Політика

Важливість розгляду нового законопроєкту про військову поліцію Верховною Радою України неможливо переоцінити. Цей документ несе в собі ряд ключових питань, які стосуються військового законодавства та правового порядку в нашій країні. Проєкт містить ряд положень, які вимагають ретельного аналізу та обговорення з усіх сторін.

Однією з центральних проблем є наявність суперечливих аспектів у тексті законопроєкту. Важливо врахувати всі можливі наслідки введення цих положень у практику. Інтереси військових, безпеки країни та прав людини мають бути враховані у кожному аспекті законодавчих змін.

Наприклад, одним із питань є забезпечення належних прав та обов'язків військовослужбовців, що може зазнати змін з введенням нового закону. Необхідно забезпечити збалансований підхід до цього питання, щоб не порушити принципи справедливості та ефективності військового управління.

Також, слід звернути увагу на можливість виникнення прогалин у правовому регулюванні певних аспектів діяльності військової поліції. Важливо забезпечити її здатність діяти в рамках закону, одночасно уникнувши можливих конфліктів з іншими військовими чи цивільними структурами влади.

Ураховуючи ці аспекти, Верховна Рада має велику відповідальність у розгляді та прийнятті законопроєкту про військову поліцію. Необхідно забезпечити відкрите обговорення та врахування всіх сторінніх думок для прийняття обґрунтованих та належних рішень щодо майбутнього військового законодавства України.

Стаття №9 законопроєкту містить норму, за якою військова поліція може «здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні кримінальних правопорушень».

Хоча в цій статті про ухильників конкретно не сказано, проте юристи, опитані ТСН, вважають, що йдеться, найімовірніше, саме про них.

У законопроєкті військовим поліцейським хочуть надати право в окремих випадках проникати в житло порушників законодавства про військову службу. А це, зокрема, й ухильники.

«У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей і майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, у випадках і на підставах, передбачених законом, проникати до житла або до іншого володіння особи з негайним повідомленням органу досудового розслідування та прокуратури», – ідеться в законопроєкті.

«З урахуванням того, що на рівні законопроєкту передбачено зміни до адміністративного кодексу, з урахуванням мети створення військової поліції, я можу припустити, що саме військова поліція буде проводити оперативно-розшукові дії щодо ухильників, які не оновили свої військово-облікові дані, не стали на військовий облік, яких оголосили в розшук і вони не з’явилися в ТЦК», – заявила адвокатка Катерина Аніщенко.

На свіжих новинах можна знайти відомості про проведення обшуків у Київській міській державній адміністрації (КМДА) протягом дня. Ця подія стала об'єктом уваги для багатьох українців, адже вона відбулася під гаслом важливості інформаційної прозорості та додержання законів. Українські засоби масової інформації оперативно розповсюдили цю інформацію, наголошуючи на значущості таких подій для суспільства. Обшуки, які відбулися, можуть мати значний вплив на подальші політичні та адміністративні процеси в місті, створюючи нові питання та викликаючи обговорення серед громадськості.

Заступник мера Києва Костянтин Усов підтвердив, що представники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшук у його приміщенні.

За його словами, у нього було вилучено телефони, комп’ютер, особисті кошти.

«Сьогодні слідчі ДБР прийшли в мій кабінет з обшуком. Вилучили комп’ютер, мій телефон і особисті кошти. За моєю ініціативою номери кожної купюри зафіксували, щоб уникнути маніпуляцій. Незважаючи на відсутність ухвали суду про обшук, ми повністю співпрацювали з органами досудового розслідування і готові робити це далі”, – зазначив Костянтин Усов.

Чиновник під час активних бойових дій навколо Києва втік на навчання до США, а, повернувшись, продовжив наживатися на транспортній інфраструктурі столиці.

Президент США Джо Байден у своєму інтерв'ю для Time відзначив, що розуміє складність сучасних міжнародних відносин, особливо у контексті конфлікту між Україною та Росією. Його позиція стосовно вступу України до НАТО відображає не лише дипломатичний підхід, але й глибоке розуміння потреб безпеки у всесвітньому масштабі. Відмова від безапеляційного підтримання членства України в Альянсі свідчить про важливість балансу між розвитком міжнародних відносин та збереженням стабільності у регіоні. Сполучені Штати, за словами президента Байдена, залишаються віддані своїм союзникам, проте відображають ретельну обережність у прийнятті стратегічних рішень, які можуть мати великий геополітичний вплив.

«Україна ніколи не повинна бути окупованою Росією. І це не означає, що вона (Україна – Ред.) стають частиною НАТО. Це означає, що у нас із ними такі самі відносини, як і з іншими країнами, коли ми постачаємо їм зброю, щоб вони могли захистити себе в майбутньому. Але я був тим, хто говорив, що не готовий підтримати НАТОїзацію України”, – заявив президент США в інтерв’ю Time.

Він заявив, що був в Україні на посаді сенатора та віцепрезидента і побачив «значну корупцію» та «складні обставини».

Байден додав, що якщо дозволити Україні «впасти», то слідом впадуть Польща, Балкани та інші країни східної Європи.

