Search here...

Політика

Вимога Кремля щодо Донеччини: політичний тиск і наслідки для переговорного процесу

Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю стала одним із ключових елементів її позиції у війні проти України. Кремль послідовно наполягає на включенні всієї території регіону до сфери свого впливу, використовуючи це як інструмент політичного тиску та спробу закріпити результати воєнної агресії.

Аналітики зазначають, що Донеччина має для Росії не лише символічне, а й стратегічне значення. Регіон є важливим промисловим центром, а також відіграє роль у сухопутному сполученні між тимчасово окупованими територіями. Саме тому вимога повного контролю над областю регулярно з’являється у заявах російських посадовців та пропагандистських наративах.

Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

Енергетичне “перемир’я” як сигнал слабкості: західний експерт побачив у ініціативі Кремля ознаки виснаження армії

Ідея тижневого енергетичного перемир’я, озвучена Володимиром Путіним, не виглядає проявом сили чи стратегічної впевненості. Таку інтерпретацію запропонував оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон — колишній офіцер регулярної армії Великої Британії. На його думку, ця ініціатива радше свідчить про гостру потребу Москви виграти час, аби стабілізувати ситуацію для війська, яке дедалі відчутніше втрачає боєздатність.

Аналітик звертає увагу на сукупність факторів, що вказують на системну кризу російських збройних сил. Виснаження особового складу, проблеми з логістикою та нестача підготовлених резервів змушують Кремль вдаватися до нестандартних і ризикованих кроків. Серед них — залучення іноземних контингентів, пошук «живої сили» за межами країни та активізація вербування найманців у різних регіонах світу.

Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

У Держдумі РФ знову лунають погрози ескалації війни проти України

Спікер Державної думи Російської Федерації В’ячеслав Володін виступив із гучною заявою про нібито готовність російських парламентарів вимагати застосування так званої «зброї відплати» проти України вже найближчим часом. Його слова пролунали публічно в контексті обговорення подальшого перебігу війни, яку Москва офіційно продовжує називати «спеціальною військовою операцією».

За твердженням Володіна, значна частина депутатського корпусу наполягає на використанні «більш потужних засобів ураження» з метою досягнення військово-політичних цілей Кремля. Подібна риторика вкотре демонструє прагнення російської влади до ескалації конфлікту та посилення тиску, насамперед на цивільне населення України, що викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти.

Він заявив, що депутати нібито вимагають “жорсткішої відповіді” та використання “зброї відплати”, не уточнюючи, про які саме види озброєння йдеться.

Нові погрози Володін пов’язав із відмовою президента України Володимира Зеленського приїхати до Москви. За словами спікера Держдуми, через це на Україну “вже з наступного тижня” чекають “нові проблеми”.

Заяви російської влади пролунали на тлі прогнозів різкого похолодання в Україні. За оцінками синоптиків, у період з 1 по 3 лютого температура повітря в більшості регіонів може знизитися до –20…–27 градусів, а місцями — до –30 градусів.

Раніше повідомлялося, що 29 січня президент США Дональд Трамп звернувся до Володимира Путіна з проханням утриматися від ударів по Києву та інших українських містах протягом тижня.

Також напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що питання припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорювалося під час тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 23–24 січня.

Після цього в Кремлі повідомили, що Росія погодилася не завдавати ударів по українській енергетиці лише до 1 лютого.

Небезпечна пригода в Києві: п’яний водій Porsche відкрив стрілянину після ДТП

У Києві сталася надзвичайно небезпечна дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Porsche, водій якого перебував у стані алкогольного сп’яніння. За інформацією поліції, подія відбулася в одному зі столичних районів і викликала серйозне занепокоєння серед місцевих мешканців.

За попередніми даними, інцидент почався зі зіткнення Porsche з автомобілем ВАЗ. Після первинного удару водій спорткара не зупинився, а продовжив рух, пошкодивши ще кілька транспортних засобів, що перебували поруч. Ситуація на дорозі швидко загострилася, і конфлікт між учасниками ДТП переріс у небезпечну стрілянину, яка могла призвести до серйозних травм або навіть загибелі людей.

Свідки розповідають, що водій поводився агресивно: він ударив пасажирку одного з автомобілів. Коли за жінку заступилися очевидці, чоловік дістав травматичну зброю та здійснив кілька пострілів у бік людей.

Унаслідок стрілянини щонайменше один чоловік отримав поранення. Його госпіталізували медики.

