Search here...

Політика

Вимога Кремля щодо Донеччини: політичний тиск і наслідки для переговорного процесу

Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю стала одним із ключових елементів її позиції у війні проти України. Кремль послідовно наполягає на включенні всієї території регіону до сфери свого впливу, використовуючи це як інструмент політичного тиску та спробу закріпити результати воєнної агресії.

Аналітики зазначають, що Донеччина має для Росії не лише символічне, а й стратегічне значення. Регіон є важливим промисловим центром, а також відіграє роль у сухопутному сполученні між тимчасово окупованими територіями. Саме тому вимога повного контролю над областю регулярно з’являється у заявах російських посадовців та пропагандистських наративах.

Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

Енергетичне “перемир’я” як сигнал слабкості: західний експерт побачив у ініціативі Кремля ознаки виснаження армії

Ідея тижневого енергетичного перемир’я, озвучена Володимиром Путіним, не виглядає проявом сили чи стратегічної впевненості. Таку інтерпретацію запропонував оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон — колишній офіцер регулярної армії Великої Британії. На його думку, ця ініціатива радше свідчить про гостру потребу Москви виграти час, аби стабілізувати ситуацію для війська, яке дедалі відчутніше втрачає боєздатність.

Аналітик звертає увагу на сукупність факторів, що вказують на системну кризу російських збройних сил. Виснаження особового складу, проблеми з логістикою та нестача підготовлених резервів змушують Кремль вдаватися до нестандартних і ризикованих кроків. Серед них — залучення іноземних контингентів, пошук «живої сили» за межами країни та активізація вербування найманців у різних регіонах світу.

Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

У Держдумі РФ знову лунають погрози ескалації війни проти України

Спікер Державної думи Російської Федерації В’ячеслав Володін виступив із гучною заявою про нібито готовність російських парламентарів вимагати застосування так званої «зброї відплати» проти України вже найближчим часом. Його слова пролунали публічно в контексті обговорення подальшого перебігу війни, яку Москва офіційно продовжує називати «спеціальною військовою операцією».

За твердженням Володіна, значна частина депутатського корпусу наполягає на використанні «більш потужних засобів ураження» з метою досягнення військово-політичних цілей Кремля. Подібна риторика вкотре демонструє прагнення російської влади до ескалації конфлікту та посилення тиску, насамперед на цивільне населення України, що викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти.

Він заявив, що депутати нібито вимагають “жорсткішої відповіді” та використання “зброї відплати”, не уточнюючи, про які саме види озброєння йдеться.

Нові погрози Володін пов’язав із відмовою президента України Володимира Зеленського приїхати до Москви. За словами спікера Держдуми, через це на Україну “вже з наступного тижня” чекають “нові проблеми”.

Заяви російської влади пролунали на тлі прогнозів різкого похолодання в Україні. За оцінками синоптиків, у період з 1 по 3 лютого температура повітря в більшості регіонів може знизитися до –20…–27 градусів, а місцями — до –30 градусів.

Раніше повідомлялося, що 29 січня президент США Дональд Трамп звернувся до Володимира Путіна з проханням утриматися від ударів по Києву та інших українських містах протягом тижня.

Також напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що питання припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорювалося під час тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 23–24 січня.

Після цього в Кремлі повідомили, що Росія погодилася не завдавати ударів по українській енергетиці лише до 1 лютого.

Небезпечна пригода в Києві: п’яний водій Porsche відкрив стрілянину після ДТП

У Києві сталася надзвичайно небезпечна дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Porsche, водій якого перебував у стані алкогольного сп’яніння. За інформацією поліції, подія відбулася в одному зі столичних районів і викликала серйозне занепокоєння серед місцевих мешканців.

За попередніми даними, інцидент почався зі зіткнення Porsche з автомобілем ВАЗ. Після первинного удару водій спорткара не зупинився, а продовжив рух, пошкодивши ще кілька транспортних засобів, що перебували поруч. Ситуація на дорозі швидко загострилася, і конфлікт між учасниками ДТП переріс у небезпечну стрілянину, яка могла призвести до серйозних травм або навіть загибелі людей.

Свідки розповідають, що водій поводився агресивно: він ударив пасажирку одного з автомобілів. Коли за жінку заступилися очевидці, чоловік дістав травматичну зброю та здійснив кілька пострілів у бік людей.

