловлюють підозру, що обвал флігеля міг бути не випадковим, зокрема через проїзд комунальної техніки.

Ще одна проблема полягає у плутанині з адресами: флігель-пам’ятка має адресу 43Б, але статус пам’ятки присвоєно сусідній сучасній будівлі 43В. Це може свідчити про спроби обійти охоронний статус історичної споруди.

Флігель садиби Біляшівських зведений наприкінці XIX століття з неоготичними формами, архітектор — Олександр Хойнацький. Садиба має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 3285-Кв. З 2002 року будівля перебуває у приватній власності.

Вандалізм у Кривому Розі: зіпсовані меморіали загиблих військових

У Кривому Розі сталося кричуще порушення пам’яті захисників України: невідомі зловмисники облили чорною фарбою портрети загиблих військових на стіні місцевої гімназії. Поліція Дніпропетровської області вже зареєструвала інцидент та проводить розслідування. За інформацією правоохоронців, постраждали меморіальні зображення колишніх учнів закладу, які віддали своє життя в російсько-українській війні.

Крім того, вандали перекинули вазони з квітами, що стояли біля будівлі, створивши додаткову шкоду символам пам’яті. Місцеві Телеграм-канали повідомляють, що пошкоджено сім із чотирнадцяти меморіальних портретів, що підкреслює масштаб і цинізм злочину.

Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство) та розшукує осіб, причетних до цього правопорушення. Правоохоронці закликають мешканців міста надавати будь-яку інформацію, яка може допомогти у встановленні винних.

Це вже не перший випадок актів вандалізму у Кривому Розі, пов’язаних з пам’яттю загиблих воїнів, і подібні дії викликають обурення серед місцевих мешканців та громадськості.