Події

Нове призначення в КМДА і питання до майнового стану: що відомо про кар’єру Тетяни Мостепан

У листопаді 2025 року Тетяну Мостепан було призначено директоркою департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Це кадрове рішення стало логічним продовженням її тривалої роботи в системі столичної медицини, де вона протягом багатьох років обіймала керівні посади та безпосередньо впливала на управління одним із міських медичних закладів.

До переходу в КМДА Мостепан працювала в Київській міській лікарні №4. Спочатку вона виконувала обов’язки головної лікарки, а після реформування системи охорони здоров’я очолила заклад уже в статусі директорки. На цій посаді вона відповідала за фінансово-господарську діяльність лікарні, організацію медичних послуг і взаємодію з міськими структурами, що дозволило їй накопичити значний управлінський досвід.

Житло розташоване у житловому комплексі «Софія Residence». Право власності оформлено за договором купівлі-продажу. Відомостей про іпотеку або кредитні зобов’язання в аналітичних системах немає.

Водночас, за даними ринку нерухомості, ціна такого житла могла бути суттєво вищою. За інформацією профільних сервісів, у січні 2021 року мінімальна вартість квадратного метра у цьому ЖК становила близько 26 тисяч гривень. Таким чином, ринкова ціна квартири площею понад 100 квадратних метрів могла складати щонайменше 2,68 млн гривень, якщо йдеться про придбання готового об’єкта, а не інвестування на етапі будівництва.

При цьому у деклараціях Тетяни Мостепан за 2016–2019 роки об’єкти незавершеного будівництва не зазначалися. Це може свідчити про те, що квартира не була придбана як інвестиція на ранній стадії, коли ціни зазвичай нижчі.

Загальний дохід родини Мостепан за 2020 рік, відповідно до декларацій, становив близько 1,5 млн гривень. На цьому тлі різниця між задекларованою вартістю квартири та ринковими цінами може викликати запитання щодо умов купівлі та формування ціни угоди.

Сам Олександр Мостепан нині працює членом військово-лікарської комісії у Вишнівській міській лікарні. Крім того, за сумісництвом він обіймає посади стоматолога-ортопеда та стоматолога-терапевта в цьому ж медзакладі.

З огляду на нову керівну посаду Тетяни Мостепан у структурі КМДА, прозорість майнового стану та відповідність вартості активів задекларованим доходам може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та антикорупційних органів.

Невідкладне питання щодо подання декларації новопризначеним керівником Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігорем Титлою

Незважаючи на свою нещодавно отриману посаду, новопризначений керівник Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігор Титла ще не подав декларацію про доходи та майно, що є обов’язковим етапом перед вступом на будь-яку посаду в державному органі. Цей факт викликає певне занепокоєння серед громадськості та експертів, адже відповідно до вимог законодавства, державні службовці зобов’язані надавати відповідну інформацію до початку виконання своїх обов’язків.

Невиконання цієї вимоги ставить під сумнів прозорість та доброчесність державної служби, а також може спричинити серйозні правові наслідки для посадовця. Водночас, у випадку Ігоря Титли, на даний момент немає офіційних повідомлень про причини затримки подачі декларації або ж про наміри вирішити це питання в найближчому майбутньому. Це викликає додаткові питання про дотримання етичних стандартів у державному управлінні та спонукає до роздумів щодо забезпечення належного контролю за діяльністю високопосадовців.

За останньою поданою декларацією за 2024 рік, основним джерелом доходу Ігоря Титли стала заробітна плата в управлінні майном облради – 600 тисяч гривень на рік. Його дружина Леся Титла задекларувала 205 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності та 258,7 тисячі гривень зарплати в ТОВ «Аджілівей». Донька Ореста отримала 122 тисячі гривень гонорарів і виплат за цивільно-правовими договорами від ТОВ «Інфобіт» та ще 67 тисяч гривень зарплати в Господарському суді Львівської області.