Законопроєкт №11090, прийнятий Верховною Радою України у першому читанні, є мандрівкою вперед у напрямку здорового способу життя для українського суспільства. Підвищення акцизного податку на тютюнові вироби — це не лише фінансовий захід, а й важлива стратегічна дія у боротьбі зі шкідливою залежністю від куріння. Цей законопроєкт створює потужний інструмент для зменшення споживання тютюнових виробів серед населення та зниження впливу тютюнопаління на громадське здоров'я.

Підвищення акцизу на тютюнові вироби відображає глибоке розуміння державними органами важливості проблеми тютюнопаління та його наслідків для громадського здоров'я. Це також сприяє збільшенню доходу державного бюджету, який може бути використаний для розвитку програм охорони здоров'я та соціальної підтримки для тих, хто бореться зі шкідливими звичками.

Крім того, прийняття цього законопроєкту створює позитивний сигнал у суспільстві про важливість здорового способу життя та відповідального ставлення до свого та оточуючого здоров'я. Це може спонукати громадян до відмови від шкідливих звичок та сприяти формуванню здорової культури серед населення.

Загалом, підвищення акцизного податку на тютюнові вироби є стратегічним кроком, який демонструє готовність українського законодавства та суспільства діяти на користь громадського здоров'я та благополуччя.

Це рішення є частиною ширшої стратегії уряду щодо зміцнення здоров’я нації та збільшення надходжень до державного бюджету.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

“За основу – 249 голосів”, – повідомив він.

Нардеп пояснив, що за законопроєктом акциз на цигарки привʼязують до євро, а не до гривні. У 2025-му році він зросте на +23%, а потім 2016-2028 буде по +5%.

“У цьому році збільшення буде тільки у випадку девальвації”, – додав Железняк.

Реалізація законопроєкту матиме наслідком збільшення доходів бюджету коштом додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів у 2025 році у сумі близько 612 млн грн, у 2026 році – 5 млрд грн, у 2027 році – 9,3 млрд грн, у 2028 році – 13,8 млрд грн.

Українська держава тісно співпрацює зі своїми партнерами, і ця співпраця стала новим кроком у напрямку розвитку відносин. Партнери України вирішили дозволити використання своєї зброї на території Російської Федерації. Однак українська влада не припиняє працювати над розширенням цього рішення, щоб забезпечити більшу безпеку та стабільність у регіоні.

Міністр закордонних справ України, Дмитро Кулеба, під час спільного брифінгу з главою МЗС Естонії, Марґусом Цахкною, у Києві підкреслив важливість цього кроку. Він зазначив, що це рішення є лише початком, і Україна буде продовжувати активно працювати над зміцненням своїх партнерських відносин із країнами, які ділять загальні цінності та принципи.

Зусилля України спрямовані на створення міцних міжнародних зв'язків, що є важливою складовою зовнішньої політики країни. Розширення зони дозволу на використання зброї є важливим кроком у напрямку покращення безпеки та зміцнення відносин між країнами. Україна прагне до мирного співіснування та забезпечення стабільності у регіоні, і цей крок є важливим етапом на цьому шляху.

Кулеба наголосив, що цей крок є важливим і довгоочікуваним, але Україна працюватиме над подальшим розширенням цієї можливості. За його словами, останні роки свідчать про те, що маленькі кроки розвиваються у більші рішення, тому Україна залишається активною на цьому шляху.

Цахкна підкреслив, що з перших днів Естонія не накладала обмежень на Україну відносно використання зброї, оскільки країна має право на самозахист за міжнародним правом.

Нагадаємо, що 31 травня президент США Джо Байден дозволив Україні використовувати американську зброю на території Росії для захисту Харкова. Офіційне підтвердження цього надано державним секретарем США Ентоні Блінкеном.

Серед повноважень військової поліції важливе право тимчасово обмежувати рух транспорту на дорогах, здійснювати зупинку автомобілів та перевірку документів, а також проникати у житло громадян. Ці повноваження найчастіше використовуються у випадках затримання осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, а також у ситуаціях, коли існує загроза життю та здоров'ю громадян. Важливо відзначити, що ці заходи призначені для забезпечення загальної безпеки та правопорядку, з метою запобігання можливим негативним наслідкам для суспільства.

Відповідні норми містяться у законопроєкті про Військову поліцію 6569-д від 31 травня, який Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити за основу 30 травня.

Зазначається, що наразі ці повноваження має Військова служба правопорядку, але за новим законом її буде ліквідовано протягом трьох місяців.

Військова поліція матиме право проникати у житло або інші володіння громадян у невідкладних випадках, пов’язаних із порятунком життя людей та майна або з переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, відповідно до законодавчих норм. Нинішня Військова служба правопорядку таких повноважень не має.

Законопроєктом передбачено, що у разі введення воєнного або надзвичайного стану Військова поліція буде займатися:

Згідно з новим законом, Військова поліція та її уповноважені посадові особи мають право перевіряти документи у військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов’язаних та резервістів під час зборів, а також у військовослужбовців інших військових формувань та правоохоронних органів. На території військових частин та об’єктів вони можуть перевіряти документи у всіх осіб, проводити особистий огляд, огляд речей, транспортних засобів, та вилучати документи й предмети, що є знаряддям або об’єктом правопорушення.

Військова поліція також отримує право: