Політика

Нещодавно експертка з питань військової служби Марина Бекало зробила важливу заяву щодо можливостей для військовозобов'язаних осіб з особливими фізичними потребами. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Наразі уряд має вакантні посади міністрів у п’яти відомствах: Міністерстві молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкультури та інформаційної політики, Міністерстві ветеранів, Мінінфраструктури та регіональної політики.

Для кращого розуміння ситуації: Ростислав Карандєєв займає посаду в.о. міністра культури та інформаційної політики вже протягом року, тоді як Матвій Бідний, випробувальний термін якого мінув ще на початку цього року, залишається не призначеним на повноцінну посаду міністра спорту.

Відсутність кадрових призначень пояснюється не лише складністю пошуку кандидатур, але й відсутністю урядової реформи, яку прем’єр-міністр Шмигаль анонсував разом із президентом України.

В Офісі Президента та уряді, наразі в порядку денному залишається питання об’єднання Міністерства спорту з Міністерством культури та інформаційної політики. Проте на даний момент кандидата на посаду міністра культури ще не знайшли.

Джерела, близькі до Матвія Бідного, повідомили, що “все буде вирішуватись після Олімпіади”. Вони також уточнили, що планується проведення соціальних опитувань з метою кращої організації процесу злиття вказаних відомств.

За нашими даними, триває пошук кандидатів на посади у ще двох міністерствах — Міністерстві регіонального розвитку та Міністерстві інфраструктури, які після звільнення Олександра Кубракова було обіцяно роз’єднати.

Серед кандидатів на посаду керівника Міністерства регіонального розвитку є прізвище чинного заступника голови Офісу Президента Олексія Кулеби. У Міністерстві інфраструктури, як повідомляє депутат із керівництва СН, розглядають кандидатуру Олександра Перцовського. Він на даний момент очолює пасажирський напрямок та є членом правління “Укрзалізниці”.

Перцовський заявив, що має інші кар’єрні плани: “Я відповідаю за пасажирські перевезення УЗ і планую продовжити працювати в цьому напрямку”.

Слід відзначити, що попередній кандидат — Олексій Чернишов, голова правління “Нафтогазу”, був виключений зі списку потенційних претендентів через гучний скандал із НАБУ, розповідає джерело в уряді.

Нещодавно з’явилася інформація у ЗМІ, що Володимир Зеленський розглядає можливість заміни чинного прем’єра на першу віцепрем’єрку і міністерку економіки Юлію Свириденко. Це є одна з кандидатур, яка активно обговорюється в контексті можливих змін. Одне з джерел підтверджує, що призначення Свириденко вже вирішене питання, хоча представники президентської адміністрації заперечують цей інсайд.

Після відставки Олександра Кубракова і Мустафи Найєма розпочалася інформаційна кампанія проти Дениса Шмигаля. Поширюються чутки про незавершені фінансові розрахунки уряду з бізнесменом Максимом Шкілем, власником компанії Autostrada, яка спеціалізується на будівництві захисних споруд на енергооб’єктах. Шкіль звинувачує Шмигаля у зупинці фінансування захисту об’єктів енергетики третього рівня перед ракетними ударами.

У той час як офіційні представники президента закликають не звертати уваги на ці розмови, зазначаючи, що в уряді наразі немає обговорень щодо змін, деякі депутати натякають на те, що “диму без вогню не буває”.

Нещодавно експертка з питань військової служби Марина Бекало зробила важливу заяву щодо можливостей для військовозобов'язаних осіб з особливими фізичними потребами. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

Екс-голову Державної фіскальної служби звинувачують у ймовірному отриманні хабара у розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Бахматюка.

Загалом Насіров перебуває під вартою вже півтора року. У жовтні 2022 року він був взятий під варту із заставою у 523 млн грн. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували, але заставу зменшили майже в десять разів.

На початку травня судді ВАКС частково задовольнили клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова, зменшивши розмір застави до 55 млн грн.

Раніше захист Насірова просив визначити заставу у розмірі 22 млн грн.

І вже 24 травня за Романа Насірова внесли заставу у розмірі 55 мільйонів гривень.

Насіров повинен здати на зберігання всі закордонні паспорти, службовий паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України, а також носити електронний браслет.

Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи – 908 тисяч

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для екснардепа та забудовника Максима Микитася, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії та Міноборони на мільйони гривень. 30 травня цього року, замість домашнього арешту йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч гривень. А вже 2 травня він заплатив та вийшов.

