Політика

Зменшення військової підтримки України: нові виклики для обороноздатності та стабільності

В останні місяці спостерігається значне скорочення обсягів військової допомоги Україні з боку міжнародних партнерів, зокрема Заходу. Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що підтримка з боку Сполучених Штатів, які були одним із найбільших донорів, істотно знизилася після інавгурації Дональда Трампа. Це спричинило дефіцит у фінансуванні, який частково вдалося компенсувати Європейському Союзу лише в першій половині поточного року. Однак ситуація змінюється: влітку європейські зобов'язання значно скоротилися — на 57% порівняно з першими шістьма місяцями, зменшивши щомісячний обсяг допомоги з €3,8 млрд до €1,9 млрд.

Цей спад не можна ігнорувати, адже для України, яка веде боротьбу за свою територіальну цілісність, кожен фінансовий ресурс має велике значення. Зниження підтримки означає не лише складнощі в постачанні необхідного озброєння, але й потенційно серйозні наслідки для стабільності військових операцій. У другому кварталі поточного року військова допомога всіх донорів була на 40% нижчою, ніж у першій половині, що ускладнює плани щодо модернізації армії та забезпечення її необхідними ресурсами для відбиття агресії.

Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

Євгеній Шевченко під підозрою: справи з відмиванням коштів та люксовими автомобілями

Народного депутата Євгенія Шевченка підозрюють у причетності до схеми відмивання понад 9 мільйонів гривень. Відповідне повідомлення про підозру надійшло від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Згідно з інформацією, яку оприлюднили правоохоронні органи, Шевченко міг використовувати кошти приватної компанії для придбання дорогих автомобілів через юридичну фірму, яку, за даними слідства, пов'язують із його родичем.

У ході розслідування з'ясувалося, що депутат пообіцяв керівництву цієї фірми допомогу в отриманні дозволів на транскордонне перевезення мінеральних добрив. В обмін на це, компанія здійснила перерахування грошей на рахунок особи, що знаходиться в близькому оточенні Шевченка. Однак, незважаючи на обіцянки, необхідної допомоги з боку депутата так і не було надано.

Щоб легалізувати незаконні кошти, парламентар, за версією слідства, перевів понад 9 мільйонів гривень на рахунок юридичної компанії, яка належить його родичу, нібито за правові послуги. Згодом частина цих грошей була витрачена на купівлю двох елітних авто — BMW X5 M (F95) та Mercedes-Benz G 63 AMG. Після цього Шевченко почав користуватися автомобілями, створюючи враження законного походження майна.

Наразі слідчі дії тривають. Деталі справи не розголошуються через таємницю досудового розслідування.

Провал переговорів української делегації в США: наслідки та відповідальність

Українська делегація, яка нещодавно перебувала в США для переговорів з адміністрацією Дональда Трампа, зазнала серйозного провалу, що відбилося на результатах важливих зустрічей. Як стало відомо з джерел, близьких до переговорного процесу, президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього невдачного результату свого головного радника, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Причина невдачі – недостатня ефективність комунікації між українською стороною та представником США, Браяном Уіткофом.

Згідно з інформацією, українська делегація не змогла досягти жодних конкретних домовленостей щодо постачання військової допомоги, зокрема озброєння та фінансування. Особливу тривогу викликає той факт, що питання про поставки ракет «Томагавк» навіть не було порушено під час закритих частин переговорів. Це питання, яке було одним із пріоритетних для України, залишилося без обговорення, що вказує на серйозні прорахунки в підготовці та веденні переговорів з боку української делегації.

За словами джерел, провал переговорів став наслідком як недоліків комунікації на найвищому рівні, так і недостатньої підготовки української сторони. Президент Зеленський нібито вважає, що саме Єрмак не забезпечив належний рівень контактів із ключовими американськими посадовцями, що ускладнило отримання підтримки для України.

Наразі ситуація викликала критику серед українських дипломатів і експертів, які наголошують на необхідності більш професійного підходу до міжнародних переговорів та координації дій усіх учасників делегації. Провал цієї поїздки також став серйозним сигналом щодо перспектив подальшої військової та фінансової підтримки з боку США.