Правоохоронці оперативно затримали нападника. Наразі вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру та обрання запобіжного заходу. За скоєне фігуранту може загрожувати до семи років позбавлення волі.

Обставини події та результати експертизи на стан сп’яніння встановлюються.

Війна за ритуальний бізнес у столиці. Оприлюднено скандальний фільм

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У мережі оприлюднено фільм про боротьбу за похоронний бізнес у столиці. Автори матеріалу стверджують, що цей ринок у Києві захопили структури, які підконтрольні керівництву столиці. Також у фільмі задокументовані випадки нелегального продажу ритуальних послуг людьми Володимира Кличко.

Вони наполягають, що протягом довгого часу керівні особи та структури приховують інформацію стосовно цієї теми. При цьому автори сюжету пов’язують переділ ринку з мером Києва Віталієм Кличком та його найближчим соратниками.

Зокрема, у скандальному відео про те, як команда Володимира Кличка заробляє буквально з кожного померлого кияна, а в своєму так званому бізнесі використовує погрози, шантаж та рейдерство. Крім того, “бізнес Кличко на померлих киянах” працює повністю нелегально, та ні копійки не заплатив до бюджету.

Ситуацію у відео коментує керівниця і власниця компанії «Петро Великий» Алла Ландар. Це підприємство надає ритуальні послуги в столиці з 1994 року. Ландар заявляє про рейдерство, та розказує про погрози в свою адресу.

Також у фільмі пряма мова інших киян, пострадавших від незаконних дій Кличка та його людей: в хід йшло все – від погроз, до примінення фізичної сили до жінок.

На скандальні звинувачення ніхто зі згаданих керівників столиці так і не відреагував.

Україна могла приєднатися до НАТО у 2006 році, але втратила шанс: секретні файли США

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Пайфер зазначив, що Ющенко активно підтримував отримання Плану дій щодо членства в НАТО і був налаштований на поглиблення співпраці з Альянсом. Однак, тодішній прем’єр Янукович виступав проти цього кроку, що стало ключовою причиною відмови від подальших переговорів. На той момент, за словами Пайфера, Росія не проявляла такого активного опору, як це сталося у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО, де Україні знову було відмовлено у членстві.

Ранні кроки України до НАТО

Після проголошення незалежності Україна одразу взяла курс на зближення з НАТО. У 1992 році перший президент Леонід Кравчук відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, а у 1994 році Україна першою серед пострадянських держав підписала угоду в рамках ініціативи “Партнерство заради миру”. Проте політичні розбіжності і зміна пріоритетів української влади стали перешкодою для швидшого інтеграційного процесу.

Сучасні перспективи вступу України до Альянсу

На тлі війни з Росією Україна відновила процес зближення з НАТО, подавши заявку на вступ 30 вересня 2022 року. На зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте президент Володимир Зеленський висловив надію, що Україна стане 33-м членом Альянсу. Водночас, за інформацією Politico, сім країн-членів НАТО висловили побоювання щодо вступу України, зокрема через ризики ескалації конфлікту з Росією.

Як зазначає FT, можливим компромісом може стати підхід, подібний до “західнонімецької моделі”. Такий варіант дозволив би Україні стати частиною НАТО, незважаючи на тимчасову окупацію частини її територій Росією.

МЗС України прокоментувало відпочинок європейських дітей в окупованому Криму

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Тихий наголосив, що в’їзд до тимчасово окупованих територій України, минаючи українські контрольні пункти, є незаконним і може мати негативні наслідки для громадян. За його словами, перебування дітей з ЄС у «Артеку», контрольованому російськими окупантами, створює умови для використання їх у російській пропаганді, яка виправдовує загарбницьку війну проти України.

Крім того, у МЗС нагадали, що центр «Артек», формально розташований під егідою ЮНЕСКО, був незаконно переданий під контроль РФ у 2014 році. З цього часу Україна не може гарантувати безпеку та дотримання прав дітей на окупованій території.

«Росія систематично порушує права дітей на окупованих територіях, зокрема, використовуючи їх у пропагандистських цілях та нав’язуючи антиукраїнську політику, — підкреслили у МЗС. — Громадяни іноземних держав мають зважати на ризики таких поїздок, адже ситуація в Криму є небезпечною для життя і здоров’я дітей».

Бізнесмен Дмитро Нікіфоров, що звинувачував СБУ у неправомірному обшуку хворий біполярним розладом особистості

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Нагадаємо, 15 березня 2024 року Дмитро Нікіфоров на своїй сторінці у Фейсбук розмістив пост, в якому звинувачував співробітників СБУ у проведенні незаконного обшуку в його квартирі та звинуватив правоохоронців у “бандитизмі та здирництві”.