Унаслідок стрілянини щонайменше один чоловік отримав поранення. Його госпіталізували медики.

Правоохоронці оперативно затримали нападника. Наразі вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру та обрання запобіжного заходу. За скоєне фігуранту може загрожувати до семи років позбавлення волі.

Обставини події та результати експертизи на стан сп’яніння встановлюються.

Українська опозиція розкритикувала виплату “тисячі Зеленського”

Ключові елементи військового обліку:

Нардеп від «Євросолідарності» Ірина Геращенко заявила, що це «відверте знущання» на тлі підняття податків, мізерних зарплат у бюджетній сфері та браку грошей на армію.

«Усю соціальну сферу утримують наші партнери, і це не триватиме вічно… Ми просимо гранти, кредити і допомогу по всьому світу, і ці кредити десятиліттями будуть віддавати ще наші діти й онуки. І в цей час чергова Зе- тисяча? Really?» – пише Геращенко.

Її однопартієць Володимир Ар’єв припустив, що «соціологія у влади настільки погана, що треба вдаватися до банального підкупу громадян, особливо охочої до шари частини населення».

«Крок 1: забрати в людей тисячі гривень із зарплат підвищенням податків, пояснюючи потребами армії. Крок 2: віддати тисячу з панського плеча президентської милості. Крок 3: розповісти в телемарафоні про те, як Зеленський піклується про народ», – пише Ар’єв.

Він також очікує стрибок інфляції через додаткову емісію грошей на ці цілі – за заявою Ар’єва, влада може додрукувати до 30 мільярдів гривень. Він задається питанням, чому ці гроші не спрямовуються на потреби армії.

Нардеп від тієї ж партії Олексій Гончаренко теж критикує ідею «тисячі».

«Як вам ідея про те, щоб тисячу роздавати? Особливо, коли військові доплати не підвищують, Гетманцев в істериці кричить, як треба збирати податки з усіх, бо в бюджеті не вистачає грошей. Виплати матерям із дітьми 860 грн. Виплати ВПО 2000 грн. Пенсії мізерні. Але по тисячі роздамо абсолютно всім. Що це за цирк?», – пише Гончаренко.

Головред «Цензора» Юрій Бутусов заявив, що влада «забирає гроші у солдатів на фронті заради підкупу виборців» і назвав ідею Зеленського «злочином проти оборони держави».

«Якщо вважати, що по тисячі отримає 30 або 40 мільйонів українців, то це потрібно близько 30-40 мільярдів гривень… За 40 мільярдів можна всю українську армію на півроку повністю забезпечити всіма типами дронів, усі підрозділи. Чому військові повинні продовжувати жебракувати на озброєння і захист України в інтернеті, якщо в бюджеті є гроші?», – пише Бутусов.

Голова Запорізької ОВА закликає жителів готуватися до зими взагалі без світла

Ключові елементи військового обліку:

На запитання ведучої про майбутнє електропостачання в Запоріжжі та підконтрольних територіях, Федоров зазначив, що жителі повинні бути готовими до того, що електрики може не бути взагалі. “Може, це не подобається. Але давайте готуватися до найгіршого. Якщо буде краще – це буде супер”, – підкреслив він.

Він також зауважив, що можливі проблеми з централізованим електропостачанням на водонапірні станції, тому жителі повинні подбати про резервні джерела живлення. “Ми маємо двічі зарезервувати. Встановити один генератор та другий”, – пояснив Федоров.

Щодо теплопостачання, він повідомив, що на всі великі котельні в Запоріжжі та області, зокрема у Вільнянську, планується встановлення когенераційних установок. Перші з них запрацюють уже в грудні. “Чому є затримка? Тому що в Україні шалений попит на когенераційні установки, і жодне виробництво у світі не може покрити ці потреби”, – зазначив він.

Федоров також повідомив, що Україна звертається до партнерів за допомогою в закупівлі когенераційних установок. “Наші партнери нам фінансують, і вже 15 листопада перші установки будуть на території Запоріжжя. Підключення займе до місяця”, – додав він.

На завершення він зазначив, що в школах і лікарнях уже є генератори, які забезпечать електропостачання для освітнього процесу та медичних послуг.