Переговори в США провалені: Україна залишилася без озброєння

Українська делегація в США зазнала серйозного провалу на переговорах з Адміністрацією Трампа. За інформацією джерел всередині української делегації, Президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього провалу свого керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який не зміг налагодити ефективну комунікацію з представником США Браяном Уіткофом. В результаті переговорів Україна не отримала жодних домовленостей щодо постачання озброєння або […]

Віталій Гудзенко: Конфлікт перед киянським рестораном і загроза для громадської безпеки

Вчора ЗМІ розповіли про інцидент біля престижного ресторану Fenix ​​у столиці, що стався під час бійки, організованої екс-народним депутатом від "Блоку Петра Порошенка" Віталієм Гудзенком та його синами. Після цього події виникло бажання дізнатися більше про цю особистість. Виявилося, що Віталій Гудзенко є співзасновником компанії "Агро-лідер-Україна". У 2014 році компанія мала в своєму розпорядженні 3,5 тисячі гектарів землі для сільськогосподарських культур. У 2007 році "Агро-лідер-Україна" придбала перший переробний підприємство — найбільше в країні виробництво вівсяного печива на ВАТ "Богуславський завод продтоварів" від депутата Київради Дмитра Андрієвського. Гудзенко, який у 2012 році балотувався на виборах як самовисуванець під патронатом партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна", яка після виборів саморозпустилася, а її члени вступили до партії регіонів. Після Майдану він перебував під патронатом "Блоку Петра Порошенка" і балотувався в окрузі №92, що дозволило йому уникнути люстрації, коли Президент Петро Порошенко підписав закон "Про очищення влади". Організація "Патріоти Київщини" висунула його як кандидата на цю процедуру, але пізніше виявилося, що він прихований член Партії регіонів. Інтересно, що Гудзенко активно підтримував "Антимайдан", надаючи допомогу у вигляді продуктів зі своїх ферм і наметів для активістів, а також організовуючи "заохочувальні вечірки" для "польових командирів" "Антимайдану" на своїй базі відпочинку в Білоцерківському районі. Під час інтерв'ю Гудзенко відзначив, що для нього неважливо було, з ким працювати, і не шкодує, що співпрацював із Партією регіонів і особисто Віктором Януковичем.

Говорячи про допомогу під час антимайдану, Віталій Гудзенко вважає, що залишити в біді одних і допомагати тільки іншим було б нечесно і несправедливо. За його словами, чисто по-людськи він підтримував обидві сторони. Щодо переговорів з терористами на Донбасі, Гудзенко вважає, що підтримка антитерористичної операції є спірним питанням. Він вважає, що у ополченців Донбасу також є право на самовизначення і що спочатку потрібно було б вступати з ними в мирні переговори, а не втягуватися в братовбивчу війну.

Під час свого правління Гудзенко організував переділ влади на Київщині. Народний депутат від БПП Віталій Гудзенко та голова Білоцерківської райради Віталій Гринчук, які колись були кумами, розійшлися у 2017 році через грошові та політичні конфлікти. Гринчук намагався витіснити Гудзенка з його рідного 92-го округу, підготовуючи на цю посаду іншого кума — екс-"регіонала" Миколу Стариченка. Однак, ймовірно, куми знайшли мирне вирішення конфлікту.

Також не можна не згадати про сина Віталія Гуденка — Євгена, який призначив собі "мажорський" спосіб життя. Весь легальний бізнес зафіксований на ньому, і навіть у 20-річному віці він намагався стати депутатом Київради, але безуспішно. Наразі він працює помічником народного депутата, як і його батько. Не можна не зазначити, що в минулому він також працював помічником народного депутата від Партії регіонів.

У висновку можна відзначити, що особистість Віталія Гудзенка є складною і контроверсійною. Його дії та погляди на події в Україні, зокрема його ставлення до антимайдану та конфлікту на Донбасі, викликають суперечливі реакції. Також варто звернути увагу на внутрішні політичні розбіжності та конфлікти в його регіоні, що свідчить про складність його політичного впливу та зв'язків. У контексті розвитку суспільства та політичної ситуації в Україні такі особистості відображають різноманітні вектори інтересів та поглядів, що варто враховувати при аналізі сучасної політичної сцени.