Почалось все з того, що у 2019 році НАБУ висунуло Микитасю підозру у заволодінніМк майном Нацгвардії на суму понад… 81 млн грн.

Згодом 2020 році Микитася підозрювали у замовленні викрадення юриста в Києві.

Також у 2020 році НАБУ повідомило Микитасю про підозру у тому, що в 2017 році підрозділ НАЕК “Енергоатом” уклав договір на 929 млн грн із підконтрольною йому компанією, за що посадовець держпідприємства отримав квартири.

У 2022 році Микитася підозрювали у пропозиції неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (22 млн євро за можливість будувати метро в Дніпрі).

25 жовтня 2023 року Микитася звинуватили у заволодінні 307 мільйонів грн Міноборони під час будівництва складів у 2018 році.

ВАКС відправив Микитася під домашній арешт у листопаді 2023 року.

Журналіст Олег Новіков повідомив, що зміну запобіжного заходу ініціював прокурор САП, оскільки Микитась перебував під домашнім арештом уже пів року, що є максимальним терміном. Прокурор просив призначити більшу заставу, ніж ухвалив суддя ВАКС. САП подала апеляцію на це рішення.

Суд частково задовольнив клопотання прокурора САП, змінивши запобіжний захід із домашнього арешту на заставу. Розмір застави становить 908 тисяч 400 гривень.

Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення – застава 15 мільйонів

13 лютого Депутат Рівненської облради та заступник голови Поліського лісового офісу Віталій Сухович вийшов із СІЗО, оскільки за нього внесли заставу у сумі 15 мільйонів 140 тисяч гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 98 мільйонів гривень.

Як повідомила прес служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС) “Рівне Медіа”, заставу внесли ще 24 січня. Частина цієї суми, а саме 5 мільйонів гривень, була дозволена до перерахування на Збройні сили України (ЗСУ).

Чи вніс заставу сам підозрюваний чи хтось інший, прес служба суду не повідомила.

Варто зазначити, що раніше Віталію Суховичу двічі зменшували суму застави – спершу у 13 разів, а потім з 15,14 млн грн до 10,14 млн грн.

За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у Суховича виявили понад 4 млн доларів США у різній валюті. Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі: «Audi Q8», «Mercedes-Benz GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek Philippe. Крім того, було знайдено золоті монети, злитки золота, два пістолети та автомат Калашникова з 16 магазинами до нього з патронами.

Також підозрюваному заблокували рахунки, де він зберігав понад 400 тисяч євро.

А вже 6 червня Рівненський чиновник отримав смішні три роки умовно у справі про незаконне збагачення на 98 мільйонів гривень.

Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

28 травня Екс керівника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова затримали в Києві після того, як за нього була внесена застава у сумі 12 млн гривень за попереднім обвинуваченням. Йому повідомили про нову підозру щодо легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень. Про це повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР) 28 травня на своєму сайті.

У квітні слідчі ДБР завершили досудове розслідування та передали до суду іншу справу щодо Борисова. Весь цей час він перебував у СІЗО.

Що відомо про Борисова:

Під час розслідування журналістів видання “Українська правда” стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів.

У травні ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та відсторонило Борисова від посади. Після скандалу з майном в Іспанії президент Зеленський дав термінове доручення Головкому Залужному негайно звільнити Борисова з посади.

19 липня 2023 голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів грн — це рекордна сума незаконного збагачення.

Через три дні Борисову оголосили про підозру у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, використовуючи елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів тощо, місце розташування.

Борисова затримали 24 липня 2023 у Києві. Наступного дня Печерський райсуд обрав для нього запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю вийти під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. 12 жовтня Київський апеляційний суд зменшив заставу зі 150 мільйонів гривень до 135 мільйонів.

Зараз Борисов перебуває під вартою.

Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв вийшов з-під варти після внесення за нього застави у розмірі 18,168 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Про внесення застави за Князєва вдень повідомили джерела у правоохоронних органах Суспільному. Адвокат Князєва, Іван Староста, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що заставу внесли через погіршення стану здоров’я його клієнта, оскільки в СІЗО неможливо забезпечити належне лікування. Він також додав, що заставу внесли знайомі Всеволода Князєва.

Раніше слідчий суддя ВАКС зменшив заставу Князєву з 20 млн грн до 18,168 млн грн. 31 січня гроші за нього внесли, і він вийшов із СІЗО.

15 травня 2023 року НАБУ і САП викрили схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Всеволода Князєва затримали з 2,7 млн доларів.

Голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату – повідомили про підозру у справі щодо отримання хабара. НАБУ оприлюднило записи прослуховування Князєва у справі щодо отримання ним хабара.

16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум, на якому судді ухвалили заяву про відповідальність за корупційні діяння окремих представників. Пленум висловив недовіру Князєву та достроково позбавив його статусу голови Верховного Суду.

18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн грн. Заставу згодом зменшили до 75 млн грн, а потім ще кілька разів зменшували, поки вона не досягла 18,168 млн грн.

Вивчаючи історії таких персонажів, при тому, що не вони одні такі “везучі” складається враження, що судова влада має дуже велике серце встановлюючи застави в десятки разів менше сум за які чиновників притягають до відповідальності. Або це якийсь новий негласний вид оподаткування на… корупцію.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) нещодавно оприлюднило результати свого розслідування, які викликали значний суспільний резонанс. Агентство повідомило про виявлення ознак корупційного правопорушення в діяльності колишнього високопосадовця прокуратури України.

Він пояснив, що під час аналізу мобілізаційного потенціалу було виявлено, що ці люди є практично анонімними для державних реєстрів, маючи лише ідентифікаційні коди. Деякі з них взагалі не фігурують у реєстрах підприємців або найманих працівників, а деякі свідомо уникають уваги держави, припиняючи офіційну зайнятість.

Наталуха вважає, що впровадження системи економічного бронювання може вирішити цю проблему. За його словами, відсутність такого інструменту сильно впливає на ринок праці, збільшуючи нелегальну міграцію та деморалізацію реального сектору економіки.

«Відсутність цього інструментарію (економічного бронювання, — ред.) має свій ефект і на ринок. За офіційно непідтвердженими даними, щоденно щонайменше 200 чоловіків призовного віку здійснюють спробу залишити країну. Щоденно. Не кажучи вже про кількість звільнень із робочих місць для того, щоб працювати неофіційно і не «світитися» у реєстрах. Це деморалізація реального сектору економіки. Вона має негативні наслідки», – наголосив політик.

Експерти в галузі інформаційних технологій наголошують на важливості регулярного технічного обслуговування та вдосконалення подібних систем для забезпечення їх надійної роботи. Вони підкреслюють необхідність впровадження додаткових заходів безпеки та резервного копіювання даних для запобігання втраті важливої інформації.

За інформацією наших джерел в Генштабі, наразі військові та поліція не розуміють у чому проблема, а розробники обіцяють її виправити в найкоротший час. При цьому поліцейським практично нікого стало затримувати і везти на ВЛК.

Через масштабний збій в системі “Оберіг”, військовим усіх частин максимально обмежили пересування між містами та областями та скасували відрядження, залишаючи максимально людей у розташуванні. Крім того, була надана негласна заборона переведення військовослужбовців з одного підрозділу в інший, щоб упродовж липня максимально оцінити кількість людей, доукомплектувати за рахунок певних підрозділів бойові частини та не допустити відтоку бойових солдатів і офіцерів із фронту.

Нагадаємо, Єдиний електронний реєстр “Оберіг” модернізували за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту EU4DigitalUA, що впроваджує естонська Академія електронного управління. Власником реєстру та персональних даних є Міністерство оборони, а розпорядник — Генеральний штаб ЗСУ. Адміністраторами реєстру визначені обласні ТЦК, а наповнення даних покладено на районні та міські центри комплектування. Доступ до даних має також СБУ та СЗРУ

Експерти наголошують на необхідності ретельного аналізу всіх можливих наслідків такого кроку для регіональної та глобальної безпеки. Вони підкреслюють важливість врахування складної геополітичної ситуації та потенційних ризиків, які можуть виникнути в разі прискореного процесу інтеграції України до НАТО.

Експерти вважають, що зближення НАТО з обіцянками про майбутнє членство України може підштовхнути Москву до подальших воєнних дій. Вони стверджують, що російські виклики можна вирішити без залучення України до альянсу.

Крім того, експерти попереджають про можливі наслідки прийняття України до НАТО, зокрема активацію статті 5 Статуту, що зобов’язує союзників до захисту членів альянсу.

Лист ініційовали Вільям Ругер, президент Американського інституту економічних досліджень, і Стівен Вертхайм, старший науковий співробітник Фонду Карнегі.

Згідно з інформацією видання, інші аналітики висловили свою незгоду з цими позиціями.

На минулому тижні дослідники RAND Corp. висловили думку, що союзники виграли б, якби на саміті запропонували Україні чіткі умови для її майбутнього членства в НАТО.

