Події

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

Спеціалізована прокуратура Південного регіону повідомила про підозру начальнику селищної військової адміністрації в Херсонській області, якого підозрюють в організації великої корупційної схеми. Згідно з матеріалами розслідування, посадовець разом із співучасниками вимагав та отримав від підлеглих понад 930 тисяч гривень неправомірної вигоди. Схема діяла протягом півтора року — з березня 2023 року до жовтня 2024 року.

Як встановили слідчі, група посадовців перебувала в змові та систематично вимагала кошти від своїх підлеглих, погрожуючи їм позбавленням премій та грошових доплат. Відмова від передачі коштів призводила до адміністративних та фінансових покарань, що змушувало працівників виконувати вимоги корупціонерів. Встановлено, що ця діяльність була ретельно спланована та мала організований характер, що дозволяло учасникам схеми тривалий час отримувати незаконні вигоди від своїх підлеглих.

Кошти надсилалися на банківські рахунки однієї з підозрюваних, після чого передавалися керівнику адміністрації. За версією слідства, отримані гроші — понад 930 тисяч гривень — учасники схеми розподілили між собою.

Правоохоронці зібрали достатньо доказів щодо причетності посадовців до систематичного вимагання. Керівнику військової адміністрації оголошено про підозру, тривають подальші слідчі дії. Якщо провину буде доведено, фігурантам загрожує тривале позбавлення волі та позбавлення права обіймати посади в органах влади.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть в умовах війни корупційні схеми продовжують діяти, а зловживання владою потребують невідкладної реакції правоохоронних органів.

Олексій Тубелець, ексочільник прокуратури Сумщини та нині начальник відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури, є фігурою, стиль життя якої викликає чимало запитань. Проблеми з розслідуваннями справ, що стосуються порушень прав людини, та його кар'єрні досягнення в правоохоронних органах відомі. Проте, якщо звернути увагу на його декларацію, важко не помітити, що фінансові показники та майнові активи Тубеленця суттєво відрізняються від звичних для представників державної служби.

Згідно з офіційними даними, родина Тубеленця володіє значною кількістю нерухомості, зокрема трьома земельними ділянками в Харківській області. Їхня загальна площа складає 21 200 м². Це далеко не стандартний набір майна для представника органів прокуратури. Окрім того, родина має дві квартири — одну в Харкові, площею 41 м², а іншу в Сумах, на 61,7 м². Що цікаво, ці квадратні метри на фоні масштабних земельних наділів виглядають лише як невеликий додаток до великого статку. Також у власності родини знаходяться два нежитлові приміщення, які, зважаючи на їх розмір та місцезнаходження, можуть приносити значний дохід.

Не менш вражає автопарк, зареєстрований переважно на дружину Ларису Василівну. Сім’я користується новеньким електрокаром BMW iX 2023 року вартістю близько 2,85 млн грн, пікапом Mitsubishi L200 2008 року, баггі Polaris RZR XP1000EPS 2014 року та навіть екскаватором-навантажувачем JCB 3CX, оціненим у понад 390 тис. грн.

Доходи прокурора свідчать про неабияку фінансову стабільність. У 2024 році Олексій Тубелець задекларував 1,81 млн грн, з яких 795 859 грн становила зарплата, а 1 млн грн — пенсія. Його дружина отримала 657 897 грн, здебільшого від підприємництва та частково від заробітної плати.

На рахунках і в готівці сім’я також не бідує: прокурор зберігає 2,75 млн грн та 77,2 тис. доларів, тоді як дружина — 100 тис. грн і 2,2 тис. доларів готівкою.

Кар’єра Тубеленця розпочалася ще у 2006 році в органах прокуратури Харківщини, де він пройшов шлях від слідчого до керівника відділу. Пізніше він очолював прокуратуру Кіровоградської області, а у вересні 2020 року став керівником Сумської обласної прокуратури. Сьогодні він займає посаду начальника відділу, який має захищати права людини — однак декларація свідчить про зовсім інший рівень життя.

На Київщині правоохоронні органи розслідують низку кримінальних справ, що стосуються серйозних порушень у державному управлінні та корупційних схемах. Йдеться про розтрати бюджетних коштів, незаконне відчуження майна, фіктивні компенсації та інші злочини, які мають місце в різних сферах, зокрема в освіті, самоврядуванні та охороні довкілля. Загальна сума збитків, завданих державі та місцевим громадам, перевищує 49 мільйонів гривень. Найбільш резонансними випадками стали ситуації, коли посадовці незаконно отримували компенсації за майно, яке не існувало або було зруйноване до початку війни.