Під прицілом корупційних схем: розкриття втрат та зловживань під час фортифікаційних робіт в Запорізькій області

Проведення фортифікаційних робіт на запорізькому напрямку, згідно з прямими вказівками Президента, стало головною метою для нового голови Запорізької обласної військової адміністрації (ЗОВА), Івана Федорова. Однак, виявилося, що інформація про компанії, що залучені до цих робіт, вважається не державною, а корупційною таємницею, особливо щодо самого Івана Федорова. Наші джерела в ЗОВА підтверджують, що для здійснення фортифікаційних заходів в запорізькому напрямку залучалися дві мелітопольські компанії: ТОВ "МЕЛСІТІ" та ТОВ "ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АКВІ-БУД", ймовірно, пов'язані з самим Федоровим. Під час його мерування у Мелітополі ці компанії часто перемагали на міських тендерах та були зв'язані з корупційними скандалами. Федоров намагався приховати назви цих компаній, а також завищував ціни на придбання матеріалів для фортифікаційних робіт, як, наприклад, "зубів дракона". Ці збільшені витрати незаконно виплачувалися з бюджету. Варто відзначити, що Федоров і його співучасники здійснили купівлю промислової площадки для виробництва цих матеріалів та продавали їх через підконтрольні компанії за завищеними цінами. Призначення Федорова на цю посаду призвело до збагачення його оточення за рахунок державних коштів.

Наразі виявлено, що Іван Федоров фактично мешкає у резиденції екс-губернатора Запорізької області, Віталія Туринка, але цю інформацію він "випадково" забув включити до своїх звітів перед Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Проте, він не "випадково" виявив велику щедрість щодо самого Туринка, надаючи йому тендер на будівництво взводних опорних пунктів у Тарасенко. Зауважимо, що Тарасенко був заступником Туринка та вважається його близьким співробітником.

У вищезгаданій статті виявлено серйозні підозри щодо дій Івана Федорова, голови Запорізької обласної військової адміністрації. Федоров підозрюється в корупційних схемах, пов'язаних з фортифікаційними роботами та укладенням невигідних контрактів з афілійованими компаніями. Крім того, виявлено його зв'язки з екс-губернатором області, Віталієм Туринком, що свідчить про можливу взаємну підтримку та корупційні схеми. Нагально потрібне ретельне розслідування цих фактів та вжиття відповідних заходів для запобігання подальшій корупції та збереження довіри громадян до державних інституцій.

Закон Ради: Нові Кроки у Підсиленні Мобілізаційних Зусиль

Віддане прийняття законопроєкту щодо посилення мобілізації Верховною Радою України під номером №10449 стало важливим кроком в боротьбі з російською агресією, хоча й зазнає критики за відсутність чітких термінів демобілізації та строгих санкцій для ухилянтів. Голосами 283 депутатів законопроєкт було підтримано, перевищивши необхідну більшість (226). Зміни, внесені до початкового проєкту після першого читання у лютому, були значними, враховуючи понад чотири тисячі поправок від депутатів. Профільний комітет працював над ними майже два місяці. Важливо відзначити, що початковий проєкт був внесений до парламенту наприкінці 2023 року, але був відкликаний після критики Міністерства оборони, що призвело до підготовки нової версії.

Збільшення мобілізаційних можливостей вважається необхідним для максимального забезпечення військових сил та компенсації втрат, зазначених під час війни з Росією. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про намір мобілізувати цього року близько 450-500 тисяч новобранців, але головний командувач Збройних сил Олександр Сирський вказав на можливу корекцію цих планів після уточнення складу ЗСУ.

Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік, спрощуючи процес мобілізації для влади та уникнення "виловування" співробітниками територіальних центрів комплектування на вулицях. Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника.

Наявність та постійне носіння військово-облікових документів стали необхідними для українців як в межах країни, так і за її межами, оскільки вони можуть бути запитані поліцією або працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК). Без таких документів громадяни не матимуть можливості отримати паспорт або скористатися консульськими послугами за кордоном. Місцеві державні органи зобов'язані активно підтримувати процес мобілізації. Також громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.

Закон також скасовує відстрочку від служби для аспірантів, що навчаються на контракті, та осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню. Встановлюється "базова військова підготовка" замість строкової служби для громадян, яку можна буде пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.

Ухилянтів від мобілізації чекають серйозні наслідки згідно з законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК та значне збільшення штрафів. Військкомат може звернутися в поліцію з проханням затримати ухилянта, а якщо це неможливо, надіслати йому рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі, який вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо протягом 10 календарних днів після цього вона не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції. Закон також передбачає винятки з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян, таких як особи з інвалідністю, батьки трьох або більше неповнолітніх дітей, усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, а також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники, керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.