Атлантична рада також настоює на членстві України в альянсі, стверджуючи, що це довело б Києву, що підтримка Заходу є стійкою.

Адміністрація Байдена утрималася від підтримки негайного членства для України, але кілька високопосадовців недавно висловили намір запропонувати “міст” до альянсу на саміті у Вашингтоні. Офіційні особи також зазначили, що НАТО запропонує Україні нову “штаб-квартиру” для управління військовою допомогою. Ці кроки розглядаються як сигнал як союзникам Києва, так і Москві, яка може сподіватися на зміну позицій західних країн у підтримці війни. Ідея створення спеціальної місії належить адміністрації президента Джо Байдена, яка відкрита для надання Україні чогось значущого, крім повноцінного членства в НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що сподівається на згоду союзників щодо участі у коаліції з навчання українських військових.

“Наша підтримка має на меті не залучення НАТО до конфлікту, а забезпечення того, щоб Україна могла реалізувати своє право на самозахист”, – зазначив генсек.

Раніше англійське видання Daily Telegraph повідомляло, що за даними американських чиновників Держдепартаменту, Україна не отримає запрошення на вступ до НАТО через проблеми з корупцією. Альянс буде вимагати від Києва “додаткових кроків” перед продовженням переговорів щодо її членства.

Згідно з інформацією видання, позицію союзників НАТО оголосять у комюніке після саміту у Вашингтоні. Представник Пентагону зазначив, що Україна отримала від дипломатів та офіційних осіб НАТО список реформ, які необхідно реалізувати перед продовженням переговорів про вступ.

Раніше постійний представник США при НАТО Джуліан Сміт заявив, що альянс не планує надсилати Україні запрошення на вступ на саміті у Вашингтоні, який відбудеться з 9 по 11 липня.

На саміт також запрошені міністри закордонних справ 35 країн-партнерів НАТО, серед яких Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Катар та Об’єднані Арабські Емірати.

У вересні 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку, але чітких термінів прийому не визначено. Очікується, що на цьогорічному саміті альянс не надсилатиме Києву запрошення на повноцінне членство, пропонуючи замість цього довгострокову фінансову допомогу та підтримку у вигляді систем ППО, зокрема “Петріотів”.

Зараз українська делегація разом з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком перебуває у візиті до Сполучених Штатів, де зустрілася з державним секретарем США Ентоні Блінкеном та радником з питань національної безпеки президента Джейком Салліваном для консультацій з питань оборони, енергетики та майбутнього саміту НАТО.

Дослідження показало, що рівень підтримки українського лідера зазнав певних змін порівняно з попереднім роком. Ця тенденція спостерігалася в різних регіонах світу, що свідчить про глобальний характер цього явища.

Дослідження провели у 35 країнах світу, щоб визначити ставлення населення до президента України Володимира Зеленського.

Згідно з цими даними у середньому 40% респондентів позитивно ставляться до Зеленського, а негативно – 46%. У Європі найбільш позитивне ставлення до президента України у Швеції – 80% та Великій Британії – 72%.

Також переважає позитивне ставлення над негативним до Зеленського в Нідерландах, Німеччині, Польщі та Іспанії.

В Угорщині до Зеленського ставляться позитивно 14% населення, що стало найнижчим результатом у Європі, водночас негативний показник сягає 83% — найвищий серед 35 країн дослідження.

В Азії та Океанії найбільше довіри до президента України в Японії – 63% та Австралії – 62%. Також більш позитивне ставлення над негативним зафіксовано у Філіппінах, Південній Кореї та Бангладеш.

Населення в Індії має найвищий показник тих, хто не визначився – 45%, тоді як підтримує Зеленського 28%, а протилежної думки – 27%. У Канаді 64% до президента України ставляться з довірою, а негативно – 30%. У США показники – 48% проти 39% відповідно.

Як вказують аналітики Pew Research Center довіра до Володимира Зеленського значно знизилась у кількох країнах, а особливо у Польщі. У 2023 році 70% поляків довіряли Зеленському, а у 2024 цей показник впав на 22 пункти та становить 48%. Також значне зниження довіри до президента було зафіксовано у Південній Кореї – 15 пунктів та Південній Африці – 12 пунктів. Менш як 10 пунктів зниження за довірою також спостерігали у таких партнерів України як Австралія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Іспанія та США.

В Україні довіра до Володимира Зеленського становить 53,8%. Недовіряють президенту України – 37,8%. За балансом довіри та недовіри Зеленський має найвищі показники в Україні.