Стало відомо хто може стати наступним Генеральним прокурором України

Питання призначення нового Генерального прокурора України є одним із ключових процесів у системі правоохоронних органів держави. Цей процес привертає значну увагу як з боку правничої спільноти, так і громадянського суспільства, оскільки посада Генерального прокурора має визначальний вплив на функціонування всієї правоохоронної системи країни.

За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.

Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.

Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.

Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.

Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.

Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.

Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.

Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.

З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.

Офіс президента спростував чутки про те, що є країни які не хочуть вступу України до НАТО

Основні аспекти антикорупційної діяльності:

Никифоров підкреслив, що “інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності”. За його словами, такі чутки вигідні тим, хто прагне створити хибне враження, ніби вступ України до Альянсу не має широкої підтримки серед його членів. “Насправді, ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації”, – наголосив він.

Прес-секретар також нагадав, що запрошення до НАТО є першим пунктом Плану перемоги президента Володимира Зеленського, що представляє собою надійний шлях до справедливого і тривалого миру. “Володимир Зеленський презентував план міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства, і консолідує їхні зусилля, щоб наблизити запрошення України до НАТО”, – зазначив Никифоров.

Ця заява стала відповіддю на інформацію, поширену виданням Politico 23 жовтня, згідно з якою семеро країн, включаючи США, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Бельгію, Словенію та Іспанію, виступали проти запрошення України до НАТО. Спростування Офісу президента свідчить про зусилля української влади щодо підвищення міжнародної підтримки на шляху до євроатлантичної інтеграції.

Нардеп розповів чи загрожує звільнення Кирилу Буданову

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Ар’єв підкреслив, що будь-яка особа, яка отримує високі оцінки в опитуваннях, стає мішенню для президента. За його словами, аналогічну ситуацію вже пережив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, а Буданов став наступним у черзі.

Володимир Ар’єв розповів, що президент Зеленський ревнує кожного, хто може перевершити його за популярністю, і з особливим роздратуванням ставиться до своїх найближчих соратників. Валерій Залужний, командувач Збройних Сил України, на думку Ар’єва, став найяскравішим прикладом цієї політичної ревнощів. Буданов, чий рейтинг продовжує зростати, опинився на межі звільнення. За словами Ар’єва, на місце Буданова хотіли призначити голову Служби зовнішньої розвідки, але цей план тимчасово відклали.

Особливо тривожним є те, що, за словами Ар’єва, міністр оборони України Рустем Умєров допомагає Банковій у підриві позицій Буданова. Умєров звинувачує розвідку у зловживаннях, пов’язаних із компанією «Спецтехноекспорт», але Ар’єв називає це маніпуляцією. Він нагадує, що основні зловживання на мільярдні суми мали місце в травні-червні 2022 року, коли Міноборони очолив Денис Шарапов – близький партнер голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Ар’єв підкреслює, що саме через фірми-прокладки та «Укрспецекспорт» були проведені контракти зі 100% передоплатою, після чого озброєння не було поставлено, а гроші зникли. Міністр Умєров, за словами депутата, закриває очі на зловживання з боку людей Єрмака, роблячи акцент на Буданові, що свідчить про підготовку його звільнення.

Ар’єв резюмував, що президент Зеленський, маючи завдяки воєнному стану необмежену владу, зрештою звільнить Буданова, використовуючи дискредитацію як основний інструмент. Ця ситуація показує, що політична боротьба в Україні набуває нових, більш загострених форм, де на кону стоять не тільки посади, але й майбутнє держави.

Взаємне припинення ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури може стати першим кроком до завершення гарячої фази війни

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це заявив український президент Зеленський, повідомляє The Financial Times.

«Ми побачили під час першого (мирного) саміту, що може бути ухвалено рішення щодо енергетичної безпеки. Іншими словами: ми не нападаємо на їхні енергетичні інфраструктури, вони не нападають на наші. Чи може це призвести до кінця гарячої фази війни? Я так думаю», – цитує Зеленського FT.

Раніше в РФ заявили, що Україна напередодні наступу в Курській області відмовилася піти на домовленості з Росією не бити по енергетиці.

1...143144145...205сторінка 144 з 205

Контакти редакції: [email protected]