Закон також невіднесений до призову на військову службу студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримали рівень освіти вищий за попередній. Винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки. Тільки за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку. Закон також передбачає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звертатися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК. Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, що була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

Ухвалений закон щодо посилення мобілізації в Україні має значний вплив на систему призову та обліку громадян у військовому віці. Він передбачає ряд винятків із призову на військову службу, зокрема для студентів, наукових працівників та осіб з інвалідністю. Також встановлено право громадян самостійно звертатися до рекрутингових центрів для проходження військової підготовки. Закон також недопущений норми про автоматичну демобілізацію військових після тривалого перебування на службі. Ці зміни в законодавстві спрямовані на оптимізацію системи мобілізації та підвищення ефективності її роботи в умовах загрози національній безпеці.

Експертна нарада: Кубраков і Найєм в обороні критичних об’єктів

У підтримку національної безпеки та відновлення України після ворожих атак, Верховна Рада 11 квітня запросила на екстрене засідання віцепрем’єр-міністра Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення інфраструктури Мустафу Найєма. Ця ініціатива, яку оголосив народний депутат Ярослав Железняк, отримала широку підтримку, набравши 233 голоси при необхідних 150.

Парламент також ухвалив рішення провести засідання у четвер до 13:00, на що зголосилися 188 депутатів. У той же день рано вранці Російська армія вчинила напад на територію України, застосувавши понад 80 дронів та ракет, включаючи ракети "Кинджал". Головний удар був спрямований на Львівську область, а також сталися вибухи в Харкові та області. У місті спостерігаються перебої з електропостачанням. За попередніми даними, Повітряні сили ЗСУ вчасно виявили рух ракет ворога у напрямку Харкова.

Під час атак російські війська вибирають цивільні об’єкти як цілі з метою завдати максимальної шкоди та атакувати енергетичну інфраструктуру. У такі непередбачені часи спільні дії та вирішення стратегічних завдань мають надзвичайне значення для забезпечення безпеки країни та зміцнення її резистентності.

У контексті несподіваного нападу на Україну з боку Російської армії, важливою стає активна роль парламенту у забезпеченні національної безпеки та відновленні інфраструктури країни. Запрошення віцепрем’єр-міністра Олександра Кубракова та голови Державного агентства відновлення інфраструктури Мустафи Найєма на екстрене засідання свідчить про серйозність ситуації та готовність діяти. Відновлення безпеки критичних об’єктів та координація дій у цей складний час мають вирішальне значення для забезпечення стабільності та захисту національних інтересів.

Нічні зусилля Верховної Ради: Розгляд поправок до законопроєкту про мобілізацію

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

Роль жінок у сучасній мобілізації: чому це питання залишається поза увагою органів влади?

Україна звертає увагу на питання мобілізації жінок у найближчі роки, стверджуючи, що підготовка жінок до військової служби має починатися з дитинства. Згідно зі словами Оксани Григор'євої, радниці з гендерних питань командувача Сухопутних військ, необхідно припинити застарілий менталітет і впровадити політику призову жінок на військову службу на зразок ізраїльського досвіду. Вона наголосила, що обов'язок захищати Батьківщину має бути рівним для кожного українця, включаючи жінок. Проте, Центр протидії дезінформації при РНБО зробив зауваження до цих заяв, стверджуючи, що наразі питання мобілізації жінок не є актуальним і не розглядається органами влади. Вони підкреслили, що жінки можуть вступати до Збройних Сил України лише добровільно, інші сценарії не плануються з боку влади. Таким чином, питання мобілізації жінок залишається предметом дискусії, важливість якого варто ретельно обговорити для прийняття рішення, спрямованого на забезпечення безпеки та захисту країни.

У вищезгаданій статті порушено важливе питання щодо мобілізації жінок для військової служби в Україні. Хоча радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ висловила необхідність підготовки жінок до армійської служби вже з дитинства, Центр протидії дезінформації при РНБО спростував ці заяви, стверджуючи, що мобілізація жінок наразі не розглядається органами влади і вступ до військових сил залишається добровільним. Це свідчить про розбіжності в поглядах щодо цього питання. Наразі важливо провести докладні дискусії та аналіз, щоб з'ясувати, чи відповідає мобілізація жінок стратегічним цілям безпеки країни і чи забезпечить це рівність участі у захисті Батьківщини.