Як повідомляють наші джерела в прокуратурі міста Києва, Дмитро Нікіфоров в судових розглядах стосовно корпоративних конфліктів декілька разів використовував довідку від психіатра, про наявність в нього гострих психічних захворювань, внаслідок надмірного вживання алкоголю (алкоголізму).

Водночас наші джерела в Державній прикордонній службі підтвердили неодноразові виїзди Дмитра Нікіфорова за кордон в військовий час, на основі даних документів.

Згідно оприлюднених документів, Дмитро Нікіфоров проходив лікування від тяжкого психічного розладу викликаного алкоголізмом починаючи з 2019 року. Тобто з лютого 2019 року бізнесмен Нікіфоров фактично являється недієздатним, тож не міг заключати договора (вчиняти правочини) від свого імені.

В даному контексті варто згадати декілька крупних угод, в які згідно закону мають вважатись недійсним, через недієздатність Дмитра Нікіфорова.

Зокрема, в червні 2019 року уже після встановлення пану Нікіфорову тяжкого психічного розладу була здійснена угода з купівлі Дмитром Нікіфоровим 100% Музинського заводу мінеральних вод. А в жовтні 2023 року відбулось підписання угоди з продажу Нікіфоровим прав на торгову марку VODA UA, в якій покупцем виступив Андрій Матюха.

Згідно даних державних реєстрів, наразі Нікіфоров Дмитро Андрійович є керівником та засновником 6-ти підприємств. Також на сторінці Нікіфорова у Фейсбук зазначено, що він також володіє видавництва Стольний Град та засновником і СЕО у Kombucha UNO. Як така ситуація взагалі можлива з урахуванням діагнозу пана Нікіфорова питання відкрите.

Чи дійсно публічний бізнесмен Дмитро Нікіфоров хворий біполярним розладом, чи являється звичайним аферистом, що у власних корисних інтересах фальсифікував документи для використанні в суді та безперешкодного перетину кордону мають визначити правоохоронні органи.

Військові КНДР можуть вступити у конфлікт з Україною вже в листопаді — Сергій Кислиця

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його інформацією, з 23 до 28 жовтня щонайменше сім літаків вилетіли зі Східного військового округу до кордону з Україною, перевозячи приблизно 2100 військовослужбовців. Наразі в західні райони Курської області Росії вже прибули близько 400 північнокорейських солдатів, додав Кислиця, раніше газета Financial Times повідомляла про три тисячі корейців у Курській області.

За словами українського представника, з 20 жовтня на передових позиціях у зоні відповідальності 11-ї десантно-штурмової бригади діє група північнокорейських військових чисельністю 40 осіб, що виконує розвідувальні завдання.

Очікується, що з листопада північнокорейські підрозділи можуть приступити до виконання активних бойових завдань проти України.

Загалом у Росії, каже Кислиця, близько 12 тисяч корейців, які вже проходять підготовку на полігонах Східного військового округу. До цього складу, за даними Кислиці, входять понад 500 офіцерів, включно з трьома генералами північнокорейського генштабу.

Кислиця повідомив, що найближчим часом планується створення кількох підрозділів по 2-3 тисячі осіб, кожен з яких буде еквівалентний російському мотострілецькому полку. При цьому північнокорейські військові носитимуть російську форму і будуть озброєні російською стрілецькою зброєю.

Зеленський: США не хочуть постачати Україні ракети «Томагавк», які б’ють на 2400 км

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він дійшов такого висновку після того, як інформація про цей секретний пункт його «плану перемоги» потрапила в пресу, за що він учора дорікнув Білому дому.

«Якщо ти хочеш публічно сказати якісь деталі закритих додатків, які є в плані, що стосуються, наприклад, ракет, які ми просили у наших партнерів, то ти спочатку скажи, що я даю, а потім розповідай усім, що там у додатку. Тому що коли хтось із партнерів спочатку каже, що в додатку, це говорить про те, що він не дуже хоче щось давати, у такий спосіб відкладає рішення», – сказав Зеленський.

Нагадаємо, високопоставлений американський чиновник анонімно заявив NYT, що передача Україні ракет «Томагавк» – це «абсолютно нездійсненне прохання».

1...141142143...205сторінка 142 з 205

Контакти редакції: [email protected]