Одним із таких випадків стало нарахування компенсацій депутатові та трьом посадовцям селищної військової адміністрації за будинок, що, як виявилось, був демонтований ще до початку війни. В результаті фіктивного нарахування вони отримали виплати на загальну суму понад 2,9 мільйона гривень. Це лише один із прикладів масштабної корупційної діяльності, де зловживання владою та порушення законодавства призвели до значних фінансових втрат.

Колишнього заступника міського голови Ірпеня обвинувачують у схемі перепродажу комунального майна – земельної ділянки та будівлі бойлерної, яка була перепрофільована під офіс і продана. Збитки громади склали понад 300 тисяч гривень.

У ще одному випадку колишньому голові сільради інкримінують підробку рішень щодо передачі 18 ділянок загальною площею понад 32 гектари у приватну власність. Збитки для громади оцінюють у понад 1,9 мільйона гривень.

У сфері освіти посадовець отримав понад 70 тисяч гривень за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою, а підрядник привласнив понад 20,5 мільйона гривень на встановленні модульних укриттів у школах. У Вишгороді міському голові та керівнику підрядної організації інкримінують завищення цін на техніку та підписання актів робіт, які не виконувалися, на суму понад 6,6 мільйона гривень.

Також документовано фальсифікації під час ремонтів у Бориспільському, Бучанському та Броварському районах, поставку військового взуття, що не відповідає стандартам, незаконний вилов риби у зоні відчуження та самовільне зайняття земельних ділянок. Виявлено також схему організації виїзду призовників за кордон за грошову винагороду.

Загальна сума збитків за усі зафіксовані порушення перевищує 49 мільйонів гривень. Правоохоронці готують клопотання щодо обрання запобіжних заходів і відсторонення посадовців від займаних посад.

Прокурорами подано обвинувальний акт до суду стосовно чотирьох харків’ян, які були обвинувачені у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Одному з організаторів також інкримінується легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом. За даними слідства, один з обвинувачених, безробітний харків’янин, ініціював створення злочинної групи, до якої залучив ще трьох осіб: двох чоловіків та жінку. Спільники організували масштабну шахрайську схему, яка включала дистанційні «цілительські» послуги через популярну телепередачу.

Зловмисники діяли, представляючись вигаданими іменами, обіцяючи людям допомогу у вирішенні їхніх проблем через фальшиві методи цілительства. Жертвами ставали здебільшого люди, що перебували в складних життєвих ситуаціях і шукали допомоги. Вони через телефонні дзвінки або онлайн-запити зверталися до «цілителів», які за певну плату пропонували «чудодійні» послуги.

Глядачів переконували перераховувати кошти на підконтрольні рахунки за проведення «обрядів», які нібито мали лікувати тяжкі хвороби, «знімати порчу» та приносити «зцілення». Жертвами шахрайської схеми стали громадяни з різних регіонів України, серед яких були тяжкохворі та їхні родичі.

Загальна сума завданих збитків становить майже 6 млн гривень. Отримані гроші учасники групи знімали з банківських карток і розподіляли між собою. Обвинуваченим загрожує кримінальна відповідальність за статтями Кримінального кодексу України щодо шахрайства та легалізації незаконно отриманого майна.

В ніч на 10 жовтня у Львові сталася жахлива пожежа, яка забрала життя двох людей. Полум'я охопило п'ятиповерховий житловий будинок на вулиці Петлюри, 18б, і стало причиною трагедії, що сколихнула місто. За попередньою інформацією, вогонь спалахнув близько першої години ночі в одній з квартир на останньому поверсі.

Горіли домашні речі на площі 12 квадратних метрів, що стало основною причиною сильного задимлення та поширення вогню. Рятувальники, які оперативно прибули на місце події, змогли врятувати кілька людей, але двоє, на жаль, не вижили. Загиблими виявилися власниця квартири, жінка 1948 року народження, та її син, який народився в 1979 році.

У ДСНС Львівщини уточнили, що через сильне задимлення рятувальникам довелося працювати у спеціальних апаратах захисту органів дихання та зору. Сходова клітка швидко наповнилася токсичним димом, через що не всі мешканці змогли самостійно залишити будинок. Рятувальники за допомогою спеціальних пристроїв евакуювали двох людей.

Обставини трагедії та точну причину займання встановлюють фахівці. У Львівській міськраді попередньо зазначили, що пожежа могла статися через необережність під час куріння.