Родина користується низкою об’єктів нерухомості. У спільній власності подружжя та доньки перебуває квартира у Львові площею 51,6 квадратного метра. Водночас Титла та члени його сім’ї мають право безоплатного користування трьома будинками площею майже по 300 квадратних метрів кожен у селі Сокільники, а також трьома земельними ділянками по 2000 квадратних метрів. Усі ці об’єкти оформлені на іншу особу.

Серед транспортних засобів у декларації вказано Mercedes-Benz GL 350 2014 року випуску, яким Ігор Титла користується безоплатно, а також електромобіль Mercedes-Benz B 250e 2017 року, що належить його дружині. На дату набуття авто коштувало 555 тисяч гривень. Крім того, посадовець задекларував 25 тисяч доларів готівкових коштів.

Відсутність нової декларації перед призначенням на керівну посаду може викликати запитання щодо прозорості статків чиновника та дотримання процедур фінансового контролю. З огляду на значні активи та користування майном, оформленим на третіх осіб, ситуація може стати предметом уваги антикорупційних органів і громадськості.

Викриття масштабної корупційної схеми ухилення від військової служби: затримано чотирьох членів ВЛК

Державне бюро розслідувань оприлюднило інформацію про розкриття великої корупційної схеми, що стосується ухилення від військової служби. Згідно з даними слідства, четверо членів військово-лікарської комісії Приморського районного територіального центру комплектування були залучені до незаконної діяльності. Вони організували систематичне ухилення призовників від військової служби, фальшивлячи медичні висновки та надаючи псевдокерівні документи, що дозволяли призовникам уникати виконання своїх обов'язків перед державою.

За попередніми даними, члени ВЛК за відповідну винагороду визнавали громадян непридатними до служби, навіть якщо ті не мали на те реальних медичних підстав. Схема діяла на території Приморського району, і, за оцінками правоохоронців, охопила десятки осіб, що не виконували своїх обов'язків перед армією.

За даними слідства, послуги обходилися охочим уникнути мобілізації у 16 тисяч доларів США. Обмін документами та грошима здійснювався через поштові відправлення. Раніше ДБР вже викрило частину учасників цієї схеми, а обвинувальні акти стосовно нових епізодів уже скеровано до суду.

Чотирьом лікарям повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Слідство наголошує, що викриття таких схем є пріоритетом ДБР для захисту мобілізаційної та оборонної спроможності держави.

Корупція в українському правосудді: новий скандал у судовій системі

Не так давно в Україні стався ще один гучний скандал, пов'язаний із корупцією в судовій системі, який продемонстрував, як деякі судді починають сприймати правосуддя як товар, а закон — як інструмент для ведення торгових угод. Останнім резонансним випадком став вирок колишньому судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару, який був засуджений до 6 років і 6 місяців позбавлення волі та заборони займатися суддівською діяльністю за спробу змінити вирок у справі смертельної ДТП.

У 2023 році, коли цей випадок розглядався апеляційним судом, родичі обвинуваченого в ДТП, замість того, щоб шукати кваліфікованих адвокатів, звернулися до знайомого Гончара з проханням вплинути на рішення суду. Згідно з інформацією від Вищого антикорупційного суду (ВАКС), суддя став посередником у переговорах, в яких родичі винуватця ДТП спочатку пропонували 1,5 тисячі доларів за сприяння у зміні вироку. Але згодом сума була збільшена. Цей випадок став яскравим прикладом того, як судова система може стати частиною корупційних схем, де за рішенням суддів можна "платити" або "домовлятися".

Суддя Гончар у приватних розмовах прямо обговорював, яку суму готовий отримати, і навіть порівнював її із власною тижневою зарплатою: «П’ятсот — це п’ятнадцять тисяч, це за неділю зарплата у нас! Чи й не гроші, за які рісковать!» — зафіксовано у матеріалах НАБУ.

Лінія захисту Гончара намагалася пояснити його дії як дружню допомогу та п’яні розмови, проте ВАКС не врахував ці аргументи. Суд визнав, що він активно обговорював стратегію зміни вироку та розподіл коштів, нехтуючи позицією потерпілих.

Вирок передбачає конфіскацію майна, включно з автомобілем Mitsubishi Outlander 2020 року та часткою будинку. Свідок-посередник отримав умовний термін за угодою зі слідством. Гончар працював суддею з 2003 року і тепер має час оцінити «вартість ризику» своїх дій.

Ця справа ще раз нагадує про проблеми системи правосуддя та виклики боротьби з корупцією у регіонах України.

Вища рада правосуддя погодила арешт судді, підозрюваної у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.

Пам’ять священномучеників Акепсима, Йосифа та Айтала — символ непохитної віри та духовної мужності

Православна церква цього дня вшановує трьох святих подвижників — священномучеників Акепсима, Йосифа та Айтала, які у IV столітті стали прикладом стійкості у вірі й відданості Христу навіть перед лицем смерті. Їхнє життя і мученицька кончина нагадують про те, що справжня віра не піддається страху, а любов до Бога сильніша за будь-які земні випробування.

За церковними переказами, святі жили в часи правління перського царя Шапура II, відомого своїми переслідуваннями християн. Єпископ Акепсим очолював громаду у місті Наессон і, незважаючи на похилий вік, залишався твердим у вірі, надихаючи паству прикладом духовної мужності. Разом із ним служили пресвітери Йосиф та Айтал, вірні сподвижники, які підтримували свого архіпастиря у часи небезпеки.

Разом з ним загинули і його сподвижники — пресвітер Йосиф та диякон Айтал. Їх тримали у в’язниці, піддавали тортурам і зрештою побили камінням. Християни шанують цих мучеників як приклад стійкості, мужності та вірності Богу навіть перед смертю.

У народному календарі цей день також має особливе значення. Люди вважали, що 3 листопада природа готується до зими, а прикмети допомагають передбачити погоду на майбутній рік.

• Якщо сніг ляже на сиру землю й не тане — весною рано з’являться проліски.• Вітер зі сходу віщує холодну весну.• Якщо сьогодні йде дощ — скоро прийде справжня зима.

3 листопада не радять нарікати на життя, відмовляти у допомозі тим, хто її потребує, або вирушати у далекі подорожі.

Натомість день сприятливий для молитви святим Акепсиму, Йосифу та Айталу, занять домашніми справами — зокрема прядінням і ткацтвом. Господині готували цього дня ягідний кисіль і пироги з осінніми ягодами.

Викриття незаконного збагачення: масштабна корупційна схема у Державній екологічній інспекції Придніпровського округу

Співробітники Державного бюро розслідувань та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції здійснили важливу операцію, під час якої було викрито керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, що охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні. Як повідомляє ДБР, правоохоронці провели обшук у квартирі посадовиці та виявили велику кількість незадекларованих грошових коштів — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Ці кошти були вилучені як речові докази в межах розслідування кримінальної справи.

За даними правоохоронців, жінка організувала схему, через яку незаконно отримувала значні суми коштів від бізнесменів та підприємств, що мали справу з екологічними перевірками та контрольними заходами. Враховуючи масштаби злочину, фігурантка справи отримала величезні прибутки від здійснення своїх службових обов'язків, використовуючи своє службове становище для вимагання хабарів і підкупу.

За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.

Розкрито корупційну схему в Одесі: посадовці організували тендер на поставку обладнання для Сил оборони

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрили масштабну корупційну схему, організовану посадовцями Одеської міської ради під час проведення закупівель обладнання для Сил оборони України. За інформацією правоохоронців, у цій схемі були залучені колишній керівник та перший заступник Департаменту муніципальної безпеки Одеської міськради, які здійснили закупівлю з попередньо визначеним переможцем.

Злочинці організували тендер, в якому одна з підконтрольних їм комерційних структур отримала замовлення на постачання 300 радіостанцій з додатковими акумуляторами для потреб Збройних сил. На перший погляд, закупівля мала бути звичайною, проте в ході розслідування було з'ясовано, що умови тендеру були сплановані таким чином, щоб вигравала саме та компанія, яку контролювали корумповані посадовці.

Посадовці незаконно включили до вартості контракту податок на додану вартість, хоча постачання товарів для військових формувань згідно із законодавством звільняється від сплати ПДВ. У результаті дій фігурантів понад 1,6 мільйона гривень бюджетних коштів опинилися у приватних руках.

Слідство встановлює повне коло причетних до оборудки осіб, а також перевіряє можливу причетність інших чиновників міськради.

Підозрюваним інкримінується заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Правоохоронці наголошують, що такі злочини є особливо цинічними, адже гроші, призначені для потреб оборони країни, використовуються задля особистого збагачення.

Смертельна ДТП на Івано-Франківщині: судді повідомлено про підозру

31 жовтня на автодорозі “Мукачево – Львів” у селі Фрага Івано-Франківського району сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої одна людина загинула, а інша отримала серйозні тілесні ушкодження. Інцидент стався, коли суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, не зменшила швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом. Це призвело до наїзду на двох пішоходів, один із яких загинув на місці.

Згідно з повідомленням Офісу генерального прокурора України, наразі судді повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення. На момент трагедії, водій рухався у напрямку Львова, де не врахував дорожні умови, що призвели до фатальних наслідків. Слідчі органи продовжують розслідування, а потерпілий, який вижив у цій ДТП, знаходиться в лікарні з тілесними ушкодженнями.

Підозрювана суддя обвинувачується за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Досудове розслідування здійснюють слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокуратури.

На цей час до Вищої ради правосуддя скеровано подання про надання згоди на тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя та клопотання про її утримання під вартою. Розгляд документів заплановано на сьогодні.

Корупційні схеми у Національній поліції: Витягування коштів з ухилянтів та СЗЧ

Згідно з розслідуванням міжнародного детективного бюро Absolution, на високому рівні в Національній поліції України виникли серйозні корупційні схеми, що включають примусове виведення грошей з осіб, які ухиляються від мобілізації, та зі СЗЧ (суб’єктів, що підлягають адміністративним стягненням). Зокрема, начальник департаменту превентивної діяльності, Максим Ахрамєєв, ймовірно, організовує систематичне збирання коштів від своїх підлеглих за «відпуск» осіб, яких поліція разом із ТЦК (територіальними центрами комплектування) виявляє на вулицях під час рейдів.

Як зазначають джерела, сума «відкупу» залежить від регіону і може коливатися від 5 до 10 тисяч гривень за одну особу. Це свідчить про те, що корупційна схема охоплює значну кількість людей і набуває масштабів, що виходять за межі окремих областей. Гроші, отримані від "відпущених" ухилянтів, частково передаються до департаменту превентивної діяльності, що розташований у Києві. Цей процес координується керівниками місцевих підрозділів, які збирають кошти та централізовано передають їх на вищі рівні.

Також зазначається, що області, які «приносять більше грошей», отримують бензин і нові автомобілі, а ті, хто не виконує план, змушені заправляти авто за власний рахунок. У маленьких районах, наприклад, групам видають лише 20 літрів пального на місяць через невиконання показників.

За даними джерел, останнім часом відзначаються випадки, коли бандити разом із поліцією ходять по місту, що створює обґрунтовані підозри в існуванні подібної схеми.

Максим Ахрамєєв працює в поліції з 2015 року. Починав як інспектор патрульної служби в Києві, потім очолював управління патрульної поліції в Миколаєві, з 2017 року був помічником начальника ГУНП в Миколаївській області та заступником керівника. Пізніше обіймав посаду т.в.о. заступника начальника поліції Полтавщини.