Політика

Українці дедалі уважніше ставляться до свого раціону, тому виробники охоче додають на упаковки вабливі написи на кшталт «без цукру», «знежирений», «дієтичний» або «безкалорійний». Однак такі формулювання не завжди відповідають інтуїтивним уявленням споживачів. Вони регулюються законодавством і можуть використовуватися лише тоді, коли продукт дійсно відповідає визначеним нормам. Держпродспоживслужба наголошує, що грамотне читання етикеток є не менш важливим, ніж вибір самого товару.

Поняття «безкалорійний» має конкретне числове значення. Так можна маркувати продукт, якщо його енергетична цінність не перевищує 4 ккал на 100 мл, тобто рівень, який практично не впливає на добову норму калорій. Для підсолоджувачів вимоги ще жорсткіші: не більше 0,4 ккал на відповідну кількість продукту. Тому написи про відсутність калорій не означають абсолютного нуля, а лише вказують на мінімальні, майже незначні показники.

Ця позначка означає, що до продукту не додавали ні цукор, ні підсолоджувачі. Водночас, якщо природні цукри містяться у самому продукті, на етикетці має бути уточнення: «Містить цукор природного походження».

Позначку дозволено використовувати лише у випадку, якщо продукт містить не більше 0,04 г натрію на 100 г/100 мл. Винятком є мінеральні та інші види води.

Це напис дозволено, якщо продукт містить до 0,5 г жиру на 100 г/100 мл. Фрази на кшталт «знежирено на 30%» заборонені.

Маркувати продукт як «джерело омега-3» можна лише тоді, коли він містить потрібну кількість корисних жирних кислот: 0,3 г альфа-ліноленової кислоти або 40 мг EPA+DHA на 100 г/100 ккал.

Багато маркетингових написів виглядають привабливо, але можуть вводити в оману. Тому Держпродспоживслужба радить не довіряти гучним слоганам, а завжди перевіряти склад і харчову цінність продукту.

Розслідування, оприлюднене 25 листопада «Слідством.Інфо», привернуло увагу до маловідомих обставин діяльності російської кінокомпанії, пов’язаної з колишніми бізнес-партнерами президента Володимира Зеленського по Студії «Квартал 95». Журналісти встановили, що формальним власником структури став громадянин Латвії Ігорс Залівскіс — людина без жодного досвіду в індустрії медіа, яка до цього працювала різноробочим у європейських країнах. Такий вибір номінального керівника викликав запитання щодо реального контролю над компанією та її фактичних вигодонабувачів.

За даними розслідувачів, у 2018 році Володимир Зеленський публічно заявляв про повне закриття свого бізнесу в Росії та вихід із проєктів, що функціонували на території держави-агресора. Однак три кінокомпанії — «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс» — залишалися під контролем його давніх партнерів: братів Шефірів, а також бізнесмена Андрія Яковлева. Попри заявлений намір розірвати зв’язки з російським ринком, юридичні зв’язки цих структур зберігалися значно довше, ніж повідомлялося публічно.

Наприкінці 2021 року власником Green Family Ltd став латвієць Ігорс Залівскіс. Розслідувачі встановили, що його професійна діяльність не пов’язана з медіабізнесом: він працював сантехніком та будівельником у Норвегії й Англії. При цьому кума Залівскіса — Марина Разумова — тривалий час співпрацювала з «кварталівцями» та до 2019 року керувала Green Family Ltd.

Аналітики зазначають, що фінансові операції компанії у Росії були швидкими та непрозорими. Так, у грудні 2021 року «Грин Филмс» отримала від Всеросійської державної телерадіокомпанії 99,5 млн рублів (понад 1,3 млн доларів), які були витрачені протягом трьох днів.

Журналісти припускають, що попри формальну зміну власника, компанія продовжує контролюватися колишніми бенефіціарами — бізнес-партнерами Зеленського. Спроби зв’язатися з ними не дали результатів: Сергій і Тимур Міндіч, Андрій Яковлєв та Сергій Шефір не відповіли, а Борис Шефір відмовився коментувати, пославшись на дружбу із президентом.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у свіжому інтерв’ю іспанському виданню El Pais окреслив один із найоптимістичніших сценаріїв розвитку російсько-української війни, не виключивши її завершення до кінця 2025 року. Його слова пролунали на тлі активних дискусій у західних політичних колах щодо майбутніх стратегічних рішень, а також у контексті вступу на посаду нового президента США Дональда Трампа, чия позиція щодо війни може суттєво вплинути на подальший перебіг подій.

Рютте, відповідаючи на запитання журналістів про реалістичність припинення бойових дій до грудня наступного року, наголосив, що така можливість залишається відкритою за умови консолідованих дій союзників та спроможності України утримувати військову й політичну стійкість. Він зазначив, що розвиток ситуації значною мірою залежатиме від рішень Вашингтона, зокрема від того, яку стратегію обере нова адміністрація щодо підтримки Києва.

«Звичайно. Ми всі молимося, щоб ця війна закінчилася якомога швидше. Я хочу зробити все можливе, щоб допомогти реалізувати бачення президента Трампа щодо досягнення цієї мети».

Генсек підкреслив, що повністю поділяє підхід Білого дому, адже «кровопролиття має припинитися». Він наголосив, що російська армія несе катастрофічні втрати:

• близько мільйона військових — убитими або важкопораненими за весь період війни,• щомісячні втрати — приблизно 20 000 людей.

«Ви можете собі це уявити? 20 000 солдатів на місяць. Це батьки й сини, які гинуть, практично не завойовуючи території», — зазначив Рютте.

За його словами, попри величезні людські ресурси, цього року Росія змогла захопити лише близько 1% української території та просувається «на кілька метрів на день».

Водночас він визнав, що давати конкретні прогнози завжди складно, але щиро сподівається на швидке завершення війни. На його думку, дипломатичний шлях потребуватиме нових зустрічей після Женевських переговорів і паралельних консультацій з ЄС та НАТО.

«І ми ще не на цьому етапі», — додав генсек, підкресливши, що шлях до миру залишається непростим, але реалістичним.

Україна та Сполучені Штати сформували нову редакцію комплексного 19-пунктного плану, покликаного визначити можливі кроки до припинення війни. За даними джерел, знайомих із перебігом перемовин у Женеві, робочі групи обох сторін досягли попереднього узгодження документа, проте найделікатніші положення, що стосуються безпекових гарантій та формату подальших політичних домовленостей, залишено для особистого обговорення лідерами двох держав.

Нинішній етап дипломатичних контактів може стати важливим поворотним моментом. Інсайдери повідомляють, що прямий діалог між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським здатен розпочатися вже найближчими днями, якщо сторони остаточно визначать параметри зустрічі. Не виключається і можливість нового візиту українського президента до Вашингтона, який розглядається як один із варіантів для подальшого обговорення політичних та безпекових питань, окреслених у плані.

Ключовим предметом суперечок залишається питання територій та майбутніх гарантій безпеки між США, НАТО та Росією. Початковий 28-пунктний проєкт, який, за даними Telegraph, передбачав значні територіальні поступки з боку України, був скорочений. Найскладніші положення сторони вирішили «вкласти в дужки», залишивши їх для особистих перемовин лідерів. Очікується, що перед можливою зустріччю з Зеленським Трамп також проведе консультації з Володимиром Путіним.

Паралельно європейські країни висловили скепсис щодо шансів Женевських переговорів на реальний прорив. Кремль у понеділок відхилив зустрічну пропозицію ЄС щодо коригування спільного американо-російського плану. Джерела The Telegraph у європейських дипломатичних колах повідомляють, що над документом ще належить суттєво попрацювати, а відсутність згоди з боку Москви робить перспективи переговорів невизначеними.

На цьому тлі прем’єр Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон зібрали у Женеві зустріч «Коаліції охочих», проте їхні команди не бачили останньої версії мирного плану. Європейські лідери вирішили діяти самостійно й прискорили плани щодо надання Україні 140 млрд євро за рахунок прибутків від заморожених російських активів.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала переговори в Женеві такими, що демонструють «хороший прогрес», але канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зауважив, що реальний рух можливий лише після приєднання Росії до столу переговорів.

Financial Times раніше повідомляла, що «мирний план» США був скорочений із 28 до 19 пунктів, але деталі вилучених положень не розкриваються. За даними видання, обидві делегації домовились, що політично найчутливіші рішення ухвалюватимуть Трамп і Зеленський у форматі прямого діалогу.